Справа № 948/113/23 Номер провадження 11-кп/814/404/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
11 лютого 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем судового засідання ОСОБА_5
з участю: прокурора ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7 ,
та обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтав і в режимі відеоконференції кримінальне провадження, № 12022221100001414, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - начальника Великобурлицького відділу Куп'янської окружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Машівського районного суду Полтавської області від 21 березня 2023 року,-
Цим вироком,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, з повною середньою освітою, розлученого, не працює, не депутата, не військовозобов'язаного, раніше судимого:
1)05.05.1994р. Крижопольським районним судом Вінницької області за ст. 81 ч.3, 46-1 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;
2) 19.07.1995р. Крижопольським районним судом Вінницької області за ст. ст. 140 ч.3, 43 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі;
3) 11.06.2004р. Крижопольським районним судом Вінницької області за ст. ст. 185 ч.3, 71 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі;
4) 14.03.2008р. Крижопольським районним судом Вінницької області за ст. ст. 185 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі;
5) 09.02.2012р. Крижопольським районним судом Вінницької області за ст. 71 КК України на 1 рік 2 місяці 29 днів позбавлення волі;
визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців.
Обрано ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишено без змін в термін до набрання вироком суду законної сили.
Строк відбування покарання рахувати з 21.03.2023р.
Зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_8 строк тримання під вартою з 01.12.2022р. по 20.03.2023р. включно.
Вирішено долю речових доказів.
Арешт майна, застосований на підставі ухвал слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.12.2022р. та 05.12.2022р. скасовано.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 1887, 80 грн.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
За вироком суду, ОСОБА_8 скоїв кримінальне правопорушення за наступних обставин:
23.11.2022р. ОСОБА_8 упродовж дня вживав спиртні напої зі співмешканкою ОСОБА_10 після чого близько 20 год 00 хв, знаходячись поблизу будівлі АДРЕСА_2 , між ними на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виник конфлікт, під час якого у ОСОБА_8 виник злочинний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, кулаками обох рук наніс не менше 4 ударів в область голови та обличчя ОСОБА_10 , чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді тупої травми голови з внутрішньочерепними крововиливами, що ускладнилися у своєму перебігу розвитком гострого порушення мозкового кровообігу, які мають ознаки тяжких за критерієм небезпеки для життя, від яких потерпіла через нетривалий проміжок часу померла неподалік від будинку АДРЕСА_2 та які перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням її смерті.
За таких обставин, дії ОСОБА_8 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Не погоджуючись з рішенням суду прокурором подана апеляційна скарга із змінами в якій він ставиться питання про скасування вироку суду у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме не застосуванням закону, який підлягав застосуванню та не відповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Просить ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винним та призначити покарання за ч.2 ст.121 КК України у виді 8 років позбавлення волі. В іншій частині вирок суду залишити без змін.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що в ході розгляду кримінального провадження судом першої інстанції не було встановлено наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, що дало б підстави для призначення більш м'якого покарання ОСОБА_8 , ніж передбачено законом, тобто нижче ніж найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 121 КК України.
Суд жодним чином не мотивував необхідність призначення обвинуваченому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 121 КК України, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Прокурор апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Потерпіла ОСОБА_11 у судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомлена про час , дату і місце апеляційного розгляду, в матеріалах справи є заява від потерпілої в якій остання просить проводити апеляційний розгляд без її участі, підтримує апеляцію прокурора,
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи прокурора на підтримку апеляційної скарги, думку захисника та обвинуваченого які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України ґрунтується на належних та допустимих доказах, що були безпосередньо досліджені у судовому засіданні та отримали належну оцінку, є правильним і ніким із учасників провадження не оспорюється.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в апеляційному суді є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого.
Пунктом 2 частини 1 статті 420 КПК України, передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.
Призначаючи покарання, суд першої інстанції , відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким; дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, ніде не працює, посередньо характеризується, наслідків; відсутність обставин, які пом'якшують покарання, вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та щодо особи, з якою винний перебував у сімейних стосунках, як обставини що обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, карається позбавленням волі на строк від 7 до 10 років.
Всупереч наведеним положенням закону, судом призначено ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст. 121 КК України у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі, що виходить за межі передбаченої законом санкції статті КК України. При цьому в мотивувальній частині вироку, приймаючи рішення про призначення обвинуваченому покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 121 КК України, суд першої інстанції жодним чином не обґрунтував свого висновку про можливість призначення обвинуваченому такого покарання, адже характер та ступінь тяжкості зазначеного правопорушення, конкретні обставини його вчинення та дані про особу обвинуваченого не давали достатніх підстав для висновку про можливість призначення йому покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України.
Більше того, в ході розгляду кримінального провадження судом першої інстанції не було встановлено жодної з обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, про що зазначено у вироку.
Враховуючи наведене вище, призначаючи ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст. 121 КК України у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Суд не повною мірою врахував, що ОСОБА_8 раніше вчиняв тяжкі злочини проти власності, за які відбував покарання у виді позбавлення волі та має непогашену судимість. Вказане в цілому характеризує особу обвинуваченого як такого, що веде злочинний спосіб життя та схильний до продовження злочинної діяльності. Системний характер його протиправної поведінки свідчить про небажання ставати на шлях виправлення та про підвищену суспільну небезпеку особи.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції ОСОБА_8 покарання є недостатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Враховуючи викладене, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначеного покарання в зв'язку з неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, з ухваленням в цій частині нового вироку.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, ч.15 ст.615 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - начальника Великобурлуцького відділу Куп'янської окружної прокуратури ОСОБА_9 зі змінами - задовольнити.
Вирок Машівського районного суду Полтавської області від 21 березня 2023 року щодо ОСОБА_8 в частині призначення покарання скасувати.
Постановити в цій частині новий вирок.
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений у касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - у той же строк з дня вручення йому копії вироку апеляційного суду.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4