Дата документу 29.01.2025 Справа № 317/4798/24
Єдиний унікальний №317/4798/24 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-кп/807/305/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянула 29 січня 2025 року в м.Запоріжжя в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за поданням начальника державної установи «Біленьківська виправна колонія (№ 99)» про умовно-дострокове звільнення засудженого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, українця, громадянина України, не одруженого, працював ПАТ «Запоріжтрансформатор», проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
засудженого вироком Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 16 липня 2018 року за ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.115, ч.2 ст.125, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років,
за участю прокурора ОСОБА_7 - в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_6 - в режимі відеоконференції з приміщенням ДУ «Біленьківська виправна колонія (№99)»,
захисника засудженого - адвоката ОСОБА_8 .
Засуджений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 звернулись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 16 вересня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні подання начальника державної установи «Біленьківська виправна колонія (№99)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 .
Своє рішення суд мотивував тим, що необхідні корективи як у поведінку засудженого, так і у його соціально-психологічні властивості у достатній мірі ще не внесені, готовності до самокерованої правослухняної поведінки на теперішній час суд не вбачає, натомість вбачає необхідність у подальшому виховному впливі на ОСОБА_6 . Крім того, поведінка засудженого протягом часу відбування покарання не була стабільно позитивною та активною, на фоні вищевикладених обставин, сумнівними та передчасними виглядають твердження адміністрації установи виконання покарань, засудженого та його захисника про те, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення і заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
В апеляційній скарзі захисник засудженого - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою задовольнити подання ДУ «Біленьківська виправна колонія (№99)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 .
В обґрунтування скарги зазначає, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, прийнята судом без урахування всіх обставин.
Вказує, що суд не надав належної оцінки фактам, які свідчать про виправлення засудженого, на підставі чого він міг бути звільнений умовно-достроково.
Посилається на те, що з подання установи виконання покарання вбачається, що засуджений за весь час відбування покарання допустив одне стягнення, яке зняте у встановленому законом порядку. Засуджений працевлаштований, сумлінно ставиться до праці, і не зі своєї вини не має можливості працювати постійно. Крім того, засуджений за ставлення до праці сім разів заохочувався правами начальника установи.
Таким чином, захисник вважає, що засуджений ОСОБА_6 своєю поведінкою довів, що він виправився та має всі шанси на влаштування свого життя поза межами колонії.
Зазначає, що суд не мотивував свої висновки стосовно того, що засуджений не досяг ступеня виправлення.
Крім того, суд не навів обґрунтованих доказів, чому приймає доводи прокурора та не зважає на доводи захисника, представника установи виконання покарань, та підстави, які були наведені у поданні.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду та задовольнити подання ДУ «Біленьківська виправна колонія (№99)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 .
В обґрунтування скарги зазначає, що судом були досліджені не в повному обсязі характеризуючи матеріали, висновок щодо виправлення засудженого та особу справу.
Вказує, що в поданні адміністрації ДУ «Біленьківська виправна колонія (№99)» зазначено, що він під час відбування покарання заохочувався 7 разів правами начальника установи.
Також, зазначає, що він в місцях позбавлення волі знаходиться з 15 лютого 2015 року, порушення установленого порядку тримання не допускав, стягнень та заохочень не має. На профілактичному обліку не перебував. З адміністрацією установи тактовний, ввічливий, виконує законні вимоги адміністрації. Працевлаштований, залучається до роботи у разі необхідності наявності замовлень на виготовлення відповідної продукції. Ставлення до роботи добре. Вказану роботу виконує самостійно, якісно. До виконання робіт з благоустрою ставиться задовільно, приймає участь у життєдіяльності. Підтримує стосунки із засудженими позитивної спрямованості, не конфліктний. Також спілкується з тіткою та сестрою. Відношень з прокримінально налаштованими особами за межами установи не підтримує. На профілактично-виховні заходи реагує позитивно, робить відповідні висновки. Закінчив ДНЗ «Біленьківський навчальний центр №99» та здобув професію «оператор котельні, токар та каменяр», а також вечірню школу 12 класів. Приймає участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу, а саме: підготовки та роботи самодіяльної організації. Провину визнає відповідно до висновку щодо ступеня виправлення, і з урахуванням аналізу критерію оцінки виправлення.
Вважає, що він став на шлях виправлення та має бути представлений до заміни покарання у виді умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Адміністрація Державної установи «Біленьківська виправна колонія (№99)» вважає, що він довів своє виправлення.
Представник адміністрації установи підтримав подання та просив його задовольнити.
Посилається на те, що він на волі стане на облік в ТЦК, щоб спокутати свою провину на передовій, щоб захищати свою рідну «Батьківщину».
