про повернення позовної заяви
10 лютого 2025 року Справа № 580/554/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову адвоката Горобця С.О. від імені ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, визнання протиправним і скасування наказу,
17.01.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Горобця С.О. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) (далі - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) (далі - відповідач 2) про:
визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо не нарахування та невиплати йому додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 гривень за періоди з 12.12.2022 до 22.12.22, з 22.12.22 до 06.01.2023, а також з 17.06.2023 до 14.02.2024 та з 14.02.2024 до 01.03.2024 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкою поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини;
зобов'язання відповідача 1 нарахувати та виплатити йому додаткову грошову винагороду, передбачену вказаною вище постановою Кабінету Міністрів України у розмірі до 100000 гривень за періоди з 12.12.2022 до 22.12.22, з 22.12.22 до 06.01.2023, а також з 17.06.2023 до 14.02.2024 та з 14.02.2024 до 01.03.2024 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини;
визнання незаконним і скасування наказу командира відповідача 2 від 19.10.2023 №266, яким йому призупинено всі виплати та нарахування грошового забезпечення;
зобов'язання відповідача 2 нарахувати та виплатити йому недоотримані ним виплати та нарахування грошового забезпечення з 19.10.2023 до 01.03.2024.
Обґрунтовуючи зазначили, що відповідачі всупереч вимог чинного законодавства не нарахували та не виплатили позивачу додаткову грошову винагороду, передбачену вказаною вище постановою Кабінету Міністрів України та грошове забезпечення за вказані вище періоди.
Додатково просив витребувати документи, в тому числі медичні, які стали підставою для винесення командиром відповідача 2 наказу № 139 від 17.06.2023 та відрядження № 62 від 17.06.2023, згідно якого позивач вибув у відрядження для проходження закордонного лікування, після отриманого поранення, до Королівства Данія (далі - Клопотання). Вказали, що зазначений документ підтвердить наявність поранення у позивача і необхідність у його подальшому лікуванні та відповідно підстави його відрядження до Королівства Данія. Вищевказані докази знаходяться у відповідачів, оскільки були підставою винесення вказаних вище наказу та відрядження, розглянуті відповідачем 2 під час прийняття рішення про здійснення виплат, у тому числі додаткової винагороди у розмірі 100000,00грн та надання відпустки у зв'язку з пораненням позивача.
Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі. У зв'язку з цим ухвалою від 22 січня 2025 року суд залишив її без руху.
03.02.2025 на адресу суду від представника позивача адвоката Горобця С.О. надійшла заява вх.№5210/25 про усунення недоліків позовної заяви. Додано заяву, в якій просив поновити позивачу строк на звернення до суду (далі - Заява). Обґрунтовуючи зазначив, що тривале лікування позивача за кордоном та у подальшому на території України унеможливило своєчасне подання позову до суду. Просив урахувати, що позивач захищав Батьківщину та отримав травми на все життя, які є невиліковними. Посилався на карантин та воєнний стан в Україні. Вважає, що вказані обставини можуть свідчити про пропуск строку звернення до суду з поважних причин та є підставою для поновлення строків.
Оцінивши доводи Заяви, суд дійшов висновку, що виявлені судом недоліки позову не усунені, наявні перешкоди для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Норми Закону України "Про оплату праці", на які посилається представниця позивача, не регулюють правовідносини щодо застосування процесуальних строків в адміністративному судочинстві.
Заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Отже, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
Про відсутність нарахування додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн за спірний період та грошового забезпечення позивач міг дізнатися отримуючи щомісячно заробітну плату або ж встановити її відсутність у спірному періоді.
В ухвалі про залишення позову без руху суд роз'яснив позивачу щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду зі вказаним вище позовом та обов'язку надати суду заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності тому причин і надати докази.
Зміст отриманої судом Заяви полягає в не погодженні з висновками суду.
Щодо доводів про тривале лікування позивача за кордоном та у подальшому на території України суд урахував.
Довідкою №56 від 15.02.2023 відповідача 1 підтверджується, що позивач з 30.04.2022 до 01.05.2022 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. У зв'язку з отриманим пораненням позивач відповідно до виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого проходив лікування: з 03.05.2022 до 30.05.2022, з 01.06.2022 до 20.06.2022, з 22.06.2022 до 28.06.2022, з 28.06.2022 до 22.07.2022, з 22.07.2022 до 29.07.2022.
