11 лютого 2025 року справа №320/15274/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду з урахуванням уточненої позовної заяви звернулось Головне управління ДПС у Київській області (далі по тексту також позивач, ГУ ДПС у Київській області) з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту також відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить суд стягнути з відповідача в рахунок погашення податкового боргу у сумі 1 514 607,67 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що за фізичною особою ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 1 514 607,67 грн, який складається:
- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 808 532,86 грн;
- з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 77 216,15 грн;
- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 628 858,66 грн.
Заборгованість з урахуванням наявних переплат виникла внаслідок донарахування контролюючим органом основного платежу та штрафних санкцій податковими повідомленнями-рішеннями від 24.04.2019 №№ 0004341303, 0004351303 та 0004361303, а також пені.
Позивач зазначив, що означені податкові повідомлення-рішення за результатами оскарження у судовому порядку в межах адміністративної справи №640/4343/20 залишені без змін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідач у клопотанні про закриття провадження у справі зазначає, що ГУ ДПС у Київській області вже зверталось до суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення цього ж податкового боргу в межах адміністративної справи №810/2273/18. Предметом позову в означеній справі була податкова заборгованість з ПДФО у розмірі 628 141,80 грн та штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 15.11.2017 №0096911302, з військового збору у розмірі 49 548,74 грн та штраф у розмірі 12 387,19 грн згідно податкового повідомлення-рішення від 15.11.2017 №0097171302, з ПДВ у розмірі 660 649,80 грн та штрафні санкції у розмірі 165 162,45 грн згідно податкового повідомлення-рішення від 15.11.2017 №0097031302.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2018 у справі №826/5386/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019, позов ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Київській області задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 15.11.2017 № 0097171302 в частині 275 596,05 грн (220 476,84 грн основного зобов'язання та 55 119,21 грн штрафу); № 0097171302 в частині 12 885,68 грн (10 468,54 грн основного зобов'язання та 2 417,14 грн штрафу); № 0097031302 в частині 456 409,54 грн (365 527,63 грн основного зобов'язання та 90 881,91 грн штрафу); рішення № 0097311302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині 6 019,85 грн; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.11.2017 № Ф-0097281302 в частині 58 930,57 грн; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.01.2018 № Ф-14870-17 в частині 64 696,74 грн (58 676,89 грн основного зобов'язання та 6019,85 грн штрафу). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
02 квітня 2020 року ГУ ДПС у Київській області у справі № 826/5386/18 подало заяву про зміну предмета позову та просило стягнути з відповідача 1 678 854,24 грн у зв'язку зі скасуванням податкових повідомлень-рішень від 15.11.2017 №№ 0096911302, 0097171302, 0097031302 та прийняттям замість них нових податкових повідомлень-рішень від 24.04.2019 №№ 0004341303, 0004351303 та 0004361303.
На переконання відповідача, предмет позову (стягнення податкового боргу), сторони у справі (позивач - ГУ ДПС у Київській області, відповідач - ОСОБА_1 ), і підстави позову (акт від 30.10.2017 №841/10-36-13-09/ НОМЕР_1 , податкова вимога від 06.12.2017 №824-53) у даній справі є такими самими як у справі №826/5386/18, в межах якої відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення податкового боргу.
Водночас, дослідивши текст рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.01.2023 у справі №810/2273/18 за позовом ГУ ДПС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, судом встановлено, що ГУ ДПС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з фізичної особи платника податку ОСОБА_1 2 134 653,56 грн в рахунок погашення податкового боргу, який виник податкових повідомлень-рішень від 15.11.2017 № 0096911302, № 0097311302, № 0097171302, № 0097031302, № 0096971302 та вимоги від 15.11.2017 № Ф-0097281302, від 11.01.2018 № Ф-14870-17.
В означеному рішенні судом встановлено таке: «…22.01.2020 через канцелярію суду, представником відповідача були подані письмові пояснення, з яких убачається, що податкові повідомлення-рішення від 15.11.2017 №№0096911302, 0097171302, 0097031302, рішення №0097311302 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимоги від 15.11.2017 №Ф-0097281302, від 11.01.2018 №Ф-14870-17, які були підставою виникнення податкового боргу відповідача, що є предметом стягнення у даній справі, є відкликаними, у зв'язку з їх частковим скасуванням рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 826/5386/18.