Згідно з ухвалою суду, до Запорізького районного суду Запорізької області надійшло подання начальника державної установи «Біленьківська виправна колонія (№99)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 . Подання вмотивовано тим, засуджений ОСОБА_6 в місцях позбавлення волі знаходиться з 17 лютого 2015 року. Під час тримання у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» допустив одне порушення вимог режиму тримання, стягнення погашене у встановленому законом порядку, заохочень не мав. В Біленьківській виправній колонії (№99) відбуває покарання з 25 вересня 2018 року, допустив одне порушення режиму відбування покарання, стягнення зняте у встановленому законом порядку. За сумлінну поведінку та ставлення до праці сім разів заохочувався правами начальника установи. Працевлаштований на дільниці «Поліетилену», залучається у разі необхідності та за наявності замовлення на виготовлення відповідної продукції. Ставлення до праці позитивне. Вказану роботу виконує самостійно, якісно. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, відносини підтримує із засудженими позитивної спрямованості. Приймає участь у суспільному житті відділення, роботі самодіяльної організації, програмах диференційованого-виховного впливу, на профілактично-виховні заходи реагує позитивно, робить відповідні висновки. Дотримується вимог особистої санітарії та гігієни. Провину у скоєному злочині визнає. За вироком суду має позов 105000,00 грн, виконавчі листи на стягнення боргу відсутні.
У судовому засіданні представник органу виконання покарань ОСОБА_9 подання підтримав, зазначив обставини, викладені у поданні, просив подання задовольнити.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 підтримав подання, просив його задовольнити. Зазначив, що кається у вчиненому. Пояснив, що вину у чиненні кримінального правопорушення спочатку не визнавав, але після приблизно двох років відбування покарання визнав свою вину.
Захисник засудженого - адвокат ОСОБА_8 підтримала подання, просила задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_10 заперечувала проти задоволення подання начальника державної установи «Біленьківська виправна колонія (№99).
Заслухавши доповідь судді; засудженого та його захисника, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, а ухвалу суду скасувати та задовольнити подання про умовно-дострокове звільнення; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту; перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що останні не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.2 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого та доведеності того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Висновок щодо виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та ставлення до праці за весь період знаходження у виправній установі, а не час, що безпосередньо передує розгляду клопотання.
При цьому висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися також й на аналізі даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому.
Відповідно до положень КВК України, основним засобом виправлення і ресоціалізації засуджених є, зокрема, суспільно корисна праця.
Суд першої інстанції врахував зазначені вимоги закону та рекомендації, викладені в постанові Пленуму Верхового Суду України, належним чином проаналізував дані про особу засудженого ОСОБА_6 і його поведінку за весь час відбування покарання та дійшов обґрунтованого висновку про те, що достатніх підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого немає.
Так, з матеріалів провадження убачається, що ОСОБА_6 засуджений вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2018 року за ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.115, ч.2 ст.125, ч.1 ст.70 КК України до 15 років позбавлення волі. Строк відбування покарання ухвалено обчислювати з дня його затримання, тобто з 15 лютого 2015 року.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 05 листопада 2018 року, згідно ч.5 ст.72 КК України зараховано строк попереднє ув'язнення у строк відбування покарання.
Початок строку: 15 лютого 2015 року, кінець строку: 25 липня 2026 року.
Згідно з характеристикою, наданою ДУ «Біленьківська виправна колонія (№99)» на засудженого ОСОБА_6 , останній характеризується посередньо, в місцях позбавлення волі знаходиться з 17 лютого 2015 року. Під час тримання в Запорізькому слідчому ізоляторі характеризувався негативно, допустив два порушення вимог режиму тримання, стягнення погашено у встановленому законом порядку. Заохочень не мав. З 25 вересня 2018 року відбуває покарання у державній установі «Біленьківська виправна колонія (№99)», характеризується посередньо, порушень установленого порядку відбування покарання не допускає, стягнень не має. За виконання покладених обов'язків та дотримання правил поведінки має чотири заохочення правами начальника установи. На виробництві установи працевлаштований на дільниці «Полієтилену», залучається у разі необхідності та за наявності замовлення на виготовлення відповідної продукції. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом, виконує передбачені законом вимоги персоналу під контролем. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться посередньо. В життєдіяльності відділення участі не приймає. Намагається дотримуватись вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Виконує роботи із самообслуговування, має посередній рівень необхідних навичок. Участі в організації виховних заходів, які проводяться в установі, в реалізації програм диференційованого виховного впливу у роботі самодіяльних організацій до засуджених участі не приймає. Прагне до підвищення наявного освітнього рівня та вдосконалення наявних професійно-технічних навичок. У 2022 році закінчив Біленьківську вечірню (змінну) загальноосвітню школу II-III ступенів отримав повну загальну освіту. Закінчив ДНЗ «Біленьківський навчальний центр №99» за професію «Оператор котельні». Засуджений під час відбування покарання на профілактичному обліку не перебуває. У скоєному злочині провину не визнав. За вироком суду має позов на суму - 103000,00 грн., але відсутні виконавчі листи на стягнення боргу.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що згідно з характеристиками від 29 січня 2019 року, 20 липня 2021 року, 27 жовтня 2022 року ОСОБА_6 також характеризується посередньо.
