Рішення від 31.01.2025 по справі 320/4761/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року справа №320/4761/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 02.01.2024 №1 «Про застосування до окремих працівників ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» дисциплінарного стягнення» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 10.01.2024 №28-о/с по особовому складу про звільнення ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №2 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;

- стягнути на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладене на позивача є необґрунтованим, а наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 10.01.2024 №28-о/с по особовому складу про звільнення виданий з порушенням вимог Закону України «Про Національну поліцію України», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а тому є незаконним та таким, що грубо порушує права позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/4761/24 та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано від відповідача докази у справі.

21.03.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у задоволенні позову просить відмовити та вказує, що позивач перебував на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №2 Департаменту поліції особливого призначення « Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «ІНФОРМАЦІЯ_1 », який відповідно до Закону України «Про Національну поліцію України», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а також посадової інструкції за вказаною посадою зобов'язаний брати участь у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальній цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, зокрема шляхом виконання бойових розпоряджень, які надані уповноваженими посадовими особами та бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), спеціальних та технічних засобів відповідно до законодавства України; виконувати бойові завдання з відсічі збройної агресії, проводити штурмові, контр диверсійні та пошуково-фільтраційні заходи; бути вірним Присязі працівника поліції, мужньо і вправно служити народу. Зазначає, що наслідками службового розслідування встановлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, порушення вимог, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію України», пунктами 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктами 1 та 5 пункту 1, підпунктами 2 та 4 пункту 3 розділу II посадової інструкції інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №2 Департаменту поліції особливого призначення « Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «ІНФОРМАЦІЯ_1 », що виразилося в невиконанні наказу зведеного підрозділу - батальйонно-тактичної групи №2 Департаменту поліції особливого призначення « Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання». Відтак, відповідач правомірно застосував до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби поліції, що є пропорційним вчиненню дисциплінарного проступку, зважаючи на ступінь та характер вини, тяжкості дисциплінарного проступку, характеристики поліцейського, сутності та принципу формування дисципліни поліцейських, під час проходження служби в поліції та безпосереднього виконання службових обов'язків.

Крім того, відповідач зауважує, що під час проведення службового розслідування позивач мав можливість скористатися правом на належний захист та ознайомитися з матеріалами службового розслідування, а також надати будь-які письмові пояснення. Водночас, доказів правомірності своїх дій під час службового розслідування позивачем не надано.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 відповідача зобов'язано надіслати позивачу документи, долучені до матеріалів справи.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем подано клопотання від 26.04.2024 про долучення доказів (документів) до матеріалів справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 витребувано докази у справі від відповідача, а саме копію наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №24дск «Про виконання бойового спеціального завдання», засвідчену належним чином. Відкладено судове засідання на 01.07.2024.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 судове засідання відкладено у зв'язку із клопотанням позивача на 11.07.2024.

11.07.2024 на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 відповідачем надано витяг з наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 витребувано у відповідача копію наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245дск «Про виконання бойового спеціального завдання», засвідчену належним чином, уповному обсязі, а також докази забезпечення особового складу вогнепальною зброєю, боєкомплектом, спеціальними засобами, засобами індивідуального захисту для виконання вимог бойового завдання, визначеного наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245 ДСК; письмові пояснення та докази щодо достатності вказаних засобів для виконання бойового завдання згідно наказу від 18.12.2023 №245дск; копію висновку службового розслідування у повному обсязі (без зменшення тексту).

У судовому засіданні 30.07.2024 на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 відповідачем надано витребувані докази.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 судове засідання відкладено на 13.08.2024.

У судовому засіданні 13.08.2024 представник позивача надав додаткові пояснення, відповідно до яких останній зазначає про те, що оскаржуваний наказ не містить будь-якої інформації щодо наявності розвідувальних даних для виконання поставленого завдання, а також конкретних завдань, які підлягають виконанню, що свідчить про відсутність у позивача будь-якої інформації щодо поставлених задач. Крім того, з наданих відповідачем доказів вбачається, що незгоду із поставленим наказом бойовим завданням висловив не тільки позивач, 2/3 бійців також відмовилися від його виконання, а отже це не є суб'єктивне бачення останнього.

У судовому засіданні 13.08.2024 суд задовольнив клопотання представника позивача про допит позивача в якості свідка (за згодою).

Враховуючи клопотання представників сторін, протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.08.2024, вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

14.08.2024 представником відповідача до суду подані заперечення на додаткові пояснення представника позивача, в яких вказує, що наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245дск «Про виконання бойового спеціального завдання» був чітко сформований та підготовлений до оголошення його підлеглому особовому складу. Наказ № 245ДСК від 18.12.2023 оголошувався під відеофіксацію і його зміст повністю відповідає інформації, зафіксованій на паперовому носієві та поданому до суду як доказ. Даний наказ не визнавався незаконним ані самим позивачем, ані в судовому порядку. Сам позивач лише на зворотному боці вказав, що ознайомлений під особистий підпис, але з чимось не згодний.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується паспортом НОМЕР_1 , виданим Новоайдарівським РВ УМВС України в Луганській області 27.05.2011, зареєстроване місце проживання з 01.07.2014: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.9-13).

З 23.10.2018 позивач перебував на службі в Національній поліції України. Прийнятий на службу до Національної поліції України на посаду дільничного офіцеру поліції сектору превенції відділення поліції №1 Лисичанського відділу поліції ГУНП в Луганській області відповідно до наказу ГУНП в Луганській області №517 о/с від 25.10.2018. З 01.05.2019 - дільничний офіцер поліції сектору превенції Новоайдарівського відділу поліції ГУНП в Луганській області відповідно до наказу ГУНП в Луганській області №318 о/с від 26.04.2019, з 01.02.2021 - дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Щастинського районного відділу поліції ГУНП в Луганській області відповідно до наказу ГУНП в Луганській області №56 о/с від 01.02.2021, з 01.09.2022 інспектор взводу №1 роти №2 батальйону поліції особливого призначення відповідно до наказу ГУНП в Луганській області №321 о/с від 29.08.2022, що підтверджується послужним списком позивача (т.1, а.с.242-248).

Наказом Національної поліції України від 27.03.2023 № 407 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду заступника командира взводу №2 роти №1 батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 01.04.2023 (т.1, а.с.79).

