С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52
e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 2/760/2043/24
В справі 760/3105/22
І. Вступна частина
17 липня 2024 року в місті Києві
Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Коробенка С.В.
за участю секретаря Левіцької Н.О.
розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення шкоди в порядку суброгації.
ІІ. Описова частина
В лютому 2022 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» звернулась в Солом'янський районний суд міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, посилаючись на те, що Позивач відшкодував шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася з вини Відповідачки, а тому має право зворотної вимоги до останньої.
Свої вимоги Позивач мотивував тим, що 04 серпня 2020 року між ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та ОСОБА_2 був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту №115002-2111-1000158 предметом якого є страхування майнових інтересів власника автомобіля марки « AUDI Q7», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
26 вересня 2020 року на вул. Набережно-Хрещатицькій, 31, в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки «AUDI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіля марки «Volvo XC60», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
Згідно з постановою Подільського районного суду м. Києва від 05 січня 2021 року дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 .
На виконання умов договору страхування Позивач виплатив страхове відшкодування потерпілій особі (страхувальнику) в розмірі 396785,70 грн.
Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність Відповідачки була застрахована на підставі Полісу №АО7121193 в АТ «СГ «ТАС», і зазначеною страховою компанією було виплачено Позивачу страхове відшкодування в розмірі 117000 гривень (з урахуванням знижки 10% від суми розрахунку страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності 130000 гривень), Позивач просить стягнути з Відповідача суму, не покриту страховим відшкодуванням, виплаченим АТ «СГ «ТАС» в сумі 266785,70 грн.
05 жовтня 2022 року до суду надійшов відзив Відповідачки, в якому вона заперечувала проти позову. Зазначила, що окрім полісу ОСЦПВВНТЗ №АО7121193 ліміт відповідальності страховика АТ «СГ «ТАС» за яким становить 130000 гривень, нею з вказаною страховою компанією було також укладено додатково Договір добровільного комплексного страхування транспортних засобів «Повний автозахист» №FO00660692 від 03.02.2020, згідно з яким розмір страхової суми цивільно-правової відповідальності збільшено ще на 250000 гривень. Таким чином, як зазначає Відповідачка, станом на день дорожньо-транспортної пригоди загальний розмір страхової суми становив 380000 гривень. У зв'язку з цим ОСОБА_1 не погоджується з тим, що вимоги заявлені саме до неї, оскільки її відповідальність застрахована, проте до Страховика Позивач вимог не заявив.
Протокольною ухвалою від 29.08.2023 до участі у справі в якості Третьої особи з ініціативи суду залучено АТ «СГ «ТАС».
06 грудня 2023 року до суду надійшла заява представника Позивача про залучення Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» в якості Співвідповідача та пред'явлення до нього вимог про стягнення страхового відшкодування в розмірі 250000 гривень, зі зменшенням розміру вимог до ОСОБА_1 до суми в розмірі 16785,70 гривень.
Протокольною ухвалою суду від 13.12.2023 заяву про залучення АТ «СГ «ТАС» в якості Відповідача було задоволено.
У судове засідання представник Позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Представник Відповідача-1 ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про розгляд справи представник Відповідача повідомлений належним чином.
Від Відповідача-2 пояснень на позовну заяву не надійшло.
ІІІ. Мотивувальна частина
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні письмові докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що 04 серпня 2020 року між ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №115002-2111-1000158, предметом якого є страхування автомобіля марки «AUDI Q7», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
26 вересня 2020 року на вул. Набережно-Хрещатицькій в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки «AUDI Q7», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіля марки «Volvo XC60», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 05 січня 2021 року було встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 , яка порушила пункти 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.
Зі змісту позову вбачається, що з метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ «AUDI Q7», д/н НОМЕР_1 , 28.09.2020 проведено його огляд, про що складено Протокол огляду ТЗ, та 21.10.2020 СТО (ТОВ «Ауді-Центр Київ») складено Рахунок № НОМЕР_3 , згідно з яким вартість ремонту пошкодженого в ДТП транспортного засобу складає 358719,97 гривень.
22.10.2020 Позивачем складено розрахунок страхового відшкодування та 30.10.2020 Страховий акт по справі № 32653/20 на суму 358719,97 гривень.
Частину страхового відшкодування в розмірі 34293,75 грн було зараховано в рахунок оплати наступних страхових платежів за Договором страхування (копія бухгалтерської довідки додається), а частину в розмірі 324 426,22 грн було перераховано для ремонту Застрахованого ТЗ на рахунок СТО ТОВ «Ауді-Центр Київ», що підтверджується платіжним дорученням №4702 від 30.10.2020.
Крім того, 19.11.2020 СТО (ТОВ «Ауді-Центр Київ») складено додатковий Рахунок №320111951, згідно з яким вартість додаткового ремонту пошкодженого в ДТП застрахованого автомобіля складає 38065,73 грн.
24.11.2020 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» складено розрахунок страхового відшкодування та 04.12.2020 Страховий акт по справі № 33799/20 на суму 38065,73 грн.
04.12.2020 Позивач здійснив другу виплату на рахунок СТО ТОВ «Ауді-Центр Київ» для ремонту застрахованого транспортного засобу в розмірі 38065,73 грн, що підтверджується платіжним дорученням №5510 від 04.12.2020.
