10 лютого 2025 року м. Київ № 340/6259/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19.09.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1.
Відповідно до ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.09.2024, яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду, адміністративну справу №340/6259/24 передано за підсудністю на розгляд Київського окружного адміністративного суду.
Вказана адміністративна справа зареєстрована та згідно з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, передана судді Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В. для подальшого розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 адміністративну справу прийнято до провадження суддею Шевченко А.В., відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
30.01.2025 (зареєстровані судом 04.02.2025) від представника відповідача на виконання вимог ухвали від 28.01.2025 надійшли копії матеріалів виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1.
30.01.2025 (зареєстровано судом 04.02.2025) від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Службу безпеки України.
31.01.2025 (зареєстрований судом 04.02.2025) від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
31.01.2025 (зареєстровано судом 04.02.2025) від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
04.02.2025 (зареєстрована судом 07.02.2025) від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Вирішуючи клопотання представника відповідача про залучення у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Службу безпеки України, суд виходив із такого.
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Як убачається зі змісту клопотання, відповідачем, всупереч вимогам частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України не наведено обставин, за яких рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки вказаного суб'єкта.
З огляду на наведені обставини, підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи зазначеного суб'єкта суд не вбачає.
У той же час, із положень частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та при цьому суд має керуватись основоположними в адміністративному процесі принципами, які закріплені у статті 2 цього Кодексу.
З метою всебічного та повного дослідження усіх обставин справи та надання їм належної правової оцінки, у суду виникла необхідність в отриманні та дослідженні додаткових доказів у справі.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною третьою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно із частинами третьою та шостою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Як убачається з відзиву, поданого відповідачем, Службою безпеки України листом від 09.09.2024 № 16/730/дск-в повідомлено відділ про виконання рішення суду, зокрема про те, що наказом Голови СБУ від 16.08.2024 № 1101-ОС/ДСК позивача було поновлено на посаді, рівнозначній посаді заступника начальника управління - начальника відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ІНФОРМАЦІЯ_1 з 23.10.2024.
Водночас, представник відповідача зазначає, що вказаний лист надійшов до державного виконавця з грифом «ДСК», а тому державному виконавцю було надано лише на ознайомлення та відповідно в матеріалах виконавчого провадження даний лист з додатками не міститься.
Відтак, беручи до уваги той факт, що лист Служби безпеки України від 09.09.2024 № 16/730/дск став підставою для прийняття оскаржуваної постанови, а матеріали справи та матеріали, надані відповідачем, вказаного доказу не містять, для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи суд доходить висновку про необхідність витребування у Служби безпеки України додаткових доказів.
Розглядаючи клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд виходив із такого.
Так, в його обґрунтування відповідач зазначає, що справа має підвищену складеність а також містить значний обсяг та характер доказів, а тому має бути розглянута в порядку загального позовного провадження
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частин другої, третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини п'ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, типові справи та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У силу вимог частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У цьому випадку предмет позову не стосується оскарження нормативно-правових актів, рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності та рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такі справи в розумінні вимог вищевказаної статті є незначної складності.
Таким чином, ця адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, що має бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому, предмет цього спору та характер спірних правовідносин відноситься до окремої категорії адміністративних справ, яка регламентована, зокрема статтею 287 Кодексу, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Строки розгляду такої категорії справ, на відміну від категорії справ, які розглядаються в порядку загального позовного провадження, є різними, тобто у цій справі такий строк становить 20 днів, у той час у загальному позовному провадженні інші строки, більш тривалі.
Натомість, жодних посилань на норми процесуального права, які визначають порядок розгляду вказаної категорії справ у порядку загального позовного провадження, у тому числі з розкриттям суті такої підстави як для неможливості розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження, представник не наводить.
Ураховуючи, що ця адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є малозначною і будь-яких вагомих підстав для її розгляду у порядку загального позовного провадження відповідач не зазначив, а також те, що ця справа відноситься до окремих категорій адміністративних справ, зокрема порядок розгляду цієї справи регламентований статтею 287 Кодексу, суд доходить висновку про відсутність підстав для розгляду справи у загальному позовному провадженні.
Керуючись статтями 12, 49, 72, 79, 80, 243, 248, 257-262, 287, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання представнику Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
2. Відмовити у задоволенні клопотання представнику Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Службу безпеки України.
3. Витребувати у Служби безпеки України (ЄДРПОУ: 00034074; місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33) належним чином засвідчені у придатному для читанні вигляді копії:
- листа від 09.09.2024 № 16/730/дск, яким було повідомлено Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про виконання рішення суду № 823/1295/15;
- наказу Голови Служби безпеки України від 16.08.2024 № 1101-ОС/ДСК, яким було поновлено ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді заступника начальника управління - начальника відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ІНФОРМАЦІЯ_1 з 23.10.2024;
- докази ознайомлення ОСОБА_1 із наказом Голови Служби безпеки України від 16.08.2024 № 1101-ОС/ДСК.
Витребувані докази подати до суду не пізніше п'яти днів із дня вручення (ознайомлення) копії цієї ухвали.
4. Роз'яснити посадовим особам Служби безпеки України, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
5. Попередити посадових осіб Служби безпеки України, що у випадку неповідомлення суд про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує заходи процесуального примусу.
6. Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам) для відома, а також до Служби безпеки України (ЄДРПОУ: 00034074; місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33) для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.