про відмову в забезпеченні позову
10 лютого 2025 року м. Київ № 320/6502/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , подану в межах адміністративної справи за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, подану разом із позовною заявою, у якій просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії Рішення Головного управління ДПС у м. Києві №4772/26-15-24-01-19-13/3119319842 від 25.10.2024, яким було виключено з реєстрів платників єдиного податку Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
Зазначена заява 10.02.2025 була зареєстрована в системі "Діловодство спеціалізованого суду" та, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 10.02.2025 передана для подальшого розгляду судді Шевченко А.В.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування цієї заяви заявник зазначає, що Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено камеральну перевірку, за наслідком якої було складено Акт № 4819/26-15-24-01-19-03/ НОМЕР_1 від 30.09.2024. На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем було прийнято рішення №№4772/26-15-24-01-19-13/ НОМЕР_1 від 25.10.2024, яким було виключено з реєстру платників єдиного податку фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 . Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся із позовом до суду.
Заявник зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного податку та перебуває на третій групі; згідно з податковою декларацією платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 3 квартал 2024 року оподаткований дохід позивачки становить 7894781,56 грн.
Відтак, стверджує, що внаслідок прийняття оскаржуваного рішення, позивачка змушена перейти на загальну систему оподаткування та в силу прямої норми закону зареєструватися платником податку на додану вартість, а це в свою чергу спричиняє низку негативних наслідків для неї, аж до повної зупинки її господарської діяльності, що матиме наслідком утруднення відновлення господарської діяльності та у зв'язку з цим поновлення порушених прав та інтересів позивачки буде настільки ускладнено, що їх фактичне відновлення буде сумнівним, або потребуватиме величезних зусиль та витрат, які в рази перевищують негативні наслідки від зупинення дії оскаржуваного Рішення на час розгляду судом адміністративного спору.
Також вказує, що незастосування заходів щодо зупинення дії оскаржуваного рішення приведе до того, що позивачка буде зобов'язана весь час розгляду справи вести податковий облік та сплачувати податок на доходи фізичних осіб та ПДВ, а не Єдиний податок, що істотно ускладнює чи унеможливлює у подальшому виконання рішення суду про скасування оскаржуваного рішення, про що позивачка просить у позовній заяві, та робить неефективним захист та поновлення її порушених прав або інтересів, за захистом яких вона звертається до суду.
Отже, як стверджує заявниця, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення заподіяна позивачці шкода внаслідок зупинення господарської діяльності товариства буде значно більшою, оскільки відновлення ділових зв'язків та нормалізація ведення господарської діяльності з урахуванням введення на усій території України правового режиму воєнного стану, що зумовило погіршення умов ведення бізнесу та функціонування економіки країни, призведе до значних зусиль та витрат товариства.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного з наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виходячи з системного аналізу зазначених положень убачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника має бути очевидною.
Отже метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб'єкта владних повноважень, щоб забезпечити заявнику реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності викладеним нормам та обставинам, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вжиття заходів забезпечення позову вимагатиме фактично розглянути спір по суті, з установленням всіх фактичних обставин справи.
Важливим для врахування є те, що у межах розгляду цієї заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності оскаржуваного наказу, оскільки встановлення очевидності ознак його протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.
Разом із тим, у разі забезпечення позову, зокрема шляхом зупинення дії Рішення Головного управління ДПС у м. Києві №4772/26-15-24-01-19-13/3119319842 від 25.10.2024, яким було виключено з реєстрів платників єдиного податку фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду у справі, суд фактично надасть правову оцінку його правомірності до розгляду справи по суті, що у свою чергу не відповідає завданням адміністративного судочинства.
Слід відмітити, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Припущення заявниці про можливе настання негативних наслідків для неї не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. В даному випадку доводи позивачки повинні бути підтверджені реальними доказами, які б дали змогу суду зробити висновок про наявність законодавчо встановлених підстав для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить заявниця.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану в межах адміністративної справи за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Копію ухвали надіслати (видати) особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Шевченко А.В.