Справа № 600/3366/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк О.П.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
11 лютого 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області (Філія ГСЦ МВС) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області (Філія ГСЦ МВС), в якому просив6
- визнати протиправним рішення акредитаційної комісії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області (філія ГСЦ МВС) від 04 жовтня 2021 року про анулювання сертифікату про державну акредитацію навчального закладу ФОП ОСОБА_2 серії МВС №000887, виданого Головним сервісним центром МВС України від 20 липня 2017 року;
- зобов'язати розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 червня 2024 року про видачу сертифікату про державну акредитацію згідно рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області віл 02 вересня 2020 року у справі №718/1730/20.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянтом відзначено про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року було відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні, яке за результатами розгляду клопотання відповідача було відкладено на 15 січня 2025 року.
В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та за обставин, викладених в апеляційній скарзі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти доводів апелянта та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія, враховуючи відсутність заперечень останніх, ухвалила розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, враховуючи отримані пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
20 липня 2017 року акредитаційною комісією видано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 сертифікат про державну акредитацію (серія МВС №000887), яким надано їй право на підготовку та перепідготовку водіїв транспортних засобів з місцем розташуванням класів: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 . Дата прийняття рішення про акредитацію - 22 червня 2017 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2020 року у справі №718/1730/20, яке набрало законної сили 02 жовтня 2020 року, визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , право власності на спадкове майно, зокрема право на підготовку та перепідготовку водіїв транспортних засобів, яке було надано покійній ( ОСОБА_2 ) на підставі сертифікату про державну акредитацію серії МВС №000887 від 22 червня 2016 року, виданого Головним сервісним центром МВС України, з місцем розташування класів по вул. Сторожинецькій, 7-В, м. Кіцмань, Чернівецької області та по вул. Механізаторів, 14-В, м. Кіцмань, Чернівецької області.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 вересня 2021 року у справі №718/1730/20 у задоволенні заяви начальника регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області про роз'яснення судового рішення - відмовлено.
04 жовтня 2021 року на засіданні акредитаційної комісії регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області (філія ГСЦ МВС) прийнято рішення про анулювання сертифікату про державну акредитацію закладу ФОП ОСОБА_2 серії МВС №000887 на підставі пункту 1 розділу V Інструкції про порядок організації роботи територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України щодо державної акредитації закладів, які проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів, затвердженої наказом МВС України від 07 грудня 2009 року №515 (в редакції наказу МВС України від 23 грудня 2021 року №1084).
Так, згідно протоколу №19 від 04 жовтня 2021 року, комісією встановлено, що підставою для розгляду питання щодо анулювання сертифіката є доповідна записка заступника голови акредитаційної комісії РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області про встановлення факту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про припинення діяльності закладу, а саме: дата запису: 17 липня 2020 року, номер запису: 20320070005000298, підстава: припинення у зв'язку зі смертю.
04 жовтня 2021 року заступником голови акредитаційної комісії РСЦ ГССЦ МВС у Чернівецькій області надіслано ОСОБА_1 повідомлення про анулювання сертифіката про державну акредитацію закладу серії МВС №000887 у зв'язку із установленням факту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про припинення діяльності закладу - дата запису: 17 липня 2020 року, підстава: припинення у зв'язку зі смертю. Додатково зазначено, що рішення про анулювання сертифіката про державну акредитацію закладу може бути оскаржено у ГСЦ МВС у місячний строк з дня його прийняття.
18 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області із заявою про видачу йому сертифікату про державну акредитацію на підставі рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2020 року №718/1730/20, яким останньому надано право у порядку спадкування на підготовку та перепідготовку водіїв транспортних засобів, яке було надано покійній ФОП ОСОБА_2 .
