Дата документу 10.02.2025
Справа № 334/7101/24
Провадження № 3/334/18/25
10 лютого 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.51 КУпАП, -
02 вересня 2024 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.51 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №905402 від 29.08.2024 року).
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №905402 від 29.08.2024 року, 29.08.2024 року в 20-00 годині в м. Запоріжжя по проспекту Металургів 8-б з приміщення ТОВ «Сільпо-Фуд» громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив крадіжку пляшки горілки марки «Немирівська», об'ємом 0,25 літрів, чим вчинив дрібне викрадення чужого майна, шляхом крадіжки та завдав матеріальної шкоди ТОВ «Сільпо-Фуд» вартістю 49,99 гривень.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 51 КУпАП.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09.10.2024 року застосовано привід до ОСОБА_1 в судове засідання 25.10.2024 року, виконання постанови у покладено на Пологівський РВП ГУНП в Запорізькій області.
06 листопада 2024 року через канцелярію суду надійшов лист від Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області, в якому зазначено, що привід виконати не вдалось, у зв'язку з несвоєчасним отриманням копії постанови, яку було отримано 29.10.2024 року.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25.10.2024 року застосовано привід до ОСОБА_1 в судове засідання на 13.11.2024 року, виконання постанови направлено для виконання до Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області та отримана уповноваженою особою Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області 05.11.2024 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Вказану постанову від 25.10.2024 року працівниками Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області проігноровано, привід не виконано, причини невиконання суду не повідомлено.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.11.2024 року застосовано привід до ОСОБА_1 в судове засідання на 28.11.2024 року, виконання постанови направлено для виконання до Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області та отримана уповноваженою особою Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області 20.11.2024 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Вказану постанову від 13.11.2024 року працівниками Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області проігноровано, привід не виконано, причини невиконання суду не повідомлено.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.12.2024 року застосовано привід до ОСОБА_1 в судове засідання на 16.01.2025 року, виконання постанови направлено для виконання до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області та отримана уповноваженою особою Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області 06.01.2025 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
19.12.2024 року через канцелярію суду надійшли рапорти від Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області (вх. №43461 від 19.12.2024 р., вх.№43497 від 19.12.2024 р.), датовані 26.11.2024 та 13.11.2024, в яких зазначено, що приводи виконати не вдалось, оскільки за адресою місця проживання ОСОБА_1 виявити не вдалось, в ході опитування сусідів місце знаходження ОСОБА_1 не встановлено.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.01.2025 року застосовано привід до ОСОБА_1 в судове засідання на 10.02.2025 року, виконання постанови направлено для виконання до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області та отримана уповноваженою особою Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області 27.01.2025 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
24.01.2025 року через канцелярію суду надійшов рапорт від Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області (вх. №2426/25), датований 16.01.2025 року, в якому зазначено, що привід виконати не вдалось, оскільки за адресою місця проживання ОСОБА_1 останнього виявити не вдалось, в ході опитування сусідів встановлено, що за адресою, зазначено в постанові, проживає хворий батько ОСОБА_1 , який не може вільно пересуватися самотужки, а ОСОБА_1 наразі проходить військову службу.
24.01.2025 року судом надіслано запити до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою перевірки доводів щодо проходження ОСОБА_1 військової служби. Проте, станом на 10.02.2025 року відповідь на запити не надійшла.
31.01.2025 року від ОСОБА_1 у виді Електронної форми звернення громадян надійшло повідомлення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 на даний час перебуває у лавах ЗСУ та не може фізично прибути в судове засідання. Про даний протокол та про будь-яке правопорушення йому не відомо.
07.02.2025 року від ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надійшла заява, в якій він зазначає, що проходить службу у лавах ЗСУ з 11.11.2024 року, у зв'язку з чим не має можливості з'явитися в судове засідання. З винесеним протоколом про адміністративне правопорушення не згоден, оскільки вищевказаний протокол не отримував, не підписував та взагалі дізнався про його існування будучі вже на військовій службі.
10.02.2025 року через канцелярію суду надійшов лист від Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області (вх. №4242/25), датований 07.02.2025 року, про неможливість виконання приводу, до якого долучено пояснення двох сусідів ОСОБА_2 .. Згідно пояснень сусідки ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 їй не знайомий, громадян з прізвищем ОСОБА_4 вона не знає. Згідно пояснень сусіда ОСОБА_5 , ОСОБА_1 був призваний на військову службу у жовтні 2024 року.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином та завчасно повідомленим про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оцінивши докази, суд приходить до таких висновків.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Крім того, суд зазначає, що адміністративне правопорушення це конкретне діяння (факт, явище, подія), що відбулося (мало місце) у реальній дійсності. Склад адміністративного правопорушення це опис діяння (події, факту, явища) в складеному, уповноваженою на те особою, протоколі про адміністративне правопорушення. Отже, під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Частиною 1 статті 51 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, у виді накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'яти діб.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
А відповідно до положень ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до статей 7, 254, 279 КУпАП.
Для вирішення питання про те, чи було вчинено дане правопорушення, та чи винен ОСОБА_1 у його вчиненні, судом досліджено зібрані у справі докази:
В матеріалах справи наявна заява про вчинене правопорушення заступника керуючого магазину ТОВ «Сільпо-Фуд» ОСОБА_6 від 29.08.2024 року, у якій вона зазначила, що 29.08.2024 року близько 19-59 години в м. Запоріжжі, по пр. Металургів, 8-б, з приміщення ТОВ «Сільпо-Фуд» невідома особа здійснила крадіжку пляшки горілки, об'ємом 0,25 літрів, чим завдала шкоди на суму 49,99 гривень.
Такі ж сам обставини вказано в поясненнях ОСОБА_6 від 29.08.2024 року.
Відповідно до акту списання товару №173551 від 29.08.2024 року, горілка «Nemiroff Українська пшениця п…», об'ємом 0,25 л, коштує 49 грн. 99 коп. (з ПДВ).
До матеріалів справи додані письмові пояснення охоронців ТОВ «Сільпо-Фуд» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 29.08.2024 року, за змістом яких 29.08.2025 року близько 19-59 року спрацювала протикрадіжна система. Охоронці підійшли до невідомого чоловіка та попросили показати вміст його пакету та чек про оплату товару, на що невідома особа відмовилась. Після чого невідома особа дістала з пакету пляшку горілки «Немирівська», об'ємом 0,25 л, яка належить ТОВ «Сільпо-Фуд». На пропозицію оплатити товар відмовився, після чого охоронці викликали поліцію.
Однак, жодних доказів, які б підтверджували, що невідомою особою, яка 29.08.2024 року року здійснила крадіжку горілки «Немирівська», об'ємом 0,25 л, з магазину ТОВ «Сільпо-Фуд», є саме ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.
У своїх поясненнях та заяві ОСОБА_6 , а також в своїх письмових поясненнях ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не вказали, що цією невідомою особою, яка викрала товар 29.08.2024 року, є ОСОБА_1 .
До протоколу не долучено відеозапису з магазину ТОВ «Сільпо-Фуд» за 29.08.2024 року.
З матеріалів справи не вбачається, яким чином було встановлено, що крадіжку горілки «Немирівська», об'ємом 0,25 л з магазину ТОВ «Сільпо-Фуд» 29.08.2024 року здійснив саме ОСОБА_1 .
Заява про вчинене правопорушення складена заступником керуючого магазину ТОВ «Сільпо-Фуд» ОСОБА_6 , проте матеріали справи не містять жодного документа, який би підтвердив повноваження ОСОБА_6 ..
Також Акт ТОВ «Сільпо - Фуд» про списання товару №173551 від 29.08.2024 року, не містить жодного підпису посадової особи, графа «Затверджую: Директор ТОВ «Сільпо Фуд» ОСОБА_9 29.08.2024 року» - порожня.
Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №905402 від 29.08.2024 року в графі «До протоколу додається» зазначено, серед іншого, «запис з бодікамери АА0769», який також не додано до матеріалів справи.
Частиною 1 статті 51 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Під час розгляду справи встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вказані в протоколі про адміністративне правопорушення обставини, зокрема, той факт, що 29.08.2024 року в 20-00 годині в м. Запоріжжя по проспекту Металургів 8-б з приміщення ТОВ «Сільпо-Фуд» громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив крадіжку пляшки горілки марки «Немирівська», об'ємом 0,25 літрів, чим вчинив дрібне викрадення чужого майна, шляхом крадіжки та завдав матеріальної шкоди ТОВ «Сільпо-Фуд» вартістю 49,99 гривень.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За вказаних обставин судом установлено, що докази вини ОСОБА_1 у вчинені ним дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, не є переконливими і достатніми та не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, судом не встановлено жодного прямого доказу, на підставі якого суд міг би беззаперечно встановити, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
З цих підстав суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 51, 247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Коломаренко К. А.