10 лютого 2025 року Справа № 280/863/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1
ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , яка діє від себе особисто та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5
до
ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач 1), ОСОБА_2 далі - позивач 2), ОСОБА_3 , яка діє від себе особисто та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (далі - позивач 2) (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі-відповідач 1), Міністерства оборони України (далі-відповідач 2) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160 -161 КАС України з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон України «Про судовий збір»), судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, відповідно до приписів пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2025 рік установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
Позивачами у позові заявлено 3 вимоги немайнового характеру та похідну від них зобов'язального.
Таким чином, розмір судового збору, який повинен сплачуватися позивачами при зверненні до адміністративного суду із даним позовом становить 3633, 60 грн. (3028,00х0,4х3). Однак, позивачами не надано документу про сплату судового збору, чи доказів звільнення позивачів від сплати судового збору.
Отже, позивачам необхідно надати документ про сплату судового збору у розмірі 3633, 60 грн.
Відповідно до п. 4 та п. 5 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За правилами ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У відповідності до ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Крім того, суддя зазначає, що правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Отже, предмет судового розгляду, який досліджується судом, має бути чітким та зрозумілим.
Так, позивач просить суд визнати протиправними відмови відповідача 1:
- ОСОБА_1 № 29/5700 від 05.08.2024,
- ОСОБА_2 № 5699 від 05.08.2024
- ОСОБА_3 № 5699 від 05.08.2024.
Суддя звертає увагу позивачів, що відмова ОСОБА_2 , яку долучено до позовної заяви має № 29/5699, а не № 5699.
Крім того, суддя звертає увагу, що позивачами такий саме номер - 5699 зазначено і щодо відмови ОСОБА_3 , проте до матеріалів позову відмови ОСОБА_3 взагалі не долучено, проте в свою чергу двічі долучено відмову ОСОБА_1 № 29/5700 від 05.08.2024.
Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України.
Також вимогу зобов'язального характеру позивачами скеровано одразу 2 відвідачам, проте таке формулювання позовних вимог є не конкретним та не чітким, оскільки незрозуміло та не конкретизовано на кого саме позивачі просять покласти обов'язок щодо відновлення їх прав.
Зазначені недоліки позовної заяви позбавляють суддю чітко визначити предмет позову та може створити в подальшому до затягування розгляду справи і зловживання позивачами своїми процесуальними правами.
Суддя звертає увагу, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України, і вказаний обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 241, 243, 246 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє від себе особисто та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання суду:
-доказів сплати судного збору у розмірі 3633, 60 грн.;
- уточненого позову (екз. для суду та для всіх учасників справи) в якому чітко викласти позовні вимоги до кожного з відповідачів, зазначивши вірні номери відмов щодо кожного з позивача;
- засвідчених належним чином копій письмових доказів (відмови ОСОБА_3 ).
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч.3 ст.169 КАС України) .
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Стрельнікова