11 лютого 2025 року Чернігів Справа № 620/464/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати: рішення №253350004583 від 23.10.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відмову позивачу у призначенні пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 5 років; рішення №253350004583 від 05.11.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову позивачу у призначенні пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 5 років; рішення № 253350004583 від 23.12.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову позивачу у призначенні пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 5 років;
- зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити позивачу пільгову пенсію за віком відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 5 років з 15.10.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки вона має право на пільгову пенсію зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідачами, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у встановлений судом строк відзиви на позов подано не було.
Відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, вказав, що у зв'язку з не підтвердженням факту проживання/роботи в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років, Головним управлінням прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач має посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4 серії НОМЕР_1 , видане 30.04.2010 (а.с. 10).
15.10.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області було прийнято рішення № 253350004583 від 23.10.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в якому зазначено, що період проживання (роботи) особи на території радіоактивного забруднення становить 25 років 8 місяців 22 дні (станом на 01.01.1993 становить 3 роки 8 місяців 22 дні), що не дає право на зниження пенсійного віку (а.с. 21).
Листом від 28.10.2024 № 2500-0208-8/72317 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області позивачу було повідомлено про прийняте рішення про відмову в призначенні пенсії (а.с. 20).
30.10.2024 позивач вдруге звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою за призначенням пенсії, яку за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області та прийнято рішення № 253350004583 від 05.11.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в якому зазначено, що врахувати для визначення права на пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку період проживання згідно рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 04.07.2024 справа №736/1311/24 про встановлення факту постійного проживання в місті Корюківка Чернігівської області, яке віднесене до зони посиленого радіологічного контролю з 20.06.1986 по 31.08.1986, з 20.06.1987 по 31.08.1987 та з 20.06.1988 по 31.08.1988 підстави відсутні, оскільки Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підтвердження факту проживання в зонах радіоактивного забруднення рішенням суду не передбачено. Оскільки заявницею не підтверджено факт проживання або роботи у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 - не менше 4 роки (03 роки 09 місяців 02 дні) право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відсутнє (а.с. 24-25).
Листом від 08.11.2024 № 2500-0208-8/75988 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області позивачу було повідомлено про прийняте рішення про відмову в призначенні пенсії (а.с. 23).
18.12.2024 позивач втретє звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою за призначенням пенсії, яку за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та прийнято рішення № 253350004583 від 23.12.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку із відсутністю проживання або відпрацювання у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років станом на 01.01.1993. Зараховано періоди роботи та проживання у зоні посиленого радіологічного контролю з 24.03.1989 по 09.10.1990 (01 років 06 місяців 16 днів), з 16.10.1990 по 31.12.1992 (02 роки 02 місяці 16 днів), з 01.01.1993 по 31.12.2014 (22 роки 00 місяців 00 днів). До періодів проживання (роботи) у зоні, посиленого радіологічного контролю не зараховані періоди проживання з 20.06.1986 по 31.08.1986, з 20.06.1987 по 31.08.1987 та з 20.06.1988 по 31.08.1988 згідно довідки від 12.12.2024 № 4784, оскільки підставою для видачі довідки є судове рішення від 04.07.2024 по справі № 736/1311/24, що є порушенням вимог підпункту 7 пункту 2.1 Порядку № 22-1 (а.с. 28-29).
Листом від 24.12.2024 № 2500-0208-8/87444 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області позивачу було повідомлено про прийняте рішення про відмову в призначенні пенсії (а.с. 27).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Право призначення пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи регулюється Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон).
Пунктом 4 частини першої статті 11 Закону передбачено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Згідно пункту 4 частини першої статті 14 Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Відповідно до частини третьої статті 15 Закону підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Згідно з положеннями частин третьої, четвертої статті 65 Закону посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 51 в редакції чинній на момент видачі позивачу посвідчення), яким визначено, зокрема, правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, коло осіб, яким вони видаються.
Так, відповідно до пункту 6 Порядку № 51 особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.
Водночас, статтею 55 Закону визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Так, відповідно до пункту другого частини першої статті 55 Закону особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, потерпілі від Чорнобильської катастрофи, зокрема, особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсійний вік зменшується на 2 роки* та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років. * Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи: документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку: потерпілим від Чорнобильської катастрофи: документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), або довідка про евакуацію із зони відчуження у 1986 році, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Згідно пункту 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Так, відповідно до наведених вище положень законодавства, обов'язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі вказаних абзаців пункту другого статті 55 Закону - є факт проживання (не реєстрації у зоні посиленого радіологічного контролю) та/або праці такої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років з 26.04.1986 до 01.01.1993.
При цьому, особам, які додатково проживали в зоні посиленого радіологічного контролю в період з 26.04.1986 по 31.07.1986, встановлюється початкова величина зниження пенсійного віку - 2 роки.