Листом від 27 червня 2024 року №31/24/К-188-2068-07-2024 Головний сервісний центр ГСЦ МВС в Чернівецькій області (філія ГСЦ МВС) повідомив ОСОБА_1 про те, що відповідно до відомостей, які містять в ЄДР МВС, сертифікат про державну акредитацію серії МВС 000887 від 20 липня 2017 року навчального закладу ФОП ОСОБА_2 був анульований рішенням акредитаційної комісії 04 жовтня 2021 року у зв'язку з припиненням діяльності закладу. Додатково зазначено, що для відновлення діяльності після анулювання сертифіката закладу треба пройти державну акредитацію в порядку, визначеному розділом ІІ Інструкції про порядок організації роботи територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України щодо державної акредитації закладів, які проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 грудня 2009 року №515 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23 грудня 2019 року №1084), у зв'язку з чим ОСОБА_1 було рекомендовано звернутися до РСЦ ГСЦ МВС за своїм місцезнаходженням із заявою про проведення державної акредитації за формою, наведеною в додатку 5 Інструкції, до якої необхідно додати відповідний пакет документів для проведення державної акредитації закладу.
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
За результатом розгляду матеріалів справи суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено його незгодою із рішенням відповідача від 04 жовтня 2021 року про анулювання сертифікату про державну акредитацію серії МВС №000887, виданого 20 липня 2017 року ФОП ОСОБА_2 щодо її права на підготовку та перепідготовку водіїв транспортних засобів, та незгодою із відмовою відповідача у видачі позивачу сертифікату про державну акредитацію згідно рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2020 року у справі №718/1730/20, яким позивача визнано спадкоємцем права на підготовку та перепідготовку водіїв транспортних засобів, наданого покійній ОСОБА_2 .
Отже, суд першої інстанції доцільно відзначив, що спірним у цій справі є, перш за все, правомірність прийняття відповідачем рішення про анулювання сертифікату про державну акредитацію, виданого ФОП ОСОБА_2 .
Спеціальними нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини в межах даної справи, є: Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-ХІІ; Положення про акредитаційну комісію з державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 лютого 2016 року №115; Інструкція про порядок організації роботи територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України щодо державної акредитації закладів, які проходять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів та атестації їх спеціалістів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 грудня 2009 року № 515 (далі - Інструкція №515); Порядок державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 490 (далі - Порядок №490).
Так, відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» Міністерство внутрішніх справ України створює та веде реєстр закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та здійснює державний контроль за додержанням ними вимог законодавства у цій сфері.
Основною формою державного контролю у сфері безпеки дорожнього руху за діяльністю закладів незалежно від форми власності і підпорядкування є державна акредитація закладу та атестація його викладачів, яка проводиться не рідше одного разу на п'ять років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №490 від 20 травня 2009 року затверджено "Порядок державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів" (далі - Порядок №490).
Пунктом 7 Порядку №490 встановлено, що державна акредитація закладу проводиться комісією, склад якої призначається регіональним сервісним центром МВС. До складу акредитаційної комісії залучаються представники місцевих органів управління освітою та територіальних органів Держпраці. Положення про акредитаційну комісію затверджує МВС.
Відповідно до пункту 21 Порядку №490 сертифікат анулюється за рішенням акредитаційної комісії в разі, окрім іншого, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення діяльності закладу.
Інформація про прийняте рішення щодо анулювання дії сертифіката не пізніше робочого дня, наступного за днем прийняття рішення, вноситься регіональним сервісним центром до Єдиного державного реєстру МВС засобами єдиної інформаційної системи МВС, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС та протягом п'яти робочих днів надсилається на адресу закладу або вручається керівнику закладу або уповноваженій особі під підпис.
Зазначені вище вимоги законодавства узгоджуються і з Інструкцією про порядок організації роботи територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України щодо державної акредитації закладів, які проходять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів та атестації їх спеціалістів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 грудня 2009 року № 515 (далі - Інструкція №515), а саме розділ V пункт 1 абзац 7.
Згідно з Положенням про акредитаційну комісію з державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України №115 від 18 лютого 2016 року (далі - Положення) акредитаційна комісія є постійно діючим колегіальним органом, що створений регіональним сервісним центром МВС.