Відповідно до витягу з наказу відповідача 2 від 17.06.2023 №139 та відрядження №62 від 17.06.2023 позивач вибув у відрядження для проходження закордонного лікування після отриманого поранення до Королівства Данія з 17.06.2023 до 14.02.2024. Випискою від 01.03.2024 №647р підтверджено, що позивач продовжив проходити лікування з 14.02.2024 до 01.03.2024.
Тобто, у вказані вище періоди позивач мав об'єктивні перешкоди для звернення до суду за станом здоров'я. Водночас не підтвердженими належними, достовірними та допустимими доказами про поважність причин є періоди з 12.12.2022 до 16.06.2023 та з 02.03.2024 до 17.01.2025 (дати звернення до суду зі вказаним позовом).
Будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду щодо нарахування та виплати йому додаткової винагороди у розмірі до 100000 гривень за періоди з 12.12.2022 до 22.12.22, з 22.12.22 до 06.01.2023, а також з 17.06.2023 до 14.02.2024 та з 14.02.2024 до 01.03.2024 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та грошового забезпечення за період з 19.10.2023 до 01.03.2024, Заява не містить.
Щодо доводів про карантин та воєнний стан та військову службу позивача.
В Україні на підставі постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 09.12.2020 №1236 у редакції постанови від 27.05.2022 діють карантинні обмеження з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (далі - Указ №64/2022), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому його дія подовжена. Суди працюють у штатному режимі на виконання ст.122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Позивач не довів, що мав перешкоди своєчасно звернутися до суду та вказані обставини стали перешкодою належному судовому захисту його прав.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - ВС) в ухвалі від 18 травня 2022 року у справі №802/592/17-а відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені причини пропуску строку неповажними та відмовив у відкритті касаційного провадження. Так, Верховний Суд зазначив: «…Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, колегія суддів вважає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.».
Суд також урахував висновки ВС у постанові від 06.09.2022 у справі №420/16598/21, згідно з якими сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збоку у всіх абсолютно випадках. Поновлення строків - це виняток, а війна - загальна умова для всіх.
Дотримуючись вказаного підходу, суд дійшов висновку, що оскільки суд та всі учасники заявленого спору діють в однакових умовах карантинного та воєнного станів, сам по собі факт дії такого стану не свідчить про поважність пропуску строку для звернення до суду. Позивач не обґрунтував та не подав суду належних, достовірних та достатніх доказів щодо його залучення до здійснення заходів правового режиму воєнного стану протягом усього спірного періоду та до дати звернення до суду зі вказаним позовом. Викладені у Заяві доводи не стосуються об'єктивних факторів, свідчать про необґрунтоване зволікання позивача щодо звернення до відповідача та суду щодо нарахування та виплати йому додаткової винагороди у розмірі до 100000 гривень за періоди з 12.12.2022 до 22.12.22, з 22.12.22 до 06.01.2023, а також з 17.06.2023 до 14.02.2024 та з 14.02.2024 до 01.03.2024 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та грошового забезпечення за період з 19.10.2023 до 01.03.2024. Отже, не обґрунтовані. Тобто, за змістом не містить посилань на обставини, які перешкодили своєчасно звернутися до суду. Тому не підлягає задоволенню.
Оскільки поважних причин позивач та його представник не вказують та матеріали позову не містять доказів наявності таких обставин, підстави для задоволення Заяви відсутні.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України), за умови усунення вказаних підстав для її повернення.
Оскільки недоліки позову не усунені, наявні підстави повернути позивачу позовну заяву.
Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2011 №3676-VІ “Про судовий збір» (далі - Закон №№3676-VI) визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Відповідно до ч.2 вказаної статті Закону №3676-VI у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.
Оскільки відсутні докази понесення судових витрат позивачем, відсутні підстави для їх повернення.
Керуючись ст.ст.2-20, 121, 160-161, 169, 237, 241-246, 255, 295 КАС України, суддя
1. Відмовити повністю у задоволенні заяви вх. від 03.02.2025 адвоката Горобця С.О. від імені ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку.
Повернути його позовну заяву до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, визнання протиправним і скасування наказу.
2. Копію ухвали, позовну заяву та додані до неї документи направити ОСОБА_1 .
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
СуддяАнжеліка БАБИЧ