Справа № 530/1378/23 Номер провадження 22-ц/814/114/25Головуючий у 1-й інстанції Должко С.Р. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
30 січня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Чумак О.В.,
суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.,
за участю секретаря Галушко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 18 січня 2024 року, ухвалене суддею Должко С.Р., повний текст рішення складено 26.01.2024, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,
У вересні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Зіньківського рйонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, в якому послався на те, що 10 листопада 2012 року між ним та відповідачкою було укладено шлюб, який розірваний рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 19.07.2023 року.
У період шлюбу ОСОБА_2 придбав наступні транспортні засоби:
- трактор колісний МТЗ-80, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складений в 2015 року зав. № 17005198, дв.№ НОМЕР_2 , об'єм двигуна 4750 куб. см., маса 3600 кг., свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , перебуває у користуванні ОСОБА_2 ;
- мотоцикл LONCIN LX250GY-3, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2020 р.в., № НОМЕР_5 , об'єм двигуна 233 куб.см., колір червоний, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 , перебуває у користуванні ОСОБА_2 ;
- причіп БОБЕР ПА-0043, реєстраційний номер НОМЕР_7 , 2019 року випуску № НОМЕР_8 , колір синій, тип: загальний, бортовий-В, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 , перебував у користуванні ОСОБА_2 ;
- автомобіль RENAULT MEGANE, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 , придбаний 04.02.2023 року № VF1BZ090E46901019, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_11 , перебуває у користуванні ОСОБА_1 .
Загальна вартість спірного майна набутого за час реєстрації шлюбу становить 504170 грн.
Все вищевказане майно підлягає поділу в рівних частках, вартість якої становить 252085 (504170/2) грн. для кожної зі сторін.
Позивач просить припинити режим спільної сумісної власності та визнати право особистої приватної власності за ОСОБА_2 на наступне майно:
трактор колісний МТЗ-80, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складений в 2015 року зав. № НОМЕР_12 , дв.№ НОМЕР_2 , об'єм двигуна 4750 куб. см., маса 3600 кг., свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 ;
- мотоцикл LONCIN LX250GY-3, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2020 р.в., № НОМЕР_5 , об'єм двигуна 233 куб.см., колір червоний, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 ;
- причіп БОБЕР ПА-0043, реєстраційний номер НОМЕР_7 , 2019 року випуску № НОМЕР_8 , колір синій, тип: загальний, бортовий-В, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 .
В порядку поділу майна подружжя припинити режим спільної сумісної власності та визнати право особистої приватної власності за ОСОБА_1 на автомобіль RENAULT MEGANE, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 , придбаний 04.02.2023 року № VF1BZ090E46901019, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_11 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 54805 грн. та судові витрати.
Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 18 січня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволено.
Припинено право спільної сумісної власності та визнано право особистої приватної власності за ОСОБА_2 на рухоме майно:
- трактор колісний МТЗ-80, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складений в 2015 року зав. № 17005198, дв.№ НОМЕР_2 , об'єм двигуна 4750 куб. см., маса 3600 кг., свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 ;
- мотоцикл LONCIN LX250GY-3, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2020 р.в., № НОМЕР_5 , об'єм двигуна 233 куб.см., колір червоний, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 ;
- причіп БОБЕР ПА-0043, реєстраційний номер НОМЕР_7 , 2019 року випуску № НОМЕР_8 , колір синій, тип: загальний, бортовий-В, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 .
В порядку поділу майна подружжя припинено право спільної сумісної власності та визнано право особистої приватної власності за ОСОБА_1 на автомобіль RENAULT MEGANE, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 , придбаний 04.02.2023 року № VF1BZ090E46901019, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_11 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 54805 грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1260 грн. 43 коп. сплаченого судового збору.
Повернуто ОСОБА_2 50 % судового збору в сумі 1260 грн., сплаченого по квитанції ID 1802-7664-7530-9878 від 12.09.2023 року в АТ "Таскомбанк".
Зобов'язано Головне Управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, код ЄДРПОУ 37959255, повернути ОСОБА_2 50 % сплаченого судового збору в сумі 1260 грн. 43 коп. сплаченого по квитанції ID 1802-7664-7530-9878 від 12.09.2023 року в АТ "Таскомбанк".