Така комісія створюється з метою проведення державної акредитації закладів (юридичних осіб (їх філій та інших відокремлених підрозділів) або фізичних осіб підприємців), що проводитимуть підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів.
До основних завдань акредитаційної комісії належить визначення: стану матеріально технічної бази закладу; рівня організації та проведення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів та професійного рівня спеціалістів; дотримання закладом вимог законодавства у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів.
Відповідно до розділу ІІІ Положення до повноважень акредитаційної комісії, серед іншого, належить анулювання сертифіката про державну акредитацію.
Так, повертаючись до обставин даної справи, судова колегія враховує, що згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 : діяльність здійснювалась на підставі Сертифікату про державну акредитацію закладу Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ; за напрямом: підготовка та перепідготовка водіїв транспортних засобів; припинила підприємницьку діяльність: дата запису: 17 липня 2020 року; номер: №20320070005000298; підстава: припинення у зв'язку зі смертю.
Відтак, зважаючи на встановлення фактів смерті фізичної особи ОСОБА_2 24 лютого 2020 року, якій за життя як фізичній особі-підприємцю було видано сертифікат про державну акредитацію серії МВС №000887 від 20 липня 2017 року щодо права на підготовку та перепідготовку водіїв транспортних засобів, і внесення 17 липня 2020 року у зв'язку зі смертю до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 , судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції про правомірність рішення акредитаційної комісії регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області, ухвалене на засіданні 04 жовтня 2021 року, про анулювання вказаного вище сертифікату в силу вимог пункту 1 розділу V Інструкції №515 (рішення про анулювання Сертифіката приймає акредитаційна комісія в разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення діяльності закладу).
Окрім того, колегією суддів надано оцінку змісту рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області у справі №718/1730/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.
Наразі вказане рішення, як вірно відзначив суд першої інстанції, не містить жодних зобов'язань для відповідача щодо переоформлення на ім'я позивача сертифікату про державну акредитацію серії МВС №000887 від 20 липня 2017 року, виданого закладу Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , на підставі цього рішення суду.
Окрім того, варто звернути увагу, що в рішенні Кіцманського районного суду у справі №718/1730/20 спадкоємцем виступає фізична особа, а сертифікат про державну акредитацію закладу був виданий фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 , назва закладу: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 .
Повідомлення про анулювання сертифікату надіслано 04 жовтня 2021 року керівнику закладу "Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 " позивачу.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія відзначає, що рішення акредитаційної комісії РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області відповідає приписам законодавства, що регулюють дану сферу суспільних відносин з дотриманням чинних нормативно - правових актів, прийняте в межах завдань та повноважень акредитаційної комісії. Протилежного апелянтом не доведено.
Стосовно доводів апелянта про безстроковість сертифікату про державну акредитацію серії МВС №000887 від 20 липня 2017 року, то судова колегія наголошує, що безстроковість дії сертифікату мала значення лише для особи, на ім'я якої він був виданий, тобто для ФОП ОСОБА_2 .
До того ж, відповідачем було роз'яснено позивачу у листі від 27 червня 2024 року №31/24/К-188-2068-07-2024, про те, що для відновлення діяльності після анулювання сертифіката закладу треба пройти державну акредитацію в порядку, визначеному розділом ІІ Інструкції №515, що узгоджується з приписами пункту 7 розділу V Інструкції №515, а також рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до РСЦ ГСЦ МВС за своїм місцезнаходженням із заявою про проведення державної акредитації за формою, наведеною в додатку 5 Інструкції №515, до якої необхідно додати відповідний пакет документів для проведення державної акредитації закладу, що узгоджується з приписами пункту 9 розділу ІІ Інструкції №515.
Варто додати, що обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги позивач помилково ототожнює два різних поняття «ліцензія» та «сертифікат".
Судова колегія зауважує, що законодавство розділяє визначення ліцензії та сертифікату.
