Справа № 560/861/24
Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
10 лютого 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Стара Синява" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Стара Синява" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії,
в січні 2024 року позивач, - ТОВ "Ресіліент Стара Синява", звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2023 №00/11645/0703.
Також, позивач просив зобов'язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ "Ресіліент Стара Синява" за червень 2023 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Головне управління ДПС у Хмельницькій області провело документальну позапланову перевірку ТОВ "Ресіліент Стара Синява" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами перевірки складений акт від 15.09.2023 №9987/22-01-07-03/39961968, яким встановлене порушення, зокрема, пункту 44.1 статті 44, пунктів 200.7 та 200.9 статті 200 Податкового кодексу України, а саме ТОВ "Ресіліент Стара Синява" не має права на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1), задекларованого у декларації з ПДВ за червень 2023 року в сумі 713376,00 грн.
На підставі висновків перевірки Головне управління ДПС в Хмельницькій області прийняло податкове повідомлення-рішення від 20.10.2023 №00/11645/0703, яким встановило відсутність у ТОВ "Ресіліент Стара Синява" права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2023 року в розмірі 716374,00 грн та відсутність права на врахування цієї суми при наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податків у банку.
Позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішенням, а тому звернувся до суду з відповідним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума ПДВ для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена, крім того, податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником при визначенні податкових зобов'язань з ПДВ, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.
Відтак, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то платник податків не має права на податкову вигоду у вигляді податкового кредиту та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.
На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи.
Так, за наслідками документальної позапланової перевірки Головне управління ДПС у Хмельницькій області встановило, що ТОВ "Ресіліент Стара Синява" заявило суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку, що відображено у рядку 20.2.1 декларації в розмірі 716374,00 грн, сформованого за рахунок від'ємного значення, яке виникло у червні 2023 року по податкових накладних за грудень 2022 року на суму 716374,00 грн, складених ТОВ "ОТП Лізинг" на придбання трактора John Deere 8R410, 2022 року випуску, сер. №1RW8410DANB201498. Станом на дату завершення перевірки вказаний трактор на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 09.12.2022 №13194-S/1 належав ТОВ "ОТП Лізинг".
Відповідно до змісту спірного податкового повідомлення-рішення податковий орган дійшов висновку про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ в розмірі 716374,00 грн у зв'язку з наступним:
- фактичне перебування об'єкта бюджетного відшкодування (трактора John Deere 8R410, 2022 року випуску, сер. №1RW8410DANB201498) за адресою Харківська область, Богодухівський район, с. Заброди, вул. Центральна 2, яка згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, станом на 12.09.2023 віднесена до території можливих бойових дій;
- не передбачає страхового відшкодування згідно з умовами Протоколу лізингу від 09.12.2022 №1-Е2 до Рамкового договору фінансового лізингу від 09.12.2022 №13194-FL у разі перебування об'єкта лізингу трактора John Deere 8R410, 2022 року випуску, сер. №1RW8410DANB201498 на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та території можливих бойових дій;
- станом на 12.09.2023 право власності на трактор John Deere 8R410, 2022 року випуску, сер. №1RW8410DANB201498, згідно з умовами договору купівлі-продажу від 09.12.2022 №13194-s/1 належить ТОВ "ОТП Лізинг";
- станом на 30.06.2023 за об'єкт лізингу ТОВ "Ресіліент Стара Синява" на виконання умов протоколу лізингу 09.12.2022 №1-Е2 до Рамкового договору фінансового лізингу від 09.12.2022 №13194-FL сплатило лише 33% від вартості трактора;
- між товариствами, які входять до корпорації "Агроміно" (Agromino), а саме ТОВ "Ресіліент Стара Синява" та ТОВ "Ресіліент Агро" через договір фінансового лізингу від 09.12.2022 №13194-FL здійснене документальне переоформлення трактора John Deere 8R410, 2022 року випуску, сер. №1RW8410DANB201498, який фактично з початку його придбання перебуває в розпорядженні та користуванні ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" за адресою Харківська область, Богодухівський район, с. Заброди, вул. Центральна 2.
Разом з тим, як зазначено вище, визначальною ознакою наявності права платника податків на податковий кредит є використання об'єкта оподаткування у виробництві або постачанні товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що 10.09.2022 ТОВ "РДО Україна" імпортувало на територію України трактор John Deere 8R410, 2022 року випуску, сер. №1RW8410DANB201498.
Згідно з податковими накладними від 30.12.2021 №1705, від 20.09.2022 №1500 та розрахунками коригування від 22.09.2022 до вказаних податкових накладних ТОВ "РДО Україна" поставило вказаний трактор ТОВ "Ресіліент Агро".
За змістом витягу з ЄРПН в подальшому зазначений трактор був переданий ТОВ "Ресіліент Агро" в оренду для ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" та перебував в оренді у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2022 року.
09.12.2022 ТОВ "Ресіліент Агро" та ТОВ "ОТП Лізинг" уклали договір купівлі-продажу 13194-s/1, відповідно до умов якого ТОВ "Ресіліент Агро" продало, а ТОВ "ОТП Лізинг" придбало трактор John Deere 8R410, 2022 року випуску, сер. №1RW8410DANB201498 для передачі в лізинг.
09.12.2022 ТОВ "ОТП Лізинг" та ТОВ "Ресіліент Стара Синява" уклали Рамковий договір фінансового лізингу №13194-FL. Згідно з актом прийому-передачі від 16.12.2022, видаткової накладної від 16.12.2022 №59058 вказаний вище трактор переданий ТОВ "ОТП Лізинг" для ТОВ "Ресіліент Стара Синява".
16.12.2022 ТОВ "Ресіліент Стара Синява" та ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" уклали договір оренди техніки. 31.12.2022 ТОВ "Ресіліент Стара Синява" склало податкову накладну №53 про постачання послуг по оренді трактора John Deere 8R410, 2022 року випуску, сер. №1RW8410DANB201498.
Листом від 29.02.2024 ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" повідомило, що Товариство у 2022 році використовувало вказаний трактор для обробітку земель. У період з січня 2023 року по червень 2023 року трактор зберігався на виробничій базі у Харківській області на підставі договору відповідального зберігання від 29.12.2022. З липня 2023 року трактор використовується для обробки земель.
Тобто, трактор John Deere 8R410, 2022 року випуску, сер. №1RW8410DANB201498 на момент проведення перевірки перебував в оренді у ТОВ "Трайгон Фармінг Харків".
Оскільки трактор John Deere 8R410, 2022 року випуску, сер. №1RW8410DANB201498 переданий в оренду третій особі, тому вказані обставини на думку суду першої інстанції виключають можливість використання ТОВ "Ресіліент Стара Синява" зазначеного трактора в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності.
Суд першої інстанції відхилив доводи позивача про те, що надання в оренду є одним із видів використання трактора в господарській діяльності Товариства, оскільки відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування не є видом діяльності ТОВ "Ресіліент Стара Синява".
За таких обставин, дійшов висновку про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 716374,00 грн за об'єкт оподаткування Рамкового договору фінансового лізингу від 09.12.2022 №13194-FL (трактор John Deere 8R410, 2022 року випуску, сер. №1RW8410DANB201498).
Щодо доводів позивача про недотримання відповідачем вимог оформлення акту перевірки, суд першої інстанції зазначив, що на підставі висновків перевірки Головне управління ДПС в Хмельницькій області прийняло податкове повідомлення-рішення від 20.10.2023 №00/11645/0703, яким встановило відсутність у ТОВ "Ресіліент Стара Синява" права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2023 року в розмірі 716374,00 грн та відсутність права на врахування цієї суми при наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податків у банку.
В свою чергу під час судового розгляду справи суд першої інстанції надав правову оцінку всім доводам сторін і дійшов висновку про відсутність доказів щодо спростування вказаного в акті перевірки порушення Товариством вимог податкового законодавства. Тому такі доводи позивача не можуть бути самостійною підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно з п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.
Як передбачено п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом п.200.10 ст.200 ПК України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п.200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до п.200.9 ст.200 ПК України форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Згідно з п.200.14. ст.200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Пунктами 201.1, 201.8 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. Право на нарахування податку та складання ПН надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до абз.1, 2 п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти ПН, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, належним чином оформлені та зареєстровані в Реєстрі ПН є підставою для покупця товарів на віднесення сум ПДВ в накладних до податкового кредиту.
Відповідно до п.п.“а» п.198.1, 198.2 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг.
Як передбачено п.п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. При цьому, нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.п. 201.1, 201.7, 201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець таких товарів/послуг зобов'язаний на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), в установлені терміни скласти в електронній формі податкову накладну, яка містить електронний підпис уповноваженої платником особи, зареєструвати її у порядку, визначеному законодавством, в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати її покупцю за його вимогою. При цьому, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Водночас, відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, виключною підставою, яка позбавляє платника податків права на віднесення сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, до податкового кредиту є їх непідтвердження зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
За визначенням наведеним у ст.1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов'язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. За своєю правовою суттю господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.12.2022 ТОВ "Ресіліент Агро" та ТОВ "ОТП Лізинг" уклали договір купівлі-продажу 13194-s/1, відповідно до умов якого ТОВ "Ресіліент Агро" продало, а ТОВ "ОТП Лізинг" придбало трактор John Deere 8R410, 2022 року випуску, сер. №1RW8410DANB201498 для передачі в лізинг.
09.12.2022 ТОВ "ОТП Лізинг" та ТОВ "Ресіліент Стара Синява" уклали Рамковий договір фінансового лізингу №13194-FL. Згідно з актом прийому-передачі від 16.12.2022, видаткової накладної від 16.12.2022 №59058 вказаний вище трактор переданий ТОВ "ОТП Лізинг" для ТОВ "Ресіліент Стара Синява".
16.12.2022 ТОВ "Ресіліент Стара Синява" та ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" уклали договір оренди техніки. 31.12.2022 ТОВ "Ресіліент Стара Синява" склало податкову накладну №53 про постачання послуг по оренді трактора John Deere 8R410, 2022 року випуску, сер. №1RW8410DANB201498.
Листом від 29.02.2024 ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" повідомило, що Товариство у 2022 році використовувало вказаний трактор для обробітку земель. У період з січня 2023 року по червень 2023 року трактор зберігався на виробничій базі у Харківській області на підставі договору відповідального зберігання від 29.12.2022. З липня 2023 року трактор використовується для обробки земель.
Трактор John Deere 8R410, 2022 року випуску, сер. №1RW8410DANB201498 на момент проведення перевірки перебував в оренді у ТОВ "Трайгон Фармінг Харків".
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що вказані документи підтверджують придбання даного активу у лізингодавця. Вказані документи були надані як податковому органу під час перевірки, так і долучені до справи.
Відповідно до акту перевірки, контролюючий орган зробив висновок про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ в розмірі 716374,00 грн у зв'язку з:
- фактичне перебування об'єкта бюджетного відшкодування (трактора John Deere 8R410, 2022 року випуску, сер. №1RW8410DANB201498) за адресою Харківська область, Богодухівський район, с. Заброди, вул. Центральна 2, яка згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, станом на 12.09.2023 віднесена до території можливих бойових дій;
- не передбачає страхового відшкодування згідно з умовами Протоколу лізингу від 09.12.2022 №1-Е2 до Рамкового договору фінансового лізингу від 09.12.2022 №13194-FL у разі перебування об'єкта лізингу трактора John Deere 8R410, 2022 року випуску, сер. №1RW8410DANB201498 на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та території можливих бойових дій;
- станом на 12.09.2023 право власності на трактор John Deere 8R410, 2022 року випуску, сер. №1RW8410DANB201498, згідно з умовами договору купівлі-продажу від 09.12.2022 №13194-s/1 належить ТОВ "ОТП Лізинг";
- станом на 30.06.2023 за об'єкт лізингу ТОВ "Ресіліент Стара Синява" на виконання умов протоколу лізингу 09.12.2022 №1-Е2 до Рамкового договору фінансового лізингу від 09.12.2022 №13194-FL сплатило лише 33% від вартості трактора;
- між товариствами, які входять до корпорації "Агроміно" (Agromino), а саме ТОВ "Ресіліент Стара Синява" та ТОВ "Ресіліент Агро" через договір фінансового лізингу від 09.12.2022 №13194-FL здійснене документальне переоформлення трактора John Deere 8R410, 2022 року випуску, сер. №1RW8410DANB201498, який фактично з початку його придбання перебуває в розпорядженні та користуванні ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" за адресою Харківська область, Богодухівський район, с. Заброди, вул. Центральна 2.
Щодо доводів в частині фактичного перебування об'єкта в зоні бойових дій (можливих бойових дій) та відсутності страхового відшкодування, колегія суддів зазначає, що дана обставина має врегульовуватись між лізингодавцем та лізингоодрежувачем, оскільки саме в межах Рамкового договору фінансового лізингу №13194-FL та протоколу лізингу №1-Е2 діє вказана заборона. В свою чергу, дана обставина жодним чином не впливає на бюджетне відшкодування заявлене позивачем.
Щодо доводів в частині права власності, колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено оплату в розмір 33% від ціни об'єкта (трактора John Deere 8R410, 2022 року випуску, сер. №1RW8410DANB201498) в межах виконання умов протоколу лізингу 09.12.2022 №1-Е2 до Рамкового договору фінансового лізингу від 09.12.2022 №13194-FL і саме в межах сплати ПДВ за цією сумою заявлено бюджетне відшкодування, а тому посилання відповідача, що об'єкт не є у власності позивача з урахуванням передачі даного об'єкту та предмету позову не впливає на суть даних правовідносин.
Щодо доводів, що станом на 30.06.2023 за об'єкт лізингу ТОВ "Ресіліент Стара Синява" на виконання умов протоколу лізингу 09.12.2022 №1-Е2 до Рамкового договору фінансового лізингу від 09.12.2022 №13194-FL сплатило лише 33% від вартості трактора, колегія суддів зазначає, що ТОВ "Ресіліент Стара Синява" заявляє бюджетне відшкодування саме в межах ПДВ за сплачені 33% від вартості трактора, а тому дана обставина не підтверджує протиправність дій позивача.
Щодо доводів в частині фактичного переоформлення об'єкту (трактора John Deere 8R410, 2022 року випуску, сер. №1RW8410DANB201498) в межах корпорації "Агроміно" (Agromino), колегія суддів зазначає, що фактична оплата здійснюється на рахунку ТОВ "ОТП Лізинг", які не входять до корпорації "Агроміно" (Agromino), а тому даний довід не підтверджує правомірність рішення прийнятого податковим органом.
Щодо висновків суду першої інстанції, в частині відсутності виду діяльності ТОВ "Ресіліент Стара Синява" саме надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування, колегія суддів зазначає, що суб'єкт господарювання може здійснювати будь-який вид діяльності, що не заборонений законом і який не передбачає отримання ліцензії, не залежно від наявності у особи відповідного коду КВЕД в ЄДР. Тобто, законодавцем прямо не передбачено заборону здійснення діяльності не передбаченої відповідним кодом КВЕД підприємства.
Також, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що згідно з матеріалами справи ТОВ "Ресіліент Стара Синява" отримувала кошти від ТОВ "Трайгон Фармінг Харків", в межах договору оренди техніки №20230701 від 01.07.2023 та договору оренди техніки від 16.12.2022, що вбачається з актів приймання-передачі, актів здачі-приймання робіт (наданих послуг), специфікацій, виписки по рахунку, ПН №53 від 31.12.2022. Тобто, вважати, що ТОВ "Ресіліент Стара Синява" не здійснювала господарську діяльність в межах даного об'єкта (трактора John Deere 8R410, 2022 року випуску, сер. №1RW8410DANB201498), у суду немає підстав.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що з матеріалів справи можливо встановити всю необхідну інформацію та мету отримання відповідних послуг для використання у господарській діяльності і, відповідно, права на податковий кредит. Більш того, відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податків, який здійснює операції з постачання товарів/послуг є для покупця таких товарів/по підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Оскільки податкові накладні з вказаними контрагентами зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, ці обставини були підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту позивачем.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV підставою бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійсненні господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В свою чергу, з наявних обставин справи та висновків суду, податковим органом не наведено жодного доводу та доказів в Акті перевірки на підтвердження того, що вищезазначені господарські операції не пов'язані з господарською діяльністю позивача. Враховуючи викладене, висновки відповідача про порушення ПК України, є безпідставними.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з ст.90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Щодо вимоги адміністративного позову в частині зобов'язання Головного управління ДПС у Хмельницькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ "Ресіліент Стара Синява" за червень 2023 року, суд апеляційної інстанції зазначив наступне.
Положенням п.200.15 ст.200 ПК України передбачено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Відповідно до пп.60.1.4 п.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Згідно з п. 60.5 ст. 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже у разі скасування податкового повідомлення-рішення, яким, зокрема, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, останнє вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, на наступний робочий день, після отримання відповідного рішення, контролюючий орган зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
Механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість визначає Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 (далі Порядок № 26).
Пунктом 7 Порядку №26 передбачено, що інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Згідно з п.12 Порядку №26 узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.
Разом з тим, передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС (ДПС) в Реєстрі інформації про її узгодження. Обов'язок щодо внесення відповідних даних до Реєстру на момент виникнення спірних правовідносин покладено саме на відповідача.
На підставі вказаного, наявні правові підстави для задоволення позову в частині зобов'язання Головного управління ДПС у Хмельницькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленої ТОВ "Ресіліент Стара Синява" за червень 2023 року.
Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку, що адміністративний позов ТОВ "Ресіліент Стара Синява" підлягає задоволенню.
Також, ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).
Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, при розгляді справи судом першої інстанції не надано оцінку усім обставинам у справі, що мають значення для її вирішення, а тому рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи щодо відмови у задоволенні адміністративного позову, тому рішення суду першої інстанції належить скасувати та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Щодо питання судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 8596 грн 49 коп (т.1 а.с.1) - платіжна інструкція №35 від 17.01.2024, за подання апеляційної скарги 12894 грн 74 коп - платіжна інструкція №744 від 18.10.2024.
З урахуванням зазначеного вище колегія суддів приходить до висновку про стягнення судового збору на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 21 491 грн 23 коп.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Стара Синява" задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Стара Синява" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.10.2023 №00/11645/0703.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого товариством з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Стара Синява" за червень 2023 року.
Стягнути а рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області (ЄДРПОУ 44070171) на користьтовариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Стара Синява" (ЄДРПОУ 39961968) судовий збір в сумі 21 491 грн 23 коп (двадцять одна тисяча чотириста дев'яносто одна гривня 23 копійки).
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.