про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
11 лютого 2025 р. Справа № 120/1535/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 . Просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Могилів- Подільської міської ради, Вінницької області щодо відмови в зміні (коригуванні) адреси квартири: з квартири АДРЕСА_1 по Соборній площі на нову адресу: вільний номер квартири будинку АДРЕСА_2 по Соборній площі.
-зобов'язати виконавчий комітет Могилів-Подільської міської ради, Вінницької області упорядкувати нумерацію квартир в багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 по Соборній площі, у зв'язку із дублюванням їх адрес, шляхом зміни (коригування) поштової адреси квартири, яка є в користуванні ОСОБА_1 на підставі Ордера №5978 серія І на заселення квартири АДРЕСА_1 , сім'ї гр. ОСОБА_1 , склад сім'ї - 2 чоловіка, жилою площею 15,8 кв.м., виданий виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради, згідно рішення №203 від 30 червня 2006 року та присвоїти вільний номер даній квартирі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03.07.2006 року вона отримала Ордер №5978 серія І на заселення квартири АДРЕСА_1 , сім'ї гр. ОСОБА_1 , склад сім'ї - 2 чоловіка, жилою площею 15,8 кв.м., виданий виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради, згідно рішення №203 від 30 червня 2006 року.
Вказала, що нещодавно вона дізналась, що квартира АДРЕСА_1 приватизована ще в 2001 році, а згодом була продана.
Відповідно до довідки Комунального підприємства Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації квартира, яка в користуванні ОСОБА_1 рахується під №5, а квартира АДРЕСА_3 , відповідно до архівних даних станом на 31.12.2012 року квартира АДРЕСА_4 належить - ОСОБА_2 згідно правовстановлюючого документа.
Також вказала, що і квартира АДРЕСА_5 також належить на праві власності іншій особі, згідно державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Стверджує, що відповідачем на її звернення про присвоєння її квартирі нового (вільного) номеру квартири по АДРЕСА_2 , було повідомлено, що зміна / коригування, анулювання адреси об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна, упорядкування окремих частин об'єкта здійснюється виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності, що відповідно до статті 22-1 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" входить до складу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Враховуючи вищевикладене, відповідач, посилаючись на пункт 3 частини 15 статті 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" якою передбачено, що Підставами для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта за заявою власника (співвласника) закінченого будівництвом об'єкта (його представника) про зміну адреси є подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об'єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його (їх) представником, повідомив позивача, що у неї відсутні правові підстави на звернення щодо присвоєння адреси.
Відповідно, спірним у даній справі є питання щодо правомірності дій Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області що полягає у відмові видати позивачу розпорядження про присвоєння іншого номеру квартири по житловому будинку по АДРЕСА_2 , де проживає позивач на підставі рішення виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради №203 від 30 червня 2006 року.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положень п.п. 1, 2, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг. Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, чітко визначені ст. 19 глави 2 КАС України. Так, за даною процесуальною нормою, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов'язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";
13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
14) спорах із суб'єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;
15) спорах, що виникають у зв'язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу;
16) спорах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
У даній справі спірним питанням є те, чи належить до адміністративної юрисдикції вимоги позивача про зобов'язання відповідача упорядкувати нумерацію квартир в багатоквартирному житловому будинку за адресою: м. Могилів- Подільський, будинок №14 по Соборній площі, у зв'язку із дублюванням їх адрес, шляхом зміни (коригування) поштової адреси квартири, яка є в користуванні ОСОБА_1 на підставі Ордера №5978 серія І на заселення квартири АДРЕСА_1 та присвоїти вільний номер даній квартирі, відмінної від адреси: АДРЕСА_6 та кв. АДРЕСА_7 , які належать на праві власності іншим особам.
Суд звертає увагу на те, що участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий, однак, сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Аналогічна права позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі №243/4405/17, від 19 травня 2020 року у справі №916/1608/18.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI адресою об'єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об'єкта та визначення місця його розташування на місцевості.
Присвоєння адрес об'єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов'язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.
Таким порядком, є Порядок присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2021 року №690 (далі - Порядок №690).
Адреса (крім реквізиту, визначеного п. 10 ч. 4 ст. 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності") присвоюється, змінюється, коригується, анулюється, в тому числі, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради.
Згідно з ч.ч. 8, 9 ст. 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у разі якщо після присвоєння адреси відбулося коригування проектної документації, що може вплинути на визначення адреси об'єкта нового будівництва (зміна місця розташування об'єкта, головного входу, зміна кількості об'єктів тощо), замовник у повідомленні про такі зміни зазначає про необхідність коригування (зміни, присвоєння, анулювання) адреси згідно з частиною шостою статті 36 та частиною сьомою статті 37 цього Закону.
Орган з присвоєння адреси протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення, визначеного частиною шостою статті 36 та частиною сьомою статті 37 цього Закону:
1) приймає рішення про коригування адреси, що повинно містити відомості про раніше присвоєну адресу та ідентифікатор об'єкта будівництва;
2) оприлюднює рішення про коригування адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);
3) вносить інформацію про коригування адреси (у тому числі копію рішення про коригування адреси) до Реєстру будівельної діяльності.
Адреса вважається зміненою, присвоєною, анульованою з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її коригування.
Рішення про коригування адреси доводиться до відома заявника в порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону, у день внесення інформації про коригування адреси до Реєстру будівельної діяльності.
Згідно з ч. 11.ст. 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", підставами для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта є:
1) зміни в адміністративно-територіальному устрої (у тому числі зміна назви області, району, населеного пункту);
2) зміна назви вулиці, її об'єднання та поділ;
3) зміна назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об'єкта;
4) об'єднання, поділ закінчених будівництвом об'єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об'єкта (з урахуванням вимог пункту 2 частини третьої цієї статті);
5) упорядкування нумерації об'єктів нерухомого майна у визначених цим Законом випадках та в інших випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес.
Рішення про зміну назви адміністративно-територіальної одиниці, вулиці або назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об'єкта є одночасно рішенням про зміну адреси.
Відповідно до ч. 12 ст. 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта у разі його об'єднання, поділу або виділення частки (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо) подаються документи, передбачені цією частиною документи.
Частими 14-20 ст. 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що орган з присвоєння адреси протягом п'яти робочих днів з дня отримання заяви про зміну адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта:
1) приймає рішення про зміну адреси/відмову у зміні адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор закінченого будівництвом об'єкта (для об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви);
2) оприлюднює рішення про зміну адреси/відмову у зміні адреси об'єкта нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);
3) вносить інформацію про зміну адреси/відмову у зміні адреси (у тому числі копію рішення про зміну адреси/відмову у зміні адреси) до Реєстру будівельної діяльності.
Рішення про зміну адреси повинно додатково містити відомості про попередню адресу щодо закінченого будівництвом об'єкта.
Рішення про відмову у зміні адреси повинно додатково містити посилання на відповідну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства.
Відомості про зміну адреси/відмову у зміні адреси об'єкта нерухомого майна доводяться до відома заявника в порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону, у день внесення інформації про зміну адреси/відмову у зміні адреси об'єкта нерухомого майна до Реєстру будівельної діяльності.
Підставами для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта за заявою власника (співвласника) закінченого будівництвом об'єкта (його представника) про зміну адреси є: 1) подання неповного пакета документів; 2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально; 3) подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об'єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його (їх) представником; 4) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.
Відмова у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта, заявник може повторно подати документи для зміни адреси.
У разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею, заявник має право звернутися до відповідної місцевої державної адміністрації із заявою про присвоєння, зміну, коригування адреси, яка подається у порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону.
До заяви про зміну адреси додаються документи, що подавалися органу з присвоєння адреси для зміни адреси (крім випадків, якщо такі документи подавалися в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою).
Місцева державна адміністрація протягом п'яти робочих днів з дня отримання заяви про присвоєння, зміну, коригування адреси:
1) приймає рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор закінченого будівництвом об'єкта (крім рішення про відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси щодо об'єктів, яким не присвоєно ідентифікатор до подання заяви);
2) оприлюднює рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);
3) забезпечує внесення інформації про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси) до Реєстру будівельної діяльності.
Рішення про зміну, коригування адреси повинно додатково містити відомості про попередню адресу.
Рішення про відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси повинно додатково містити посилання на відповідну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства.
Відомості про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси доводяться до відома заявника в порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону, у день внесення інформації про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси до Реєстру будівельної діяльності.
У день внесення відомостей про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси до Реєстру будівельної діяльності програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення до органу з присвоєння адреси повідомлення про присвоєння, зміну, коригування адреси до відома.
Підставами для відмови у прийнятті місцевою державною адміністрацією рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси є:
1) розміщення об'єкта за межами території, на яку поширюються повноваження місцевої державної адміністрації;
2) наявність у Реєстрі будівельної діяльності рішення органу з присвоєння адреси з цього питання;
3) наявність підстав, визначених частиною п'ятнадцятою цієї статті, - у разі зміни адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта.
