про залишення позовної заяви без руху
10 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/2574/25
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Єфіменко О.В., розглядаючи позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Звягельського відділу ДВС у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевчука Миколи Анатолійовича від 06.11.2024 ВП №76472018 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000 гривень;
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевчука Миколи Анатолійовича від 06.11.2024 ВП №76472018 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважаю за необхідне вказати наступне.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Втім, позивачем до позовної заяви не подано документ про сплату судового збору. Втім матеріали справи містять клопотання, в якому просить відстрочити сплату судового збору посилаючись на те що спірні правовідносини пов'язані з порушенням прав військовослужбовця.
Суд зауважує, що суб'єкти владних повноважень відсутні у переліку осіб, які можуть бути звільненні від сплати судового збору або які мають право на його відстрочення (розстрочення) на підставі ст. 8 Закону № 3674.
Водночас звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати такий збір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 наведений висновок про те, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Висновок стосувався саме юридичної особи, (а не суб'єкта владних повноважень), і полягав в тому, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається з відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. Оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником з метою сплати судового збору, та причин, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних бюджетних призначень не є підставою для звільнення від сплати чи відстрочення такому суб'єкту сплати судового збору.
Необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів також не може бути підставою для звільнення від сплати чи відстрочення сплати судового збору. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Обставини, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень, обмежене фінансування, відсутність коштів, призначених для сплати судового збору тощо не звільняють такого позивача від обов'язку своєчасно сплатити судовий збір.
Окрім того, відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
З огляду на викладене підстави для задоволення поданого клопотання відсутні.
Так, підпунктом 1, 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" №4059-IX 19.11.2024 з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 гривні.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону №3674-VI).
Вказана позовна заява подана Пенсійним фондом за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та містить позовну вимогу майнового характеру, а тому ставка судового збору за подання до суду цього позову юридичною особою, враховуючи положення ч.3 ст.4 Закону №3674-VI становить 2 422,40 грн, з обрахунку: 32 000 грн х 1,5%, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3 028,00 грн х 0,8.
За таких обставин за подання до суду зазначеної заяви Пенсійний фонд має сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA048999980313181206084006797; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- документу про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 КАС України, -
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про відстрочку від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Єфіменко