Рішення від 11.02.2025 по справі 120/11869/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 лютого 2025 р. Справа № 120/11869/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивача зазначила, що за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії відповідачем з 04.09.2024 призначено пенсію за віком.

Водночас позивача стверджує, що вперше за призначенням пенсії за віком звернулася ще 28.08.2023. Зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відтак, на думку позивача, пенсію за віком слід було призначити з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 21.06.2023 (а не з 04.09.2024), оскільки позивач протягом трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку вперше звернулася за призначенням пенсії, у зв'язку із чим, звернулася до суду із цим позовом.

Ухвалою від 16.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, задоволено клопотання представниці позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

01.10.2024 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що Головне управління позов не визнає, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Зокрема зазначає, що позивач зверталася до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області №024650005972 від 06.09.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії.

Не погоджуючись із рішенням Головного управління №024650005972 від 06.09.2023 позивач оскаржила його до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.02.2024, яке постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 залишено без змін, та з урахуванням ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 08.07.2024 про виправлення описки, - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області №024650005972 від 06.09.2023. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи з 15.09.1988 по 12.09.1992 у яслах-садку №1 та з 31.01.1996 по 19.07.1997 у ЗАО СП «Гарант».

Відповідач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Луганській області виконано вказане рішення суду, зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи з 15.09.1988 по 12.09.1992 у Яслах-садку № 1 та з 31.01.1996 по 19.07.1997 у ЗАО СП “Гарант».

Надалі позивача повідомлено, про виконання рішення та про те, що, оскільки дане рішення суду не містило будь-яких зобов'язань щодо призначення їй пенсії або про повторний розгляд її заяви, з метою призначення їй пенсії, останній рекомендовано повторно звернутися з заявою про призначення пенсії.

В подальшому, позивач 04.09.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою про призначення пенсії.

Відповідно до поданої нею заяви, їй призначено пенсію з 04.09.2024.

Таким чином, вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області діяло в межах чинного законодавства, призначаючи позивачу пенсію з 04.09.2024.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що досягнувши 60-річного віку позивач 28.08.2023 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідна заява про призначення пенсії була передана за принципом екстериторіальності на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

За результатом розгляду такої заяви прийнято рішення від 06.09.2023 №024650005972, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії. В рішенні зазначено, що наявний у позивача страховий стаж становить 28 років 11 днів, що є недостатнім для призначення відповідного виду пенсії (необхідно не менше 30 років). В даному рішенні позивача також повідомлено про те, що до її страхового стажу не зараховано періоди роботи за записами трудової книжки від 01.09.1988 серії НОМЕР_1 , а саме: з 15.09.1988 по 12.09.1992 у яслах-садку №1; з 01.01.1996 по 19.07.1997 в ЗАО СП «Гарант», оскільки згідно першого запису про роботу ОСОБА_1 прийнята 15.09.1988 до ясел-садка №1, а титульний аркуш вказаного засвідчено печаткою ТОВ «Могилів-Подільський теплично-овочевий комбінат», чим порушено вимогу пункту 2.11 Інструкції №162.

Разом із тим, не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернулась до суду з відповідним позовом.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.02.2024, яке постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 залишено без змін, та з урахуванням ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 08.07.2024 про виправлення описки,

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №024650005972 від 06.09.2023.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи з 15.09.1988 по 12.09.1992 у Яслах-садку №1 та з 31.01.1996 по 19.07.1997 в ЗАО СП «Гарант».

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Луганській області виконано вказане рішення суду, зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи з 15.09.1988 по 12.09.1992 у Яслах-садку № 1 та з 31.01.1996 по 19.07.1997 у ЗАО СП “Гарант».

Надалі листом №0200-0302-8/69200 від 23.07.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило ОСОБА_1 про необхідність повторного звернення до Відділу обслуговування громадян Пенсійного фонду для вирішення питання про призначення пенсії за віком, оскільки рішення суду не містило зобов'язань про призначення пенсії чи повторний розгляд попередньої заяви.

04.09.2024 ОСОБА_1 повторно звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За результатом її розгляду, ОСОБА_1 з 04.09.2024 призначено пенсію відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Втім, на думку позивача, пенсію за віком їй слід було призначити з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 21.06.2023 (а не з 04.09.2024), оскільки протягом трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку вона вперше звернулася за призначенням пенсії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2023 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Згідно з частинами 1, 2 та 4 статті 24 вказаного Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший; заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання; заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.

Пунктом 1.7 Порядку № 22-1 визначено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Відтак для призначення пенсії за віком особа звертається до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою встановленого зразка та необхідним пакетом документів. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. У випадку звернення до пенсійного органу із відповідною заявою поза межами вказаного строку пенсія за віком призначається з дня звернення з відповідною заявою.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що досягнувши 60-річного віку позивач 28.08.2023 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За результатом розгляду такої заяви прийнято рішення від 06.09.2023 №024650005972, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії.

Разом із тим, не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернулась до суду з відповідним позовом.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.02.2024, яке постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 залишено без змін, та з урахуванням ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 08.07.2024 про виправлення описки,

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №024650005972 від 06.09.2023.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи з 15.09.1988 по 12.09.1992 у Яслах-садку №1 та з 31.01.1996 по 19.07.1997 в ЗАО СП «Гарант».

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Луганській області виконано вказане рішення суду, зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи з 15.09.1988 по 12.09.1992 у Яслах-садку № 1 та з 31.01.1996 по 19.07.1997 у ЗАО СП “Гарант».

Надалі листом №0200-0302-8/69200 від 23.07.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило ОСОБА_1 про необхідність повторного звернення до Відділу обслуговування громадян Пенсійного фонду для вирішення питання про призначення пенсії за віком, оскільки рішення суду не містило зобов'язань про призначення пенсії чи повторний розгляд попередньої заяви.

04.09.2024 ОСОБА_1 повторно звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За результатом її розгляду, ОСОБА_1 з 04.09.2024 призначено пенсію відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Водночас основний аргумент позивача щодо необхідності призначення їй пенсії з 21.06.2023 (наступного дня після досягнення пенсійного віку) полягає в тому, що первинне звернення про призначення пенсії нею заявлялося ще 28.08.2023, тобто в межах тримісячного строку, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058.

Так, суд погоджується з такою позицію та зазначає, що дійсно позивач в межах тримісячного строку з дня досягнення пенсійного віку звернулася до пенсійного фонду і правомірно очікувала на те, що пенсія буде призначена з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Суд зауважує, що обов'язком відповідача є здійснення повного, всебічного та об'єктивного дослідження документів, вчинення всіх необхідних дій щодо перевірки їх достовірності та обґрунтованості видачі.

Натомість право особи на отримання належних їй пенсійних виплат не може ставитись у залежність від наявності певних недоліків оформлення документів, за які особа не відповідає. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення визначених законом прав.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 209/2050/17 зазначив, що право особи на пенсію також не може залежати від встановлення усіх обставин, які мають значення для вирішення питання про призначення пенсії, і підлягає поновленню з моменту його виникнення, тобто з дня первинного звернення до пенсійного органу.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання пенсії за віком з 22.06.2023 (з дня, наступного за днем досягнення нею 60-річного пенсійного віку, а не з 21.06.2023), оскільки первинне звернення із заявою для реалізації права на призначення пенсії було здійснено нею протягом трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, а тому відповідач зобов'язаний був нараховувати та виплачувати їй пенсію саме з 22.06.2023.

Вказані висновки суду відповідають правовій позиції Сьомого апеляційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 01.01.2023 у справі №560/8785/22 та постанові від 05.12.2023 у справі № 560/4954/23.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб визначений судом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з дня звернення за пенсією 22.06.2023.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком за період з 22.06.2023 по 03.09.2024.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)

Суддя Мультян Марина Бондівна

Попередній документ
125073286
Наступний документ
125073288
Інформація про рішення:
№ рішення: 125073287
№ справи: 120/11869/24
Дата рішення: 11.02.2025
Дата публікації: 13.02.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (02.04.2025)
Дата надходження: 09.09.2024
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії