Справа № 304/1756/24 Провадження № 1-кс/304/272/2025
05 лютого 2025 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 72023071250000033 від 24 листопада 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 229, ч. 1 ст. 209 КК України відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Олешник Виноградівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , із середньою освітою, непрацюючого, громадянина України, раніше не судимого,
про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання,
прокурор звернувся до слідчого судді з даним клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, а також просив покласти на нього наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на першу їхню вимогу; не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання мотивує тим, що підрозділом детективів територіального управління БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування даного кримінального провадження, під час якого встановлено, що ОСОБА_4 не будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності та здійснюючи торгівельну діяльність з роздрібної та гуртової торгівлі товарами побутової хімії, в тому числі через мережу «Інтернет», маючи на меті систематичне отримання незаконних доходів, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше січня 2024 року, розробив протиправний спосіб отримання прибутку за рахунок незаконного використання знаків для товарів і послуг торговельних марок «Ariel» (свідоцтво України № 15892) та «Lenor» (свідоцтво України № НОМЕР_1 ), право на які належить компанії «The Procter & Gamble Company», шляхом виробництва та реалізації товарів з нанесеними на них підробленими знаками для товарів і послуг вказаних торговельних марок.
Прокурор вказує, що діючи з метою незаконного збагачення, всупереч Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та Закону України «Про захист прав споживачів», достовірно знаючи, що торговельні марки «Ariel» та «Lenor», як у словесному, так і зображувальному позначенні, відповідно до вимог міжнародних договорів та Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», знаходяться під правовою охороною на території України, і реалізація фальсифікованої продукції та продукції з незаконно нанесеними на ній позначеннями вказаних торговельних марок є протиправною, ОСОБА_4 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та часі, але не пізніше січня 2024 року, облаштував приміщення за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , для виготовлення, зберігання та продажу фальсифікованої продукції побутової хімії.
Також за позицією прокурора ОСОБА_4 , здійснюючи діяльність з роздрібної та гуртової торгівлі товарами побутової хімії, розуміючи, що відомі торговельні марки є популярними серед споживачів товарів та послуг, володіючи відомостями про справжні ринкові ціни на оригінальні товари від виробників, переслідуючи умисел, спрямований на протиправне збагачення, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у період з січня 2024 року по 08.10.2024, здійснював придбання прального порошку та гелів для прання невідомого походження у різному вигляді та упакуваннях, а також здійснював придбання етикеток та упакувань із зображувальними позначеннями відомих торговельних марок, в тому числі «Ariel» та «Lenor», після чого незаконно використовував знаки для товарів та послуг торговельних марок, право на які належить компанії «The Procter & Gamble Company».
У подальшому в період січня 2024 року по 08 жовтня 2024 року ОСОБА_4 здійснював роздрібний та гуртовий продаж, у тому числі через мережу «Інтернет», фальсифікованої продукції побутової хімії з незаконно нанесеними знаками для товарів і послуг торговельних марок компанії «The Procter & Gamble Company».
Крім цього прокурор вказує, що ОСОБА_4 через мережу «Інтернет» на платформі «OLX.ua» та в групі «Boom - ОСОБА_6 » в месенджері «Telegram» створив оголошення з продажу продукції побутової хімії, а саме продукції торговельних марок «Ariel», «Lenor» та інших, право на які належить компанії «The Procter & Gamble Company», при цьому під час комунікації із замовниками вводив в оману потенційних покупців щодо оригінальності його товарів.
Так, 24 квітня 2024 року ОСОБА_4 , діючи умисно, не маючи при цьому ліцензійного договору та дозволу (ліцензії) на використання торговельних марок з компанією «The Procter & Gamble Company» щодо прав на належні їй торговельні марки «Ariel» та «Lenor» за свідоцтвами України № 15892 та № НОМЕР_1 , реалізував ОСОБА_7 (якого будо залучено до проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки) фальсифіковану продукцію побутової хімії з незаконно нанесеними позначеннями торговельних марок «Ariel» та «Lenor», право на які належить компанії «The Procter & Gamble Company», а саме гель для прання торговельних марок «Ariel» та «Lenor» на загальну суму 4 530 грн.
Прокурор вказує, що відповідно до висновку експерта, розмір матеріальної шкоди (збитків) завданої компанії «The Procter & Gamble Company» внаслідок використання торговельних марок «Ariel» та «Lenor», на придбаній 24 квітня 2024 року у ОСОБА_4 , в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки, фальсифікованій продукції, становить 47 122, 31 грн.
