Справа № 461/10205/24
Провадження № 1-кс/461/912/25
06.02.2025 року,слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхня Білка, Пустомитівського району, Львівської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024140000001213 від 15.12.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 136, ч. 4 ст. 286-1 КК України, -
Слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що 15.12.2024, приблизно о 05:30 год., водій ОСОБА_4 керуючи автомобілем марки «BMW Е34», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись ним по автодорозі сполученням «Рава-Руська - Львів - Тернопіль», поблизу с. Чижиків, Львівського району, Львівської області в напрямку до м. Тернополя, порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: Р. 2 п. 2.3 б) (бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), д) (не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху); 2.9 а) (водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції); Р. 10 п. 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.); вимоги дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) Р. 34, які виразилися в тому, що він керував транспортним засобом перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, на 107 км автодороги «Рава-Руська - Львів - Тернопіль», поблизу с. Чижиків, Львівського району, Львівської області без причин технічного характеру в супереч вимогам дорожньої розмітки 1.1 додаток 2 ПДР, виїхав на смугу зустрічного руху по якій в цей час йому на зустріч, в напрямку до м. Львова, рухався автопоїзд у складі тягача марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом марки «KRONE SD», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 , де і відбулось зіткнення транспортних засобів, і після цього автопоїзд у некерованому стані виїхав на зустрічну смугу руху по якій в цей час в напрямку до м. Тернополя рухався мікроавтобус марки «Mercedes Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_8 в результаті чого відбулась дорожньо-транспортна пригода зіткнення транспортних засобів.
Внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4 , на місці пригоди загинули: водій ОСОБА_8 , пасажири його автомобіля: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , неповнолітня ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та тілесні ушкодження отримали: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та водій автопоїзда ОСОБА_7 , та доставленні у лікувальні заклади ( ІНФОРМАЦІЯ_8 у реанімаційному відділенні лікарні помер ОСОБА_16 ).
Слідчий зазначив, що станом на день подання вказаного клопотання продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відтак просить слідчого суддю продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні щодо вирішення питання про задоволення клопотання поклались на розсуд суду. При цьому, захисник просив слідчого суддю врахувати наявність міцних соціальних зв'язків підозрюваного.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників справи, дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СУ ГУНП у Львівській області перебуває кримінальне провадження № 12024140000001213 від 15.12.2024 за підозрою ОСОБА_4 у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 286-1 КК України та ОСОБА_17 у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 136 КК України.
15.12.2024 року о 10 год. 00 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України.
16.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Гальцького районного суду м. Львова від 16.12.2024 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м Львова від 06.02.2025 року було продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному упровадженні до 4 місяців.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Слідчим суддею. під час обрання запобіжного заходу вже було вирішено питання обґрунтованості підозри, з якою погоджується суд і на момент розгляду вказаного клопотання.
Слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для продовження строку застосування щодо нього обмежувального заходу.
За змістом положень Глави 18 КПК України у взаємозв'язку з вимогами ст. 331 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Тобто, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (2); вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого (3); міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (4); наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання (5); репутацію підозрюваного, обвинуваченого (6); майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (7); наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (8); дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (9); наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (10); розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (11); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (12) - (п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).
Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено продовження існування ризиків, а саме:
-ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі;
- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань (ст. 23 КПК України), потерпілий, свідки судом ще не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу вироку відносно нього.
Слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
Крім того, суд враховує, що згідно сталої практики Європейського суду з прав людини. особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто, у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване відносно підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, слідчим суддею враховується, що:
- вік і стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного із позбавленням волі;
- у разі визнання винуватим ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років;
- ОСОБА_18 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який спричинив загибель людей.
Слідчим суддею також приймається до уваги, що в результаті проведення додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій, будуть отримані додаткові докази, які можуть бути використані під час судового розгляду кримінального провадження для встановлення об'єктивної істини у вказаному кримінальному провадженні, оскільки як вбачається з матеріалів клопотання, по справі призначено ряд експертиз.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що інші запобіжні заходи з об'єктивних причин не забезпечать законослухняну поведінку підозрюваного. Слідчий суддя також враховує, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який спричинив загибель людей, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, а також впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, виникає необхідність у продовженні стосовно останнього строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
При цьому, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 .
Враховуючи наведене та керуючись ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого задоволити повністю.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб, тобто до 06 квітня 2025 року включно.
Повний текст ухвали проголошено 10 лютого 2025 року о 16 год. 50 хв.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1