03 лютого 2025 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 758/9156/24
номер провадження 22-ц/824/2223/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду
цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,
учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,
представник позивача ОСОБА_2 ,
відповідач ОСОБА_3 ,
представник відповідача Лушкін М.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року /суддя Петров Д.В./
за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба в справах дітей Подільської районної державної адміністрації в м. Києві про визначення місця проживання неповнолітньої дитини з матір'ю, -
ОСОБА_1 в особі представника адвоката Максиміхіної А.П. звернулася до суду із заявою про забезпечення позову у справі. Просила до вирішення справи по суті встановити заборону ОСОБА_3 не чинити перешкоди у вихованні та спілкуванні з дитиною його матері, а саме перешкод в особистому побаченні з дитиною, спілкування матері з дитиною на одинці, відвідувати та забирати дитину з дитячого садочка до себе додому.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року у задоволенні заяви відмовлено./а.с. 119/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила вимоги заяви задовольнити.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалась на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що в жовтні 2023 року дитину вивезено та відібрано від матері. При цьому, ОСОБА_3 постійно їй погрожує, чинить на неї наклеп, приховує місце проживання дитини. Наголошувала, що не враховано практику ВС від 15.11.2023 р. у справі 467/403/22 та чутливості правовідносин і прав матері на спілкування з дитиною.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись безпідставність її доводів. Вказував, що апелянтом не наведено існування реальних та об'єктивних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду у разі визначення місця проживання разом з матір'ю за рішенням суду. Відповідач дитину не переховує, не заперечує щодо їх зустрічей.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, які з'явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Постановляючи оскаржену ухвалу про відмову у вжитті заходів забезпечення позову, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ч. 1 ст. 149 ЦПК України якою передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Позов забезпечується, зокрема, встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин (пункт 3 частини першої статті 150 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі №914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Позивачка в особі представника просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу не чинити перешкоди позивачу у вихованні та спілкуванні з дитиною, а саме: перешкоди в особистому побаченні з дитиною, спілкування матері з дитиною на одинці, відвідувати та забирати дитину з дитячого садочка до себе додому.
Згідно з ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Доводи апеляційної скарги, про те, що судом першої інстанції не враховано всіх обставин справи - чутливості правовідносин, неможливості спілкування з дитиною та практику касаційної інстанції, апеляційним судом відхиляються з огляду на те, що практика, на яку посилається апелянт передбачає конкретні дні і години спілкування з дитиною.
Відмовляє суд апеляційної інстанції і у допиті свідка зі сторони апелянта на підтвердження обставин перешкоджання спілкуванню з дитиною, оскільки покази свідка не впливають за змість прохальної частини заяви про забезпечення.
Звертаючись з забезпеченням позову, заявниця не зазначає жодної конкретики, зокрема дні та години спілкування з дитиною, у зв'язку з чим таке забезпечення буде фактично невиконуваним.
Не долучаються до матеріалів справи і документи, заявлені у клопотанні /т. 2 а.с. 3 зворот, 4/, оскільки апелянт відмовилась від їх долучення і вони не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: