Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 лютого 2025 року Справа№200/8521/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
06 грудня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв'язку, надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у призначенні пенсії від 13 вересня 2024 року № 057250006083;
-зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення на підставі ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» пенсії за віком на пільгових умовах від 06.09.2024, зарахувавши до пільгового (підземного) стажу позивача періоди роботи з 27.04.1999 по 04.05.1999, з 02.06.1999 по 14.08.2024 та до страхового стажу - періоди роботи з 19.09.1996 по 31.12.1998. (відповідно до уточнених позовних вимог).
В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що 09.06.2024 року звернувся до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте рішення відповідача від 13.09.2024 року № 057250006083 було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з недостатністю пільгового (підземного) стажу.
Вважає рішення відповідача протиправним та таким, що порушує його конституційні права на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 06 січня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано копії та докази
27 січня 2025 року на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування своєї позиції зазначив, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області прийнято рішення від 13 вересня 2024 № 057250006083 року про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю у Позивача необхідного пільгового стажу. Страховий стаж позивача становить 21 рік 10 місяців 01 день (для права - 25 років 02 місяці 14 днів, з урахуванням Списку 1 - 45 років 10 місяців 01 день). Стаж роботи на підземних роботах, який дає право на призначення пенсії незалежно від віку, становить 24 роки 07 місяців 01 день. До страхового стажу не зараховано періоди роботи, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , з 19 вересня 1996 року по 31 грудня 1998 року, оскільки на титульній сторінці трудової книжки відсутня дата її видачі. До пільгового стажу зараховано всі періоди роботи згідно поданих позивачем документів. Враховуючи те, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж для призначення пенсії за віком, відсутні і підстави для застосування положень статті 114 Закону № 1058-IV.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 виданим Красноармійським РВ УМВС України в Донецькій області 05 січня 1996 року.
Сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 06.09.2024 року звернувся до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судом встановлено, що звернення позивача опрацьовано за принципом екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961 спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Рішенням відповідача від 13 вересня 2024 № 057250006083 року відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Страховий стаж складає - 21 рік 10 місяців 01 день (для права - 25 років 02 місяці 14 днів, з урахуванням кратності за Списком 1 - 45 років 10 місяців 01 день). Стаж роботи на підземних роботах, який дає право на призначення пенсії незалежно від віку - 24 роки 07 місяців 01 день.
До страхового стажу не зараховано періоди роботи, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , з 19 вересня 1996 року по 31 грудня 1998 року, оскільки на титульній сторінці трудової книжки відсутня дата її видачі. До пільгового стажу зараховано всі періоди роботи. Згідно поданих Позивачем документів
Не погодившись з рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV (в редакції на час звернення з заявою про переведення на пенсію по інвалідності) передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац 1 частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV).
Згідно з абзацом 9 частини 3 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону (абзац 1 частини 2 статті 27 Закону № 1058-IV).
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
За частиною 1 статті 14 Закону № 1788-XII, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Право на передбачену статті 14 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N202 (далі - Список № 202), за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи.
Право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1058 пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі - Список № 202), або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 (далі Порядок № 637).
Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5)
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи;первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 23 Порядку, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Відповідно до пункту 24 Порядку, для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Позивач просить суд зобов'язти відповідача зарахувати до пільгового (підземного) стажу позивача періоди роботи з 27.04.1999 по 04.05.1999, з 02.06.1999 по 14.08.2024 та до страхового стажу - періоди роботи з 19.09.1996 по 31.12.1998.
У спірному рішенні відповідача вказано, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , з 19 вересня 1996 року по 31 грудня 1998 року, оскільки на титульній сторінці трудової книжки відсутня дата її видачі. До пільгового стажу зараховано всі періоди роботи. Згідно поданих позивачем документів.
