Справа№938/438/24
Провадження № 3/938/1/25
10 лютого 2025 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Верховинського районного відділення поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, військовослужбовця, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
без участі особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності.
що ОСОБА_2 , будучи особою, яка керує транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при таких обставинах.
08 травня 2024 о 19год 23хв. в смт Верховина по вул. Гуцульського Повстання, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Skoda Octavia", номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Справа про адміністративне правопорушення надійшла до суду 15.05.2024 та була призначена до розгляду в судовому засіданні на 06.06.2024.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання 06.06.2024, не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив.
Разом з тим, 05.06.2024 від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Атаманюка Р.І., який представляє інтереси ОСОБА_1 згідно ордеру про надання правової (правничої) допомоги №1069519, виданого на підставі договору про надання правової допомоги №28/24 від 21.05.2024, надійшло клопотання, про надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи, з можливістю отримання копії наявного в справі відеозапису та про відкладення судового засідання, призначеного на 06.06.2024, на інший день.
З наведених підстав розгляд справи було відкладено на 03.07.2024.
Згідно наявної в матеріалах справи заяви, особи, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Атаманюк Р.І, 19.06.2024 ознайомився із матеріалами справи та отримав копію відеозапису.
В судове засідання, призначене на 03.07.2024, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисник, не з'явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Причини неявки суду не повідомили.
Зокрема, виклик особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання здійснювався, шляхом скерування судової повістки про виклик, на поштову адресу його місця проживання, яка зазначена у матеріалах справи про адміністративне правопорушення ( АДРЕСА_1 ) та, як вбачається із Списку розсилки поштових відправлень Верховинського районного суду Івано-Франківської області була доставлена на вказану адресу 25.06.2024.
Судова повістка про виклик в судове засідання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Атаманюка Р.І., була надіслана до його електронного кабінету та отримана ним 07.06.2024.
У зв'язку з неявкою в судове засідання 03.07.2024 особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, наступне судове засідання було відкладено на 26.07.2024.
22.07.2024 адвокат Атаманюка Р.І., через канцелярію суду подав заяву, в якій вказав, що його участь, як адвоката, за угодою із ОСОБА_1 (ордер на надання правничої допомоги серії АТ №1069519 від 22.05.2024) у справі про адміністративне правопорушення відносно нього, за ч.1 ст.130 КУпАП, обмежилась ознайомленням з матеріалами справи №938/438/24 та отриманням у суді копій наявних документів і відеозапису. Участі в судовому розгляді справи №938/438/24, він не прийматиме.
В судове засідання 26.07.2024, а також наступні судові засідання, які були відкладені на 04.09.2024 та 26.09.2024 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності,- ОСОБА_1 , не з'явився.
17.09.2024 на адресу суду повернувся, неврученим поштовий конверт, яким суд скеровував на адресу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності судову повістку про виклик в судове засідання на 26.09.2024, із відміткою на ньому «Повертається. Адресат в ЗСУ».
У зв'язку з цим, судом 26.09.2024 скеровано запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Вих.№938/438/24/5956/24), з метою з'ясування інформації про те, чи перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в складі Збройних Сил України, станом на 26.09.2024. З наведених підстав, судове засідання було відкладено на 30.10.2024.
30.10.2024 від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла відповідь (Вх.№5356/24), згідно якої вбачається, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 на військову службу до лав Збройних Сил України по мобілізації, 25.02.2022 до в/ч НОМЕР_2 .
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання 30.10.2024, не з'явився. Причини неявки не повідомив.
При цьому, при повідомленні секретарем судового засідання ОСОБА_1 про дату та час судового засідання шляхом телефонного дзвінка на належний йому номер телефону, ОСОБА_1 повідомив, що вже перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 а не у військовій частині НОМЕР_4 .
З метою належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 19.11.2024, про що особу, яка притягається до адміністративної відповідальності було повідомлено шляхом скерування листа з судовою повісткою на адресу військової частини № НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ), яку вказав у телефонограмі ОСОБА_1 . У вказаному листі, ОСОБА_1 , роз'яснено що відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, він, має право давати пояснення, подавати докази, в тому числі в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, засвідчивши документи кваліфікованим електронним підписом, через підсистему "Електронний суд", а також взяти участь в розгляді справи дистанційно в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження).