Органу з присвоєння адреси забороняється вимагати від замовника додаткові документи для прийняття рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси, якщо вони не передбачені цим Законом.
Додаткові документи та інформацію, необхідні для прийняття рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси, орган з присвоєння адреси отримує відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги".
Орган з присвоєння адреси при виконанні повноважень, визначених цією статтею, має право доступу до інформаційних ресурсів та баз даних в обсязі та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку визначення адрес.
Абзацом 2 пункту 1 Порядку №690, передбачено, що органи, уповноважені на присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об'єктів будівництва, об'єктів нерухомого майна, визначаються відповідно до частини п'ятої статті 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - уповноважені органи з присвоєння адрес).
Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою, серед інших, належить прийняття рішень про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об'єктів нерухомого майна у випадках та порядку, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до п. 52 Порядку №690, у разі виявлення дублювання номерів об'єктів нерухомого майна, один чи більше з яких не є об'єктами державної чи комунальної власності та не підпадають під випадки, зазначені у пункті 50 цього Порядку, зміна, коригування адреси здійснюються на підставі рішення суду.
Отже, присвоєння, зміна та коригування адреси об'єкта нерухомого майна є рішеннями суб'єкта владних повноважень, зокрема виконавчого органу відповідної ради, яке приймається за наявності для того підстав.
Разом з тим, в обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначає про те, що за адресою реєстрації домоволодіння, на яке вона має право, зареєстровано інше домоволодіння за іншими особами.
Так, з матеріалів доданих до позовної заяви слідує, що відповідно до рішення виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради від 30.06.2006 №203, видано ОСОБА_1 ордер на заселення квартир від 03.07.2006 №5978 серії І, сім'я якої складається з 2 чоловік, на право зайняття 1 кім. загальною площею 15,8 кв.м в квартирі АДРЕСА_1 .
Відповідно до відомостей технічного паспорта, виданого КП «Могилів-Подільське МБТІ», найменування об'єкта нерухомого майна на квартиру АДРЕСА_5 , де замовником є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Як зазначає сама позивач, квартира АДРЕСА_1 приватизована ще в 2001 році, а згодом була продана.
Відповідно до довідки Комунального підприємства Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації квартира, яка в користуванні ОСОБА_1 рахується під №5, а квартира АДРЕСА_3 , відповідно до архівних даних станом на 31.12.2012 року квартира АДРЕСА_4 належить - ОСОБА_2 згідно правовстановлюючого документа. Квартира АДРЕСА_5 також належить на праві власності іншій особі.
В своїй заяві, щодо впорядкування адреси нерухомого майна, позивач вказала на необхідність вчинення відповідачем таких дій, зумовлена бажанням подальшої приватизації квартири. Однак, відповідач повідомив позивача, що заяву, подано особою, яка не є власником (співвласником) об'єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його (їх) представником, а тому відсутні правові підстави на звернення щодо присвоєння адреси.
При цьому, із змісту позовної заяви слідує, що звернення до суду з даним позовом фактично зумовлене неможливістю здійснити зміну адреси майна, оскільки в даному випадку має місце дублювання адрес двох існуючих квартир по площа Соборна, 14 , на яку позивач претендує.
Водночас, варто звернути увагу на те, що реєстрація об'єктів нерухомого майна із однаковими номерами виникла не внаслідок прийняття уповноваженим органом відповідного правового акту, відповідач в даній справі не вчиняв дій та не приймав жодних рішень щодо присвоєння вже існуючому об'єкту адреси, враховуючи що за даним об'єктом є інші потенційні власники нерухомого майна. В будь-якому випадку відповідні обставини не вказуються позивачем як підстава для звернення до суду з даним позовом.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство може здійснюватись в порядку окремого провадження.
Згідно з ч. 7 ст. 19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
В даному випадку, позивач не оскаржує будь-яких рішень чи дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, а по суті хоче присвоїти квартирі в житловому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , іншу поштову адресу, враховуючи обставини реєстрації права власності за даною адресою за іншою особою.
Суд наголошує, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Таким чином спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових інтересів, а стосується захисту її приватних інтересів, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.
Тобто, враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктивний склад сторін спору, спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (частина 6 статті 170 КАС України).
Таким чином, з огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин та враховуючи суб'єктний склад учасників справи, суд дійшов до висновку, що у відкритті провадження у даній адміністративній справі слід відмовити на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, розгляд якої відноситься до юрисдикції місцевого загального суду.
Керуючись ст.ст. 170, 248, 256 КАС України, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
2. Роз'яснити позивачу, що згідно з ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
3. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Крапівницька Н. Л.