11 лютого 2025 року м. Мукачево Справа №303/9977/24
2/303/2144/24
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Кость В.В.
секретар судового засідання Івашко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»
до відповідача ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» від імені якого діє Кожухівський Ярослав Ігорович звернулося до з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з неї заборгованості у загальному розмірі 98949,12 грн, з яких:
-за кредитним договором від 11.12.2023 №10229-12/2023 в сумі 27602,50 грн (в т.ч.: 6100,00 грн - основний борг, 21502,50 грн - відсотки);
-за кредитним договором від 15.12.2023 №143271 в сумі 5968,30 грн (в т.ч.: 1900,00 грн - основний борг, 3828,3 грн - відсотки, 240,00 грн - комісія);
-за кредитним договором від 13.11.2023 №18092-11/2023 в сумі 24698,32 грн (в т. ч.: 5369,20 грн - основний борг, 19329,12 грн - відсотки);
-за кредитним договором від 13.11.2023 №17035-11/2023 в сумі 23000,00 грн (в т. ч.: 5000,00 грн - основний борг, 18000,00 грн - відсотки);
-за кредитним договором від 12.12.2023 №4184864 в сумі 17680,00 грн (в т.ч.: 4000,00 грн - основний борг, 13680,00 грн - відсотки).
На підставі ухвали суду від 23 грудня 2024 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
На підставі ухвали суду від 11 лютого 2024 року відзив на позовну заяву поданий представником відповідача Пузіним Д.М. повернуто без розгляду. У задоволенні клопотань представника позивача - Пер'ян А.А. про поновлення процесуального строку для подання доказів та їх долучення до матеріалів справи, а також витребування доказів судом - відмовлено.
Належним чином повідомленні позивач, відповідач та їх представники у судове засідання не з'явилися.
Поряд з цим, представник позивача у змісті позову, а також клопотанні від 07.02.2025 просила судовий розгляд справи проводити за відсутності уповноваженого представника позивача, позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.
11 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (надалі - Позикодавець), правонаступником прав та обов'язків якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (договір факторингу №29042024-1 від 29 квітня 2024 року) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) було укладено договір про надання фінансового кредиту №10229-12/2023 від 11.12.2023 (надалі - Договір), згідно з умовами якого, Позикодавець надав відповідачу кредит в сумі 6100,00 грн. строком на 360 днів (дата погашення кредиту - 04.12.2024).
Відповідно до підпункту 1.4.1 пункту 4.1 Договору, процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.2 цього Договору.
Позичальник зобов'язується сплачувати проценти кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.
15 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» (надалі - Позикодавець 1), правонаступником прав та обов'язків якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (договір факторингу №28032024 від 28 березня 2024 року) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) було укладено договір про споживчий кредит №143271 (індивідуальна частина) від 15.12.2023 (надалі - Договір 1), відповідно до якого Позикодавець 1 надав Позичальнику кредит у сумі 2000,00 грн загальним строком на 105 днів, який складається з пільгового та поточного періодів.
Відповідно до підпунктів 1.3.1 та 1.3.2 пункту 1.3 Договору 1, пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 30.12.2023 (рекомендована дата платежу), поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 29.03.2024 (дата остаточного погашення заборгованості) .
Комісія за надання кредиту становить 240,00 грн, яка нараховується за ставкою 12.00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (підпункт 1.5.1 пункту 1.5 Договору 1)
Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 510,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,70 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (підпункт 1.5.2 пункту 1.5 Договору 1).
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду становлять 4140,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (підпункт 1.5.3 пункту 1.5 Договору 1).
13 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» (надалі - Позикодавець 2), (правонаступником прав та обов'язків якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (договір факторингу №29042024 від 29 квітня 2024 року) та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №18092-11/2023 (надалі - Договір 2), відповідно до якого Позикодавець 2 надав Позичальнику кредит у сумі 8000,00 грн строком на 360 днів (дата погашення кредиту - 06.11.2024).
Відповідно до підпункту 1.4.1 пункту 4.1 Договору 2, процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в пункті 1.2 цього Договору.
Позичальник зобов'язується сплачувати проценти кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.
Також 13 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ», (правонаступником прав та обов'язків якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (договір факторингу №29042024 від 29 квітня 2024 року) та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №17035-11/2023 (надалі - Договір 3), відповідно до якого Позикодавець 2 надав Позичальнику кредит у сумі 5000,00 грн строком на 360 днів (дата погашення кредиту - 06.11.2024).
Відповідно до підпункту 1.4.1 пункту 4.1 Договору 3, процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в пункті 1.2 цього Договору.
Позичальник зобов'язується сплачувати проценти кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.
12 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (надалі - Позикодавець 3), (правонаступником прав та обов'язків якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (договір факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, додаткова угода 2 від 28 липня 2021 року, додаткова угода №24 від 16 травня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року) та ОСОБА_1 було укладено договір позики №4184864 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) (надалі - Договір 4), відповідно до якого Позикодавець 3 надав Позичальнику кредит у сумі 4000,00 грн строком на 30 днів (дата повернення позики - 11.01.2024).
Базова процентна ставка за перший день користування позикою (фіксована) становить 71,71%, базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики (фіксована) становить 3,00%.
Відповідно до пункту 3 Договору 4, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надає Позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку №1 до Договору, який є його невід'ємною частиною.
По відношенню до вищевказаних фактичних обставин справи суд наводить наступні норми права та мотиви їх застосування.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
В свою чергу, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 Цивільного кодексу України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України.
Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
У відповідності з ст.ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною другою ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач посилається на те, що відповідачем було укладено п'ять кредитних договорів, за умовами яких, відповідач мала отримати грошові кошти, шляхом їх перерахування на банківські карткові рахунки ОСОБА_1 .
Наведені вище правочини було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора.
В подальшому, на підставі договорів факторингу укладених між первісними кредитодавцями та позивачем до останнього перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором, Договором 1, Договором 2, Договором 3, Договором 4.
Статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що обов'язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першої, четвертої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно з частиною першою ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Судом встановлено, що 29.04.2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» було укладено договір факторингу №29042024-1 відповідно умов якого Фактор (ТОВ «ФК «ЄАПБ») зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП») (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.16-19).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №29042024-1 від 29 квітня 2024 року ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором в сумі 27602,50 грн (в т.ч.: 6100 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21502,50 грн - сума заборгованості за відсотками) (а.с. 19).
Згідно з даними розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК«ЄАПБ» за Договором в сумі 27602,50 грн (в т.ч.: 6100 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21502,50 грн - сума заборгованості за відсотками) (а.с. 20).
28.03.2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» було укладено договір факторингу №28032024, відповідно умов якого Фактор (ТОВ «ФК «ЄАПБ») зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ») (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, вказаними у реєстрі боржників. (а.с.32-34).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №28032024 від 28 березня 2024 року ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором 1 в сумі 5968,30 грн (в т.ч.: 1900 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3828,30 грн - сума заборгованості за відсотками, 240,00 грн- комісія) (а.с. 36).
Згідно з даними розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором 1 в сумі 5968,30 грн (в т.ч.: 1900 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3828,30 грн - сума заборгованості за відсотками, 240,00 грн- комісія) (а.с. 37).
29.04.2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» було укладено договір факторингу №29042024, відповідно умов якого Фактор (ТОВ «ФК «ЄАПБ») зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ТОВ «АВАНС КРЕДИТ») (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.57-61).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №29042024 від 29 квітня 2024 року ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором 2 в сумі 24698,32 грн (в т.ч.: 5369,20 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19329,12 грн - сума заборгованості за відсотками) та Договором 3 в сумі 23000,00 грн (в т.ч.: 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18000,00 грн - сума заборгованості за відсотками), (а.с. 61).
Згідно з даними розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК«ЄАПБ» за Договором 2 в сумі 24698,32 грн (в т.ч.: 5369,20 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19329,12 грн - сума заборгованості за відсотками) та Договором 3 в сумі 23000,00 грн (в т.ч.: 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18000,00 грн - сума заборгованості за відсотками), (а.с. 49, 56).