На вказане рішення відповідачкою ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій вона просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь 87763,50 грн., залишивши у його користуванні трактор колісний МТЗ-80, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складений в 2015 року зав. № НОМЕР_12 , дв.№ НОМЕР_2 , об'єм двигуна 4750 куб. см., маса 3600 кг., свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 ;
- мотоцикл LONCIN LX250GY-3, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2020 р.в., № НОМЕР_5 , об'єм двигуна 233 куб.см., колір червоний, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 ;
- причіп БОБЕР ПА-0043, реєстраційний номер НОМЕР_7 , 2019 року випуску № НОМЕР_8 , колір синій, тип: загальний, бортовий-В, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 .
Судові витрати покласти на позивача.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що місцевим судом не враховано, що ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 24.02.2023 року, який був оформлений в сервісному центрі РСЦ ГСУ МВС у Полтавській області та підписаний нею та ОСОБА_2 , продав їй автомобіль RENAULT MEGANE за 35000,00 гривень.
Не погоджується з вартістю автомобіля RENAULT MEGANE, яка становить 306890,00 грн згідно висновку оцінювача ОСОБА_3 , який не проводив огляд автомобіля, вартість якого завищена, а також занизив вартість мотоцикла, трактора та причепа, не зазначивши рік їх придбання та період користування ними.
Судом першої інстанції не враховано, що половина грошових коштів від продажуавтомобіля RENAULT MEGANE витрачена на її утримання та утримання дітей, а інша половина передана позивачу.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_4 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність і обґрунтованість.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд першої інстанції встановив і це підтверджується матеріалами справи, що 10 листопада 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області, про що було складено відповідний актовий запис за №96.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 19.07.2023 року шлюб між сторонами розірвано. Рішення набрало законної сили (а.с.7).
У період шлюбу ОСОБА_2 придбав наступні транспортні засоби:
- трактор колісний МТЗ-80, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складений в 2015 року зав. № 17005198, дв.№ НОМЕР_2 , об'єм двигуна 4750 куб. см., маса 3600 кг., свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_2 (а.с.49);
- мотоцикл LONCIN LX250GY-3, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2020 р.в., № НОМЕР_5 , об'єм двигуна 233 куб.см., колір червоний, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 50);
- причіп БОБЕР ПА-0043, реєстраційний номер НОМЕР_7 , 2019 року випуску № НОМЕР_8 , колір синій, тип: загальний, бортовий-В, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 51);
- автомобіль RENAULT MEGANE, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 , придбаний 04.02.2023 року № VF1BZ090E46901019, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_11 на ім'я ОСОБА_1 (а.с.52).
При вирішенні спору суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зазначені транспортні засоби придбані у період шлюбу сторін, тому є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а частки майна дружини та чоловіка є рівними.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
При цьому конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї (частини перша, четверта статті 65 СК України).
Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно з частинами першою, другою статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Частинами першою, четвертою статті 71 СК України передбачено, що майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Отже, вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року у справі № 755/20923/14-ц (провадження № 61-10442св18), від 09 грудня 2020 року у справі № 301/2231/17 (провадження № 61-5392св19), від 07 квітня 2021 року у справі № 402/849/18 (провадження № 61-8383св19), в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18) суд касаційної інстанції дійшов таких висновків:
- у справі № 755/20923/14-ц: при розгляді спорів про поділ цінного спірного майна та визнання недійсними правочинів, витребування цього майна у третіх осіб з підстав його відчуження без письмової згоди одного з подружжя суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна. Отже, за відсутності згоди позивача на відчуження спірного автомобіля він має право на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна;
- у справі № 127/7029/15-ц: у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на частку у спільному майні;
- у справі № 301/2231/17: у випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18) зазначено, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на частку у спільному майні. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки спірний автомобіль придбаний сторонами під час їх перебування у зареєстрованому шлюбі за спільні кошти, то це майно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Відповідач здійснив продаж транспортного засобу без повідомлення про це позивача та без отримання її згоди, тому має відшкодувати останній 1/2 частину його вартості, визначену відповідно до висновку (акта) експертної оцінки, за яким вартість транспортного засобу становить 132 500 грн;
- у справі № 402/849/18: у разі, коли під час розгляду вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Визначаючи розмір компенсації вартості частки автомобіля, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що у договорі купівлі-продажу автомобіля визначена вартість його продажу. Водночас суди не врахували, що у договорі купівлі-продажу спірного автомобіля його ціна визначається за згодою сторін, яка може не відповідати його дійсній вартості, а також на момент поділу майна вартість автомобіля може змінитися, а тому під час вирішення спору суд зобов'язаний був врахувати дійсну його вартість. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди безпідставно не застосували до спірних правовідносин правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18). Звертаючись до суду з позовом, позивач на обґрунтування вартості спірного автомобіля надала звіт про оцінку майна, за яким середня ринкова вартість транспортного засобу становить 489 530 грн. Відповідач на спростування розміру ринкової вартості автомобіля інших доказів суду не надав, не звертався із клопотанням про призначення відповідної судової експертизи, не надав суду заперечень щодо звіту про оцінку транспортного засобу, а тому Верховний Суд дійшов висновку, що саме ці обставини, з'ясовані судами на підставі звіту, підлягали врахуванню ними під час визначення належного розміру компенсації частини спільного майна колишнього подружжя.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (стаття 13 ЦПК України).
Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У звіті про оцінку майна № 16/08/2023, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 на замовлення позивача, ринкова вартість транспортних засобів:
-трактора колісного МТЗ-80, р№ НОМЕР_1 , складений в 2015 році, зав. № 17-005198, дв.№ НОМЕР_2 , об'єм двигуна 4750 куб. см., маса 3600 кг., свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 становить - 130690,00 грн.;
-мотоцикла LONCIN LX250GY-3, реєстраційний номер НОМЕР_13 , 2020 р.в., №№ НОМЕР_5 , об'єм двигуна 233 куб.см., колір червоний, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 становить - 42770,00 грн.;
-причепа БОБЕР ПА-0043, реєстраційний номер НОМЕР_7 , 2019 р.в., НОМЕР_8 , колір синій, тип: загальний, бортовий-В, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 становить - 23820,00 грн. (а.с.14-42).
Загальна вартість вказаного майна становить 197280 грн.
Враховуючи те, що вказане рухоме майно набуте сторонами в період шлюбу, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що зазначені транспортні засоби є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Оскільки частки кожного з подружжя у спільному майні є рівними, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , припинивши право спільної сумісної власності та визнавши право особистої приватної власності за ОСОБА_2 на рухоме майно: трактор колісний МТЗ-80, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складений в 2015 року зав.№ НОМЕР_12 , дв.№ НОМЕР_2 , об'єм двигуна 4750 куб. см., маса 3600 кг., свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 ; мотоцикл LONCIN LX250GY-3, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2020 р.в., № НОМЕР_5 , об'єм двигуна 233 куб.см., колір червоний, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 ; причіп БОБЕР ПА-0043, реєстраційний номер НОМЕР_7 , 2019 року випуску № НОМЕР_8 , колір синій, тип: загальний, бортовий-В, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 .
Грошова компенсація 1/2 частки вказаного майна у сумі 98640 грн підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Перевіряючи висновки місцевого суду в частині вирішення спору щодо розподілу автомобіля RENAULT MEGANE, колегія суддів апеляційного суду зазначає таке.
Згідно довідки ФОП ОСОБА_6 від 16.08.2023, вих № б/н, вартість автомобіля RENAULT MEGANE, 2012 року випуску, об'єм двигуна 1461 куб см, тип - авто загальний легковий, хетчбек, тип пального - D, КПП робот (автоматична), згідно даних мережі Інтернет становить 306890,00 грн (а.с.43).
Вартість вказаного транспортного засобу відповідачкою не оспорювалась, клопотань про призначення автотоварознавчої експертизи нею не заявлялось.
Встановивши, що вказаний транспортний засіб придбаний у шлюбі, місцевий суд дійшов вірного висновку про те, що він також є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
При цьому з метою перевірки доводів апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_1 , з приводу того, що автомобіль RENAULT MEGANE, 2012 року випуску був проданий їй ОСОБА_2 за 35000 грн і вказана вартість є його дійсною ціною, колегія суддів за клопотанням представника відповідачки витребувала копію даного договору.
Так, відповідно до договору купівля-продажу 5345/2023/3641335, укладеного 04.02.2023 ОСОБА_2 продав та ОСОБА_1 придбала автомобіль RENAULT MEGANE, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 , VIN № НОМЕР_14 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_11 за 35000 грн.
Проте вказаний договір не містить даних, що відповідачка придбала даний автомобіль за особисті кошти і він є особистою власністю ОСОБА_1 .
12.07.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «СПЕЦАГРОЕКСПЕРТ» укладено договір комісії, згідно якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу RENAULT MEGANE, 2012 року випуску, колір сірий, кузов № НОМЕР_14 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_11 , за 21753 грн. Про що надано копію договору (а.с. 117).
Згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу 1.12.07г від 13.07.2023, ТОВ «СПЕЦАГРОЕКСПЕРТ» продав вказаний автомобіль ОСОБА_7 (а.с. 113-114).
Врахувавши думку відповідачки, яка не заперечувала щодо порядку поділу майна подружжя суд визнав право особистої приватної власності за ОСОБА_1 на автомобіль RENAULT MEGANE, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 , придбаний 04.02.2023 року № VF1BZ090E46901019, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_11 , та стягнув грошову компенсація 1/2 частки вказаного майна становить 153445,00 грн., приймаючи до уваги те, що вказаний автомобіль був проданий відповідачкою.
Встановивши, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 98640,00 грн. грошової компенсації вартості 1/2 частки спільного майна подружжя (яке складається з трактора, причіпа, мотоцикла, загальною вартістю 197280 грн.), а з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 153445,00 грн грошової компенсації вартості 1/2 частки спільного майна подружжя (яке складалося з автомобіля RENAULT MEGANE загальною вартістю 306890 грн), суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 54805 грн (306890:2)- (130690+42770+23820):2)=54805).
Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідачки в апеляційній скарзі на те, що вартість автомобіля RENAULT MEGANE відповідно договору купівлі-продажу транспортного засобу від 24.02.2023 року, укладеного між нею та позивачем складає 35000,00 грн і тому саме ця сума є дійсною вартістю автомобіля, оскількивартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Сторони під час розгляду справи не досягли згоди щодо вартості спірного автомобіля, позивач на підтвердження його дійсної вартості надав довідки ФОП ОСОБА_6 , який є суб'єктом оціночної діяльності, від 16.08.2023, згідно якої вартість автомобіля RENAULT MEGANE, 2012 року випуску, об'єм двигуна 1461 куб см, тип - авто загальний легковий, хетчбек, тип пального - D, КПП робот (автоматична), згідно даних мережі Інтернет становить 306890,00 грн. Відповідачка, в свою чергу, вартість спірного автомобіля не спростувала, клопотань щодо призначення автотоварознавчої експертизи, не заявляла, автомобіль на огляд та проведення його оцінки, для спростування, визначеної позивачем ціни, не надала.
Також не заслуговує на увагу посилання ОСОБА_1 , що грошові кошти від продажу автомобіля були поділені між подружжям порівну, оскільки доказів на підтвердження цього нею не надано.
Крім того колегія суддів вважає неприйнятними посилання відповідачки на те, що оцінювач занизив вартість мотоцикла, трактора та причепа, не зазначивши рік їх придбання та період користування ними, оскільки жодних доказів на спростування оцінки, проведеної ФОП ОСОБА_6 , який є суб'єктом оціночної діяльності, відповідачка ОСОБА_1 не надала.
Рішення місцевого суду ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегією суддів не встановлені.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює та не скасовує рішення суду першої інстанції, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 368, 374, 375, 382-384,389 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 18 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст рішення складено 05 лютого 2025 року.
Головуючий суддя О.В.Чумак
Судді: Ю.В.Дряниця
Л.І.Пилипчук