про відмову в забезпеченні позову
10 лютого 2025 року м. Київ 320/6469/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши в м. Києві заяву про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить суд забезпечити позов шляхом заборони керівництву військової частини НОМЕР_1 в особі його посадових осіб вчиняти дії щодо відправлення ОСОБА_1 нести військову службу та виконувати бойові завдання в інших військових частинах або на території активних бойових дій, до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що внаслідок мобілізаційного розпорядження, на підставі Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу по мобілізації, відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, наказано призвати позивача на військову службу по мобілізації.
Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , було видано Довідку №10/1044 від 21.01.2025, яка містить інформацію, що згідно Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022 ОСОБА_1 призваний на військову службу 14.01.2025 до Збройних Сил України та направлений для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 , що засвідчено підписом та печаткою.
Проте з прийнятим рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 Заявник категорично не погоджується. Вважає що таке рішення було прийняте на підставі неповно досліджених обставин справи, з поверхневим відношенням до ситуації що склалася, та без належного підкріплення та законодавчого обґрунтування винесення такого рішення, оскільки 16.01.2025 було направлено на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 Заяву Вих № 06/01-25 від 16.01.2025, в якому просив надати копію Додатку № 8 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» про встановлення факту здійснення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_2 виданий 16.09.2022 органом № 8029, РНОКПП: НОМЕР_3 ) догляду (постійного догляду) за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий 10.09.1996 Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві, зареєстрована в АДРЕСА_1 ).
Проте відомості вказаної заяви були проігноровані, не прийняті до уваги, не досліджені об'єктивно та в повному обсязі.
Позивач, вважає, що якщо не вжити заходи забезпечення позову, то заявник - ОСОБА_1 може бути відправлений командуванням військової частини НОМЕР_1 нести військову службу на першій/ближчій лінії фронту, і ті дії, які він оскаржує у своєму позові, вже будуть фактично вчинені. Це, у свою чергу, унеможливить виконання можливого рішення суду про задоволення позову, адже неможливо утриматись від вчинення певних дій, коли вони вже вчинені і наслідки таких дій для заявника вже настали, а тому просить суд забезпечити позов.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням наведеного положення КАС України розгляд клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Абзацом 1 п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
У справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав" проти України" суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.
Відтак, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Дослідивши заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що наведені у вказаній заяві підстави для забезпечення позову носять загальний характер.
Так, заява про забезпечення позову не містить жодних посилань на те, які саме конкретні права та інтереси заявника порушуються і яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову зумовить у подальшому утруднення відновлення його порушених прав.
Суд наголошує на тому, що подана заява про забезпечення позову не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову, зокрема, обставин, що свідчать про неможливість відновлення порушених прав заявника у випадку, якщо обрані заходи забезпечення позову не будуть вжиті. Судом встановлено відсутність у заяві про забезпечення позову доказів, що прямо або опосередковано підтверджують необхідність докладення значних зусиль, часу та витрат для відновлення порушених прав у випадку задоволення позову.
Отже, заявником не обґрунтовано необхідності й доцільності вжиття обраного заходу забезпечення позову.
Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом заборони відповідачам вчиняти певні дії.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Копію ухвали направити (вручити) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Головенко О.Д.