10 лютого 2025 року Чернігів Справа № 620/16142/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у зарахуванні до календарної вислуги 23 роки 02 місяці 05 днів, вислугу років на пільгових умовах (один місяць служби за півтора місяця) 03 роки 02 місяці 00 днів, яка дає право на призначення пенсії згідно п. «а» ст. 12 Закону 2262, перерахунку та подальшої виплати пенсії гідно ст. 13 Закону 2262 з розрахунку 68 відсотків грошового забезпечення за вислугу 26 років (50% за вислугу 20 років плюс 3% за кожен рік вислуги понад 20 років);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та подальшу виплату пенсії у розмірі 68% відповідних сум грошового забезпеченні згідно з п. «а» ст. 12, 13, 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 04 січні 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум, а також нарахувати і виплати різницю недоплаченої пенсії за весь період.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що при звільненні зі служби і призначенні пенсії не було зараховано до календарної вислуги років служби вислуга в пільговому обчисленні із розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в підрозділах ДІМ, яку проходив з 29.03.2004 по 30.07.2010. Звернувшись до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області отримав відповідь та відповідну довідку, в якій вказано, що ОСОБА_1 відповідно до особової справи має вислугу років у пільговому обчисленні 03 роки 02 місяці 00 днів без урахування вислуги в календарному обчисленні. Водночас, звернувшись до Головного управління Пенсійного фонду України із відповідними документами, останній відмовив у здійсненні перерахунку розміру пенсії з урахуванням поданих документів, оскільки на день звільнення з військової служби позивач мав вислугу 23 календарних років, тому призначити пенсію за пунктом «а» статті 12 Закону №2262 немає законних підстав. Із такою відмовою позивач не погоджується та вважає її протиправною, оскільки вона порушує його право на належний розмір пенсії, а вислуга років повною мірою підтверджена наданими документами.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, установлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі на надання відзиву на позов.
Відповідач ухвалу суду отримав, правом подання відзиву не скористався.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до пункту «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується пенсійним посвідченням позивача та не заперечується сторонами (а.с. 8).
Позивач 27.09.2024 звернувся до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області із заявою про зарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу років в пільговому обчисленні, оформлену за період служби в органах, з розрахунку 1,5 рік за кожен рік служби.
У відповідь на звернення ОСОБА_1 управління кадрового забезпечення ГУ НП в Чернігівській області листом від 18.10.2024 №К-495/124/05/20-2024 повідомило, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (зі змінами і доповненнями) вислуга років в пільговому обчисленні зараховується до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, які мають право на пенсію за вислугою років відповідно до п. «а» ст..12 Закону №2262-ХІІ.
Вказаним листом з аналізу особової справи ОСОБА_1 підтверджено, що останній в період з 29.03.2004 по 30 07.2010 позивач обіймав посади, які зараховуються до вислуги років на пільгових умовах (один місяць служби за півтора місяця), яка складає 03 роки 02 місяці 00 днів без урахування вислуги в календарному обчислення (а.с. 9-10).
До листа від 18.10.2024 №К-495/124/05/20-2024 управління кадрового забезпечення ГУ НП в Чернігівській області додало довідку щодо пільгових періодів проходження служби від 18.10.2024 №4749/124/20/01-2024 (а.с. 11).
ОСОБА_1 21.10.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням наданих доказів (а.с. 12).
Листом від 21.11.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відмовило позивача в перерахунку його пенсії з урахуванням нової довідки про пільговий період його служби зважаючи на те, що пенсія вже призначена й на момент такого призначення позивач мав вислугу 23 календарних років (а.с. 13).
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію та членів їх сімей визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон).
Відповідно до статті 1 Закону особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Умови призначення пенсії за вислугу років визначено статтею 12 Закону.
Так, згідно пункту «а» статті 12 Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт «б» статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43) (пункт «б» частини першої статті 13 Закону).
Так, згідно статті 17-1 Закону порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 № 393 (далі - Постанова № 393) визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, військовослужбовцям за контрактом. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Відповідно до вимог Постанови № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», період проходження ОСОБА_1 служби з 29.03.2004 по 30.07.2010 зараховується на пільгових умовах, а саме один місяць служби за півтора місяця, про що вказано у довідці від 18.10.2024 (а.с. 11).
Суд зауважує, що в спірних правовідносинах питання підтвердження служби позивача в органах внутрішніх справи та/або Національної поліції не вирішується й не є спірним, зокрема й підтверджується достатніми та допустимими доказами.
З огляду на саму довідку, надану позивачем до органів Пенсійного фонду України вислуга років позивача на пільгових умовах складає 03 роки 02 місяці 00 днів без урахування вислуги років у календарному обчисленні, що свідчить про наявну календарну вислугу років позивача загалом 26 років 04 місяці 05 днів (зважаючи на календарну вислугу років на день звільнення позивача 23 роки 02 місяці 05 днів).
Водночас, статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що направивши відповідні документи Уповноваженого органу, що зумовлюють зміну пенсійного забезпечення позивача, а саме його збільшення, ОСОБА_1 , в силу норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» мав законні очікування на такий перерахунок.
При цьому, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відмовляючи позивачеві з підстав наявної календарної вислуги років ОСОБА_1 на дату звільнення зі служби 23 роки, діяло протиправно, оскільки як встановлено судом позивачеві при обрахунку його вислуги років при звільненні було допущено помилку, що стало підставою для надання до органу ПФУ інформації, яка не є достовірною і не відповідала дійсним обставинам справи. У той же час, довідка про наявність вислуги років із виправленими даними була подана відповідачеві, що мало бути підставою для проведення перерахунку пенсії особи, що перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
В частині вимог позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та подальшу виплату пенсії у розмірі 68% відповідних сум грошового забезпеченні згідно з п. «а» ст. 12, 13, 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 04 січні 2021 року, суд зазначає таке.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В частині першій статті 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Вказані норми визначають об'єктом захисту порушені з боку суб'єктів владних повноважень права, свободи чи законні інтереси фізичних або юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Суд зауважує, що задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення цього права відповідачем - суб'єктом владних повноважень, з урахуванням належно обраного способу судового захисту. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Дослідивши зміст позовної заяви та додані до неї документи, суд констатує, що перерахунок пенсії з урахуванням додаткових документів, які дають право на подальше підвищення пенсії відповідачем проведено не було й ці документи було повернуто пенсіонерові, що виключає можливість судового захисту прав на майбутнє.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови в перерахунку пенсії; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву позивача від 21.10.2024 про перерахунок пенсії з урахуванням поданих документів та зважаючи на правову оцінку, надану судом у рішенні.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 911,20 грн.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугою років з урахуванням поданих документів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.10.2024 про перерахунок пенсії з урахуванням поданих документів та зважаючи на правову оцінку, надану судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 911,20 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П'ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14005, код ЄДРПОУ 21390940.
Дата складення повного рішення суду - 10.02.2025.
Суддя Ю. О. Скалозуб