Таким чином, внаслідок вчинення протиправних дій ОСОБА_4 , що виразились у незаконному використанні знаків для товарів і послуг «Ariel» та «Lenor», які є схожими та тотожними із зареєстрованими торговельним марками за свідоцтвами України № 15892 та № 26024, право на які належить компанії «The Procter & Gamble Company», даній компанії завдано матеріальну шкоду на загальну суму 47 122,31 грн, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто у значному розмірі.
Окрім цього прокурор вказує, що ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення за рахунок коштів, отриманих від незаконного використання знаків для товарів та послуг торговельних марок, право на які належить компанії «The Procter & Gamble Company», діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинив протиправні дії, передбачені ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», які спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом та пов'язані із набуттям, володінням та використанням доходів одержаних злочинним шляхом, а також вчиненням фінансових операцій з доходами, одержаними злочинним шляхом, легалізувавши кошти, що були одержані ним злочинним шляхом в загальній сумі 4 530 грн, шляхом перерахування даних коштів на інші розрахункові рахунки та оплати за товари.
Прокурор зазначає, що 31 січня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 229, ч. 1 ст. 209 КК України, та вважає, що така підозра підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки, протоколом обшуку, висновком спеціаліста компанії «The Procter & Gamble Company» та листами представника компанії «The Procter & Gamble Company», висновком судової експертизи у сфері інтелектуальної власності та судової економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності, протоколом огляду мобільного телефону, протоколом огляду інформації щодо руху коштів, протоколом огляду інтернет-месенджеру «Telegram», іншими матеріалами кримінального провадження.
Відтак у органу досудового розслідування є достатні та вагомі докази вини ОСОБА_4 , які також підтверджують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний, усвідомлюючи неминучість та тяжкість покарання за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що зокрема підтверджується тим, що у кримінальному провадженні на даний час ще не встановлені та не допитані як свідки всі особи, яким ОСОБА_4 здійснював продаж фальсифікованої продукції побутової хімії, а тому сторона обвинувачення не виключає можливості вчинення ним безпосередньо, чи за посередництва інших осіб, з метою уникнення кримінальної відповідальності, спроб незаконного впливу на вказаних осіб та інших учасників кримінального провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме перешкоджати такому шляхом неприбуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого для проведення слідчих дій, що в подальшому може позбавити орган досудового розслідування можливості забезпечити розслідування кримінального провадження та завершення досудового розслідування у розумні строки, у зв'язку з чим порушуватимуться права інших учасників.
Прокурор вважає, що з метою запобігання вчинення підозрюваним ОСОБА_4 будь-якої з вищеописаних дій, виникла необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного. При цьому вважає, що за допомогою застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчинених ним кримінальних правопорушень.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав повністю та просив таке задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні проти застосування відносно його підзахисного вказаного запобіжного заходу заперечив, оскільки вважав як необґрунтованою підозру, так і відсутніми ризики, які сформульовані на припущеннях, а відтак відсутні взагалі.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, свою вину не визнав та просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, прийшов до такого висновку.
Згідно з положеннями статті 5 пункту 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.
Положеннями статті 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищевказаних ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, стан здоров'я підозрюваного, його репутацію та інші обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні на підставі матеріалів клопотання встановлено, що відділом детективів із захисту фінансів у фіскальній, бюджетній сферах та захисту економіки у сфері надання фінансових послуг Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, розпочатого 24 листопада 2023 року за № 72023071250000033 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 229 КК України за заявою про вчинення кримінального правопорушення компанії The Procter & Gamble Company про те, що невстановлені особи на території Закарпатської області здійснюють виготовлення та реалізацію фальсифікованої продукції побутової хімії з незаконно нанесеними на неї знаками для товарів торгових марок «Ariel», «Tide», «Lenor», «Gala», «Fairy» та «Head&Shoulders», право на які належить компанії, в результаті чого компанії The Procter & Gamble Company завдано матеріальну шкоду у особливо великому розмірі. Крім цього 27 січня 2025 року у даному кримінальному провадженні до ЄРДР внесені відомості за ч. 1 ст. 209 КК України за фактом легалізації ОСОБА_4 протягом 2024 року частини коштів, отриманих злочинних шляхом від незаконного використання знаків для товарів і послуг торговельних марок, право на які належить компанії The Procter & Gamble Company, шляхом вчинення видаткових фінансових операцій з перерахування вказаних коштів на інші рахунки та оплати за товари і послуги (а. к. 8-10, 11-14).
Вказані обставини ініціатор клопотання підтверджує зокрема протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки від 26 квітня 2024 року, під час якої ОСОБА_7 , що був залучений до контрольованої закупки, узгодивши з адміністратором телеграм-каналу ОСОБА_4 наявність замовленої ним продукції «Ariel» та «Lenor», оплатив замовлення на суму 4 530 грн, яке надалі добровільно видав органу досудового розслідування задля проведення судових експертиз (а. к. 24-27).
За результатом проведених органом досудового розслідування негласних слідчих (розшукових) дій, адвокат ОСОБА_8 як представник потерпілого повідомив про те, що з 24 лютого 2022 року будь-яка побутова хімія в Україні не виготовляється/не фасується, а імпортується та продається. Продукція компанії реалізується в Україні через офіційну дистриб'юторську мережу, що включає дистриб'юторів та великі торгівельні мережі («Метро», «ЄBA», «АТБ») на підставі укладених угод. Компанія не поставляє свою продукцію іншим юридичним особам або підприємцям в Україні. Також на цей час відомо, що ОСОБА_9 та ОСОБА_4 не співпрацювали з ТОВ з іноземними інвестиціями «Проктер енд Гембл Україна», яке є ексклюзивним виробником та імпортером/дистриб'ютором компанії, та не придбавали будь-яку оригінальну продукцію потерпілого (а. к. 41-43).
Також спеціалістом компанії проведено дослідження побутової хімії, що була предметом контрольованої закупки, на її оригінальність чи фальсифікацію, та згідно з висновком спеціаліста щодо продукції з торговельними марками Ariel, Lenor, Fairy від 03 липня 2024 року встановлено, що оглянута та досліджена продукція оглянута та досліджена продукція: пластикові ємкості з рідиною із самоклеючими етикетками Ariel Gel Concentrated Touch Of Lenor Fresh, Ariel Gel Concentrated Color, Ariel Gel Concentrated Mountain Spring, Ariel + Lenor PLATINUM, Lenor 2 in 1 color, кожна об'ємом 5 775 ml, згідно етикетки; пластикові ємкості з рідиною із самоклеючими етикетками Ariel renew Advanced Effect BLACK&FIBER, Ariel PREMIUM, Ariel Antibackerial, кожна об'ємом 6 000 ml, згідно етикетки; пластикові ємкості з рідиною із самоклеючими етикетками Fairy cytrynowy/lamaie/lemon, Fairy jablko/apple, кожна об'ємом 5 л, згідно етикетки, не містять ознак оригінальної продукції, а тому продукція є фальсифікованою (а. к. 39-40).
Крім цього, матеріали клопотання містять висновок експертизи у сфері інтелектуальної власності за експертною спеціальністю 13.6 (дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними значеннями) від 24 грудня 2024 року № СЕ-19/104-24/50873-ІВ, згідно з яким позначення «Ariel» та «Lenor», що наявні на продукції, придбаній 24.04.2025 у ОСОБА_4 в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки та зафіксовані у фототаблиці до копії протоколу отримання зразків для експертизи від 09 травня 2024 року, є тотожними з торговельними марками Ariel (свідоцтво України № 15892) та Lenor (свідоцтво України № НОМЕР_1 ), права на які належать компанії The Procter & Gamble Company (а. к. 44-45).
Також згідно з висновком експертизи у сфері інтелектуальної власності за експертною спеціальністю 13.9 (економічні дослідження у сфері інтелектуальної власності) від 17 січня 2025 року № СЕ-19/104-24/225-ІВ розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої компанії The Procter & Gamble Company внаслідок використання торговельних марок Ariel (свідоцтво України № НОМЕР_2 ) та Lenor (свідоцтво України № НОМЕР_1 ), на придбаній 24.04.2024 у ОСОБА_4 в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки, фальсифікованій продукції, становить 47 122,31 грн (а. к. 46-47).
Як видно з матеріалів клопотання, у межах досудового розслідування даного кримінального провадження органом досудового розслідування 08 жовтня 2024 року проведено санкціонований обшук території, будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_4 , в ході якого виявлено та вилучено зокрема, етикетку «Persil Universal», контретикетку «Persil Color», етикетку «Ariel Premium», контретикетку «Ariel», порожні поліетиленові упаковки «Lenor Universale 10 kg» у кількості 10 штук, а також мобільний телефон марки «Apple iPhone 11» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 із сім-карткою НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та захищений системою логічного захисту, зі змісту якого встановлено переписку щодо наклейок продукції Аріель (а. к. 48-52, 53-54).
Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.
У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 30 січня 2025 року у даному кримінальному провадженні про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 229, ч. 1 ст. 209 КК України, було повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. к. 61-69).
Отже відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і відносно нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушеннях, слідчий суддя констатує таке.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні та описані вище, зокрема, заява про вчинення кримінального правопорушення № 80 БЕБ від 09 листопада 2023 року, протокол огляду предмета від 08 березня 2024 року, протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки від 26 квітня 2024 року, протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_7 , якого було залучено до контрольованої закупки, від 06 січня 2025 року, лист представника компанії The Procter & Gamble Company № 156 БЕБ від 26 липня 2024 року та висновок спеціаліста компанії від 03 липня 2024 року, протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 від 08 жовтня 2024 року, а також висновки експертизи у сфері інтелектуальної власності за експертною спеціальністю 13.6 (дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними значеннями) від 24 грудня 2024 року № СЕ-19/104-24/50873-ІВ та експертизи у сфері інтелектуальної власності за експертною спеціальністю 13.9 (економічні дослідження у сфері інтелектуальної власності) від 17 січня 2025 року № СЕ-19/104-24/225-ІВ.
Дослідивши зміст повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 30 січня 2025 року, слідчий суддя прийшов до висновку, що таке відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, щодо змісту письмового повідомлення про підозру, визначеного ст. 277 КПК України, у ньому викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 229, ч. 1 ст. 209 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи із сукупності досліджених матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя вважає наявною обґрунтовану підозру щодо вчинення ним інкримінованих кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
Разом з цим слідчий суддя зазначає, що на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою, тобто на даній стадії мова йде виключно про обґрунтоване припущення.
Враховуючи заперечення сторони захисту, зокрема як самого ОСОБА_4 щодо невизнання ним вини, так і захисника ОСОБА_5 щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі доданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваного, умислу, так само як і наявність чи відсутність в його діях складу злочину, вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Звертаю увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів.
У свою чергу сторона захисту жодного доказу на спростування обґрунтованості підозри не надала.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі від 23 січня 2012 року № 30671/04 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 прокурор послався на існування ризиків того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, які згідно із ст. 12 КК України класифікуються як нетяжкий (ч. 1 ст. 229 КК) та тяжкий (ч. 1 ст. 209 КК) злочини і передбачають покарання у вигляді штрафу від однієї до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів громадян та позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна, відповідно.
Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме переховування, достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень та суворість покарання за вчинення таких може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Суд може обґрунтовувати свої висновки, лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Відтак вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо існування ризику впливу на свідків та інших учасників цього кримінального провадження.
Існування інших ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не встановлено.
Посилаючись на ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурор наводить обґрунтування, що є аналогічними обґрунтуванням наведеним з приводу попередніх двох ризиків, у зв'язку з чим цей ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.
Заявлений прокурором ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення взагалі необґрунтований у клопотанні, а тому вказаний ризик слідчий суддя вважає припущенням, яке не підтверджуються матеріалами провадження.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Так, слідчий суддя враховує надані стороною обвинувачення дані, що характеризують особу підозрюваного, зокрема посередні характеристики за місцем проживання у селі Олешник Берегівського району, його молодий вік та при цьому відсутність у слідчого судді будь яких відомостей щодо місця роботи чи навчального закладу, де ОСОБА_4 здобував би професійно-технічну чи вищу освіту; такий раніше не судимий, проживає у родині з матір'ю та молодшим братом.
Слідчим суддею врахована наявність обґрунтованої підозри, а також наявність ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та незаконно впливати на свідків.
Отже з огляду на наведене слідчий суддя вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 найбільш м'який запобіжний захід, передбачений ч. 3 ст. 176 КПК України.
Частиною 1 ст. 179 КПК України визначено, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених у кримінальному провадженні ризиків, обставин кримінальних правопорушень та даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя вважає, що на даний час для забезпечення його належної процесуальної поведінки та виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, є достатнім застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність яких доведена прокурором у судовому засіданні.
Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України наявні підстави для визначення строку дії обов'язків, які будуть покладені на підозрюваного ОСОБА_4 на два місяці.
Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. 177, 186, 193, 194, 196, 198, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за №72023071250000033 від 24 листопада 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 229, ч. 1 ст. 209 КК України, про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Олешник Виноградівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
У порядку ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 06 квітня 2025 року наступні обов'язки:
1) не відлучатися з району проживання без дозволу старшого детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_10 , прокурора, за винятком необхідності участі у слідчих діях чи у розгляді кримінального провадження;
2) прибувати до старшого детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_10 , прокурора та суду на першу їхню вимогу;
3) повідомляти старшого детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_10 , прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;
4) здати на зберігання до відповідного органу міграційної служби за місцем реєстрації свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти на старшого детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_10 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1