11 лютого 2025 рокуСправа № 495/439/24
Номер провадження 1-кп/495/21/2025
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12024162240000021 від 02.01.2024 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Одеси, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не депутата, раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Згідно обвинувального акта, 09.12.2023 о 12 год. 00 хв., громадянка ОСОБА_4 , перебувала в торговій залі магазину ТОВ «РУШ», який розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Миколаївська, 37. Приблизно в цей час у неї виник злочинний умисел направлений та таємне викрадення чужого майна, які перебували на полицях зазначеного магазину.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 09.12.2023 приблизно о 12 год. 00 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи в торговій залі магазину ТОВ «РУШ», який розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Миколаївська 37, достовірно знаючи про оголошення воєнного стану на території України, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання даних наслідків, маючи мету незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, взяла з прилавку магазину ТОВ «РУШ» товар, а саме: туалетну воду фірми «Dolce Gabanna Light Blue» об'ємом 25 мл, та поклала до себе в сумку.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , пройшла крізь касу заплативши лише за рулон паперових рушників білого кольору, який тримала в руках. У подальшому ОСОБА_4 , покинула магазин не розрахувавшись за інший товар, який перебував у сумці, чим здійснила його крадіжку.
Після чого ОСОБА_4 , з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила Товариству з обмеженою відповідальністю «РУШ», розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 6, код ЄДРПОУ 32007740, який використовує ТОВ «РУШ» матеріальну шкоду на загальну суму 1448 гривень 00 копійок..
Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
10.01.2024 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024162240000021 від 02.01.2024 в порядку статей 468, 469, 472 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) між прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 , в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.
Справа надійшла до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 16.01.2024 та на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа передана судді ОСОБА_6 .
Жодні процесуальні дії суддею у цій справі не вчинялися.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01.01.2025 № 16 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із відстороненням судді ОСОБА_6 від здійснення правосуддя на підставі рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25.11.2024 та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 01.01.2025 зазначена справа розподілена судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 .
Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_3 просив не вирішувати питання про затвердження угоди до з'ясування можливості закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України.
Відтак судом поставлено на обговорення питання щодо можливості закриття кримінального провадження у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Прокурор не заперечив щодо такого закриття.
Обвинувачена ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні погодилася на закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, також підтвердила, що розуміє, підстави та наслідки закриття провадження, а також що таке є нереабілітуючою обставиною та про можливість подальшого судового розгляду провадження з вирішенням його по суті.
Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 у підготовче судове засідання не прибула, про причини неявки суду не повідомила, таке проведене без її участі за проханням обвинуваченої.
Потерпіла ОСОБА_7 у підготовче судове засідання також не з'явилася, її неявка не перешкоджає розгляду питання про закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з імперативністю ч. 3 ст.479-2 КПК України.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, відповідно до якого ч.2 Статті 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» викладена в наступній редакції: «Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Пунктом 5 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно із підпунктом 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 2684 грн.
Таким чином відповідно до статті 51 КУпАП (в редакції Закону станом на 09.08.2024 року), крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто - 2684 грн. (2 ? (50% ? 2684)). З викладеного вбачається, що втратила чинність норма закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, а саме розмір дрібної крадіжки 0,2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, тобто - 2684 грн. (0,2 ? (50% ? 2684)), яка діяла до 09.08.2024.
Це вказує, що для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального (не розмір штрафу як покарання) неоподатковуваний мінімум у 2023 року становив 1342 грн. Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01.01.2023 складав 2684 грн.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Аналізуючи наведені положення законів, слід дійти висновку, що відбулась втрата чинності закону, шляхом прийняття нового закону і відповідно визначення нових меж між адміністративним правопорушенням (дрібної крадіжки) та кримінальним правопорушенням (крадіжки). Бо наразі не є кримінально карним діянням - викрадення чужого майна, вартість якого становила до 2684 грн. 00 коп. у 2023 році (часткова декриміналізація).
Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
В силу дії п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:
2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до абзацу четвертого частини сьомої статті 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Згідно з обвинувальним актом сума викраденого ОСОБА_4 майна становить 1448 гривень. Тому вказані дії ОСОБА_4 підпадають під адміністративне правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність, оскільки у 2023 році кримінальна відповідальність настає, якщо сума шкоди, завдана злочином, перевищує 2684 грн.
За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч. 3 ст.479-2 КПК України та позицію обвинуваченої ОСОБА_4 , яка надала згоду на закриття кримінального провадження відносно неї з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Цивільний позов не заявлено, процесуальні витрати відсутні, речові докази відсутні, запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст. 5, ч. 4 ст. 185 КК України, ст.ст. 284, 369-372, 376, 479-2 КПК України, суд,
Кримінальне провадження №12024162240000021 від 02.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, закрити у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, вчиненого ОСОБА_4 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися.
Ухвалу про закриття кримінального провадження направити до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області для прийняття рішення в порядку КУпАП.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Дата та час оголошення повного тексту ухвали: 11.02.2025 о 16 год 55 хв.
Суддя ОСОБА_8