14.06.2021 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» було укладено договір факторингу №14/06/21 (з урахуванням додаткових угод № 2 від 28.07.2021, №24 від 16.05.2024), відповідно умов якого Фактор (ТОВ «ФК «ЄАПБ») зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - Боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.68-69).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №24 до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором 4 в сумі 17680,00 грн (в т.ч.: 4000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13680,00 грн - сума заборгованості за відсотками), (а.с. 73).
Згідно з даними розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК«ЄАПБ» за Договором 4 в сумі 17680,00 грн (в т.ч.: 4000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13680,00 грн - сума заборгованості за відсотками), (а.с. 74).
Звертаючись з позовом до суду, позивач виклав обставини, якими обґрунтовував свої позовні вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовом з поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування разом з позовною заявою, та просив розглянути справу за відсутністі представника.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Таким чином, на підставі фактичного аналізу поданих стороною позивача копій договорів факторингу №29042024-1 від 29.04.2024, №28032024 від 28.03.2024, №29042024 від 29.04.2024, №14/06/21 від 14.06.2021 від 14.06.2021, слід зазначити, що такі не містять всіх сторінок договору, що позбавляє суд можливості дослідити їх зміст у повному обсязі та встановити умови вказаних договорів, за якими, як стверджує позивач, відбулося відступлення права грошової вимоги за Договором, Договором 1, Договором2, Договором 3, Договором 4, укладеними між первісними кредитодавцями та ОСОБА_1 , а тому залишилися доказово недоведеними вимоги позивача щодо сплати відповідачем заборгованості за вказаними правочинами.
Отже, позивачем не доведено правомірність заявлених вимог й не доведено факт набуття права грошової вимоги до відповідача за правочинами, які є предметом розгляду у даній справі.
Схожі висновки наведені в постановах суду апеляційної інстанції (постанови Дніпровського апеляційного суду від 21.11.2024 року по справі № 207/4341/23, від 11.12.2024 року по справі № 179/1232/24).
Водночас, відносно фактів перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 за Договором, Договором 1 та Договором 2, Договором 3, Договором 4, слід зазначити наступне.
На підтвердження наявності у відповідача заборгованості за вищезазначеними договорами позивачем було надано копії даних договорів, договорів факторингу, витяги з реєстру боржників, а також розрахунки заборгованості за укладеними кредитними договорами.
Разом з тим, вказані документи не підтверджують факту безпосереднього отримання відповідачем коштів на підставі укладених договорів та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі, який зазначає ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Розрахунки заборгованості (а.с.20, 37, 49, 56, 74), на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредитних коштів та користування ними, а тому не є належними доказами наявності заборгованості. Вказані розрахунки із зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документами, що створені самим позивачем, а відтак, інформація зазначена в них, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких вони були складені, не може відноситися до фактичних даних, які підтверджують заборгованість за предметом позову.
У постановах Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі №200/5647/18 (провадження №61-9618св19), від 28.10.2020 року у справі №760/7792/14-ц (провадження №61-16754св19), від 17.12.2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження №61-22158св19) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.11.2018 року у справі №910/1580/18; від 23.09.2019 року у справі №910/10254/18.
Разом з тим, позивачем не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що відповідачу за Договором, Договором 1, Договром 2, Договром 3 та Договором 4 були перераховані грошові кошти у розмірах, які зазначені позивачем.
Клопотання від позивача про витребування судом інформації від банківської установи (виписки за картковими рахунками відповідача) щодо руху коштів до суду разом з позовною заявою до суду не надходило.
Відтак, належних доказів на обґрунтування обставин, на які посилається позивач у позовній заяві матеріали справи не містять, а тому у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості слід відмовити.
Питання про розподіл витрат зі сплати судового збору суд вирішує в порядку, передбаченому ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 263-265, 279, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області,
1. У задоволенні позову - відмовити повністю.
2. Судові витрати залишити за позивачем.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
5. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, НОМЕР_1 в АТ «ТАСкомбанк», код ЄДРПОУ 35625014.
Представник позивача: Кожухівський Ярослав Ігорович, Пер'ян Ангеліна Андріївна, 07400, м.Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, Київська область.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Представник відповідача: Пузін Денис Миколайович, АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя В.В. Кость