Справа № 620/18820/23 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Дар'я ВИНОГРАДОВА
Іменем України
11 лютого 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Єгорової Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.02.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися після 01 січня 2014 року, викладене у протоколі № 603/975, затвердженому 01.11.2023 командувачем Національної гвардії України бригадним генералом ОСОБА_2 , щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги при встановленні III групи інвалідності;
- зобов'язати Головне управління Національної гвардії України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25 грудня 2013 року № 975 у зв'язку із встановленням 23.09.2021 третьої групи інвалідності - захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.02.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відмова у призначенні та виплаті спірної допомоги є неправомірною.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 призваний комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 12.11.1985 та направлений до частини 5403 та 19.11.1987, на підставі наказу №261 від 29.09.1987 демобілізований в запас. У період з 27.04.1986 по 30.04.1986 виконував службові обов'язки з ліквідації наслідків в 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС. Згідно архівної довідки Центрального архівного відділу Національної гвардії від 12.12.2016 №1201 згідно архівних документів військової частини НОМЕР_1 , рядовий ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зонах радіоактивного забруднення у період з 27.04.1986 по 30.04.1986, Місце несення служби - м. Прип'ять. Отримав дозу опромінювання - 3 рентгена.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 22.10.2021 (категорія 1) (а.с.13).
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною комісією серії 12ААВ №372695 позивачу з 23.09.2021 встановлено 3 групу інвалідності безтерміново, захворювання пов'язане із виконанням обов'язків військової служби по ЛНА на ЧАЕС.
Згідно експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 7312 від 15.09.2021 захворювання ОСОБА_1 пов'язано з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків ЧАЕС.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.09.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 у справі № 620/4437/22:
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 щодо не направлення заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ІІІ групи, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС до уповноваженого органу з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_3 направити на адресу уповноваженого органу з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум заяву ОСОБА_1 від 28.01.2022 та додані до неї документи про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ІІІ групи, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС для прийняття відповідного рішення.
Відповідно до протоколу № 603/975 засідання комісії Головного управління Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися після 01.01.2014, комісія, затверджена наказом командувача Національної гвардії України від 22.12.2022 № 501 пропонує відповідно до підпункту 6 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей», призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 за встановлену йому пізніше ніж через три місяці після звільнення зі строкової військової служби третьої групи інвалідності не здійснювати.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що позивачу встановлена інвалідність більше ніж через 35 років після звільнення зі строкової військової служби, право на отримання одноразової грошової допомоги за статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у редакції чинній на дату встановлення інвалідності, у позивача відсутнє.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (у редакції, чинній на час встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи - 23.09.2021; далі - Закон № 2011-XII) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно пунктів 5, 6 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
- встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби (пункт 5);
- встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві (пункт 6);
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (у редакції, чинній на час встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи - 23.09.2021; далі - Порядок № 975).
Згідно пункту вказаного Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.
Згідно підпунктів 2, 3 пункту 6 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується:
- військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі: 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи (пункт 2);
- військовослужбовцю строкової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов'язаному чи резервісту під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період строкової військової служби, проходження таких зборів, служби у військовому резерві, у розмірі: 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи (пункт 3).
Аналіз викладеного свідчить, що для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби.
У разі встановлення особі інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону № 2011-ХІІ, після спливу трьох місяців від дня звільнення зі строкової військової служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.
Висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №2040/5602/18, від 25.04.2019 у справі №806/2508/18 та від 22.03.2019 у справі №2340/2993/18, від 17.10.2019 справа №285/1206/17, від 02.04.2020 справа №823/207/18, від 15.05.2020 справа №818/1503/18, від 27.07.2022 у справах №0840/2873/18 та №0940/1748/18 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від таких висновків під час розгляду даної справи.
У справі, що розглядається, відповідачем та судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив саме строкову військову службу, зокрема під час його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Заперечень вказаному позивач не навів та не спростував жодними доказами.
За приписами, встановленими у пункті 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Зважаючи на ту обставину, що на дату встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи - 23.09.2021, пунктом 6 частини другої статті 16 Закону № 2011-XIІ не передбачалось можливості здійснення виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби, то позивач відповідного права не набув.
Подібний підхід застосований Верховним Судом в аналогічних правовідносинах у постанові від 04.05.2023 у справі № 640/11033/19.
Посилання позивача у позовній заяві та апеляційній скарзі на положення пункту 5 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII та підпункту 2 пункту 6 Порядку № 975 є помилковим, оскільки вказані норми не врегульовують питання виплати одноразової грошової допомоги осіб, які проходили строкову військову службу. Вказані норми містять пряму вказівку на нерозповсюдження їх дії на вказану категорію осіб.
У свою чергу, на спірні правовідносини розповсюджується дія норм пункту 6 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII та підпункту 3 пункту 6 Порядку № 975, які, як зазначалось, містять обмеження щодо права отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцем строкової військової служби у разі встановлення йому інвалідності після спливу трьох місяців від дня звільнення зі строкової військової служби.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки позивач не набув права на отримання спірної допомоги.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.02.2024 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Н.М. Єгорова