З розрахунку стажу позивача (форми РС-право) вбачається, що періоди роботи з 27.04.1999 по 05.05.1999, з 03.06.1999 по 31.03.2011, з 03.04.2011 по 30.04.2011, з 04.05.2011 по 30.04.2013, з 02.05.2013 по 31.07.2019, з 02.08.2013 по 31.07.2014, з 06.08.2014 по 31.08.2014, з 06.09.2014 по 31.01.2015, з 03.02.2015 по 28.02.2015, з 07.03.2015 по 31.03.2015, з 03.04.2015 по 31.07.2015, з 02.08.2015 по 31.10.2015, з 02.11.2015 по 31.05.2016, з 02.06.2016 по 31.01.2017, з 04.02.2017 по 31.07.2017, з 02.08.2017 по 31.10.2017, з 03.11.2017 по 30.04.2018, з 02.05.2018 по 30.06.2018, з 06.07.2018 по 31.10.2018, з 02.11.2018 по 30.11.2018, з 02.12.2018 по 31.03.2021, з 05.04.2021 по 31.07.2021, з 02.08.2021 по 30.09.2021, з 04.10.2021 по 28.02.2022, з 22.03.2022 по 30.04.2022, з 21.05.2022 по 31.05.2022, з 16.07.2022 по 30.09.2022 та з 02.10.2022 по 01.04.2024 зараховано до пільгового стажу за Спиком № 1 (ст. 14, пост. 202, підземні), періоди роботи з 01.01.1999 по 26.04.1999, з 01.04.2011 по 02.04.2011, з 01.05.2011 по 03.05.2011, з 01.05.2013 пл 01.05.2013, з 01.08.2013 по 01.08.2013, з 01.08.2014 по 05.08.2014, з 01.09.2014 по 05.09.2014, з 01.02.2015 по 02.02.2015, з 01.03.2015 по 06.03.2015, з 01.04.2015 по 02.04.2015, з 01.08.2015 по 01.08.2015, з 01.11.2015 по 01.11.2015, з 01.06.2016 по 01.06.2016, з 01.02.2017 по 03.02.2017, з 01.08.2017 по 01.08.2017, з 01.11.2017 по 02.11.2017, з 01.05.2018 по 01.05.2018, з 01.07.2018 по 05.07.2018, з 01.11.2018 по 01.11.2018, з 01.12.2018 по 01.12.2018, з 01.04.2021 по 04.04.2021, з 01.08.2021 по 01.08.2021, з 01.10.2021 по 03.10.2021, з 01.03.2022 по 21.03.2022, з 01.05.2022 по 20.05.2022, з 01.07.2022 по 15.07.2022, з 01.10.2022 по 01.10.2022 зараховані до страхового стажу, період роботи з 02.04.2024 по 14.08.2024 не зараховано до страхового та пільгового стажу.
Адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.
Аналогічна правова позиція міститься у п. 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18).
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 19.09.1996 позивач:
19.09.1996 - прийнятий учнем гірника поверхні у ДВАТ ш. 1-3 «Новогродівська» (запис № 1);
27.04.1996 - переведений учнем гірника підземного (запис № 4);
05.05.1999 - направлений на курсове навчання з відривом від виробництва за професією гірник підземний (запис № 5);
02.06.1999 - практика за професією;
24.06.1999 - переведений гріником підземним 3 розряду (запис № 6);
01.01.2000 - переведений гірником підземним 3 розряду (запис № 7);
01.04.2005 - переведений гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті (запис № 12);
20.04.2010 - переведений учнем гірника по ремонту гірничих виробіток з повним робочим днем в шахті (запис №13);
01.08.2010 - переведений гірником по ремонту гірничих виробіток 4 розряду з повним робочим днем в шахті (запис № 14);
01.01.2014 - переведений гірником з ремонту гірничих виробіток 5 розряду з повним днем в шахті (запис № 16);
15.02.2017 - переведений гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті (запис № 17);
14.08.2024 - звільнений за власним бажанням (запис № 20).
Зазначені записи в трудовій книжці, свідчать про зайнятість позивача повний робочий день на пільгових роботах. Іншого, зокрема про скорочений або неповний режим роботи протягом цих періодів, в трудовій книжці не міститься.