Відповідно до Положення про Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », затвердженого наказом Національної поліції України від 27.04.2023 №338 (т.1, а.с.69-74) відповідно до покладених на нього завдань, здійснює участь у разі виникнення загрози державному суверенітету України та територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, під час дії правового режиму воєнного стану.

Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 14.12.2023 №868 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено інспектором взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (т.1, а.с.78).

З посадовою інструкцією заступника командира взводу №2 роти №1 батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », затвердженою начальником управління - командиром полку підполковником поліції ОСОБА_2 15.05.2023, позивача було ознайомлено під особистий підпис (т.1, а.с.137-143).

З посадовою інструкцією інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », затвердженою начальником управління - командиром полку підполковником поліції ОСОБА_2 15.05.2023, позивача було ознайомлено під особистий підпис (т.1, а.с.208-213).

Наказом управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №125 призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію за фактом невиконання наказу окремими працівниками полку УПОП №» ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (т.1, а.с.152-153).

Під час службового розслідування встановлено, що відповідно до бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України генерала ОСОБА_3 від 05.07.2023 315458, ЗПУ-2 ГШ-Київ, наказу Національної поліції України від 06.07.2023 №1652дск, наказів ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» окремі працівники полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1», зокрема й позивач, відряджені до Донецької та Луганської областей та перебувають в оперативно-стратегічному угрупуванні військ « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Відповідно до висновку службового розслідування від 26.12.2023 року № 4351/59/13-2023вн, затвердженого т.в.о. начальника управління - командира полку Управління поліції особливого призначення №2 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника поліції ОСОБА_4 26.12.2023 (т.4, а.с.10-42) у ході проведення службового розслідування встановлено, що до Управління поліції особливого призначення №2 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надійшла доповідна записка начальника відділу моніторингу Управління поліції особливого призначення №2 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майора поліції ОСОБА_5 від 18.12.2023 №715еп про те, що 18.12.2023 приблизно о 15:30, знаходячись в одному із населених пунктів Краматорського району Донецької області полковником поліції ОСОБА_6 доведено до підпорядкованого особового складу (усього 21 працівнику полку УПОП №2 ДПОП «ОЩБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), у тому числі позивачу, бойовий наказ командира зведеного підрозділу батальйонно-тактичної групи №2 Департаменту поліції особливого призначення « Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання».

Після оголошення та доведення вказаного наказу працівники полку Управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (15 працівників полку УПОП №2 ДПОП «ОЩБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), зокрема позивач, повідомили, що наказ їм зрозумілий, але виконувати його не готові. Таким чином, до виконання бойового (спеціального) завдання не приступили. Шість працівників полку УПОП №2 ДПОП «ОЩБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» повідомили про готовність до виконання бойового (спеціального) завдання (т.1, а.с.162).

Зокрема у висновку службового розслідування від 26.12.2023 запропоновано за порушення пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 2 та 5 пункту 1, підпунктів 2 та 4 пункту 3 розділу II посадової інструкції інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку Управління поліції особливого призначення №2 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » застосувати до інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку Управління поліції особливого призначення №2 Департаменту поліції особливого призначення « Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого лейтенанта ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби (т.1, а.с.180).

На підставі висновку службового наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 02.01.2024 №1 «Про застосування до окремих працівників ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» дисциплінарного стягнення» за вчинення диски пленарного проступку, порушення вимог, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктами 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктами 2 та 5 пункту 1, підпунктами 2 та 4 пункту 3 розділу II Посадової інструкції інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку Управління поліції особливого призначення №2 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що виразилося в невиконанні наказу зведеного підрозділу - батальйонно-тактичної групи №2 Департаменту поліції особливого призначення « Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання», застосувати до інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку Управління поліції особливого призначення №2 Департаменту поліції особливого призначення « Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » лейтенанта ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (т.1, а.с.187-195).

З даним наказом від 02.01.2024 №1 позивача ознайомлено та копію наказу вручено позивачу 04.01.2024, про що свідчить розписка позивача на примірнику наказу (т.1, а.с.195 зворотній бік).

Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 10.01.2024 №28-о/с старшого лейтенанта ОСОБА_1 інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку Управління поліції особливого призначення №2 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » звільнено зі служби в поліції з 10.01.2024 відповідно до пункту 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (т.1, а.с.80).

З даним наказом від 10.01.2024 №28-о/с позивача ознайомлено та копію наказу вручено позивачу 10.01.2024, про що свідчить розписка позивача на примірнику наказу.

Позивач, вважаючи накази Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 02.01.2024 №1 «Про застосування до окремих працівників ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» дисциплінарного стягнення» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та від 10.01.2024 №28-о/с по особовому складу про звільнення зі служби в поліції протиправними, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини регулює Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII, Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VІІ, Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893 та іншими нормативно-правовими актами.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII),

Згідно із частиною 1 статті 17 Закону № 580-VIII (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною 1 статті 64 Закону № 580-VIII закріплено присягу працівника поліції, а саме особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

«Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».

Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України (частина друга статті 64 Закону № 580-VIII).

Частиною 1 статті 18 Закону № 580-VIII регламентовано, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут).

За приписами пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.

Водночас, відповідно до абзаців 1, 3 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частинами першою, другою, третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до частини першої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Згідно частин першої, другої статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок № 893).

Згідно із пунктом першим розділу II Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Пунктом четвертим Розділу V Порядку №893 встановлено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту сьомого Розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Пунктом 13 розділу V Порядку №893 передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Згідно з пунктом 17 розділу V Порядку №893 факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.

В акті обов'язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім'я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови.

Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.

За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно з частиною п'ятнадцятою статті 15 Дисциплінарного статуту, за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 1 статті 27 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Як встановлено судом, наказом управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №125 призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію за фактом невиконання наказу окремими працівниками полку УПОП №» ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (т.1, а.с.152-153).

Позивач стверджує, що під час службового розслідування жодні накази про його проведення не вручалися та не повідомлялися. Про наявність розслідування щодо себе позивач дізнався в момент вручення йому оскаржуваного наказу. Станом на час подання позову до суду у позивача не було матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок позивача, у тому числі і матеріалів службового розслідування.

Суд зазначає, що ухвалою суду від 21.02.2024 від відповідача було витребувано докази ознайомлення позивача з наказом про призначення службового розслідування.