Ліцензія (відповідно статті 1 пункт 5 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності») - право суб'єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Пункт 6 статті 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» вказано що, ліцензування - це засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, спрямований на забезпечення безпеки та захисту економічних і соціальних інтересів держави, суспільства, прав та законних інтересів, життя і здоров'я людини, екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища.
Державний орган, уповноважений законом або Кабінетом Міністрів України на здійснення ліцензування господарської діяльності - це орган ліцензування (пункт 7 статті 1 України «Про ліцензування видів господарської діяльності»).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», останній регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.
Статтею 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» встановлено вичерпний перелік видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню.
При цьому, право на підготовку та перепідготовку водіїв транспортних засобів у вказаному переліку відсутнє.
Натомість, нормативно-правовими актами, що регулюють дану сферу спірних правовідносин чітко передбачено, що державна акредитація закладу та атестація його спеціалістів є основними формами державного контролю за діяльністю закладу.
Основним завданням державної акредитації є визначення:
- стану матеріально-технічної бази закладу;
- рівня організації та проведення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів (далі - водії) і професійного рівня спеціалістів закладу;
- додержання закладом вимог законодавства у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв.
Перелік вимог до закладу та кваліфікаційні вимоги до спеціалістів визначаються наказом МВС за погодженням з МОН, Мінінфраструктури і Мінекономіки.
Для державної акредитації заклад відповідно до напряму акредитації подає до регіонального сервісного центру за місцезнаходженням заяву за формою, встановленою МВС, до якої додає:
1) відомості про склад спеціалістів закладу, їх атестацію;
2) погоджені з регіональним сервісним центром робочі програми і плани;
3) висновок про відповідність матеріально-технічної бази закладу вимогам до закладу, затверджений керівником територіального сервісного центру МВС за місцезнаходженням;
4) засвідчені підписом керівника або уповноваженої особи закладу (фізичної особи - підприємця) копії документів, що підтверджують право власності/користування: для підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації - транспортними засобами, приміщеннями (кабінетами/класами), спорудами та/або земельними ділянками (майданчиками для навчання з початкового керування); для теоретичної підготовки - приміщеннями (кабінетами/класами); для практичної підготовки - транспортними засобами, приміщеннями, спорудами та/або земельними ділянками (майданчиками для навчання з початкового керування).
Заклад, що має відповідну ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері професійної (професійно-технічної) освіти, для державної акредитації подає до регіонального сервісного центру за місцезнаходженням заяву із зазначенням відомостей про матеріально-технічну базу, до якої додає:
1) відомості про склад спеціалістів закладу;
2) робочі програми і плани, затверджені місцевим органом управління освітою.
Під час перевірки документів, що подані для державної акредитації, працівник регіонального сервісного центру перевіряє інформацію щодо наявності в закладу ліцензії на провадження освітньої діяльності у сфері професійної (професійно технічної) освіти, а також відомості, зазначені в ліцензії та додатку до неї, за Єдиною державною електронною базою з питань освіти, функціонування якої забезпечує МОН.
Заява, подана закладом для державної акредитації, перевіряється працівником регіонального сервісного центру протягом п'яти робочих днів з дня надходження та в разі її відповідності установленим цим Порядком вимогам передається до акредитаційної комісії на розгляд.
За результатами перевірки заяви, поданої для державної акредитації, та доданих до неї документів акредитаційна комісія приймає в місячний строк з дня їх надходження рішення про державну акредитацію закладу або про відмову в його державній акредитації та відповідно видає сертифікат про державну акредитацію або надсилає в письмовій формі вмотивовану відмову в державній акредитації (як визначено в Порядку №490).
Виходячи з вищевикладеного, сертифікат про державну акредитацію закладу є документом, форма якого затверджується спеціальним законодавством в сфері державної акредитації закладів, тому застосування норм Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» в даному випадку є помилковим.
Згідно частин першої - третьої статі 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В контексті викладеного, судова колегія відзначає, що всі доводи апеляційної скарги фактично дублюють доводи позовної заяви, які отримали обгрунтовану оцінку суду першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
При цьому, судова колегія враховує також, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.