Справа № 120/4310/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик Віталій Володимирович
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
10 лютого 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку.
2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
3. Апелянт ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
4. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що суд першої інстанції вважає, що факт керування мною транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння знаходить своє підтвердження з огляду на висновки справи про адміністративне правопорушення № 760/787/24, розгляд якої здійснювався Солом'янським районним судом м. Києва, однак на момент проведення службового розслідування та прийняття оскаржуваних наказів відповідачем дана справа не розглядалася. У зв'язку з цим, висновки суду повинні опиратися на існування конкретних доказів станом на 09.01.2024 року.
5. Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності, як рішення суб'єкта владних повноважень, прийнято без врахування вимог ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту, тобто у наказі не зазначено та не враховано відомості про мою попередню поведінку та ставлення до виконання службових обов'язків. Не мотивовано неможливість застосування менш суворих заходів дисциплінарного впливу, адже звільнення зі служби в поліції є винятковим крайнім заходом.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до наказу ГУНП у Вінницькій області № 94о/с від 07.07.2023 року ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області.
7. 09.01.2024 начальником УГІ ГУНП у Вінницькій області підполковником поліції В. Іванцем подано доповідну записку (вих. УГІ ГУНП №45/37/01-2024) керівництву ГУНП та запропоновано призначити службове розслідування у зв?язку з можливим порушенням службової дисципліни старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , (керування ним автомобілем із явними ознаками алкогольного сп?яніння, відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, перешкоджання останнім поліцейським УПП виконувати їхні обов'язки та вчинення дій, які підривають авторитет Національної поліції України), а також для вивчення ефективності проведення відповідної роботи безпосереднім та прямим керівниками щодо зміцнення службової дисципліни серед підлеглих.
8. Про вказану подію, відповідно до Переліку правопорушень та подій, інформація про які подається до центрального органу управління поліції, головних управлінь Національної поліції в Автономній республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, затвердженого наказом НП України від 04.07.2018 року №645, повідомлено Департамент головної інспекції НП України (інформаційна довідка від 09.01.2024 року № 50/125/67/01-2024).
9. За фактом отриманої інформації та з метою повної, усебічної та об'єктивної перевірки відомостей про можливе порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , наказом начальника ГУНП у Вінницькій області від 09.01.2024 року № 49 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію для його проведення.
10. 23.01.2024 року начальником ГУНП у Вінницькій області затверджено висновок за результатами службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці начальника УГІ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції В. Іванця від 09.01.2024 року.
11. Зокрема, висновком службового розслідування було встановлено, що 09.01.2024 року о 00:55 год. екіпажем УПП у м. Києві ДПП НП України у складі: заступника командира роти №6 батальйону №4 полку №1 (з ОПБ) УПП в м. Києві ДПП НП України старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та поліцейського роти № 6 батальйону №4 полку №1 (з ОПБ) УПП в м. Києві ДПП НІ України старшого сержанта поліції Артема Бабіна під час патрулювання проспекту Валерія Лобановського м. Київ за порушення комендантської години біля буд. №27 було зупинено автомобіль марки «Opel Omega», д.н.з. НОМЕР_1 (відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власник ОСОБА_3 ), під керуванням поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Гайсинського РУ старшого сержанта поліції С. Гладкого, (перебував поза службою у цивільному одязі, без вогнепальної зброї), який відповідно до наказу ГУНІ у Вінницькій області від 29.12.2023 року №189 о/с перебував у щорічній відпустці.
12. Під час перевірки документів та спілкування із старшим сержантом поліції ОСОБА_4 , який на момент зупинки знаходився за кермом згаданого автомобіля поліцейськими УПП у м. Києві було встановлено, що останній мас явні ознаки алкогольного сп'яніння (різкий та характерний запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та хитка хода).
13. 3 огляду на це, відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року 1452/735, поліцейськими УПП у м. Києві С. Гладкому неодноразово (понад 3 рази) було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest», або у відповідному закладі охорони здоров?я. На ці неодноразові пропозиції старший сержант поліції ОСОБА_5 , з початку категорично відмовлявся, потім не надав чіткої відповіді та всіляко ухилявся від проходження огляду на стан сп?яніння. При цьому, під час розмови з патрульними поліцейськими УПП у м. Києві старший сержант поліції С. Гладкий вів себе зухвало, в окремих випадках, агресивно, вживаючи періодично слова ненормативної лексики.
14. Як наслідок, поліцейськими УПП у м. Києві ДПП НП України відповідно до вимог статті 254 КУпАП та розділу 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, о 01:30 год. відносно ОСОБА_6 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №724347 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУПАП (пункт 2.5 ПДР України за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння), а також останнього відсторонено від керування транспортним засобом.
15. Встановлено, що дану подію поліцейські УПП у м. Києві ДПП НП України старший лейтенант поліції Олексій Бондар та старший сержант поліції Артем Бабів фіксували на портативні відеореєстратори (№ 472997 та № 470178).
16. Для з?ясування фактичних обставин оформлення адміністративних матеріалів відносно старшого сержанта поліції ОСОБА_6 на адресу УПП у м. Києві ДПП направлено запит щодо надання копій адміністративних матеріалів та відеозаписів з нагрудних камер поліцейських (лист від 10.01.2024 року № 39/37/01-2024).
17. Вивченням копії адміністративного протоколу серії ААД №724347 з?ясовано, що 09.01.2024 (допущено механічну помилку зазначено дату у протоколі 09.12.2024 року) о 01:30 по проспекту Валерія Лобановського, 27, у м. Київ заступник командира роти № 6 батальйону № 4 полку № 1 (з ОПБ) УПП в м. Києві ДПП НП України старший лейтенант поліції Олексій Бондар склав його відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянина України; місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ; місце роботи: Гайсинське районне управління поліції; особу встановлено: посвідчення водія НОМЕР_3 ; транспортний засіб: «Opel Omega», д.н.з. НОМЕР_4 .
18. Так, до протоколу внесено відомості про те, що 09.01.2024 (допущено механічну помилку зазначено дату у протоколі 09.12.2024 року) 0 01:10, по проспекту Валерія Лобановського, 27 м. Київ, водій С. Гладкий керував транспортним засобом «Opel Omega», д.н.3. НОМЕР_4 з явними ознаками алкогольного сп?яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та хитка хода. Від проходження огляду в установленому законом порядку водій відмовився.
19. Також зі змісту адміністративного протоколу вбачається, що старший сержант поліції С. Гладкий відмовився надавати пояснення по суті порушення про що у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» поліцейським УПП у м. Києві зроблено відповідний запис «від дачі пояснень на місці зупинки водій відмовився». Аналогічний запис «відмовився від підпису» наявний у графах протоколу «Особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи» та «Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності».
20. Як зазначено у висновку службового розслідування від 23.01.2024 року, на підставі отриманих пояснень від працівників патрульної поліції, переглядом відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, вивченням протоколу про адміністративне правопорушення та інших зібраних матеріалів дисциплінарною комісією зроблено висновок про скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні Присяги поліцейського, вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1, пунктів 1, 2, 6, 9 частини 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 5 частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 1.3 та 2.5 ПДР України, пунктів 2.26, 2.33 та 2.44 розділу IІ посадової інструкції, вирішено застосувати до поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0036519) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
10.01.2024 року позивачем в межах службового розслідування надані письмові пояснення.
21. Вподальшому, наказом начальника ГУНП у Вінницькій області від 23.01.2024 року №101, за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні Присяги поліцейського, вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України Про Національну поліцію, частини 1, пунктів 1, 2, 6, 9 частини 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 5 частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 1.3 та 2.5 ПДР України, пунктів 2.26, 2.33 та 2.44 розділу IІ посадової інструкції, вирішено застосувати до поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0036519) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
22. У зв'язку з реалізацією вказаного дисциплінарного стягнення, наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 18.03.2024 року №52 о/с, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 19.03.2024 року.
23. Вважаючи вказані вище накази відповідача протиправними та з метою їх скасування, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
24. Правова позиція апелянта викладена в пунктах 3-5 цієї постанови.
25. Відповідач зауважує, що підставою для призначення службового розслідування став не факт оформлення відносно старшого сержанта поліції ОСОБА_6 адміністративних матеріалів чи керування ним транспортним засобом у з ознаками алкогольного сп'яніння (стані сп'яніння), а вчинення ним дій, сутність яких полягає у порушенні службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, а також дій, які суперечать інтересам законності, дискредитують звання поліцейського та підривають авторитет Національної поліції України. Такі дії указують про реальну наявність у поведінці ОСОБА_6 ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, яка спричинила негативні наслідки та причинного зв'язку між ними і діями порушника дисципліни.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
26. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII), Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Статут), Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893) та Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України (далі - Положення №893), затвердженими наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України", Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі -ПДР).
28. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
29. Так, відповідно до ст.8 Закону поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
30. Згідно статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
31. Статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
32. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
33. Частиною 1 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
34. Принципи етики для працівників поліції визначають Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 №1179, відповідно до яких, зокрема, поліцейські повинні неухильно дотримуватись положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку. Також, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
35. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
36. Частиною 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
37. Згідно ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема:
- бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (п. 1);
- знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки (п.2);
- утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України (п.6);
- підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень (п. 9).
38. Відповідно до ч.1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
39. За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
40. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення (ч. 2 Дисциплінарного статуту).
41. Частиною 3 ст. 11 Дисциплінарного статуту поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
42. За приписами ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
43. Відповідно до ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
44. Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
45. Згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
46. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
47. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
48. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів враховує наступне.
49. Згідно частин 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
50. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
51. Згідно статті 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
52. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
53. У пункті 1 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893 (надалі - Порядок № 893) зазначено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
54. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
55. Відповідно до положень п. 1, 4 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
56. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
57. Наведені правові норми дають підстави для висновку, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
58. Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що підставою для призначення відповідачем службового розслідування стало подання 09.01.2024 року начальником УГІ ГУНП у Вінницькій області підполковником В. Іванцем начальнику ГУНП у Вінницькій області Ю. Пархоменку доповідної записки про можливе порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП у Вінницькій області та запропоновано призначити службове розслідування, у зв'язку з можливим порушенням службової дисципліни старшим сержантом поліції ОСОБА_1 відносно якого складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
59. Щодо доводів позивача про обрання відповідачем найсуворішого з видів стягнень, що передбачені статтею 13 Дисциплінарного статуту, а саме звільнення зі служби в поліції колегія суддів зазначає наступне.
60. Відповідно до частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
61. При цьому із змісту статті 29 Дисциплінарного статуту слідує, що її положення застосовуються у сукупності з іншими нормами, які визначають загальні критерії та підходи до застосування дисциплінарної відповідальності, а саме з урахуванням положень статі 19 цього статуту, яка регламентує порядок застосування дисциплінарних стягнень.
62. Оскільки за Дисциплінарним статутом підставою притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, частиною восьмою статті 19 статуту визначено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
63. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
64. В даному випадку, насамперед, варто мати на увазі, що обираючи той чи інший вид стягнення у порядку, запропонованому законодавцем, від незначного - зауваження до найсуворішого - звільнення зі служби, керівник, ураховуючи характер відповідного проступку, застосовує саме той вид дисциплінарного стягнення, який відповідає суті цього проступку і є йому співмірним.
65. Аналізуючи у справах № 420/14443/22 та № 260/5566/22 положення частин першої, другої статті 29 Дисциплінарного статуту, Верховний Суд дійшов висновку, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.
66. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно, як помилково вважає апелянт.
67. В даному випадку, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
68. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 14.03.2024 року у справі №420/11778/22.
69. Суд також критично оцінює доводи позивача, що його діям надано неналежну оцінку за результатами проведення службового розслідування, оскільки, як видно зі змісту висновку службового розслідування, дисциплінарною комісією розглянуто пояснення, які були надані іншими поліцейськими та свідками, переглянуто наявні відеозаписи.
70. Суд не встановив порушень при вирішенні відповідачем процедурних питань щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
71. Також в апеляційній скарзі позивач посилається на помилки, допущені під час складення протоколу про адміністративне правопорушення у даті складення протоколу та у даті вчинення адміністративного правопорушення.
72. Некоректність зазначення дати у протоколі про адміністративне правопорушення відносно позивача (зазначення «09 грудня 2023 року» замість «09 січня 2024 року»), на що посилається апелянт, з урахуванням складеної довідки, не впливають на зміст встановлених судом обставин, а тому не є тими порушеннями, які б могли вплинути на правильність ухваленого судом рішення.
73. Крім того, складення протоколу про адміністративне правопорушення саме 09 січня 2024 року підтверджується наявними матеріалами справи та наданими відповідачем відеозаписами.
74. Також доводи позивача про те, що матеріали службового розслідування не містять доказів керування транспортним засобом саме ним, а не іншою особою, чим на думку позивача, відповідачем допущено неповне з'ясування обставин, суд не приймає до уваги, оскільки дана обставина була досліджена та встановлена судом першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи № 760/787/2 про адміністративне правопорушення
75. Відповідачем дотримано строків проведення службового розслідування, визначених Дисциплінарним статутом, оскаржуваний наказ від 23.01.2024 №101 прийнято у межах строків, визначених законом.
76. У ході судового розгляду справи позивачем не наведено будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам вчиненого дисциплінарного проступку.
77. Доводи позивача про відсутність достатніх та належних доказів порушення позивачем службової дисципліни є безпідставними, оскільки як зазначалось, це підтверджуються висновком службового розслідування, який в свою чергу, складений на підставі обставин, що підтверджуються матеріалами справи, показами свідків, відео з нагрудних камер поліцейських.
78. Окремо варто зауважити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
79. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме: звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
80. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
81. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
82. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
83. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
84. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
85. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.