Справа № 136/2112/24
Провадження №11-сс/801/118/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції:
Доповідач: ОСОБА_1
06 лютого 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
зі секретарем судового засідання: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу прокурора Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 29.01.2025 року про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні № 42024022240000104 від 24.10.2024 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України
за участю сторін провадження:
прокурора: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
підозрюваного: ОСОБА_6
Прокурор Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, просив ухвалу слідчого судді Липовецького районного суду від 29.01.2025 про часткове задоволення клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 та відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_10 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України у кримінальному провадженні № 42024022240000104 від 24.10.2024 та про обрання стосовно останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 29.01.2025 року клопотання старшого слідчого Відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою задоволено частково. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає у забороні залишати кожної доби житло, за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 2 місяці, тобто до 29.03.2025.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки: - прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає та перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - утримуватися від спілкування з свідками. Ухвалу суду про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту виконувати в порядку ст. 181 КПК України.
Згідно клопотання слідчого установлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалась, востаннє Указом Президента України № 470/2024 від 23.07.2024 продовжено з 12 серпня 2024 року строком на 90 діб. У зв'язку із введенням воєнного стану на території України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, пунктів 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Указом Президента України № 470/2024 від 23.07.2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 08.05.2024 № 3685-ІХ, продовжено з 12.08.2024 строк проведення загальної мобілізації на 90 діб. Згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.10.2024 № 132/1600 військовозобов'язаного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано придатним до військової служби за віком і станом здоров'я на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення, про що він ознайомлений під підпис 22.10.2024. У подальшому, 22.10.2024 військовозобов'язаний ОСОБА_6 , перебуваючи у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , отримав від працівника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_11 повістку з вимогою прибути на відправку у складі команди № НОМЕР_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 23.10.2024 о 08 годині з метою його призову по мобілізації до Збройних Сил України, яку ОСОБА_6 отримав під підпис. В подальшому ОСОБА_6 будучи військовозобов'язаним, а також являючись придатним до військової служби і не маючи відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, а також відповідно до ст. 1 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» - права на альтернативну службу під час мобілізації та будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшого відправлення у складі команди № НОМЕР_1 для проходження військової служби у зв'язку з оголошенням мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України, без поважних на те причин, з метою ухилення від призову, маючи можливість прибути, умисно не прибув у вказаний у повістці час та дату, а саме 23.10.2024 о 08 годині до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 для його призову на військову службу під час мобілізації в Збройні Сили України, чим порушив порядок комплектування Збройних Сил України та ст. 65 Конституції України, Закони України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» та Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Тобто, ОСОБА_6 без поважних причин ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
Вимоги апеляційної скарги прокурора мотивовано тим, що суд окрім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, не в повній та недостатній мірі врахував обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема те, що 05.12.2024 постановою слідчого СВ відділу поліції № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 підозрюваного ОСОБА_6 у зв'язку з його ухиленням від органу досудового розслідування оголошено в розшук, та те, що підозрюваний неодружений, непрацюючий, постійного джерела доходів не має, неповнолітніх чи малолітніх дітей на утриманні не має, що може свідчити про те, що з метою ухилення від відбування покарання останній буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, жоден більш м"який запобіжний захід, окрім тримання під вартою на даний час не може запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.
При відмові в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 судом першої інстанції не враховано наявність обгрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України.
Заслухавши доповідача, прокурора ОСОБА_7 , який підтримав вимоги апеляційної скарги, зазначив, що підозра належним чином обгрунтована, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, захисника ОСОБА_8 , який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу слідчого судді без змін, підозрюваного ОСОБА_6 , який підтримав думку свого захисника, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024022240000104 від 24.10.2024 року ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ст. 336 КК України.
29.11.2024 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Відповідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно п.3 ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що інші запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України є безпідставними та спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Слідчим суддею при вирішенні питання щодо застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу враховано те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, має стійкі соціальні зв'язки, а саме має постійне місце проживання разом з батьками, є студентом Білоцерківського національного аграрного університету, перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка перебуває на обліку з приводу вагітності в Іллінецькій жіночій консультації, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, та беручи до уваги, що прокурором не доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту буде достатнім, оскільки прокурором в судовому засіданні не було доведено доцільність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Крім того, слід зазначити, що ст. 184 КПК України вимагає від сторони обвинувачення в клопотанні про застосування запобіжного заходу зазначити не лише наявні ризики, а також вказати обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку, що запобігти їм взмозі вказаний вид запобіжного заходу.
Разом з тим, як вбачається з клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 слідчим не наведено виключних обставин і не надано доказів, які б давали підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
На думку суду апеляційної інстанції запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України, оскільки під час апеляційного розгляду прокурором недоведено, що підозрюваний ОСОБА_6 належним чином не виконує покладені на нього судом обов'язки.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що під час апеляційного розгляду встановлено, що з 29.01.2025 року ОСОБА_6 будь-яких дій, які дають підстави для застосування відносно нього тримання під вартою не вчиняв, що підтвердили учасники провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу суд має врахувати вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, відомості про особу підозрюваного, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, обставини досудового розслідування.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 слідчий суддя дійшов висновків, які суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими і такими, що узгоджуються з вимогами кримінального процесуального закону, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідають практиці Європейського суду з прав людини та оцінив всі обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу, належним чином мотивував своє рішення.
Твердження сторони обвинувачення про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 як превентивного заходу, на думку суду апеляційної інстанції не заслуговують на увагу.
Інші доводи апеляційної скарги прокурора є недоведеним припущенням щодо можливої процесуальної поведінки підозрюваного.
Доводи апеляційної скарги прокурора, щодо того, що судом безпідставно відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином невмотивовано.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції,
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора.
Ухвалу слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 29.01.2025 року про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2