Крім того, в письмових поясненнях зазначено, що в подальшому, у зв'язку з вищевказаними обставинами, податковим органом були прийняті податкові повідомлення - рішення від 24.04.2019 №№0004341303, 0004351303, 0004361303, рішення №0004321303 від 24.04.2019 про застосування штрафних фінансових санкцій з донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимога від 24.04.2019 №Ф-0004331303….
…02.04.2020 до суду від податкового органу надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач просив суд задовольнити адміністративний позов та стягнути з відповідача 1 678 854,24 грн в рахунок погашення податкового боргу….
…у подальшому, на підставі акту перевірки від 30.10.2017 за №841/10-36-13-09/2929308296 та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2018 у справі № 826/5386/18, керуючись підпунктом 60.1.5 пункту 60.1, п. 60.4 ст. 60 ПК України, ГУ ДФС у Київській області прийняло податкові рішення:
- податкове повідомлення-рішення № 0004341303 від 24.04.2019, яким платнику збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 509581,19 грн. (основний платіж - 407664,96 грн., штрафна (фінансова) санкція -101916,23 грн.);
- вимогу № Ф-0004331303 від 24.04.2019 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 97894,99 грн.;
- рішення № 0004321303 від 24.04.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нараховано єдиного внеску в розмірі 9786,50 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 0004351303 від 24.04.2019, яким платнику збільшено грошове зобов'язання з військового збору в розмірі 48850,37 грн. (основний платіж - 39080,30 грн., штрафна (фінансова) санкція 9770,07 грн.);
- податкове повідомлення-рішення № 0004361303 від 24.04.2019, яким платнику збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 371402,71 грн. (основний платіж - 297122,17 грн., штрафна (фінансова) санкція - 74280,54 грн.)…
…Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2021 у справі № 640/4343/20 відмовлено у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги, рішення…
…Разом з тим, Головне управління ДПС у Київській області, у своїй заяві, поданій до суду 02.04.2020, змінило тільки предмет позову та просило стягнути з відповідача 1678854,24 грн., в той час як підстави позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, залишись без змін.
Ураховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що податкові повідомлення-рішення від 15.11.2017 №№0096911302, 0097171302, 0097031302, рішення №0097311302 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимоги від 15.11.2017 №Ф-0097281302, від 11.01.2018 №Ф-14870-17, які були підставою виникнення податкового боргу відповідача, що є предметом стягнення у даній справі, є відкликаними, у зв'язку з їх частковим скасуванням рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 826/5386/18, то такі обставини мають наслідком відсутність правових підстав для стягнення податкового боргу, визначеного цими податковими повідомленнями-рішеннями.».
Тобто, підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в межах адміністративної справи №826/2273/18 є зміна позивачем предмету позову (стягнення податкового боргу у розмірі 1 678 854,24 грн), в той час як підстави позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (виникнення податкового боргу на підставі податкових повідомлень-рішень від 15.11.2017 №№ 0096911302, 0097171302, 0097031302 та рішення №0097311302 про застосування штрафних фінансових санкцій), залишись без змін.
Враховуючи означені обставини, оскільки в межах адміністративної справи №320/15227/24 підставами виникнення податкового боргу вказано податкові повідомлення - рішення від 24.04.2019 №№ 0004341303, 0004351303, 0004361303, рішення №0004321303 від 24.04.2019 про застосування штрафних фінансових санкцій, а також пені, у суду відсутні підстави вважати, що спір в адміністративній справі №320/15227/24 виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що має наслідком відсутність підстав для закриття провадження у справі.
Крім того, відповідачем подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно частин третьої та четвертої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За правилами частини першої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Частиною четвертою статті 5 КАС України встановлено право на звернення до адміністративного суду суб'єктів владних повноважень виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Як визначено у підпункті 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України до функцій контролюючих органів належить здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 102.4 статті 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим же Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Позивач стверджує про пропуск позивачем строку звернення до суду, вважаючи, що такий строк звернення закінчився 15.02.2021 з огляду на вручення відповідачу 15.12.2017 податкової вимоги від 06.12.2017 №324-53 та початку перебігу строку звернення до суду з 14.02.2018.
Водночас суд зазначає, що приписи пункту 102.4 статті 102 ПК України надають контролюючому органу право на стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов'язання, протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду.
Спеціальним строком звернення до суду з позовом у спорах цієї категорії справ є строк, визначений статтею 102 ПК України.
Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом, проте норми пункту 102.4 статті 102 ПК України не є такими, що обмежують суд у праві ухвалювати судове рішення про стягнення податкового боргу після закінчення 1095-денного строку, з вимогою про стягнення якого контролюючий орган звернувся вчасно.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25.02.2020 №1340/5767/18, від 09.01.2025 у справі № 160/10591/24.
Крім того, суд наголошує на зупиненні перебігу строків давності, передбачених статтею 102 ПК України на підставі такого.
Так, відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану та доповнено статтю 102 ПК України пунктом 102.9, яким передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 скасовано з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
У подальшому на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» №3219-IX від 30.06.2023 пункт 102.9 статті 102 ПК України виключено з 01.08.2023.
Суд зауважує, що ФОП ОСОБА_1 в межах адміністративної справи №640/4343/20 оскаржувались податкові повідомлення-рішення від 24.04.2019 №№0004341303, 0004351303, 0004361303, рішення №0004321303 від 24.04.2019 про застосування штрафних фінансових санкцій та вимога від 24.04.2019 № Ф-0004331303.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2021 у справі № 640/4343/20 відмовлено у задоволенні позову. Означене рішення набрало законної сили 28.05.2021 відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Враховуючи ту обставину, що підставами виникнення податкового боргу у справі №320815274/24 є винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 24.04.2019 №№0004341303, 0004351303, 0004361303, рішення №0004321303 від 24.04.2019 про застосування штрафних фінансових санкцій, які були предметом оскарження в межах адміністративної справи №640/4343/20, суд дійшов висновку про виникнення у ГУ ДПС у Київській області підстав для звернення до суду лише після набрання судовим рішенням від 27.04.2021 у справі № 640/4343/20 законної сили, тобто не раніше 29.05.2021.
Оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом 06.04.2024, у суду відсутні підстави вважати пропущеним 1095-денний строк звернення до суду з дня виникнення податкового боргу, тобто з 28.05.2021.
Таким чином відсутні підстави для задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
При цьому, судом відхиляються доводи відповідача щодо початку перебігу строків звернення з моменту вручення податкової вимоги як такі, що не підтверджені нормативно.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця з 19.12.2005. 03.03.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності за власним рішенням.
Відповідач перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач має податковий борг у загальному розмірі 1 514 607,67 грн, який складається з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 808 532,86 грн, військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 77 216,15 грн, з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 628 858,66 грн.
Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб виник:
- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 808 532,86 грн на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.04.2019 №0004341303, яким донараховано суму податкового зобов'язання 407 664,96 грн, штрафні санкції у розмірі 101 916,23 грн, а також з урахуванням нарахованої у відповідності до статті 129 ПК України пені у розмірі 298 951,67 грн;
- з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 77 216,15 грн з урахуванням наявності переплати в сумі 258,93 грн, на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.04.2019 №0004351303, яким донараховано суму податкового зобов'язання 39 080,30 грн та штрафних санкцій - 9 770,07 грн, а також з урахуванням нарахованої у відповідності до статті 129 ПК України пені у розмірі 28 624,71 грн;
- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 628 858,66 грн на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.04.2019 №0004361303, яким донараховано податкове зобов'язання у розмірі 297 122,17 грн та штрафні санкції у розмірі 74 280,54 грн, а також з урахуванням нарахованої у відповідності до статті 129 ПК України пені у розмірі 257 455,95 грн.
Означені податкові повідомлення-рішення були оскаржені ФОП ОСОБА_1 в межах адміністративної справи № 640/4343/20.
Рішенням Окружного адміністративного суду від 27.04.2021 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення Окружного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі №640/4343/20 набрало законної сили 28.05.2021.
Відповідно до інтегрованої картки платника податків вбачається, що загальна сума боргу відповідачем не сплачена.
Несплата відповідачем вказаної суми податкового боргу зумовила звернення позивача з даним позовом до суду про його стягнення у примусовому порядку, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається:
- при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;
- при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
- при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
- при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов'язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
- у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Положеннями статті 42 ПК України закріплено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було складено податкову вимогу форми Ф №324-53 від 06.12.2017 на суму 2 134 653,56 грн, яка була направлена на адресу відповідача та вручена відповідачу належним чином.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів сплати у добровільному порядку податкового боргу на загальну суму 1 514 607,67 грн.
Таким чином, враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання контролюючим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) податковий борг у сумі 1 514 607,67 грн (один мільйон п'ятсот чотирнадцять тисяч шістсот сім грн 67 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.