07 лютого 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/8430/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування рішення, а також зобов'язання вчинити дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в призначенні пенсії від 31.07.2024 №110750002355;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до загального страхового стажу періоди роботи з 02.11.1983 року по 10.02.1987 року в ОСОБА_2 ХХ з'їзду КПРС, з 17.02.1987 по 10.04.2000 в Колгоспі “Мир» та з урахуванням цього повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення пенсії за віком від 24 липня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийнято протиправне рішення від 31.07.2024 №110750002355 про відмову в призначенні йому пенсії за віком та протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи, в колгоспі з 02.11.1983 по 10.02.1987рр. та з 17.02.1987 по 10.04.2000 рр., згідно записів трудової книжки від 03.03.1981 року серії НОМЕР_1 , оскільки не надано довідку про встановлений вироблений мінімум трудової участі.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву ( а.с.26-31), в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що спірні періоди роботи позивача не було зараховано до страхового стажу, оскільки за результатами розгляду документів, доданих до заяви позивача про призначення пенсії, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.02.1987 до страхового стажу позивачки не враховано періоди роботи в колгоспі з 02.11.1983 по 10.02.1987 та 17.02.1987 по 10.04.2000, оскільки не надано довідку про встановлений та вироблений мінімум трудової участі ( ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення"). Крім того, до страхового стажу не враховано період роботи в ПСП «Промінь» з 1979 по 01.02.1987 згідно довідки №7 від 23.01.2009, оскільки відсутні записи про період роботи в трудовій книжці та інформація про зміну назви господарства.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, 24.07.2024, у зв'язку з досягненням 60 років, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та прийнято рішення від 31.07.2024 №110750002355 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В зазначеному рішенні вказано, що за результатами розгляду документі, доданих до заяви, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.02.1987 до страхового стажу позивачки не враховано періоди роботи в колгоспі з 02.11.1983 по 10.02.1987 та 17.02.1987 по 10.04.2000, оскільки не надано довідку про встановлений та вироблений мінімум трудової участі ( ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення"). До страхового стажу не враховано період роботи в ПСП «Промінь» з 1979 по 01.02.1987 згідно довідки №7 від 23.01.2009, оскільки відсутні записи про період роботи в трудовій книжці та інформація про зміну назви господарства ( а.с.32).
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Пенсійні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Частиною 1 ст.26 Закону №1058-ІV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема:
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
З огляду на це, суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).
Відповідно до пункту 1 зазначеного Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року затверджено Інструкцією Про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110 (далі - Інструкція №58)
Пунктом 1.1 Інструкції №58 також встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до пункту 2.2 Інструкції №58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Згідно з пунктом 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Аналогічна за змістом норма містилась у п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка була затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 №162, яка діяла в Україні станом на дату заповнення трудової книжки позивача - 24.08.1984.
Згідно статті 62 Закону України №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» та підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а та від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а.
Відповідачем не врахований страховий стаж позивача за період з 02.11.1983 по 10.02.1987рр. та з 17.02.1987 по 10.04.2000 рр, проте не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити стаж позивача.
Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Зазначена стаття не вимагає надання саме довідки про встановлений та вироблений мінімум трудової участі.
Більш того, відомості про встановлений та вироблений мінімум трудової участі позивача в суспільному господарстві безпосередньо зазначені на сторінках 18-22 його трудової книжки НОМЕР_2 .
З відомостей, зазначених в трудовій книжці (стор. 18-22), вбачається, що в деякі роки позивач виконував (перевиконував) встановлений колгоспом річний мінімум трудової участі в суспільному господарстві, а в деякі роки кількість днів роботи позивача була меншою за встановлений мінімум.
Проте Пенсійним органом даним записам оцінка не надавалась, на їх підставі страховий стаж позивача не підраховувався та не враховувався при прийнятті рішення.
Вищевказане свідчить про необґрунтованість та, відповідно, протиправність оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги, в частині, визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії №084150004620 від 30.06.2023, в частині не зарахування до страхового стажу позивачки не враховано періоди роботи в колгоспі з 02.11.1983 по 10.02.1987 та 17.02.1987 по 10.04.2000, оскільки не надано довідку про встановлений та вироблений мінімум трудової участі, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо не зарахування до страхового стажу не враховано період роботи в ПСП «Промінь» з 1979 по 01.02.1987 згідно довідки №7 від 23.01.2009, оскільки відсутні записи про період роботи в трудовій книжці та інформація про зміну назви господарства, суд зазначає, що позивачем не заявлялись позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення в цій частині.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 1211,20 грн. ( а.с.19) слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, ЄДРПОУ 20551088) про визнання незаконним та скасування рішення, а також зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в призначенні пенсії від 31.07.2024 №110750002355.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до загального страхового стажу періоди роботи з 02.11.1983 року по 10.02.1987 року в ОСОБА_3 з'їзду КПРС, з 17.02.1987 по 10.04.2000 в Колгоспі “Мир» та з урахуванням цього повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення пенсії за віком від 24 липня 2024 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області (ЄДРПОУ 20551088).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН