10 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/2669/24
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву про роз"яснення судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням від 22.04.2024 зобов"язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 22.01.2024 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 01 січня календарного року.
Розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у зв"язку з призовом на військову службу судді Липи В.А.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу для розгляду визначено судді Капинос О.В.
Позивач подав до суду заяву про роз'яснення судового рішення , в якій просив:
- роз'яснити резолютивну частину рішення Житомирського окружного адміністративного суду в частині того, як саме, починаючи з 1 січня 2025 року має виконуватись судове рішення в частині нарахування та виплати доплати чи це має бути саме в показниках прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року, що складає 6056 гривень чи доплата має обраховуватись за іншими показниками, що буде прямо суперечити рішенню суду і відповідно потягне його невиконання.
Розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Вказана норма процесуального права передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається за розсудом суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути судове рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо будь-яка із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення та в разі наявності встановленого Кодексом адміністративного судочинства України права, особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення або заперечення проти нього може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення, прийняте за наслідками розгляду справи.
До того ж, роз'яснення інших частин судового рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Разом з тим, алгоритм дій відповідача (відповідачів) під час і після виконання судового рішення, а також наслідки такого виконання не може визначатись як "роз'яснення судового рішення" в розумінні ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що у поданій заяві про роз'яснення такого рішення суду, заявник фактично просить роз'яснити судове рішення Житомирського окружного адміністративного суду в частині: як саме, починаючи з 1 січня 2025 року має виконуватись судове рішення в частині нарахування та виплати доплати що дорівнює двом прожитковим мінімумам, що наразі мало би складати 6056, чи доплата має обраховуватись за іншими показниками.
Тобто, позивачу зрозуміла суть рішення суду, однак, не зрозуміло в якому розмірі йому повинна нараховуватись доплата до пенсії починаючи з 1 січня 2025 року, що не відповідає інституту роз'яснення судового рішення та як, наслідок, виключає можливість його роз'яснення в порядку статті 254 КАС України.
З мотивувальної та резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду , яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 22.01.2024 нарахування та виплату позивачу, підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону № 796-XII, у розмірі два прожиткових мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, слідує, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Наведені позивачем у заяві обставини не обґрунтовують необхідність надання роз'яснення судового рішення, яке є чітким і зрозумілим.
Таким чином, із поданої заяви слідує, що порушені заявником питання стосуються роз'яснення порядку виконання рішення суду, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений ст. 254 КАС України.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз"яснення рішення від 22.04.2024 у справі №240/2669/24 відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.В. Капинос