Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відвід судді
10 лютого 2025 року Справа №200/793/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідач про відвід судді у справі № 200/793/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного бюро розслідувань (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 28, РНОКПП 41760289) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
05.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного бюро розслідувань, в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Державного бюро розслідувань (код ЄДРПОУ 41760289) щодо не зарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби ОСОБА_1 в податковій міліції з 30.12.2013 року по 18.08.2020 рік;
зобов'язати Державне бюро розслідувань (код ЄДРПОУ 41760289) зарахувати до стажу служби (роботи) ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додатково оплачуваної відпустки, стаж його служби в податковій міліції з 30.12.2013 року по 18.08.2020 рік.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 200/793/25 передано для розгляду судді Череповському Є.В.
07.02.2025 року представником відповідача подано заяву про відвід судді.
Вказана заява обгрунтована тим, що відносно судді Череповського Є.В. проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021050010000189 від 12.05.2021 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України.
Так, на офіційному сайті Вищої ради правосуддя міститься рішення від 03.06.2021 № 1237/0/15-21, яким задоволено подання Першого заступника Генерального прокурора Говди Р.М. про надання згоди на утримання під арештом судді Донецького окружного адміністративного суду Череповського Є.В. та надано згоду на його утримання під арештом.
Крім того, з відомостей розділу «Стан розгляду справ» на офіційному сайті «Судова влада України» міститься інформація, що кримінальне провадження № 243/12641/21 (1-кп/243/293/2025) за обвинуваченням ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 62021050010000189 від 12.05.2021, призначена до судового розгляду Слов'янським міськрайонним судом Донецької області на 18.02.2025 об 13:00.
За таких умов, головуючому судді Череповському Є.В., як обвинуваченому у кримінальному провадженні № 62021050010000189 від 12.05.2021, достеменно відомо про кримінальне переслідування та про те, що досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні здійснювалось саме слідчими ТУ ДБР у м. Краматорську.
Проте, ані на момент винесення ухвали про прийняття цієї справи до провадження, ані до цього часу ним не заявлено самовідвід у цій справі, що викликає обґрунтований сумнів у його неупередженості та об'єктивності. Підсумовуючи викладене зазначаємо, що указані у заяві обставини викликають у ДБР сумніви щодо у неупередженості, об'єктивності та безсторонності головуючого судді Череповського Є.В. при вирішенні спору у справі № 200/793/25.
Перевіряючи заяву представника відповідача про відвід, суд дійшов висновку, що така заява є обгрунтованою та підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.
Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Визначене частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) завдання адміністративного судочинства передбачає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 36 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ (черговим) з'їздом суддів України 22.02.2013, передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії").
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства"). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії").
На переконання суду, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Саме тому існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких сумнівів.
Викладені в обґрунтування заяви про відвід судді доводи представника відповідача можуть викликати сумніви щодо безсторонності судді при вирішенні спору, крім цього, дана ситуація могла б викликати у стороннього спостерігача сумніви в неупередженості судді.
Отже, для забезпечення умов, за яких у будь-кого із сторін не виникало будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, а також з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади, уникнення звинувачень в неупередженості судового розгляду цієї справи та забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності суддів у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника відповідча про відвід судді у справі № 200/793/25.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника відповідача від 07.02.2025 року про відвід судді у справі № 200/793/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Відвести суддю Череповського Євгена Володимировича від участі у розгляді справи №200/793/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Матеріали адміністративної справи №200/793/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, - передати до відділу документообігу та архівної роботи Донецького окружного адміністративного суду для повторного розподілу автоматизованою системою документообігу справи між суддями та визначення іншого складу суду в порядку, встановленому статтею 31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили після її підписання.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Є.В. Череповський