Так, згідно оскаржуваного рішення № 253350004583 від 23.10.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області було зараховано позивачу до періоду проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю 25 років 8 місяців 22 дні (станом на 01.01.1993 становить 3 роки 8 місяців 22 дні) без зазначення відповідних періодів.
Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 253350004583 від 05.11.2024, станом на 01.01.1993 зараховано позивачу 03 роки 09 місяців 02 дні до періоду проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю також без зазначення відповідних періодів. При цьому вказано про відсутність підстав для врахування періодів з 20.06.1986 по 31.08.1986, з 20.06.1987 по 31.08.1987 та з 20.06.1988 по 31.08.1988 до періоду проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
В свою чергу, рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області № 253350004583 від 23.12.2024 зараховано позивачу періоди роботи та проживання у зоні посиленого радіологічного контролю з 24.03.1989 по 09.10.1990 (01 років 06 місяців 16 днів), з 16.10.1990 по 31.12.1992 (02 роки 02 місяці 16 днів), з 01.01.1993 по 31.12.2014 (22 роки 00 місяців 00 днів). До періодів проживання (роботи) у зоні, посиленого радіологічного контролю не зараховані періоди проживання з 20.06.1986 по 31.08.1986, з 20.06.1987 по 31.08.1987 та з 20.06.1988 по 31.08.1988.
З викладеного випливає, що спірним у даній справі є підтвердження проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років станом на 01.01.1993, при цьому органами Пенсійного фонду підтверджується факт проживання у такій зоні 3 роки 8 місяців 22 дні (03 роки 09 місяців 02 дні), однак не зараховуються періоди з 20.06.1986 по 31.08.1986, з 20.06.1987 по 31.08.1987 та з 20.06.1988 по 31.08.1988 до періоду проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Разом з тим, судом встановлено, що рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 04.07.2024 у справі № 736/1311/24 встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Корюківка Чернігівської області, постійно проживала в м. Корюківка Чернігівської області в період з 20.06.1986 по 31.08.1986, з 20.06.1987 по 31.08.1987, з 20.06.1988 по 31.08.1988 (а.с. 16-19).
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, факти, встановлені рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 04.07.2024 у справі № 736/1311/24, не потребують доказуванню.
Крім того, як вже встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач віднесений до 4 категорії осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та має посвідчення особи, який постійно проживав/працював на території зони посиленого радіоекологічного контролю серії В, яке видається, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року особа прожила або відпрацювала/навчалася в цій зоні не менше чотирьох років.
Це означає, що під час видачі позивачу вказаного посвідчення уповноваженим органом перевірялись обставини праці/проживання чи навчання позивача на території зони посиленого радіоекологічного контролю. В протилежному випадку - у разі не підтвердження таких обставин, позивач не отримав би вказаного посвідчення.
Варто зауважити, що посвідчення позивача недійсним не визнавалось, його статус постраждалого 4 категорії не оспорюється відповідачем. Отже, у суду немає підстав ставити під сумнів законність отримання позивачем посвідчення постраждалого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, а відтак і ставити під сумнів обставину його постійного проживання в цій зоні.
Крім того, Верховний Суд України в постановах від 21.11.2006 у справі № 21-1048во06, від 04.09.2015 у справі № 690/23/15-а, а також Верховний Суд у постановах від 27.02.2018 у справі № 344/9789/17, від 24.10.2019 у справі № 152/651/17, від 25.11.2019 у справі № 464/4150/17, від 27.04.2020 у справі № 212/5780/16-а, від 18.06.2020 у справі № 404/5266/16-а (2-а/404/29/17), від 30.08.2022 у справі № 357/6372/17 дійшли висновків, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілого від Чорнобильської катастрофи. Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, позивач з моменту аварії на Чорнобильській АЕС та до 01.01.1993 у зоні посиленого радіологічного контролю прожив не менше 4 років, у встановленому порядку віднесений до четвертої категорії осіб, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, що відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому має право на зниження пенсійного віку на 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Згідно пункту 1 частини першої статті 45 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
З огляду на вищевикладене, враховуючи принцип верховенства права, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, зважаючи, що за призначенням пенсії позивач звернувся в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення №253350004583 від 23.10.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відмову позивачу у призначенні пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 5 років; рішення №253350004583 від 05.11.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову позивачу у призначенні пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 5 років; рішення № 253350004583 від 23.12.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову позивачу у призначенні пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 5 років; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити позивачу пільгову пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 5 років з 15.10.2024.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити позивачу пільгову пенсію за віком, то суд зазначає, що в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачу пенсії за віком має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, як орган, який першим відмовив позивачу у призначенні пенсії.
Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 09.07.2024 у справі № 240/16372/23.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1211,20 грн з кожного.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, Черкаська обл., Черкаський р-н, 18002, код ЄДРПОУ 21366538), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3 м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, з під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення №253350004583 від 23.10.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, рішення №253350004583 від 05.11.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, рішення № 253350004583 від 23.12.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 5 років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 5 років з 15.10.2024.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11.02.2025.
Суддя Наталія БАРГАМІНА