Справа № 276/177/25
Провадження по справі№ 3/276/126/25
11 лютого 2025 року смт. Хорошів
Суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області Бобер Д.О., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №4 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення-
16.01.2025 року о 13 год. 37 хв. в с-щі Нова Борова по вул. Іршанська, 10 водій ОСОБА_1 керував саморобним транспортним засобом, а саме мотоблоком, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився за допомогою газоаналізатора alcotest drager 6810, результат огляду 2,82 проміле, тест № 499.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» від 30.01.2025 року, про причину неявки суд не повідомив. Він достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд його судом, що засвідчив своїм підписом у протоколі, однак, незважаючи на викладене, у судове засідання не з'явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
З метою недопущення необгрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст.277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, суд визнає причину неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажною і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з цим суд розглядає справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року.
Відповідно до п. 2.9.«а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена доказами, доданими до матеріалів справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №222428,в якому зафіксовано суть адміністративного правопорушення, зміст протоколу відповідає вимогам, визначеним КУпАП;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 пройшов огляд за допомогою Alcotest Drager 6810, результат огляду на стан сп'яніння проба позитивна - 2,82 проміле, з результатом водій згоден, що засвідчено його підписом;
- чеком Drager від 16.01.2025 з результатом тестування ОСОБА_1 2,82 проміле;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3870341, згідно якої ОСОБА_1 16.01.2025 року о 13 год. 37 хв. скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, за що до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу;
- відеозаписом події, що відбулась за участю ОСОБА_1 , доданим до протоколу про адміністративне правопорушення.
Усі перелічені докази є належними та допустимими, узгоджуються між собою та доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Із довідки поліцейського СРПП ВП №4 Житомирського РУП Бондарчук Л. вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до даних ІПНП в розділі «Пошук посвідчення водія» посвідчення водія не отримував у ТСЦ.
Санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Таким чином, особа, яка вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, керуючи транспортним засобом, але не маючи посвідчення водія відповідної категорії, не є водієм у розумінні ПДР та положень ч.1 ст.130 КУпАП, а тому до порушника підлягає застосуванню адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, суд при накладенні адміністративного стягнення не вважає останнього водієм у розумінні ПДР та положень ч.1 ст.130 КУпАП і не вбачає підстав для застосування санкції ч.1 ст. 130 КУпАП в частині позбавлення останнього права керування транспортними засобами, а тому вважає за необхідне застосувати до порушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, ч.1 ст.130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її постановлення.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, в порядку ст.308 КУпАП копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Д.О.Бобер