11 лютого 2025 рокуСправа №160/5958/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву представника ОСОБА_1 про встановлення способу виконання рішення суду у справі №160/5958/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
24 січня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву представника ОСОБА_1 про встановлення способу виконання рішення суду у справі №160/5958/24, яка надійшла в підсистемі "Електронний суд".
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року подану заяву призначено до розгляду на 11 лютого 2025 року.
В судове засідання, призначене на 11 лютого 2025, учасники справи не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Враховуючи норми ч. 9 ст. 205, ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, безпосередньо дослідивши наявні докази у справі та надавши їм оцінку, прийшов до наступного висновку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі №160/5958/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07 грудня 2009 року згідно положень ст. 28 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, в т.ч. з урахуванням щорічної зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а з 11.10.2017 року - також з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Рішення набрало законної сили 01.07.2024 року. Виконавчий лист отримано 09.09.2024 року поштою.
Вирішуючи вказану заяву суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку із неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Разом з тим, спосіб та порядок виконання рішення суду може бути змінений за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Касаційного адміністративного суду від 11.08.2022 року у справі №П/811/269/17.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим
Таким чином, підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Тобто зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного суду від 12.06.2019 року у справі №800/203/17.
Згідно змісту заяви позивача він не погоджується з порядком виплати пенсії позивачу.
В позовній заяві позивач, зокрема, просив: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009р. та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником, відповідно зазначеним банком у заяві реквізитам.
В свою чергу в тексті рішення суду прямо вказано наступне: "Водночас, позовні вимоги щодо виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок задоволенню не підлягають.
Так, захисту підлягає лише порушене право, в той час як жодних доказів на підтвердження такого порушення позивачем не надано. В наявності лише твердження позовної заяви про те, що для вирішення питання поновлення виплати пенсії через банківську установу на гарячій лінії Пенсійного фонду України повідомили про необхідність особистого звернення. Однак, доказів існування цих обставин не надано, як не вказано і відомості про їх настання, в т.ч. коли саме вони мали місце. Зазначене є суттєвим в аспекті змісту листа відповідача від 29.02.2024 року, згідно якого позивачу з лютого 2024 року пенсія виплачується, ненадання позивачем доказів на заперечення цієї обставини (наприклад, виписка з банківського рахунку), а також ненадання позивачем змістовних пояснень щодо стверджуваної в листі відповідача від 29.02.2024 року обставини виплати позивачу пенсії".
Тобто, спосіб і порядок виконання рішення суду, який просить встановити заявник, фактично призведе до зміни резолютивної частини рішення суду, а тому зазначена заява задоволенню не підлягає.
Тотожне правозастосування здійснено Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 28.08.2021 року у справі №160/12368/20.
Суд роз'яснює позивачу, що його незгода з діями відповідача утворює новий самостійний спір з власним предметом та підставами, які не були предметом судового розгляду по суті під час розгляду даної справи. Як наслідок, захист відповідних прав позивача належить здійснювати шляхом подання нової позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення є необґрунтованою, в зв'язку з чим у її задоволенні належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання рішення суду у справі №160/5958/24 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко