про залишення позовної заяви без руху
10 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/1185/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Представник позивача Гордійчук Оксана Калинівна в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 та просить визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 які полягають у застосуванні із 18.02.2022 по 24.07.2022 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 при нарахуванні солдату ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та інших виплат; зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату солдату ОСОБА_1 з 18.02.2022 по 24.07.2022 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та інших виплат, нарахованих га виплачених у зв'язку із проходження військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, з урахуванням виплачених сум; визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 які полягають у застосуванні із 24.07.2022 по 21.11.2022 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом па 01.01.2018 при нарахуванні солдату ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та інших виплат; зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок га виплату солдату ОСОБА_1 з 24.07.2022 по 21.11.2022 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходження військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, з урахуванням виплачених сум; визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 які полягають у застосуванні із 21.11.2022 по 19.05.2023 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом па 01.01.2018 при нарахуванні солдату ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення га інших виплат та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату солдату ОСОБА_1 з 21.1 1.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходження військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023 з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовну заяву належить залишити без руху з наступних підстав.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Втім положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували строк звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 19 липня 2022 року №2352-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин; далі - Закон №2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом №2352-ІХ, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Дія статті 233 КЗпП України в редакції Закону №2352-IX поширюється на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Тобто, з 19 липня 2022 року для звернення з таким позовом, як цей, до адміністративного суду передбачено тримісячний строк (частини перша статті 233 КЗпП України).
При цьому відповідно до пункту 1 глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України відмінено карантин.
Це має означати, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, були продовжені на строк дії карантину. Тобто, якщо під час дії карантину на всій території України існували чи виникли підстави (з якими пов'язується відлік строку) для звернення до суду за вирішенням трудового спору, то строк на це звернення продовжувався на строк дії карантину. З припиненням дії карантину - якщо строк, встановлений у статті 233 КЗпП України, був прив'язаний до нього, закінчується і строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору.
За змістом позовної заяви та військового квитка убачається, що ОСОБА_1 з 18.04.2022 по 24.07.2022 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_3 , з 26.04.2022 по 14.11.2022 у Військовій частині НОМЕР_2 , з 21.11.2022 по 05.04.2024 у Військовій частині НОМЕР_1 .
На момент виключення позивача зі списків особового складу діяла редакція частини другої статті 233 КЗпП України, яка обмежувала строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці тримісячним строком.
Отже, після ознайомлення із наказами про виключення зі списків частини та проведення розрахунку уважається, що позивач повинен був дізнатися про те, що йому не було виплачено грошове забезпечення у відповідному розмірі (зокрема, за попередні періоди).
Враховуючи наведені вище норми законодавства, тримісячний строк для звернення позивача до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця суд враховує посилання представника позивача на те, що ОСОБА_1 безперервно проходив військову службу в період з 18.04.2022 по 05.04.2024, однак строк звернення до суду завершився 05.07.2024.
Із цим позовом представник позивача звернулася до суду 05.02.2025, тобто поза межами встановленого строку.
Суддя враховує посилання представника позивача у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, що ОСОБА_1 , відповідно до виписок із медичних карток стаціонарного хворого в період з 06.08.2024 по 27.08.2024 та 20.09.2024 по 23.10.2024 перебував на лікуванні в КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради, як на поважні причини пропуску такого строку, однак вважає їх недостатніми, оскільки останній лікарняний наданий суду датований (закритий) 23.10.2024 а позовна заява подана 05.02.2025.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Суддя зауважує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Фактичні обставини та наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що позивач мав достатній час (майже 4 місяці з моменту виписки з КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради) для реалізації права на звернення до суду у встановлені КАС України строки, при цьому матеріали справи не містять доказів про поважність причин пропуску строку на звернення з даним позовом та представником позивача не наведено достатнього обґрунтування неможливості своєчасно подати позовну заяву.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Аналогічна позиція викладена і в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2025 у справі №460/9994/24 та узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.10.2024 у справі №500/7140/23.
Отже, у заявленому клопотанні про поновлення строку звернення до суду представником позивача не наведено достатніх причин, які об'єктивно позбавляли позивача можливості на звернення до суду протягом тримісячного строку після звільнення з військової служби.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу або його представнику у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом у якій вказати інші достатні (поважні) підстави для поновлення строку та додати докази поважності причин пропуску цього строку.
Керуючись статтями 122-123, 160, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 та його представнику строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом у якій вказати інші достатні (поважні) підстави для поновлення строку та додати докази поважності причин пропуску цього строку - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.І. Смокович