07 лютого 2025 року справа №320/9913/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 з урахування показника середньої заробітної плати по Україні за 2022 рік у розмірі 10846,37 грн. починаючи з моменту переведення на пенсію за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 з урахування показника середньої заробітної плати по Україні за 2022 рік у розмірі 10846,37 грн, починаючи з моменту переведення на пенсію за віком, а саме з 14.06.2017.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що з 2007 року йому призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Після призначення пенсії позивач продовжував працювати з перервами у роботі. З 14.01.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. В подальшому представник позивача звернувся до відповідача з заявою в якій просив перерахувати її пенсію із застосуванням ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач надав відповідь, що перерахунок неможливий оскільки до 14.01.2022 стаж позивача після останнього перерахунку складав менше 24 календарних місяців та зазначив, що обчислення розміру пенсії за віком здійснювалося з урахуванням страхового стажу та заробітної плати по 30.04.2017 року, тобто застосовано показник середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, а не за три календарні роки, які передують року звернення за призначенням пенсії за віком.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо такого переведення, а також щодо застосування при переведенні на пенсію за віком показника заробітної плати, який враховувався при призначенні пенсії по інвалідності, протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року відкрите провадження в адміністративній справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали про відкриття провадження у цій справі, підписану кваліфікованим електронним підписом головуючого судді, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 25.12.2023.
Відтак останнім днем на подання відзиву на позовну заяву було 11.01.2024.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві з 25.04.2007 року та отримувала пенсію по інвалідності як інвалід 2 групи, з 01.05.2008 року переведено на пенсію по інвалідності, як інваліду 3 групи, з 01.06.2017 року переведено на пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком.
В січні 2022 року позивачка звернулася із заявою про переведенням на пенсію за віком, однак при переведені відповідач застосував старий показник середньої заробітної плати який береться для обрахунку пенсії за три роки, що передують року звернення, не застосовуючи ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
25.04.2022 року представник позивача звернувся до відповідача з заявою в якій просив перерахувати її пенсію із застосуванням ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
11.05.2022 року відповідач надав відповідь, що перерахунок неможливий оскільки до 14.01.2022 року стаж позивача після останнього перерахунку складав менше 24 календарних місяців.
08.06.2022 року представник позивача звернувся з скаргою до Пенсійного фонду України та просив повторно розглянути заяву позивача від 14.01.2022 року із застосуванням ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак 08.07.2022 року Пенсійний фонд України надав відповідь в якій вказав, що оскільки відповідно до заяви позивача від 14.06.2017 року про переведення на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком з урахуванням страхового стажу та заробітної плати по 30.04.2017 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.
За приписом п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Ч. 1 ст. 9 Закону України N 1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 10 цього Закону особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Положеннями ст. 26 Закону України N 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону N 1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 вказаного Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до ст. 25 вказаного Закону.
За змістом ч. 2 ст. 40 Закону України N 1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс * (Ск: К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 +... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначенні середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв: Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої ч. 3 ст. 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Т*100 %, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до ч. 3 ст. 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у п. 8, 13 і 14 ст. 11 цього закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України N 1058 пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
За змістом ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч. 3 ст. 45 Закону України N 1058 встановлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший, тобто поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону N 1058, в саме пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника. У такому разі, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом N 1058. Водночас законодавець передбачив можливість застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, для обчислення розміру пенсії за віком особам, які раніше отримували пенсію по інвалідності. Умовами застосування середньої заробітної плати, визначеної ч. 2 ст. 40 цього Закону, при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком є 1) переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком; 2) після призначення пенсії (попереднього перерахунку) особа повинна продовжувати працювати та набути не менш як 24 місяці страхового стажу незалежно від перерв в роботі.
Судом встановлено, що позивачеві з 25.04.2007 призначена пенсія по інвалідності як інваліду 2 групи, з 01.05.2008 переведено на пенсію по інвалідності, як інваліду 3 групи, з 01.06.2017 року переведено на пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком.
Позивачка вважає, що її права порушені на отримання пенсії за віком із застосуванням абз. 3 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки пенсія по інвалідності була призначена з 25.04.2007 і після цієї дати ОСОБА_1 продовжувала працювати та набула 9 років та 7 місяців страхового стажу не враховуючи безробіття.
Згідно з поданою заявою від 14.07.2017 щодо перерахунку пенсії згідно частини 4 статті 42 Закону гр. ОСОБА_1 був проведений перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу та заробітної плати.
Пенсію було обчислено з урахуванням страхового стажу 35 років 10 місяців 8 днів, обчисленого по 30.04.2017 (коефіцієнт страхового стажу - 0,35833) та заробітної плати, визначеної за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 30.04.2017 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 2,84714).
Отже, попередній перерахунок пенсії позивачки по інвалідності до звернення із заявою про призначення пенсії за віком був здійснений з 01.06.2017.
Згідно з електронною пенсійною справою, на час виникнення спірних правовідносин, страховий стаж позивачки становив 36 років 8 місяців 5 днів, обчислений по 04.03.2018 (періоди враховані до страхового стажу: з 01.05.2017 по 31.05.2017, а також періоди протягом якого ОСОБА_1 отримувала допомогу по безробіттю з 01.06.2017 по 23.06.2017, 01.07.2017 по 04.03.2018.).
Так, згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Як зазначалось судом вище, умовами застосування середньої заробітної плати, визначеної ч. 2 ст. 40 цього Закону, при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком є: 1) переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком; 2) після призначення пенсії (попереднього перерахунку) особа повинна продовжувати працювати та набути не менш як 24 місяці страхового стажу незалежно від перерв в роботі.
Отже, підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що попередній перерахунок пенсії позивачки здійснювався з 01.06.2017 року, страховий стаж заявниці за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до сплати страхових внесків, з урахуванням періоду отримання допомоги по безробіттю, з 01.05.2017 по 28.02.2018 складає 9 місяців 27 днів, що є меншим ніж 24 місяці, що в свою чергу не відповідає умовам, визначеним абзацом третім частини третьої статті 45 Закону №1058.
Відповідно, після попереднього перерахунку пенсії з 01.06.2017 року позивачка не набула 24 місяці або більше страхового стажу після такого попереднього перерахунку пенсії незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, тому в даному випадку не застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Позивачем, в свою чергу, дотримано лише умову щодо переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Відтак відповідач правомірно застосував при обчисленні пенсії позивача за віком показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час попереднього перерахунку його пенсії, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2025.
Суддя Панченко Н.Д.