Суд зазначає, що професія позивача «гірник підземний» та «гірник з ремонту гірничих виробіток» передбачені Списком затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятності протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видубутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
З огляду на наведене, враховуючи сукупність належних та допустимих доказів, приписи законодавства, що записи у трудовій книжці підтверджують пільговий характер роботи позивача у період з 01.04.2011 по 02.04.2011, з 01.05.2011 по 03.05.2011, з 01.05.2013 пл 01.05.2013, з 01.08.2013 по 01.08.2013, з 01.08.2014 по 05.08.2014, з 01.09.2014 по 05.09.2014, з 01.02.2015 по 02.02.2015, з 01.03.2015 по 06.03.2015, з 01.04.2015 по 02.04.2015, з 01.08.2015 по 01.08.2015, з 01.11.2015 по 01.11.2015, з 01.06.2016 по 01.06.2016, з 01.02.2017 по 03.02.2017, з 01.08.2017 по 01.08.2017, з 01.11.2017 по 02.11.2017, з 01.05.2018 по 01.05.2018, з 01.07.2018 по 05.07.2018, з 01.11.2018 по 01.11.2018, з 01.12.2018 по 01.12.2018, з 01.04.2021 по 04.04.2021, з 01.08.2021 по 01.08.2021, з 01.10.2021 по 03.10.2021, з 01.03.2022 по 21.03.2022, з 01.05.2022 по 20.05.2022, з 01.07.2022 по 15.07.2022, з 01.10.2022 по 01.10.2022 та з 02.04.2024 по 14.08.2024, що надає право на включення вищевказаного періоду роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Позовні вимоги в частині зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 27.04.1999 по 04.05.1999 та з 03.06.1999 по 31.03.2011, з 03.04.2011 по 30.04.2011, з 04.05.2011 по 30.04.2013, з 02.05.2013 по 31.07.2019, з 02.08.2013 по 31.07.2014, з 06.08.2014 по 31.08.2014, з 06.09.2014 по 31.01.2015, з 03.02.2015 по 28.02.2015, з 07.03.2015 по 31.03.2015, з 03.04.2015 по 31.07.2015, з 02.08.2015 по 31.10.2015, з 02.11.2015 по 31.05.2016, з 02.06.2016 по 31.01.2017, з 04.02.2017 по 31.07.2017, з 02.08.2017 по 31.10.2017, з 03.11.2017 по 30.04.2018, з 02.05.2018 по 30.06.2018, з 06.07.2018 по 31.10.2018, з 02.11.2018 по 30.11.2018, з 02.12.2018 по 31.03.2021, з 05.04.2021 по 31.07.2021, з 02.08.2021 по 30.09.2021, з 04.10.2021 по 28.02.2022, з 22.03.2022 по 30.04.2022, з 21.05.2022 по 31.05.2022, з 16.07.2022 по 30.09.2022 та з 02.10.2022 по 01.04.2024 задоволенню не підлягають, оскільки дані періоди роботи зараховано до пільгового стажу за Спиком № 1 (ст. 14, пост. 202, підземні).
Щодо не зарахування страхового стажу періоду роботи з 19 вересня 1996 року по 31 грудня 1998 року, оскільки на титульній сторінці трудової книжки відсутня дата її видачі.
Відповідно до п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29 липня 1993 року №58усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи в трудовій книжці виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У той же час, відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 27.04.1993 року «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Верховний Суд в постанові від 19 грудня 2019 року у справі № 307/541/17 навів такий висновок: однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки; не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці; право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов'язані вести облік трудового стажу працівників.
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно дост. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
Отже, суд дійшов висновку, що недоліки оформлення в трудовій книжці не можуть бути належною підставою для неврахування даних трудової книжки та відповідних періодів до страхового стажу особи, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Такі дані є формальністю та не впливають на зміст самих записів.
Разом з цим, на титульній сторінці трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 наявний запис про дату її заповнення, а саме «19.09.1996»
З огляду на викладене безпідставними є посилання відповідача на недоліки, допущені роботодавцем при оформленні трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , а саме відсутність на першій сторінці дати видачі трудової книжки, приймаючи також до уваги, що доводів стосовно невірного здійснення самих записів про періоди роботи позивача пенсійним органом не наведено.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не було зараховано до пільгового стажу позивача період його роботи з 19.09.1996 по 31.12.1998, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Як вже зазначалось, підставою для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України є безпосередня зайнятість повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Отже, для визначення, чи є в ОСОБА_2 право на призначення пенсії незалежно від віку, слід встановити наявність в нього стажу роботи за списком №1 в 25 років згідно постанови КМУ № 202 або в 20 років за провідними професіями.
Матеріали справи містять відомостей про наявність у позивача права на призначення пенсії незалежно від віку за Списком №1 згідно постанови КМУ № 202.
З розрахунку стажу форми РС-право вбачається, що до пільгового стажу позивача (пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в) зараховано наступні періоди: з 27.04.1999 по 05.05.1999, з 03.06.1999 по 31.03.2011, з 03.04.2011 по 30.04.2011, з 04.05.2011 по 30.04.2013, з 02.05.2013 по 31.07.2019, з 02.08.2013 по 31.07.2014, з 06.08.2014 по 31.08.2014, з 06.09.2014 по 31.01.2015, з 03.02.2015 по 28.02.2015, з 07.03.2015 по 31.03.2015, з 03.04.2015 по 31.07.2015, з 02.08.2015 по 31.10.2015, з 02.11.2015 по 31.05.2016, з 02.06.2016 по 31.01.2017, з 04.02.2017 по 31.07.2017, з 02.08.2017 по 31.10.2017, з 03.11.2017 по 30.04.2018, з 02.05.2018 по 30.06.2018, з 06.07.2018 по 31.10.2018, з 02.11.2018 по 30.11.2018, з 02.12.2018 по 31.03.2021, з 05.04.2021 по 31.07.2021, з 02.08.2021 по 30.09.2021, з 04.10.2021 по 28.02.2022, з 22.03.2022 по 30.04.2022, з 21.05.2022 по 31.05.2022, з 16.07.2022 по 30.09.2022 та з 02.10.2022 по 01.04.2024.
Також судом у даній справі встановлено, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу роботи позивача (пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в) період роботи з 01.04.2011 по 02.04.2011, з 01.05.2011 по 03.05.2011, з 01.05.2013 пл 01.05.2013, з 01.08.2013 по 01.08.2013, з 01.08.2014 по 05.08.2014, з 01.09.2014 по 05.09.2014, з 01.02.2015 по 02.02.2015, з 01.03.2015 по 06.03.2015, з 01.04.2015 по 02.04.2015, з 01.08.2015 по 01.08.2015, з 01.11.2015 по 01.11.2015, з 01.06.2016 по 01.06.2016, з 01.02.2017 по 03.02.2017, з 01.08.2017 по 01.08.2017, з 01.11.2017 по 02.11.2017, з 01.05.2018 по 01.05.2018, з 01.07.2018 по 05.07.2018, з 01.11.2018 по 01.11.2018, з 01.12.2018 по 01.12.2018, з 01.04.2021 по 04.04.2021, з 01.08.2021 по 01.08.2021, з 01.10.2021 по 03.10.2021, з 01.03.2022 по 21.03.2022, з 01.05.2022 по 20.05.2022, з 01.07.2022 по 15.07.2022, з 01.10.2022 по 01.10.2022 та з 02.04.2024 по 14.08.2024.
Отже, пільговий стаж позивача пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в) становить 25 років 2 місяці 21 день, що є достатнім для призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку.
Щодо обчислення пенсії у розмірі визначеному ст.8 Закону № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» .
Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з тим, що Головне управління ПФУ у Волинській області відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з тим, що, за висновком пенсійного органу, у позивача відсутній необхідний пільговий стаж.