Натомість відповідач не надав доказів ознайомлення позивача з наказом управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №125 про призначення службового розслідування, як і не надано жодних доказів ознайомлення позивача з матеріалами службового розслідування.

При цьому відповідачем у відзиві на позовну заяву стверджується, що ОСОБА_1 було надано можливість скористатися своїм правом на належний захист, ознайомитися з матеріалами службового розслідування, проте жодних доказів на підтвердження стверджуваного суду не надано.

В контексті зазначеного відповідач вказує, що під час проведення службового розслідування позивач відповідно до статті 63 Конституції України відмовився від надання будь-яких письмових пояснень.

Так, дійсно, в матеріалах справи наявний бланк письмового пояснення позивача від 22.12.2023, в якому позивач після ознайомлення з його правами, передбаченими частиною другою статті 18 Дисциплінарного статуту НПУ та пунктом 2 розділу ІV Порядку №893 власноручно зазначив про відмову надавати пояснення згідно статті 63 Конституції України (т.1, а.с.198-199).

Своєю чергою відмова надати пояснення під час службового розслідування в умовах не ознайомлення позивача з наказом про призначення службового розслідування та ненадання ознайомитися з матеріалами службового розслідування позбавляє особу на належний захист своїх прав, зокрема й надати пояснення з питань службового розслідування, сутність якого не відома.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідком проведеного службового розслідування складено висновок службового розслідування від 26.12.2023 року № 4351/59/13-2023вн, проведеного за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими полку УПОП №» ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» (т.1, а.с.154-186).

Висновком службового розслідування від 26.12.2023 року № 4351/59/13-2023вн встановлено, що відповідно до бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Валерія Залужного від 05.07.2023 315458, ЗПУ-2 ГШ-Київ, наказу Національної поліції України від 06.07.2023 №1652дск, наказів ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» окремі працівники полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1», зокрема й позивач, відряджені до Донецької та Луганської областей та перебувають в оперативно-стратегічному угрупуванні військ « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Суд зауважує, що у висновку службового розслідування зазначається, що присутня на шикуванні начальник відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» підполковник поліції ОСОБА_7 , за результатами візуального огляду, зокрема позивача, повідомила, що протипоказань до виконання останнім бойового (спеціального) завдання не виявлено; присутній на шикуванні старший ординатор операційно-перев'язувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_2 молодший лейтенант медичної служби ОСОБА_8 повідомив, що за результатами огляду, зокрема позивача, протипоказань до виконання останнім бойового (спеціального) завдання не виявлено; вказується, що позивач для виконання бойових (спеціальних) завдань під час воєнного стану пройшов навчання за програмою навчання зборів для підготовки поліцейських ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1», а саме: тритижневий курс навчання в м. Одесі з бойової, вогневої та медичної допомоги сумісно з інструкторами Департаменту корпусу оперативно-раптової дії; стверджується, що на виконання наказу ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 28.07.2023 №№57 «Про застосування технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» працівниками відділу моніторингу УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1», за допомогою портативних реєстраторів «Tecsar BDK-43-GWCP», зафіксовано факт доведення змісту бойового наказу командира зведеного підрозділу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання», зокрема й позивачу. Водночас, до матеріалів справи відповідачем докази виконання вищезазначених дій відповідно до приписів законодавства не надано.

Натомість, суд звертає увагу, що позивач вказує, що відмова від виконання бойового завдання зумовлена неготовністю останнього до його виконання, оскільки при його оголошенні належним чином не було доведено зміст бойового наказу, зокрема наказ не містив будь-якої інформації щодо наявності розвідувальних даних для виконання поставленого завдання, командуванням не було виконано обов'язок із підготовки до виконання бойового завдання, а перекладено це на безпосередніх виконавців, що також вбачається з пунктів 1.3, 1.4, 1.8, 1.10, 1.11 бойового наказу командира зведеного підрозділу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання», які зобов'язують відповідальних осіб здійснити підготовку до завдання, визначити маршрут руху, евакуації, способи зв'язку тощо самостійно. При цьому, випадковим чином зібрана група осіб із різних підрозділів, які не знайомі між собою, без належного злагодження між собою, що є вкрай важливим в умовах бойових дій. Більш того, як вказує позивач, місце, де за бойовим наказом мало виконуватися завдання, знаходилось орієнтовно за 20 км від місця ознайомлення позивача з наказом і не визначено, як саме бійці мали подолати цю відстань.

У контексті зазначеного суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до приписів частини першої та другої статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.

Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.

Водночас, Статутом внутрішньої служби ЗСУ (статті 35-38) передбачено порядок віддання і наступного виконання наказів. Вони віддаються письмово або усно в порядку підпорядкованості одному або групі військовослужбовців. Головне - наказ має бути чітко сформульованим командиром, який повністю відповідає за його виконання.

Бойове завдання - це наказ командира (командувача) про виконання певних дій задля досягнення визначеної мети в бою (операції) у встановлений термін.

Зміст бойового завдання залежить від: виду воєнних дій; виду збройних сил і роду військ; замислу операції чи бою; виду воєнних дій; виду збройних сил і роду військ; замислу операції чи бою; а також від чисельності, призначення, бойових спроможностей та бойових можливостей власних військ та військ противника, характеру його дій та інших умов бойових обставин.

Виконання бойового завдання може призвести: до розгрому противника в разі його наступу; завдання поразки противнику у випадку оборони; виведення з ладу об'єктів воєнного значення в певному просторі за вказаний час.

Бойове завдання може надаватися - конкретному військовослужбовцю, військовим частинам, підрозділам, об'єднанням або групі.

За наслідком дослідження приписів законодавства, які встановлюють порядок віддання і наступного виконання наказів, суд звертає увагу, що у разі існування сумнівів щодо законності отриманого наказу чи можливості його виконання згідно з нормами права, підлеглим кореспондується право поставити правомірність такого наказу під сумнів, уточнити його та навіть отримати підтвердження від вищого керівництва. Крім того, очевидно, що для досягнення правових цілей у будь-якому разі можна використовувати лише правомірні засоби та способи ведення війни. Водночас, процес прийняття рішень має включати аналіз загальної обстановки в більш широкому масштабі для визначення меж військової необхідності кожного елемента плану вищого керівництва. Це дозволить оцінити пропорційність кожного наступного кроку (тобто баланс між військовою перевагою, отриманою від успішної атаки, та потенційним ризиком для осіб або об'єктів, які перебувають під захистом); y надання можливості підпорядкованому особовому складу запитувати уточнення та роз'яснення щодо законності отриманого розпорядження, стосовно якого після проведення відповідного аналізу є сумніви; y нагадування командирам та підлеглим про обов'язок відмовляти у виконанні явно злочинного наказу; y надання конкретних керівних вказівок щодо певних засобів і методів ведення війни, які можуть бути незаконними в контексті виконання завдання або якщо будуть потрібні додаткові вказівки (наприклад, заборона використання запалювальної зброї в міській зоні бойових дій тощо).

Суд зазначає, що відповідно до вимог частин четвертої - шостої статті 1 Дисциплінарного статуту поліцейський перебуває під захистом держави. Права поліцейського та порядок їх реалізації з урахуванням особливостей служби в поліції визначаються Конституцією та законами України.

Обмеження прав поліцейського не допускається, крім випадків, визначених законом.

Під час виконання службових обов'язків поліцейський має право, зокрема, на повагу до своєї особистості, коректне ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; вимагати письмового оформлення обсягу посадових (функціональних) обов'язків за відповідною посадою та створення умов, необхідних для їх виконання; приймати у межах, визначених посадовими (функціональними) обов'язками, рішення або брати участь у їх підготовці; на доступ до службової інформації, необхідної для виконання обов'язків за посадою; на просування по службі, збільшення грошового забезпечення з урахуванням результатів службової діяльності та рівня кваліфікації; ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення; робити копії матеріалів особової справи, висновків службового розслідування за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; на неупереджений розгляд скарг, поданих на його рішення, дії чи бездіяльність, а також на неупереджений розгляд поданих ним скарг, у тому числі на рішення, дії чи бездіяльність його керівників; на забезпечення спеціальними засобами безпеки з урахуванням особливостей проходження служби.

Відтак, при виконанні обов'язків поліцейський має отримувати інформацію, необхідну для виконання обов'язків за посадою та бути забезпеченим спеціальними засобами безпеки з урахуванням особливостей проходження служби. При цьому, ці права охоплюються інститутом службової дисципліни і прямо передбачені приписами статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ.

Суд також повторно зауважує, що метою службового розслідування є своєчасне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

На думку суду, дисциплінарна відповідальність, як самостійний вид юридичної відповідальності, є елементом у структурі правової системи країни та важливим чинником забезпечення дисципліни та правопорядку.

Інститут дисциплінарної відповідальності є самостійним інститутом права, що підтверджується наявністю окремих ознак правового інституту: однорідність фактичного змісту; юридична єдність (комплексність) норм; законодавча відособленість.

У свою чергу, дисциплінарне стягнення є мірою відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, яке лежить у колі дискреційних повноважень суб'єкта, відповідального та зацікавленого у дотриманні службовцем відповідних вимог дисципліни.

Дисциплінарне стягнення виступає результатом карного процесу уповноваженої на це особи, що несе в собі наслідки особистого немайнового та майнового характеру.

Такі стягнення виражаються у вигляді негативної оцінки до певної події та засудженні поведінки службовця, вину та причетність якого буде належним чином встановлено.

У зв'язку з чим, заходи реагування у виді дисциплінарного стягнення є результатом встановлення істини у певній події, яка порушує вимоги дисципліни або належності виконання покладених на особу обов'язків з проходження служби. Такі заходи мають на меті попередити особу про необхідність дотримання встановлених до неї вимог, а також про можливість застосування більш суворого дисциплінарного стягнення у випадку повторних порушень дисципліни, що повинно спонукати службовця належним чином виконувати свої обов'язки та попередити, що усі наступні порушення не будуть залишені поза увагою.

При цьому, важливим на цьому шляху є забезпечення особи, поліцейського, правом надати письмові пояснення.

Так, статтею 18 Дисциплінарного статуту гарантується забезпечення поліцейському права на захист.

Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;

4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

5) користуватися правничою допомогою.

У контексті зазначеного, зважаючи на наявні матеріали справи, суд зазначає, що відповідачем в обґрунтування доводів про забезпечення позивача належних йому прав під час службового розслідування, не надано належних доказів. Натомість, доводи позивача про відсутність у нього інформації про матеріали службового розслідування та, відповідно, можливість реалізації права на подання власних пояснень не спростовані.

Водночас, вказаний обов'язок відповідача передбачено приписами розділу IV Порядку №893 «Повноваження уповноваженого керівника та осіб, які беруть участь у проведенні службового розслідування».

Так, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:

- надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

- подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;

- ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;

- подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

- брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;

- користуватися правничою допомогою, послугами представника.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що службове розслідування проведено з порушенням приписів Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, а позивач не був забезпечений належними йому правами.

Сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Суд також враховує показання позивача як свідка ОСОБА_1 , надані в судовому засіданні 13.08.2024 (за згодою), з попередженням свідка про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 КК України, з приведенням свідка до присяги (т.4, а.с.64).

Позивач як свідок повідомив суду, що з 2018 року проходив службу в органах поліції Луганської області, дільничним інспектором смт. Новий Айдар. 24.02.2022 знаходився в місті Северодонецьк, через два дні надійшов наказ всьому особовому складу рухатися в сторону м.Дніпро. Службу продовжував на території Дніпропетровської області, допомагали у патрулюванні, охороняли блок-пости. В липні 2022 року відряджений для проходження служби в м.Торецьк Донецької області. У зв'язку з розформуванням Новоайдарівського відділу поліції вирішив перевестися на службу до батальйону поліції особливого призначення, де проходив службу на посаді інспектор взводу №1 роти №2 батальйону поліції особливого призначення, відряджався для виконання завдань до м.Харків, м.Слов'янськ Донецької області, на Куп'янський напрямок Харківської області. В кінці 2022 року дізнався про існування об'єднаної штурмової бригади поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », та згодом надійшла пропозиція перевестися до цього підрозділу поліції. У зв'язку з чим свідка було призначено на посаду заступника командира взводу №2 роти №1 батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 01.04.2023. 11.03.2023 свідок прибув до м.Одеса для проходження тренування особового складу. Орієнтовно в червні 2023 року особовий склад підрозділу був відряджений на територію Донецької області, де ознайомлювалися з місцевістю, проводили тренування. До жовтня 2023 р. батальйон проходив службу на Донецькому напрямку. В жовтні 2023 року 3-й батальйон, в якому прозодив службу позивач, майже у повному складі було виведено до пункту постійної дислокації (м.Одеса). У одному з районів Донецької області командування залишило свідка та ще 12 осіб із батальйону для охорони пункту тимчасової дислокації та зброярні. Увесь цей час свідок та інші 12 працівників підрозділу почергово охороняли об'єкт та виконували інші наряди. Коли весь його підрозділ (90 осіб) був у повному складі, вони постійно виконували накази, у тому числі бойові. Але при цьому командування їх забезпечувало розвідувальними даними, озброєнням. Бойові завдання доводилися до особового складу завчасно, надавався час на підготовку та тренування, бойового злагодження; це займали близько 4 діб. У цьому ж випадку наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245дск «Про виконання бойового спеціального завдання» був доведений до нього та інших поліцейських 18.12.2023 орієнтовно о 15:30 год. Із самого наказу не було зрозуміло, що саме необхідно робити та де. Зазначив, що з 3-го батальйону, де проходив службу свідок, були присутні лише 12 осіб. Інших присутніх при оголошенні наказу №245дск свідок навіть не знав. Із цих причин не було ніякого бойового злагодження. Також позивач вказав на відсутність розвідданих, бійців не було ознайомлено із картами, не було достатньої кількості зброї, відсутності підготовки до завдання та значну відстань до місця виконання завдання. Свідок повідомив, що з оголошеного наказу не було зрозуміло, які завдання необхідно виконувати, не вказано кількість ворога, не зазначено місця розташування ворога, не визначено місце проведення штурмових дій. Склад груп не був відомий, часу для підготовки не надано, а потрібно хоча б два дні, для того, щоб зрозуміти, хто що буде виконувати. В штурмовій групі, до складу якої включено позивача, не було командира взводу, тобто не було особи, яка бере на себе керування діями бійців. Під час допиту як свідка позивач також вказав, що із усіх присутніх, кому доводили наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245дск «Про виконання бойового спеціального завдання» з різних причин відмовилися виконувати його близько 75% особового складу. Також повідомив, що після відмови більшості особового складу від виконання наказу, штатний психолог ОСОБА_9 та медик ОСОБА_8 повідомили присутніх, що не вбачають у них протипоказань до виконання бойового завдання, хоча ніхто з них навіть не спілкувався із бійцями.

Також позивач повідомив суду, що за кілька тижнів до оголошення наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245дск «Про виконання бойового спеціального завдання» із ним та іншими поліцейськими вже була аналогічна ситуація.

На виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 про витребування доказів від відповідача, зокрема копії наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245дск «Про виконання бойового спеціального завдання», засвідчену належним чином, у повному обсязі, а також доказів забезпечення особового складу вогнепальною зброєю, боєкомплектом, спеціальними засобами, засобами індивідуального захисту для виконання вимог бойового завдання, визначеного наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245дск; письмових пояснень та доказів щодо достатності вказаних засобів для виконання бойового завдання згідно наказу від 18.12.2023 №245дск; копії висновку службового розслідування у повному обсязі, відповідачем у судовому засіданні 30.07.2024 надано витребувані докази.

Дослідивши наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245дск «Про виконання бойового спеціального завдання», суд зазначає, що метою даного наказу визначено здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України у порядку взаємодії підрозділів поліції зі Збройними Силами України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України та іншими складовими сектору безпеки і оборони.

Так, згідно з підпунктом 1.1. пункту 1 наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245дск наказано:

т.в.о. командира батальйону № 1 , № 3 , командиру батальйону № 2 :

штурмовій підгруппі №1 у складі старшого сержанта поліції ОСОБА_10 , поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №3 полку, рядового поліції ОСОБА_11 , поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону №3 полку, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 , командира взводу №3 роти №2 батальйону №3 полку, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , заступника командира взводу №2 роти №1 батальйону №3 полку, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_13 , заступника командира взводу №2 роти №1 батальйону №3 полку, капрала поліції ОСОБА_14 , поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку, капрала поліції ОСОБА_15 , поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону №3 полку, лейтенанта поліції ОСОБА_16 , інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №3 полку, рядового поліції ОСОБА_17 , поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №3 полку, лейтенанта поліції та

штурмовій підгруппі №2 у складі капітана поліції ОСОБА_18 , інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку, рядового поліції ОСОБА_19 , поліцейського взводу №5 роти №1 батальйону №1 полку, рядового поліції ОСОБА_20 , поліцейського взводу №5 роти №1 батальйону №1 полку, лейтенанта поліції ОСОБА_21 , інспектора взводу №5 роти №1 батальйону №1 полку, рядового поліції ОСОБА_22 , поліцейського взводу №4 роти №3 батальйону №1 полку, рядового поліції ОСОБА_23 , поліцейського взводу №4 роти №2 батальйону №1 полку, капітана поліції ОСОБА_24 , заступника командира взводу №5 роти №1 батальйону №1, рядового поліції ОСОБА_25 , поліцейського взводу №3 роти №2 батальйону №1 полку, старшого сержанта поліції ОСОБА_26 , поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону №2 полку - бути в готовності, до 18.00 18.12.2023, за визначеним сигналом, направитися в район Богданівка для посилення позиції відділення «ДЕБАТИ-6» (8818 3) (штурмова підгрупа №1) та «ДОЯРКА-4» (8818 9) (штурмова підгрупа №2) з метою знищити (змусити відходити) підрозділи противника, зв'язати їх вогнем, не допустити прориву противника та проведення ним контратак.

Так, згідно з підпунктами 1.2, 1.3., 1.4., 1.5., 1.6., 1.7., 1.8., 1.9., 1.10.,1.11. пункту 1 наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245дск наказано:

Бути в готовності до виконання бойових (спеціальних) завдань, що виникають раптово.

Маршрут руху до району зосередження, з району зосередження до району проведення операції, логістичного забезпечення визначити своїм рішенням.

Провести з задіяним до виконання бойових (спеціальних) завдань особовим складом цільовий інструктаж, ймовірний характер дій противника, бойове (спеціальне) завдання.

Перевірити в задіяного особового складу цілісність і наявність зброї та набоїв до неї, засобів індивідуального захисту, радіозв'язку.

До вогневого ураження противника в ході штурмових, розвідувальних, спеціальних дій залучити дружні артилерійські підрозділи, протитанковий підрозділ та інші вогневі засоби.

Керування діями штурмових підгруп здійснювати на ППУ зведеного підрозділу БТГр №2, №3 ошбр «ІНФОРМАЦІЯ_1» - Часів Яр (8412).

Бойовий порядок визначити власним рішенням.

Аборт місії - припинення виконання бойового (спеціального) завдання у разі втрати більше 50% особового складу.

Спільно з командиром взводу зв'язку визначити порядок організації системи зв'язку.

Спільно з групою медичної евакуації визначити шляхи евакуації поранених, організувати та забезпечити медичну евакуацію особового складу, до стабілізаційних пунктів.

З аналізу підпункту 1.1. пункту 1 наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245дск вбачається, що виконання бойового завдання доручено співробітникам різних підрозділів.

Так, до складу штурмової підгруппи №1 увійшло 9 співробітників, включаючи позивача, які входять до складу взводу №2 роти №2 батальйону №3 полку (1 особа), взводу №1 роти №2 батальйону №3 полку (3 особи), взводу №3 роти №2 батальйону №3 полку (1 особа), взводу №2 роти №1 батальйону №3 полку (3 особи), взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку (1 особа).

До складу штурмової підгруппи №2 увійшло 9 співробітників, які входять до складу взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку (1 особа), взводу №5 роти №1 батальйону №1 полку (4 особи), взводу №4 роти №3 батальйону №1 полку (1 особа), взводу №4 роти №2 батальйону №1 полку (1 особа), взводу №3 роти №2 батальйону №1 полку (1 особа), взводу №1 роти №2 батальйону №2 полку (1 особа).

Отже, наведене підтверджує доводи позивача про те, що штурмові підгрупи були сформовані за рахунок включення до них бійців з різних взводів, рот та батальйонів, що може свідчити про те, що бійці між собою не знайомі, та як наслідок для виконання штурмових дій згідно оголошеного бойового наказу необхідно пройти бойове злагодження, чого в даному випадку зроблено не було.

Зі змісту зазначеного наказу не вбачається наявність розвідувальних даних для виконання штурмовими підгрупами №1, №2 поставленого завдання, а лише міститься вказівка про необхідність бути в готовності до 18:00 18.12.2023, за визначеним сигналом, направитися в район Богданівка для посилання позиції відділення «ДЕБАТИ-6» (88183) (штурмова підгрупа №1) та «ДОЯРКА-4» (88189) (штурмова підгрупа №2) з метою знищити (змусити відходити) підрозділи противника, зв'язати їх вогнем, не допустити прориву противника та проведення ним контратак.

Водночас, як вбачається з пунктів 1.3, 1.4, 1.8, 1.10, 1.11 вказаного бойового наказу відповідальні особи мають здійснити підготовку до завдання, визначити маршрут руху своїм рішенням, визначити шляхи евакуації, способи зв'язку тощо самостійно, що, у свою чергу, свідчить про наявність підстав для висновку суду про відсутність попередньої підготовки бійців до виконання бойового завдання та бойового злагодження, особливо в умовах, коли штурмові підгрупи сформовані за рахунок різних підрозділів і бійці не знайомі між собою.

Суд також звертає увагу, що відповідачем надано до матеріалів справи пояснення заступника командира полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_6 від 20.12.2023, в яких останній також не надає інформації про проведення підготовки бійців до виконання бойового завдання, поставленого відповідно до наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245дск «Про виконання бойового спеціального завдання» (т.4, а.с.43-45).

Водночас суд ухвалою про витребування доказів від 11.07.2024 зобов'язав відповідача надати письмові пояснення та докази щодо достатності вказаних засобів для виконання бойового завдання згідно наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245дск «Про виконання бойового спеціального завдання».

З наданих відповідачем документів, зокрема листа відповідача від 18.07.2024 №5252/59/13-2024 «Про надання доказів щодо забезпечення військовим майном та озброєнням» вбачається, що для виконання бойових завдань, за заступником командира взводу №2 роти №1 батальйону №3 полку, лейтенантом поліції ОСОБА_1 згідно картки обліку озброєння, яке закріплене за співробітником, було видано на постійне носіння і зберігання наступне майно та озброєння:

Автомат АК-74 - 1 шт.;

Магазини до АК-74 - 4 шт.;

Набої 5,45х39 мм - 120 шт.;

Штурмова гвинтівка Colt М16 АА - 1 шт;

Магазини до М16 - 4 шт.;

Набої 5,56х45 мм - 120 шт.;

Пістолет Форт-17 - 1 шт.;

Магазини до пістолета - 2 шт.;

Набої 9х18 мм - 30 шт.;

Шолом кулезахисний «ТОР» - 1 шт.;

Окуляри-маска захисні балістичні - 1 шт.;

Бронежилет 6 класу захисту «Модуль 6К» - 1 шт.;

Гранатомет «Форт-600А» - 1 шт. (т.4, а.с.46)

Також суду надані рапорт позивача, поданий на ім'я т.в.о. начальника управління - командиру полку управління поліції особливого призначення (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_27 без зазначення будь-яких дат на ньому, який містить інформацію про прохання позивача закріпити за ним табельну вогнепальну зброю (т.4, а.с.47), картку-замісник №152 від 20.06.2023 для підтвердження того, що від ОСОБА_1 прийнято на зберігання Форт-17, патронів 30 шт, магазинів 2 шт (т.4, а.с.48), картку №72 обліку озброєння, яке закріплено за позивачем (т.4, а.с.49) та пояснення заступника командира полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_6 від 20.12.2023 (т.4, а.с.43-45).

Під час допиту позивача в якості свідка позивач повідомив суду, що на момент оголошення бойового наказу №245 дск від 18.12.2024 він був забезпечений тільки Автоматом АК-74 та 4 магазинами до нього (120 набоїв). Даного озброєння за досвідом свідка, який раніше приймав участь у штурмових діях, однозначно недостатньо. Позивач як свідок повідомив суду, що пістолета Форт-17 з набоями в нього на момент оголошення бойового наказу №245 не було, оскільки він здав його приблизно у грудні 2023 року. Також позивач повідомив, що Гранатомет Форт-600А був у нього раніше і на момент оголошення бойового наказу №245 був зданий разом з пістолетом. Штурмова гвинтівка Colt М16 АА з набоями перебувала в постійному пункті перебування батальйону в м.Одеса і на момент оголошення бойового наказу №245 була відсутня у позивача. Також свідок повідомив про недостатність озброєння всіх бійців штурмових підгруп. Свідок вказав, що для виконання такого бойового завдання повинно бути як мінімум 12 магазинів до Автомата АК-74 і хоча б 300 набоїв (а було всього 120 набоїв). Додатково до магазинів повинно бути як мінімум 4 гранати на кожного, як мінімум на одну групу людей - один ручний протитанковий гранатомет як мінімум на 10-12 пострілів (гранат). Виконання бойового завдання без цього мінімуму зброї є неможливим. Проте штурмові підрозділи не були озброєні навіть мінімальним боєкомплектом. За свідченням свідка в підрозділі мав бути командир відділення, кулеметник, гранатометник, стрілець, проте нікого з цих перелічених під час оголошенні бойового наказу №245дск не було.

Суд зазначає, що згідно картки №72 обліку озброєння, яке закріплено за позивачем, підтверджується видача 20.06.2023 та 30.06.2023 (т.4, а.с.49):

- Автомат АК-74 НОМЕР_8, 1982 року виготовлення - 1 шт., магазини до АК-74 - 4 шт., набої - 120 шт.

- Ремінь - 1 шт, підсумок для магазинів - 1 шт, пенал для чищення зброї - 1 шт., маслянка - 1 шт.;

- Пістолет Форт-17 №1700233 - 1 шт., магазини до пістолета - 2 шт., набої - 30 шт.;

- Жилет захисний «Модуль К» - 1 шт.;

- Шолом кулезахисний «ТОР» - 1 шт.;

- Окуляри-маска захисні балістичні - 1 шт.;

- Штурмова гвинтівка Colt М16 А4 НОМЕР_9 - 1 шт., магазини до М16 - 4 шт., набої - 120 шт.;

- Ремінь - 1 шт, чохол із засобами чищення зброї;

- Гранатомет «Форт-600А» 150165 - 1 шт.

Отримання вказаного майна та зброї підтверджено власним підписом позивача в графі «підпис співробітника про отримання» в картці №72. Натомість згідно графи «Підпис про здавання» в картці №72 також проставлені підписи позивача про здавання усієї зазначеної зброї та майна, без зазначення дати здавання.

Надана відповідачем картка-замісник №152 від 20.06.2023 видана для підтвердження того, що від ОСОБА_1 прийнято на зберігання Форт-17.

Таким чином, з наданої інформації та доказів не вбачається, яка саме зброя перебувала у позивача на момент оголошення 18.12.2023 наказу від 18.12.2024 №245дск та чи є вказане забезпечення достатнім для виконання бойового завдання відповідно до наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245 ДСК «Про виконання бойового спеціального завдання».

Надані відповідачем докази не спростовують тверджень позивача про недостатність озброєння для виконання бойового завдання згідно наказу від 18.12.2023 №245дск.

Відповідач також не спростовує доводів позивача про те, що зібрана для виконання бойового завдання група осіб із різних підрозділів не була знайома між собою, не мала належного бойового злагодження між собою, що є вкрай важливим в умовах штурмових бойових дій.

З урахуванням наведеного, проаналізувавши положення наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245дск «Про виконання бойового спеціального завдання», зважаючи на надані відповідачем матеріали та докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо відсутності належної для виконання бойового завдання інформації у бойовому наказі, у тому числі розвідувальних даних, конкретної мети бойового завдання, засобів безпеки, та непроведення відповідачем належної підготовки для виконання бійцями поставленого бойового завдання.

Крім того, суд зазначає, що дослідивши відеозаписи, надані представником відповідача, зокрема оптичний диск з відеофайлами оголошення тексту наказу від 18.12.2023 №245дск (т.1. а.с.222), суд погоджується з твердженнями позивача про те, що текст наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245дск «Про виконання бойового спеціального завдання», наданого суду на виконання ухвали, та зачитаний текст наказу на відеозаписах співпадають.

При цьому, суд звертає увагу також на те, що відеозаписи не спростовують тверджень позивача, вказаних у позові та підтверджених під час судового розгляду справи. На відео полковник поліції ОСОБА_6 зачитує співробітникам Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » наказ від 18.12.2023 №245дск «Про виконання бойового спеціального завдання», після чого більшість із присутніх відмовляється його виконувати.

Серед формулювань причин відмови від виконання особовим складом бойового (спеціального) завдання міститься також таке: «через об'єктивні обставини, що не дозволяють його виконати та ставлять під загрозу його реалізацію».

Суд зауважує, що виконання бойового завдання було покладено не персонально на одного позивача, а й на інших поліцейських (визначено склад групи). Тобто виконання було можливим лише за умови участі в ньому усіх поліцейських, яких стосувався наказ.

Суд вважає за необхідне повторно зазначити, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 12.01.2012 у справі «Горовенки та Бугара проти України» зазначив, що уряди та правоохоронні органи забезпечують те, щоб усі посадові особи з підтримання правопорядку мали відповідні моральні, фізичні та психологічні якості для ефективного виконання своїх функцій і проходили безперервну та ретельну професійну підготовку. Необхідно періодично здійснювати перевірку їхньої придатності для виконання таких функцій.

Суд повторює, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 17.06.2008 у справі «Абдулла Їлмаз проти Туреччини»).

Отже, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення присяги. У зв'язку з чим, складаючи присягу, працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

При цьому, застосування дисциплінарного стягненні у вигляді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а.

Відтак, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

На наявність складу дисциплінарного проступку впливають об'єктивні та суб'єктивні обставини, що зумовили ті чи інші наслідки, які в подальшому стали підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Суд дійшов висновку, що у даному випадку причиною невиконання бойового розпорядження є неможливість його реалізації в умовах, що склалися - відсутня об'єктивна сторона дисциплінарного проступку. При цьому, між відмовою позивача та наслідками у виді нереалізованого бойового завдання відсутній причинно-наслідковий зв'язок, адже завдання не було персоналізованим, а позивач особисто не міг вплинути на рішення інших осіб; виконання означеного бойового завдання є можливим лише колективно.

Враховуючи вказані обставини, суд зазначає, що в даному випадку дисциплінарна комісія не врахувала обставини справи та належним чином не дослідила питання наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку та вини у його вчиненні.

Також при вирішенні даного спору суд вказує на те, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача є саме невиконання наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245дск «Про виконання бойового спеціального завдання», якому суд надав оцінку.

Крім того, наявні в матеріалах докази підтверджують те, що позивач не виконав наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.12.2023 №245 ДСК «Про виконання бойового спеціального завдання» з поважних причин, які відповідачем належним чином не спростовані.

При цьому, інших належних доказів, які б спростовували окреслені висновки відповідачем до суду не надано.

Резюмуючи викладене, суд вважає, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено порушення позивачем норм пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилось у невиконанні бойового наказу командира, та не підтверджено наявності підстав, визначених Дисциплінарним статутом для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

За приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що пункт 6 наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 02.01.2024 №1 «Про застосування до окремих працівників ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» дисциплінарного стягнення» в частині, що стосується притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Як наслідок, наявні правові підстави для визнання протиправним та скасування наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 10.01.2024 №28 о/с по особовому складу про звільнення ОСОБА_1 .

Щодо поновлення позивача на посаді, суд зазначає наступне.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Згідно з частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Про необхідність поновлення особи на посаді як спосіб відновлення її порушених прав йдеться і в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.01.2013 у справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11).

У цьому рішенні звертається увага на те, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд звертає увагу, що визнання протиправним та скасування акта індивідуальної дії (наказу про звільнення) має наслідком його недійсність з моменту прийняття. Тобто такий акт індивідуальної дії від моменту прийняття не породжує жодних правових наслідків, крім тих, що пов'язані з його скасуванням.

За таких обставин, враховуючи скасування судом наказу про звільнення позивача, він підлягає поновленню на попередній роботі.

Позивач у прохальній частині позовної заяви просить поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №2 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Враховуючи, що в тексті наказу 10.01.2024 №28 о/с вказана дата звільнення, то позивач є звільненим в день видання такого наказу, який є останнім робочим днем, а саме 10.01.2024.

Відповідно до положень статті 241-1 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.

Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Таким чином, працівник вважатиметься звільненим з наступного дня після того дня, з якого починається строк звільнення.

Відповідно до пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, днем звільнення вважається останній день роботи.

Враховуючи, що день звільнення вважається останнім днем служби, позивач підлягає поновленню на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку Управління поліції особливого призначення №2 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з наступного дня після звільнення, тобто з 11.01.2024, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд вказує про таке.

Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 у справі №826/808/16 зазначила, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, а законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

Пленум Верховного Суду України у пункті 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" зазначив, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року № 348).

Відповідно до частини першої-другої статті 94 Закону №580-VІІІ поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29.04.2016 за №669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 6 Розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Пунктом 9 Розділу І Порядку №260 встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).

Згідно з підпунктом "з" пункту 1 Порядку №100 цей Порядок застосовується, у тому числі, у випадку вимушеного прогулу.

Відповідно до положень пункту 2 Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Пунктом 3 Порядку №100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 8 Порядку №100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Отже, справляння і сплата податку на доходи фізичних осіб та військового збору є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, а тому суд повинен визначати зазначену суму без утримання цього податку та збору, про що вказує в резолютивній частині рішення.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18.07.2018 по справі №359/10023/16-ц.

Враховуючи вищевказані норми та приймаючи до уваги те, що позивача було звільнено з посади 10.01.2024, при обчисленні середньоденної заробітної плати слід враховувати заробітну плату за два місяці, що передують звільненню (листопад-рудень 2023 року).

Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.07.2023 №346 «Про затвердження Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » затверджено відповідний внутрішній розпорядок поліцейських, за яким на них поширюються вимоги наказу Національної поліції України від 09.08.2022 № 568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», на підставі якого розраховується кількість календарних днів служби поліцейських.

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про розмір грошового забезпечення позивача з листопада 2023 по грудень 2023 року від 01.03.2024 №146 сума середньоденного грошового забезпечення позивача складає 962,30 грн. (т.1, а.с.76).

Період вимушеного прогулу позивача складає 387 днів та обраховується починаючи з першого дня після звільнення - з 11 січня 2024 року по день прийняття рішення суду про поновлення позивача на роботі, тобто по 31 січня 2025 року.

З урахуванням цього, на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.01.2024 по 31.01.2025 у розмірі 372410,10 грн (962,30 грн. х 387 днів).

Відповідно до положень статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

У зв'язку з цим суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання рішення суду в частині:

- поновлення позивача на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 11.01.2024;

- стягнення з відповідача на користь позивача суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі 29350,06 грн. (29645,02+29055,10:2).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243- 246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 6 наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 02.01.2024 №1 «Про застосування до окремих працівників Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » дисциплінарного стягнення» в частині, що стосується притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 10.01.2024 №28 о/с про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») Департаменту поліції особливого призначення « Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 10 січня 2024 року на підставі пункту 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

4. Поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») Департаменту поліції особливого призначення « Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 11січня 2024 року.

5. Стягнути з Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ідентифікаційний код НОМЕР_6 , місцезнаходження АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 372410,10 грн (триста сімдесят дві тисячі чотириста десять грн 10 коп) без урахування обов'язкових податків та зборів.

6. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») Департаменту поліції особливого призначення « Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 11 січня 2024 року.

7. Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ідентифікаційний код НОМЕР_6 , місцезнаходження АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі 29350,06 грн. (двадцять дев'ять тисяч триста п'ятдесят грн. 06 коп.) без урахування обов'язкових податків та зборів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.

Попередній документ

125074495

Наступний документ

125074497

Інформація про рішення:

№ рішення:	125074496
№ справи:	320/4761/24
Дата рішення:	31.01.2025
Дата публікації:	13.02.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Повернуто (07.07.2025)
Дата надходження:	18.06.2025
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Розклад засідань:

Минулі засідання (13)

09.04.2024 11:00	Київський окружний адміністративний суд
23.04.2024 11:40	Київський окружний адміністративний суд
10.05.2024 12:30	Київський окружний адміністративний суд
22.05.2024 09:30	Київський окружний адміністративний суд
24.06.2024 16:30	Київський окружний адміністративний суд
01.07.2024 16:30	Київський окружний адміністративний суд
11.07.2024 15:30	Київський окружний адміністративний суд
30.07.2024 15:00	Київський окружний адміністративний суд
13.08.2024 15:30	Київський окружний адміністративний суд
17.09.2024 09:30	Київський окружний адміністративний суд
28.04.2025 11:50	Шостий апеляційний адміністративний суд
05.05.2025 12:00	Шостий апеляційний адміністративний суд
19.05.2025 12:10	Шостий апеляційний адміністративний суд