З наявних в матеріалах справи характеристик вбачається, що засуджений провину у скоєному злочині не визнавав.
Відповідно до довідки про заохочення та стягнення від 15 серпня 2024 року, засуджений ОСОБА_6 має 7 заохочень та 2 стягнення. Суд зауважує, що сама по собі наявність заохочень не є безумовною підставою для умовно-дострокового звільнення та має оцінюватись у сукупності з іншими обставинами.
З урахуванням даних, що характеризують особу засудженого ОСОБА_6 за весь період знаходження у виправній установі, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність достатніх підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання.
Твердження захисника про те, що засуджений за весь час відбування покарання допустив одне стягнення, яке зняте у встановленому законом порядку, не відповідає дійсності та спростовується довідкою установи виконання покарання від 15 серпня 2024 року.
Щодо працевлаштування засудженого судом першої інстанції встановлено, що згідно з довідкою ДУ «Біленьківська виправна колонія (№99)», засуджений ОСОБА_6 працював різноробочим на ДП «ПДКВС України (№99)» з січня 2023 року по червень 2024 року, що свідчить про не систематичність його праці.
Той факт, що, засуджений за ставлення до праці сім разів заохочувався правами начальника установи, також не є безумовною підставою для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, оскільки в цьому випадку враховується поведінка засудженого і його ставлення до праці за увесь час відбування покарання.
Факт того, що ОСОБА_6 вже відбув 3/4 строку покарання не може бути єдиною підставою для можливості застосування до нього норми ст.81 КК України, оскільки, як вже було зазначено, вказаною статтею передбачено можливість застосування судом умовно-дострокового звільнення, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Також, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що наявні в матеріалах особової справи засудженого характеристики не є позитивними. За змістом цих характеристик, засуджений характеризується посередньо.
Доводи сторони захисту про безпідставність таких висновків суду спростовуються матеріалами особової справи засудженого.
Так, в матеріалах особової справи засудженого ОСОБА_6 , а саме т.2, аркуші справи №№ 57, 73, 86, містяться відповідні характеристики від 20 липня 2021 року, 27 жовтня 2022 року та від 22 листопада 2022 року, згідно з якими останній характеризується посередньо.
Зокрема, згідно з характеристиками, які знаходяться на аркушах особової справи №№57, 73, убачається, що засуджений ОСОБА_6 в місцях позбавлення волі знаходиться з 17 лютого 2015 року. Під час тримання в Запорізькому слідчому ізоляторі характеризувався негативно, допустив два порушення вимог режиму тримання, стягнення погашено у встановленому законом порядку. Заохочень не мав. З 25 вересня 2018 року відбуває покарання в ДУ «Біленьківська виправна колонія (№99)», характеризується посередньо, порушень установленого порядку відбування покарання не допускає, стягнень не має. За виконання покладених обов'язків та дотримання правил поведінки має три заохочення. На виробництві установи працевлаштований на дільниці «Полієтилену». У взаємовідносинах з іншими засудженими підтримує рівні взаємовідносини. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд. Спальне місце та при ліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться посередньо. В життєдіяльності відділення участі не проявляє. Намагається дотримуватись вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Виконує роботи із самообслуговування, має посередній рівень необхідних навичок. Участі в організації виховних заходів, які проводяться в установі, в реалізації програм диференційованого виховного впливу у роботі самодіяльних організацій до засуджених участі не приймає. Прагне до підвищення наявного освітнього рівня та вдосконалення наявних професійно-технічних навичок. У 2022 році закінчив Біленьківську вечірню (змінну) загальноосвітню школу II-III ступенів отримав повну загальну освіту. Закінчив ДНЗ «Біленьківський навчальний центр №99» за професію «Оператор котельні». Засуджений під час відбування покарання на профілактичному обліку не перебуває. У скоєному злочині провину не визнав. За вироком суду має позов на суму - 103000,00 грн., але відсутні виконавчі листи на стягнення боргу.
Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що згідно з довідками про індивідуальну оцінку ризиків, які містяться в матеріалах особової справи, також зазначено про те, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та рівень втручання є середнім.
Твердження сторони захисту про те, що засуджений своєю поведінкою довів, що він виправився та має всі шанси на влаштування свого життя поза межами колонії, а також те, що суд не навів обґрунтованих доказів чому приймає доводи прокурора та не зважає на доводи захисника, представника установи виконання покарань, та підстави, які були наведені у поданні, не є слушними, оскільки з оскаржуваної ухвали убачається, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував всі обставини, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, та свої висновки належним чином вмотивував.
Враховуючи наведене, доводи, викладені в апеляційних скаргах засудженого та його захисника, а також ті, що заявлені стороною захисту під час апеляційного розгляду, на думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції не спростовують. Отже, підстав для задоволення цієї скарги не убачається.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, що тягнуть за собою скасування вищевказаної ухвали суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.ст.404-405, 407, 418-419 КПК України, колегія суддів
апеляційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 16 вересня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні подання начальника державної установи «Біленьківська виправна колонія (№99)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 , залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3