В судове засідання 19.11.2024 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з'явився, причини неявки суду, не повідомив, докази отримання ним судової повістки про виклик до суду, станом на дату розгляду справи -19.11.2024, на адресу суду, не повернулися.
Відтак, наступне судове засідання було відкладено на 17.12.2024. ОСОБА_1 повідомлено про дату та час судового засідання, шляхом повторного скерування листа з судовою повісткою на адресу військової частини № НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ), в якій згідно наданої ОСОБА_1 усної інформації, останній проходить військову службу.
26.11.2024 на адресу суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яким суд скеровував на адресу військової частини № НОМЕР_3 лист та судову повістку для вручення ОСОБА_1 про його явку в судове засідання 19.11.2024, з якого вбачається, що таке відправлення було отримано військовою частиною 21.11.2024.
04.12.2024 від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. У поданому клопотання ОСОБА_1 зазначив, що з 25.02.2024 по даний час він перебуває на військовій службі на посаді старшого водія у військовій частині НОМЕР_3 та виконує завдання за призначенням в районі ведення бойових дій на території Донецької області. Своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину він не визнає, бажає особисто брати участь у судовому засідання та надати пояснення та докази на підтвердження своєї невинуватості, однак у зв'язку з проходженням військової служби позбавлений можливості це зробити. Тому, з посиланням на вимоги ст.335 КК України, використовуючи аналогію норм права, просить провадження у справі зупинити. Факт перебування на військовій службі саме у військовій частині НОМЕР_3 , ОСОБА_1 підтвердив копією військового квитка, довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 та довідкою командира військової частини.
В судове засідання 17.12.2024, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з'явилась.
В подальшому судові засіданні були відкладені на 20.01.2025 та 10.02.2025 про що особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , було повідомлено шляхом скерування листа з судовою повісткою на адресу військової частини № НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ). У вказаному листі, ОСОБА_1 , в черговий раз було роз'яснено що відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, він, має право давати пояснення, подавати докази, в тому числі в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, засвідчивши документи кваліфікованим електронним підписом, через підсистему "Електронний суд", а також взяти участь в розгляді справи дистанційно в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження).
16.01.2025 та 27.01.2025на електронну адресу суду надійшли листи із копіями розписок про отримання судових повісток, згідно яких, судову повістку про виклик до суду на 20.01.2025 ОСОБА_1 отримав 15.01.2025, а судову повістку про виклик до суду на 10.02.2025 - отримав 26.01.2025.
В судове засідання 10.02.2025 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з'явився, причин неявки не повідомив.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП законодавцем закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою.
З матеріалів справи вбачається, що судом вжито всіх заходів для надання можливості ОСОБА_1 подати свої аргументи під час слухання справи у суді, однак він будучи належним чином та своєчасно повідомленим про розгляд справи, своїми процесуальними правами, не скористався. За таких обставин, приходжу до висновку, що завершення розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , жодним чином не призведе до порушення його процесуальних прав.
Окрім того, оцінивши доводи заявленого особою, яка притягається до адміністративної відповідальності клопотання про зупинення провадження у справі, суд не вбачає підстав для задоволення такого, з огляду наступне.
Так, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Європейський суд з прав людини у справах «Енгель та інші проти Нідерландів» («Engel and Others v. the. Netherlands», 08.06.1976 року, №№ 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), «Озтюрк проти Німеччини» («Ozturk v. Germany», 21.02.1984 року, № 8544/79), «Лутц проти Німеччини» («Lutz v. Germany», 25.08.1987 року, № 9912/82) тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.
У КУпАП відсутня норма, яка б передбачала підстави для зупинення судового провадження, тому суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію найбільш близької галузі права кримінального процесуального права та при вирішенні питання про зупинення провадження керуватися статтею 335 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.335 КПК України у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан, який був неодноразово продовжений, та триває на теперішній час.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених у законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.
При цьому, серед завдань кримінального провадження, окреслених у статті 2 КПК України, законодавець визначив такі, як захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У свою чергу, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на значення гарантій розумного строку щодо кримінального провадження, згідно з якими: обвинувачений, якщо не скоював карного діяння, повинен мати можливість виправдати себе без зволікань, тоді як обвинувачений, вина якого доведена, не повинен піддаватися додатковому покаранню у формі надмірних зволікань з розглядом його справи, що може мати негативні наслідки для його інших прав, гарантованих Конвенцією. Зокрема, обвинувачений у кримінальній справі повинен мати право розраховувати на здійснення провадження в його справі з особливою ретельністю, і що положення статті 6 Конвенції покликані не допускати в кримінальних справах надто тривалого перебування обвинуваченої особи в стані невизначеності щодо своєї долі (п. 18 рішення у справі «Вемхофф проти Німеччини»/Wemhoff v. Federal Republic of Germany від 27.06.1968 р., заява № 2122/64; п. 5 рішення у справі «Стогмюллер проти Австрії»/ Stogmuller v. Austria від 10.11.1969 р., заява № 1602/62; п. 58 рішення у справі «H. проти Франції»/H. v. France від 24.10.1989 р., заява № 10073/82;п. 71рішення у справі «Іванов проти України» від 07.12.2006 р., заява № 15007/02).
Справи про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП підлягають розгляду в межах строку, визначеного ст.38 КУпАП, а саме, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Аналізуючи зазначені норми та джерела права, суд вважає, що ключовим при вирішенні питання щодо зупинення судового провадження є не сама по собі відповідність фактичної ситуації одній з обставин, закріпленій у частині 1 статті 335 КПК, а й те, що її існування призводить до об'єктивної неможливості обвинуваченого брати участь у судовому провадженні.
Неможливість брати участь у судовому засіданні під час судового провадження має бути пов'язана з незалежними від волі особи, яка притягується до відповідальності, обставинами.
Саме такого підходу стосовно підстав зупинення судового провадження дотримується й Велика Палата Верховного Суду у своїй ухвалу від 20 травня 2021 року у справі № 11-398сап20, де колегія суддів зазначила, що: (1) зупинення провадження по справі є тимчасовою перервою в провадженні, викликаною наявністю однієї з передбачених у законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд; (2) для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Вирішуючи питання про доцільність зупинення провадження, суд враховує те, що справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, нормою ч.2 ст.268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких участь особи є обов'язковою. Даний перелік не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачених ст.130 КУпАП.
При цьому, суддя враховує, що ОСОБА_1 під час розгляду вказаної справи для захисту своїх інтересів міг скористатися правом на правову допомогу адвоката, однак не зробив цього. Зокрема, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 було укладено договір із адвокатом Атаманюком Р.І., однак в подальшому останній повідомив суд, що не буде здійснювати захист ОСОБА_1 . Після цього, судом неодноразово відкладався розгляд справи, однак ОСОБА_1 не залучив іншого захисника для свого захисту, та не підтвердив неможливість такого залучення. Крім того, ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату розгляду справи, не скористався своїм правом та не подав письмових пояснень щодо правопорушення, яке ставиться йому в провину, хоча об'єктивно мав таку змогу, про що свідчить подання клопотання про зупинення провадження у справі. Окрім того, судом неодноразово роз'яснювалось ОСОБА_1 право прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак він таким не скористався.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про можливість завершення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею ст.280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає, як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відтак, за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.п.2, 3, 7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за№1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння-порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п.п.6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до частин 1-3 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України підтверджується наступними доказами, зокрема:
-протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД №585535 від 08.05.2024, який складено з дотриманням вимог ст.256 КпАП України, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 № 1376, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, згідно якого 08.05.2024 о 19год 23хв. в смт Верховина по вул. Гуцульського Повстання, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки "Skoda Octavia", номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану, алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого поліцейським Верховинського РВП ГУНП Бельмегою М.Ю., 08.05.2024 о 19год 25хв. направлено водія ОСОБА_1 до КНП Верховинська багатопрофільна лікарня Верховинської селищної ради, для проходження огляду на стан сп'яніння, у зв'язку із виявленими ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, та згідно якого, водій від проходження огляду відмовився;
- доданим до матеріалів справи диском із відеозаписами події що мала місце 08.05.2024, який були оглянуто в судовому засіданні .
Так, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення ААД №585535 від 08.05.2024 диск містить відеозапис із відео реєстратора закріпленого на службовому автомобілі поліцейських та з нагрудних камер поліцейських та містять інформацію про події що мали місце 08.05.2024 в смт Верховина по вул. Гуцульського Повстання Верховинського району Івано-Франківської області, під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Зокрема, що 08.05.2024 о 19.25год в смт Верховина Верховинського району, працівниками поліції, за допомогою проблискових маячків та звукового сигналу службового автомобіля був зупинений автомобіль марки "Skoda Octavia", номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Підійшовши до транспортного засобу та представившись, поліцейським, водію було роз'яснено причини зупинки, а саме: що він рухався транспортним засобом по смузі зустрічного руху. Після чого, пред'явлено законну вимогу, надати посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб, на що водій ОСОБА_1 погодився, не одразу, та в подальшому надав лише посвідчення водія. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , працівниками поліції було встановлено, що у нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння, та запропоновано останньому, пройти огляд на визначення факту вживання алкоголю, на місці зупинки транспортного засобу за допомогою сертифікованого приладу «Драгер» та в медичному закладі. На що водій ОСОБА_1 , категорично відмовився. Працівником поліції було роз'яснено ОСОБА_1 що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, за ч.1 ст.130 КУпАП. Після складення протоколу поліцейським було оголошено ОСОБА_1 . Від підпису у протоколі та отриманні його копії ОСОБА_1 , відмовився. Водія було відсторонено від керування транспортним засобом. Автомобіль залишено на узбіччі дороги.
Під час спілкування з поліцейськими водій ОСОБА_1 поводив себе агресивно, висловлювався в їхню адресу нецензурною лайкою.
Відеозапис обставин події містить достовірні дані про дії ОСОБА_1 та поліцейських та складання протоколу про адміністративне правопорушення, має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст.251 КУпАП.
З переглянутого судом відеозапису прослідковується чітка послідовність подій, які відбувались 08.05.2024 під час складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, які беззаперечно підтверджують відомості, викладені в протоколі та вину ОСОБА_1 . Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних відеозаписів стороною захисту не надано і не встановлено таких обставин і під час розгляду справи.
До матеріалів справи також долучено рапорт поліцейського Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області М. Бельмеги від 09.05.2024, згідно якого він доповідає про обставини події, що мали місце 08.05.2024. Зокрема, щодо зупинки транспортного засобу марки марки "Skoda Octavia", номерний знак НОМЕР_1 , та складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно його водія ОСОБА_1 . Відображені у рапорті обставини повністю співпадають з обставинами, що зафіксовані на диску, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення.
Суддя вважає, що вказаний рапорт за своїм правовим змістом не є доказом, проте є документом, яким поліцейський інформує керівництво про обставини події, законність та обґрунтованість дій поліцейських під час виявлення водія з ознаками алкогольного сп'яніння. Вказаний документ містить дані, які повністю узгоджуються з іншими доказами по справі та доповнюють їх.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
З урахуванням наведеного, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, ставлення до скоєного.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суд враховує, у відповідності до ч.2 ст.33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, істотність наслідків вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 вчинив грубе порушення правил дорожнього руху, вважаю за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення, визначене санкцією статті у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, так як саме такий вид стягнення буде достатнім для виправлення порушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Окрім цього, у відповідності до положень ст.40-1 КпАП України, слід також стягнути з нього судовий збір.
Керуючись статтями 24,27,40-1, 130, 247,251,252,283,284 КУпАП, суддя,
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень 00 копійок (сімнадцять тисяч гривень нуль копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , в користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Роман ДЖУС