Тобто спірним питанням у цій справі є наявність/відсутність у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Разом з цим, питання обчислення розміру пенсії за віком у спірних правовідносинах не поставало, як наслідок, жодних висновків щодо наявності/відсутності підстав для застосування норм ст. 8 Закону № 345 при обчисленні розміру пенсії позивача Головне управління ПФУ у Волинській області області не робило.
В межах спірних правовідносин застосування норм ст. 8 Закону № 345 не є предметом спору.
Отже, не підлягають задоволенню як такі, що заявлені передчасно, позовні вимоги в частині зобов'язання Головне управління ПФУ у Волинській області застосувати право на обрахування розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Щодо обраного способу захисту порушеного права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
З метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги позивача шляхом:
визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 13 вересня 2024 року № 057250006083 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах;
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 19.09.1996 по 31.12.1998 та до пільгового стажу за Списком №1 (ст. 14, пост. 202, підземні) періоди роботи з 01.04.2011 по 02.04.2011, з 01.05.2011 по 03.05.2011, з 01.05.2013 пл 01.05.2013, з 01.08.2013 по 01.08.2013, з 01.08.2014 по 05.08.2014, з 01.09.2014 по 05.09.2014, з 01.02.2015 по 02.02.2015, з 01.03.2015 по 06.03.2015, з 01.04.2015 по 02.04.2015, з 01.08.2015 по 01.08.2015, з 01.11.2015 по 01.11.2015, з 01.06.2016 по 01.06.2016, з 01.02.2017 по 03.02.2017, з 01.08.2017 по 01.08.2017, з 01.11.2017 по 02.11.2017, з 01.05.2018 по 01.05.2018, з 01.07.2018 по 05.07.2018, з 01.11.2018 по 01.11.2018, з 01.12.2018 по 01.12.2018, з 01.04.2021 по 04.04.2021, з 01.08.2021 по 01.08.2021, з 01.10.2021 по 03.10.2021, з 01.03.2022 по 21.03.2022, з 01.05.2022 по 20.05.2022, з 01.07.2022 по 15.07.2022, з 01.10.2022 по 01.10.2022 та з 02.04.2024 по 14.08.2024;
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 вересня 2024 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог
З огляду на те, що спірне рішення відповідача визнано протиправним та скасовано, суд дійшов висновку, що судовий збір у розмірі 908,40 грн (75%) підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5-14, 19-22, 72-78, 94, 132-143, 159-165, 241-247, 255, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 13 вересня 2024 року № 057250006083 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (місцезнаходження: Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, б. 22 В; код ЄДРПОУ 13358826) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) період роботи з 19.09.1996 по 31.12.1998 та до пільгового стажу за Списком №1 (ст. 14, пост. 202, підземні) періоди роботи з 01.04.2011 по 02.04.2011, з 01.05.2011 по 03.05.2011, з 01.05.2013 пл 01.05.2013, з 01.08.2013 по 01.08.2013, з 01.08.2014 по 05.08.2014, з 01.09.2014 по 05.09.2014, з 01.02.2015 по 02.02.2015, з 01.03.2015 по 06.03.2015, з 01.04.2015 по 02.04.2015, з 01.08.2015 по 01.08.2015, з 01.11.2015 по 01.11.2015, з 01.06.2016 по 01.06.2016, з 01.02.2017 по 03.02.2017, з 01.08.2017 по 01.08.2017, з 01.11.2017 по 02.11.2017, з 01.05.2018 по 01.05.2018, з 01.07.2018 по 05.07.2018, з 01.11.2018 по 01.11.2018, з 01.12.2018 по 01.12.2018, з 01.04.2021 по 04.04.2021, з 01.08.2021 по 01.08.2021, з 01.10.2021 по 03.10.2021, з 01.03.2022 по 21.03.2022, з 01.05.2022 по 20.05.2022, з 01.07.2022 по 15.07.2022, з 01.10.2022 по 01.10.2022 та з 02.04.2024 по 14.08.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (місцезнаходження: Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, б. 22 В; код ЄДРПОУ 13358826) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) від 06 вересня 2024 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (місцезнаходження: Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, б. 22 В; код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова