Провадження № 11-кп/803/1086/25 Справа № 202/754/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
06 лютого 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2025 року у кримінальному провадженні № 12024042210000175 від 24 січня 2025 року про продовження строку тримання під вартою стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Горлівка Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_6
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24 березня 2025 року.
Мотивуючи ухвалене рішення, суд зазначив, що ОСОБА_7 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК, за яким законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, ОСОБА_7 , який раніше притягався до кримінальної відповідальності зможе переховуватися від суду з метою уникнення покарання, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов'язані з триманням під вартою як запобіжним заходом.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, підтверджується тим, що обвинувачений має мотив та можливість вплинути на потерпілого і свідків, що фактично створить умови для здійснення впливу на потерпілого і свідків, які не допитані безпосередньо у судовому засіданні.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальненні доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді. Обґрунтовуючи заявлені вимоги захисник посилається на неуповноваженість прокурорів на здійснення процесуального керівництва у даному кримінальному провадженні. При цьому, посилається на те, що 25 грудня 2024 року заступником начальника СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 було визначено процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні за Дніпровською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони східного регіону.
Зазначаючи положення ч. 1, 2 ст. 39 КПК, вказує, що керівнику органу досудового розслідування не надано право визначати процесуальне керівництво.
Позиції учасників судового провадження.
Обвинувачений та його захисник підтримали апеляційну скаргу та з підстав, викладених у скарзі просив її задовольнити.
Сторона обвинувачення про час і дату судового засідання повідомлена належним чином, проте до суду не з'явились, що відповідно до ч. 4 ст. 405, ч. 4 ст. 422-1 КПК не перешкоджає проведенню апеляційного провадження без їх участі.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності з вимогами ч. 3 ст. 315 КПК під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
За вимогами ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання апеляційного суду суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як встановлено апеляційним судом у судовому засіданні та, що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах контрольного провадження, 21 січня 2025 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК та 24 січня 2025 року в порядку ст. 315 КПК було розглянуто клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою останнього.
Вирішуючи питання про продовження строку застосування запобіжного заходу суд першої інстанції дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість подальшого тримання обвинуваченого під вартою, та дійшов обґрунтованого висновку про існування тих, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК не зменшились і виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого та доводи захисту щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який, належно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення цього питання.
Так, суд першої інстанції, відповідно до ст. 178 КПК врахував тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , який відноситься до категорії особливо тяжких, покарання яке йому загрожує у разі визнання винуватим та, відповідно, наявність передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, ризиків, які не припинили існувати, тому дійшов до переконливого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою останньої та відсутність процесуальної необхідності застосування менш суворого виду запобіжного заходу.
Матеріали провадження не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_7 , будучи раніше судимим за вчинення аналогічного злочину, обвинувачується в умисному, корисливому злочині з проникненням у житло та погрозою застосування насильства, що передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, що значно підвищує суспільну небезпечність обвинуваченого та, крім іншого, свідчить про обґрунтованість її тримання під вартою.
Крім того, обвинувачений є військовослужбовцем, тому має доступ до зброї, що підвищує ризик летальності, який враховується судом при обранні виду запобіжного заходу (п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК).
Суд першої інстанції належним чином перевірив доводи апеляційної скарги захисника, на яких ґрунтується апеляційна скарга, про неповноважність прокурора ОСОБА_9 у даному кримінальному провадженні, та дослідивши копії документів, наданих захисником і постанову про групу прокурорів, які здійснюють повноваження прокурорів у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024042210000175 від 28.11.2024 року, яка затверджена заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_10 від 25 грудня 2024 року і долучена у підготовчому судовому засіданні прокурором ОСОБА_11 , дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність таких доводів.
Відомості про групу прокурорів, на яку посилався суд першої інстанції, зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування. Будь-яких документів на обґрунтування своїх доводів, захисник до скарги не долучив.
Апеляційний суд має в розпорядженні обмежені матеріали, які складаються з апеляційної скарги захисника, копії обвинувального акта з реєстром матеріалів досудового розслідування, копії клопотання прокурора та копії оскарженої ухвали. Інших матеріалів, відповідно до КПК, апеляційний суд не може витребувати, а до апеляційної скарги такі матеріали не долучені.
За змістом статей 407, 422, 422-1 КПК, постановляючи ухвалу за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду про... продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, апеляційний суд вирішує питання щодо запобіжного заходу в порядку, передбаченому главою 18 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей, передбачених Главою 31 розділу V КПК.
Інші доводи апеляційної скарги захисника зводяться до дослівного викладення положень кримінального процесуального закону, що не може бути розцінено як належне обґрунтування своїх доводів та підстава для скасування оскарженого рішення.
Апеляційний суд враховує і положення ст. 28 КПК та зважає на тривалість досудового розслідування та судового розгляду, які, на переконання колегії суддів, не є надмірними, оскільки інкримінований ОСОБА_7 злочин мав місце 28 листопада 2024 року, а 21 січня 2025 року обвинувальний акт вже скерований до суду і триває судовий розгляд, тому з огляду на складність кримінального провадження, обсяг обвинувачення та велику кількість доказів кримінального провадження, строк тримання останнього під вартою не є значним, а застосований запобіжний захід є об'єктивно необхідним.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Отже, для запобігання встановленим вище ризикам, забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та забезпечення проведення судового розгляду у розумні строки, суд апеляційний інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції про задоволення клопотання прокурора та продовження строку тримання обвинуваченого під вартою є законним, обґрунтованим та належним чином мотивованим.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на... ухвали суду... про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За результатами апеляційного провадження, в межах доводів апеляційної скарги захисника та в межах повноважень суду апеляційної інстанції на даній стадії кримінального провадження, колегія суддів апеляційного суду не встановила підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, а відтак ухвалу суду слід залишити без змін.
Керуючись статтями 199, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2025 року про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4