Таким чином, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» виконало свої зобов'язання перед Страхувальником в частині виплати страхового відшкодування за договором страхування в повному обсязі.
Загальний розмір збитку ПрАТ «СК «Євроінс Україна» внаслідок виплати страхового відшкодування за фактом ДТП, що сталася 26.09.2020, складає 396785,70 грн.
Відповідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV.
Згідно зі статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Саме на забезпечення таких зобов'язань було ухвалено Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Цим Законом визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.
Згідно з статтею 3 даного Закону обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до статті 5 вказаного Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону).
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.
Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика (страховика) не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961 IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17).
Водночас в Законі наголошено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто Закон спрямований насамперед на захист прав осіб потерпілих внаслідок ДТП, але при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоду не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески (стаття 3 Закону № 1961-IV).
Отже, положення цього Закону спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страхувальником, у якого застрахована її відповідальність, а тому, розглядаючи такі спори, судам слід уважно дотримуватись балансу інтересів як потерпілої особи, так і особи, яка застрахувала свою відповідальність та переклала тягар відшкодування шкоди на страховика.
При цьому, відповідно до положень статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Цивільний кодекс України також передбачає, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї, і особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частини друга та четверта статті 14 ЦК України).
Положення зазначених норм права свідчить про зобов'язання учасників цивільних правовідносин діяти в межах закону, не порушуючи права інших осіб у спосіб передбачений законом, добросовісно здійснюючи свої права та обов'язки.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим замість завдавача шкоди в передбаченому Законом порядку. Після такої виплати, деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням.
Слід зазначити, що як право потерпілого на відшкодування заподіяної шкоди так і кореспондуючий обов'язок страховика (страхової компанії) здійснити його відшкодування виникає на підставі настання страхового випадку - ДТП.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент пригоди була застрахована в АТ «Страхова група «ТАС» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/7121193 з лімітом відшкодування майнової шкоди в розмірі 130000 гривень.
Крім того, судом також встановлено, що між ОСОБА_3 , як власником та АТ «СГ «ТАС» було укладено Договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків «Повний автозахист» №FO-00660692, за умовами якого додатково до ліміту страхового відшкодування, встановленого Полісом №АО/7121193, Страховик взяв на себе зобов'язання з відшкодування суми в розмірі ще 250000 гривень.
Таким чином, загальний ліміт відшкодування шкоди за двома договорами страхування цивільно-правової відповідальності становить 380000 гривень.
04 січня 2021 року Позивачем направлено на адресу АТ «СГ «ТАС» на виплату страхового відшкодування в розмірі 358719,97 гривень (за страховим актом №32653/20).
Як вбачається з виписки по рахунку № 3795 , від контрагента АТ «СГ «ТАС» 26 лютого 2021 року надійшло страхове відшкодування за договором №115002-2111-1000158 зі знижкою 10% в розмірі 117000 гривень, тобто лише в межах ліміту, встановленого Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АО7121193. Виплати за Договором добровільного комплексного страхування транспортних засобів №FO-00660692 Відповідачем-2 не здійснювалися.
Суд зазначає, що вказаним договором унормовано, що він діє лише за наявності діючого полісу ОСЦПВ АО7121193, Страховиком за яким АТ «СГ «ТАС». Дія цього договору поширюється на забезпечений транспортний засіб, визначений у такому полісі ОСЦПВ та на умовах Програми «Автоцивілка Плюс».
Як вже було вказано вище, 25.02.2021 в порядку відшкодування завданої ОСОБА_1 матеріальної шкоди, Відповдачем-2 AT «Страхова група «ТАС» було виплачено Позивачу 117000 гривень (130000 - 10% знижки) в межах страхової суми, визначеної Полісом ОСЦПВВНТЗ АО7121193.
З викладеного слідує, що Договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків від 03.02.2020 з страховою сумою 250000 грн діяв на момент ДТП 26.09.2022 та поширювався на забезпечений транспортний засіб «Volvo XC60», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , у зв'язку з чим вимоги Позивача про стягнення з АТ «Страхової групи «ТАС» страхового відшкодування за Договором добровільного страхування відповідальності в розмірі 250000 гривень є обгрунтованими.
Таким чином, з урахуванням часткового покриття розміру заподіяної шкоди Позивачу, невідшкодованою залишається сума в розмірі 16785,70 гривень, яка згідно з положеннями ст. 1194 Цивільного кодексу України підлягає стягненню з особи, винної у заподіянні шкоди, а саме ОСОБА_1 .
Такий висновок повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 31.05.2017 у справі № 6-2969цс16
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, стягненню з АТ «СГ «ТАС» на користь Позивача підлягає також судовий збір в розмірі 3750 гривень, а з ОСОБА_1 - 251,79 гривень.
IV. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 993, 1188, 1194 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:
1.Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» в порядку суброгації суму в розмірі 16785,70 гривень.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» в порядку суброгації суму в розмірі 250000 гривень.
2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» компенсацію понесених судових витрат в розмірі 251,79 гривень.
3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» компенсацію понесених судових витрат в розмірі 3750 гривень.
4.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5.Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102, код: 22868348;
Відповідач: ОСОБА_1 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ;
Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», адреса: м. Київ, пр. Берестейський, 65, код: 30115243.
Суддя: