10 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/16623/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токаревої М.С.,розглянувши у письмовому провадженні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження.
Від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
В обгрунтування заяви вказує, що про розмір грошового забезпечення, у тому числі розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, які ОСОБА_1 виплачувалися у період з 27 серпня 2020 року по 22 січня 2021 року позивач дізнався ( повинен був дізнатися) в січні 2021 року. Натомість, з позовом про перерахунок отриманого грошового забезпечення за вищезазначений період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 звернувся лише у вересні 2024 року, що свідчить про те, що Позивачем було проігноровано норми КАС України, норми КЗпП України та пропущено строк звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Таким чином, на момент звільнення позивача з військової служби, 22 січня 2021 року, частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
А тому, з огляду на викладене та за результатами дослідження клопотання та матеріалів позовної заяви суд дійшов висновку про необхідність поновлення позивачу строку звернення із позовом до суду.
Враховуючи наведене, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення заяви відповідача.
Керуючись статтями 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.С. Токарева