31 січня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 756/11815/24
номер провадження: 33/824/510/2025
Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М.,за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Лушкіна Миколи Юрійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Лушкіна Миколи Юрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 року,
Постановою судді Оболонського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, адвокат Лушкін М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 року та прийняти нову, згідно з якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суддею першої інстанції залишено поза увагою, що у даній справі протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 829236 від 02 вересня 2024 року відносно ОСОБА_1 не відповідає вимогам ч.2 ст.254 КУпАП, якою передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Вказує, що сам по собі факт проведення 22 серпня 2024 року огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння не є підставою вважати, що останній є особою, яка вчинила правопорушення. Наголошує, що у даному випадку у працівника поліції виникли підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, лише після отримання висновку щодо результатів огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння - 24 серпня 2024 року. Тому вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 мав бути складений не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту отримання висновку щодо результатів його огляду на стан наркотичного сп'яніння, тобто не пізніше двадцяти чотирьох годин 24 серпня 2024 року.
Натомість у даній справі працівник поліції склав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 лише 02 вересня 2024 року, тобто через 8 діб з моменту отримання висновку щодо результатів огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, що є грубим порушенням ч.2 ст.254 КУпАП та тягне за собою недопустимість такого протоколу, оскільки він був оформлений з порушення порядку, встановленого цим Кодексом.
Крім того, вказує, що на місці зупинки працівниками поліції у ОСОБА_1 не було виявлено ознак наркотичного сп'яніння. Звертає увагу на те, що відповідно до відеозапису з нагрудної камери поліцейського під час спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції не назвав жодної ознаки наркотичного сп'яніння, яка б могла бути підставою для його огляду на стан такого сп'яніння. Натомість працівник поліції після перевірки документів встановив, що близько десяти років тому водій був пов'язаний із зберіганням марихуани, а тому вирішив, що водій повинен пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. Також відеозапис не містить підтвердження вчинення працівниками поліції дій щодо попереднього виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння. Тому вважає, що вимога поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння була незаконною, оскільки ним не було встановлено у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Також зазначає, що працівник поліції не роз'яснив ОСОБА_1 його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України і ст. 268 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Лушкіна М.Ю., які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі й просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції при розгляді справи вказані вимоги закону виконав.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2.9 а) ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з керуванням транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, є правильним.
Зокрема, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується даними, які містять:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 829236 від 02 вересня 2024 року, яким встановлено, що 22 серпня 2024 року приблизно о 00 год 20 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний номерний знак (далі - д.н.з. НОМЕР_1 ), в місті Києві по проспекту Степана Бандери у стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився лікарем-наркологом у Київській міській наркологічній клінічній лікарні «Соціотерапія» (далі - КМНКЛ «Соціотерапія»). Згідно висновку КМНКЛ «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 004419 ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння, чим порушив п.2.9 а) ПДР (а.с.1);
- висновок КМНКЛ «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 серпня 2024 року № 004419, яким встановлено, що на момент огляду 22 серпня 2024 року о 01 год 15 хв. ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння (марихуана) (а.с.2);
- відеозаписи з нагрудної камери поліцейського №473840, №473430, на яких зафіксовано викладені в протоколі обставини (а.с.4).
У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, ЄСПЛ неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Виявлені працівником поліції 22 серпня 2024 року у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння у розумінні пункту 4 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735), є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Апеляційний суд враховує, що обставини фабули адміністративного правопорушення, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та норма інкримінованого ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом, на якому відображені події, які відбувалися 22 серпня 2024 року за участю ОСОБА_1 .
З переглянутого судом апеляційної інстанції відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що 22 серпня 2024 року приблизно о 00 год 20 хв. у місті Києві по проспекту Степана Бандери, тобто під час дії комендантської години, працівниками патрульної поліції було зупинено автомобіль «Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , у якого було виявлено (запідозрено) ознаки наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 повідомив, що раніше він вживав наркотичні засоби. Тому працівниками патрульної поліції було запропоновано йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та його було доставлено до КМНКЛ «Соціотерапія» з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Також на вказаному відеозаписі зафіксовано процес освідування ОСОБА_1 у КМНКЛ «Соціотерапія», де на запитання лікаря ОСОБА_1 пояснив, що добу назад він вживав марихуану (відеозапис - 01 год 24 хв.).
Відомості, які містяться на відеозаписі свідчать про дотримання працівником поліції під час проведення огляду в повному обсязі Інструкції №1452/735 та вимог ст. 266 КУпАП.
Цей відеозапис є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на якому зафіксована подія правопорушення, а тому суд оцінює його в сукупності з іншими долученими до протоколу доказами, як досліджені судом, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є правильним і таким, що ґрунтується на матеріалах справи.
Доводи апеляційної скарги про порушення поліцейським вимог ч.2 ст.254 КУпАП, а саме те, що поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 лише 02 вересня 2024 року, тобто через 8 діб з моменту отримання висновку щодо результатів огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння від 24 серпня 2024 року № 004419, є слушними.
Дійсно, відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Водночас, як зазначалось вище, наведеними вище доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Саме по собі недотримання поліцейським строку складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановленого ч.2 ст.254 КУпАП, не впливає на об'єктивний зміст обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та в медичному висновку про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, який сам не заперечував цей факт.
Таке порушення не може бути достатньою підставою для скасування постанови судді місцевого суду у справі про адміністративне правопорушення і закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд також наголошує, що надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом справи, оцінки доказів та тлумачення закону шкодить інтересам правопорядку та правосуддя та є настільки ж небезпечним, як правовий нігілізм.
Неодноразово суд апеляційної інстанції в справах про адміністративне правопорушення наголошував, що скасування судового рішення виключно на підставі формальної констатації, зокрема, за наявності технічних помилок, неправильного зазначення часу або місця, не вручення похідних процесуальних документів та за відсутності інших підстав для скасування постанови суду жодним чином не сприятиме досягненню мети адміністративного провадження і адміністративної відповідальності за вчинення протиправного діяння. Такий підхід був би проявом надмірного формалізму та істотно порушував основні принципи правовладдя (невідворотності покарання за скоєне порушення, справедливості, рівності тощо).
Доводи апеляційної скарги про те, що вимога поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння була незаконною, так як поліцейським не було встановлено та названо ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, не заслуговують на увагу, виходячи такого.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №1452/735 визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп'яніння і не визначають часових рамок для виявлення таких ознак.
До того ж факт перебування ОСОБА_1 22 серпня 2024 року у стані наркотичного сп'яніння (марихуана) беззаперечно підтверджується висновком КМНКЛ «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 серпня 2024 року № 004419.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що у випадку незгоди з діями працівників поліції, ОСОБА_1 не позбавлений права оскаржити їх дії у встановленому законом порядку.
Посилання захисника у суді апеляційної інстанції на висновок КМНКЛ «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18 листопада 2024 року № 006045, з якого слідує, що 13 листопада 2024 року під час огляду лікарем - наркологом у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено, апеляційний суд відхиляє, оскільки цей висновок КМНКЛ «Соціотерапія» щодо ОСОБА_1 складений через значний проміжок часу після його огляду у цьому ж медичному закладі 22 серпня 2024 року (майже через три місяці), а тому він не спростовує висновок КМНКЛ «Соціотерапія» від 24 серпня 2024 року № 004419 про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння саме 22 серпня 2024 року.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що працівник поліції не роз'яснив ОСОБА_1 його права, передбачені ст.63 Конституції України і ст.268 КУпАП, апеляційний суд не приймає до уваги, виходячи з такого.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №829236 від 02 вересня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 були роз'яснені права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Вказаний протокол в частині роз'яснення поліцейським ОСОБА_1 законних прав та інтересів підписаний останнім без зауважень та заперечень. Крім того, ОСОБА_1 , реалізуючи свої права, надав окремі письмові пояснення по суті обставин, які мали місце 22 серпня 2024 року.
Інших переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в оскаржуваній постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, захисником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що суддею першої інстанції прийняте законне і обґрунтоване судове рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що обраний суддею першої інстанції ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи та вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП. Крім того, санкцією ч.1 ст.130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді Оболонського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга адвоката Лушкіна М.Ю., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Лушкіна Миколи Юрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М.Верланов