10 лютого 2025 року Справа № 280/10666/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 (далі- відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача податковий борг у сумі 47 997, 67 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України та зазначає, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати узгоджених сум податкових зобов'язань. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку повністю відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг.
На письмовий запит суду у відповідності до ч. 3 ст. 171 КАС України отримано відповідь з Департаменту адміністративних послуг ЗМР про підтвердження реєстрації місця проживання відповідача.
Ухвалою судді від 09.12.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач відзив на адміністративний позов не надав. Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі судом направлялася на адресу відповідача, рекомендованим листом, поштовий конверт повернувся до суду 30.12.2024 з позначкою «за закінченням терміну зберігання» .
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно із пунктом 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України
Судом встановлено, що відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.
Відповідно до даних інтегрованих (облікових) карток платника податків, станом на день розгляду справи, за фізичною особою ОСОБА_1 (далі відповідач) рахується податковий борг з розмірі 47 997,67 грн. із яких:
39 863,38 грн. з податку па нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості:
1257,24 гри. з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості;
6 877,05 грн. з податку па нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості виник на підставі винесених позивачем на виконання пп. 266.7.1 п. .266.7 ст.266 Податкового кодексу України податкових повідомлень-рішень форми «Ф»:
-№0041250-2405-0826 від 15.02.2022 яким визначено податкове зобов'язання за 2021 рік у сумі 2 940,07 грн.;
- №0041255-2405-0826 від 15.02.2022 яким визначено податкове зобов'язання за 2021 рік у сумі 4 423,76 грн.;
-№0041251-2405-0826 від 15.02.2022 яким визначено податкове зобов'язання за 2021 рік у сумі 1 363,61 грн.;
- №0041252-2405-0826, від 15.02.2022 яким визначено податкове зобов'язання за 2021 рік у сумі 3 256,25 грн.;
-№0041254-2405-0826, від 15.02.2022 яким визначено податкове зобов'язання за 2021 рік у сумі 2918,77 грн., які були направлені відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримані 05.04.2022;
-№0078215-2409-0826- UA23060070000082704 від 06.03.2024. яким визначено податкове зобов'язання за 2023 рік у сумі 12 493,59 грн.;
-№0078217-2409-0826- UА23060070000082704 від 06.03.2024, яким визначено податкове зобов'язання за 2023 рік у сумі 12 467,33 грн., які були направлені Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, але не вручені та повернуті на адресу позивача позивачу із позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно інтегрованої картки платника податків з податку па нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, податковий борг становить: 2940,07 грн.(ППР № 0041250-2405-0826) + 4423,76 грн.(ППР№0041255-2405-0826) + 1363,61 грн.(ППР №0041251-2405-0826)+ 3256.25 грн.(ІІПР№ 0041252-2405-0826) +2918,77грн.(ППР №0041254-2405-0826) + 12493,59грн.(ППР№0078215-2409-0826- UА23060070000082704) 4 12 467,33 грн. (ППР№0078217-2409-0826- UА23060070000082704) = 39 863,38 грн.
Також, податковий борт на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (по ТГ с. Біленьке) виник на підставі прийнятого податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 06.03.2024 №0078216-2409-0826- UA 23060010000052992 яким визначено податкове зобов'язання за 2023 рік у сумі 1 257,24 грн, яке було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, але не вручено та повернуто на адресу позивача позивачу із позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості виник на підставі винесених позивачем на виконання пп. 266.7.1 п. .266.7 ст.266 Податкового кодексу України податкових повідомлень-рішень форми «Ф»:
№0038863-2409-0826-UА - 23060070000082704 від 30.06.2023 яким визначено суму податкового зобов'язання у сумі 193,38 грн.;
№0038865-2409-0826- UА - 23060070000082704 від 30.06.2023 яким визначено суму податкового зобов'язання у сумі 173,33 грн,
№0028552-2409-0826- UА - 23060070000082704 від 26.06.2023 на загальну суму 1150,50 грн.,
№0038866-2409-0826- UА - 23060070000082704 від 30.06.2023 на загальну суму 262,71 грн.,
№0038867-2409-0826- UА - 23060070000082704 від 30.06.2023 на загальну суму 207,73грн., які направлялись відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, та вручені 24.08.2023
№0078210-2409-0826- UА - 23060070000082704 від 06.03 2024 на загальну суму 500,83 грн.
№0078211-2409-0826- UА - 23060070000082704 від 06.03.2024 на загальну суму 1 195,95 грн.
№0078212-2409-0826- UА - 23060070000082704 від 06.03.2024 на загальну суму 1072,00 грн.
№0078213-2409-0826- UА - 23060070000082704 від 06.03.2024 на загальну суму 1624,75 грн.
№0078214-2409-0826- UА - 23060070000082704 від 06.03.2024 на загальну суму 655,21 грн., які були направлені Відповідачу рекомендованим листом, але не вручені та повернуті на адресу позивача із позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно інтегрованої картки платника податків з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої фізичними особами, які с власниками об'єктів нежитлової нерухомості, податковий борг становить: 193.38 грн. (ППР №0038863-2409-0826- UА -23060070000082704)-159.34 грн. (сплачено) +173.33 гри. (ППР№0038865-2409-0826- UА 23060070000082704) +1150.50 грн. (ППР №0028552-2409-0826-1 UА -23060070000082704) + 262.71 грн. (ППР №0038866- 2409-0826- UА-23060070000082704)+ 207,73грн. (ППР №0038867-2409-0826-UА-23060070000082704)+500.83грн.(ППР.№0078210-2409-0826- UА23060070000082704)+1 195.95 грн. (ППР №0078211 -2409-0826- UА -23060070000082704) + 1072,00 грн. (ППР №0078212-2409-0826- UА -23060070000082704) + 1624.75грн.(ППР №0078213-2409-0826- UА -23060070000082704)+ 655.21 грн (ППР№0078214-2409-0826-UА -23060070000082704) - 6877,05 грн.
Відповідно до п.45.2 ст. 45 ПКУ податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до вимог п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з абз.2 п.42.5 ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
З урахуванням зазначених вимог ПК України ППР вважаються врученими відповідачу належним чином.
Відповідно пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно пп.266.6.1 п.266.6 ст.266 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, встановлено обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Підпунктом 266.10.1 п.266.10 ст.266 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
За визначенням, наведеним у пункту 6.2 статті 6 Податкового кодексу України збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
За визначенням, наведеним у пункту 6.2 статті 6 Податкового кодексу України збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом14.1.175 пункту14.1статті14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно із пункту58.3статті58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Відповідно до пп.60.1.5 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення- рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Так, судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення ані в судовому ані в адміністративному порядку оскарженні не були, відповідачем доказів зворотнього (оскарження) суду не надано, а тому вони є узгодженими сумами грошового зобов'язання.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.
У зазначені строки грошове зобов'язання відповідачем не сплачено (зазначена обставина відповідачем не спростована), а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вважається сумою податкового боргу.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.3 ст. 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями статті 59 Податкового кодексу України податковим органом відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення була направлена податкова вимога форми «Ф» №0001949-1304-0801 від 03.07.2023, але повернута не врученою позивачу.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Таким чином, Кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкові вимоги на борг, що утворився після надіслання вимоги не надсилались.
Відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Заборгованість відповідачем не сплачена, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника.
Відповідно до пп. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пп. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Разом з тим, щодо податкового боргу на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості який виник на підставі ППР форми: Ф №0041250-2405-0826 від 15.02.2022 яким визначено податкове зобов'язання за 2021 рік у сумі 2 940,07 грн.; №0041255-2405-0826 від 15.02.2022 яким визначено податкове зобов'язання за 2021 рік у сумі 4 423,76 грн.; 0041251-2405-0826 від 15.02.2022 яким визначено податкове зобов'язання за 2021 рік у сумі 1 363,61 грн.; №0041252-2405-0826, від 15.02.2022 яким визначено податкове зобов'язання за 2021 рік у сумі 3 256,25 грн.; №0041254-2405-0826, від 15.02.2022 яким визначено податкове зобов'язання за 2021 рік у сумі 2918,77 грн., суд зазначає наступне.
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (набрав чинності 18 березня 2020 року) підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено, зокрема, пунктом 52-2, яким, серед іншого, встановлено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
В подальшому процитована норма пункту 52-2 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України змінена Законом України від 13 травня 2020 року № 591-IX, а саме
слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
03 березня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України № 2118-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану", який набрав чинності 07 березня 2022 року (надалі - Закон № 2118-IX), за яким підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 69, зокрема підпунктом 69.9, яким установлено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
12 травня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (надалі - Закон № 2260-IX, набрав чинності 27 травня 2022 року), який зупинив дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України на період дії воєнного, надзвичайного стану, а також доповнив статтю 102 пунктом 102.9 такого змісту: "102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".
Законом України від 03 листопада 2022 року № 2719-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу" (набрав чинності 25 листопада 2022 року) пункт 69.9 доповнено абзацом п'ятим, за змістом якого для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема, строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб'єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов'язань згідно із статтею 116 цього Кодексу.
В подальшому Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" (набрав чинності 01 серпня 2023 року) пункт 102.9 статті 102 виключено, а пункт 69 підрозділу 10 доповнено підпунктом 69.40. такого змісту:
"Тимчасово з 1 серпня 2023 року контролюючі органи не здійснюють передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу заходи з погашення податкового боргу, що виник до 24 лютого 2022 року:
1) щодо платників податків - суб'єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;
2) щодо платників податків - суб'єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є території, на яких ведуться активні бойові дії, - до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;
3) щодо платників податків - суб'єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є території можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;
4) щодо платників податків - фізичних осіб (у тому числі осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), місцем проживання яких є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України або території, на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація або завершені бойові дії, або припинена можливість бойових дій на відповідних територіях.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій та дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Установити, що для платників податків, стосовно яких контролюючим органом не застосовуються заходи стягнення згідно з цим підпунктом, зупиняється перебіг строків давності, визначених пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу".
У постанові від 26 вересня 2024 року у справі № 160/1315/24 Верховний Суд, аналізуючи наведене правове регулювання зробив висновок про те, що перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (в тому числі й щодо строків здійснення заходів з погашення податкового боргу) зупинявся:
- з 18 березня 2020 року по 17 березня 2022 року - відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України для всіх платників податків;
- з 07 березня 2022 року по 24 листопада 2022 року - відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України для всіх платників податків;
- з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року - відповідно до пункту 102.9 статті 102 Кодексу, при цьому в період з 17 березня 2022 року по 27 травня 2022 року норма діяла без виключень, а з 27 травня 2022 року по 01 серпня 2023 року - з виключеннями щодо випадків, передбачених ПК України.
У період з 24 листопада 2022 року по 01 серпня 2023 року з огляду на положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України перебіг строку здійснення заходів з погашення податкового боргу зупинявся для платників податків, які не мають можливості своєчасно виконувати податкові обов'язки, передбачені статтями 59 - 60, 87 - 101 Кодексу, та/або визначення грошових зобов'язань згідно із статтею 116 Кодексу.
А починаючи з 01 серпня 2023 року зупинено перебіг строків давності, визначених пунктом 102.4 статті 102 ПК України для груп платників з податковим боргом, який виник до 24 лютого 2022 року, зокрема щодо платників податків - фізичних осіб (у тому числі осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), місцем проживання яких є тимчасово окуповані російською федерацією території України або території, на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація або завершені бойові дії, або припинена можливість бойових дій на відповідних територіях.
З 01.01.2023 вся територія Запорізького району віднесена до територій можливих бойових дій, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (зі змінами станом на 21.07.2023).
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів», утворено Запорізький район (з адміністративним центром у місті Запоріжжя) у складі територій, у тому числі, Запорізької міської територіальної громади.
Отже, в цій частині позов подано контролюючим органом, з метою здійснення заходу стягнення, передбаченого статтею 87 Податкового кодексу України, спрямованого на погашення податкового боргу, який виник до 24.02.2022, щодо платника податків, податкова адреса якого станом на дату початку можливих бойових дій та станом на дату подання позову знаходиться на території можливих бойових дій.
Контролюючий орган звернувся до суду із позовом засобами поштового зв'язку після 01.08.2023, відтак позов в цій частині подано суб'єктом владних повноважень на момент відсутності передбачених Податковим кодексом України підстав для звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу, який виник на підставі вказаних ППР.
Враховуючи вищевикладене податковий борг з податку па нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, якій підлягає стегненню становить: 12493,59 грн.(ППР№0078215-2409-0826-UА23060070000082704) +12 467,33 грн. (ППР№0078217-2409-0826- UА23060070000082704) = 24960, 92 грн.
Крім того, суд звертає увагу на те, що для платників податків, відносно яких контролюючим органам не застосовуються заходи стягнення згідно з п. 69.40 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, зупиняється перебіг строків давності, визначених п. 102.4 ст. 102 ПКУ. Тому, податковий орган, не позбавлений правом на застосування заходів стягнення (звернення до суду з позовом до відпловідача про стягнення до бюджету податкового боргу з наступного числа за останнім числом місяця, в якому буде завершена тимчасова окупація або завершені бойові дії, або припинена можливість бойових дій на відповідних територіях.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зважає на висновок Великої Палати Верховного Суду, яка неодноразово звертала увагу судів, що відповідно до принципу jura novit curia (суд знає закони) неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Головного управління ДПС у Запорізькій області є частково доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до приписів п.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За таких обставин сплачена позивачем сума судового збору з відповідача не стягується, оскільки позивачем виступає суб'єкт владних повноважень.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг у сумі 33095, 21 грн. із яких:
-24960, 92 грн. з податку на нерухоме, майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (код платежу 18010200 на р/р UА 328999980314040617000008479) ГУК у Зап.обл/ТГм.Запоріжжя /18010200, код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП);
-1257,24 грн. з податку на нерухоме, майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (код платежу 18010200 на р/р UА 828999980314090617000008377) ГУК у Зап.обл/ТГ с. Біленьке /18010200, код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП);
-6877,05 грн. з податку на нерухоме, майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010300 на р/р UА 338999980314080512000008479) ГУК у Зап.обл/ТГм.Запоріжжя/18010300, код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова