СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/23804/24
пр. № 2/759/1301/25
06 лютого 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Корецької М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,
І. Позиції учасників справи
Аргументи позивачки
08 листопада 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана адвокатом Миненком Олександром Анатолійовичем, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.
Позов обґрунтований тим, що:
- позивачка і відповідач є батьками повнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- ОСОБА_3 навчається в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги;
- відповідач з жовтня 2023 допомогу на утримання дочки не надає, хоча має таку можливість.
У судове засідання позивачка та її представник не з'явилися. 06 лютого 2025 року, до початку розгляду справи по суті, позивачка подала заяву, у якій просила справу розглядати без її участі. Позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечила.
Позиція відповідача
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відзив на позовну заяву відповідач не подав.
Позиція третьої особи
Третя особа, ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явилася. 06 лютого 2025 року, до початку розгляду справи по суті, подала заяву, у якій просила справу розглядати без її участі, Позов просила задовольнити в повному обсязі.
ІІ. Процесуальні дії суду
18 листопада 2024 року суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху у зв'язку з ненаданням примірника позовної заяви з додатками для третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
22 листопада 2024 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначив проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судове засідання на 12 грудня 2024 року.
У зв'язку з неявкою відповідача, судове засідання, призначене на 12 грудня 2024 року, суд відклав на 23 грудня 2024 року.
18 грудня 2024 року до суду надійшло клопотання представника позивачки, адвоката Миненка О.А., про витребування з органів Державної податкової служби України інформації про доходи, отримані відповідачем з жовтня 2023 року до 08 листопада 2024 року.
Зазначене клопотання суд задовольнив, про що 23 грудня 2024 року постановив відповідну ухвалу.
У зв'язку з витребуванням додаткових доказів, судове засідання, призначене на 23 грудня 2024 року, суд відклав на 06 лютого 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Вирішуючи питання про проведення заочного розгляду справи, суд зазначає таке.
Поштові конверти, якими відповідачу на його зареєстроване місце проживання суд направив ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками, повернувся до суду без вручення. Відповідно до трекінгу поштового відправлення причина повернення - закінчення встановленого терміну зберігання (а.с. 44, 45, 49).
Суд зауважує, що листи, що повернулися з відміткою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Указана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22).
З огляду на те, що відповідач відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, а також ураховуючи те, що позивачка проти ухвалення заочного рішення не заперечила, суд без виходу до нарадчої кімнати ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Обставини, які встановив суд
Позивачка і відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції м. Києва 19.07.2005, актовий запис № 1500 (а.с. 6).
Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади від 06.11.2024 № 2024/013453203 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 09 листопада 2007 року (а.с. 17).
Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади від 06.11.2024 № 2024/013454154 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 09 листопада 2007 року (а.с. 18).
23 листопада 2017 року Святошинський районний суд міста Києва ухвалив рішення, згідно з яким визначив стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно (а.с. 12-13).
Згідно з довідкою, виданою Українським державним університетом імені Михайла Драгоманова 17.10.2024 за № 406/24, ОСОБА_3 є студенткою педагогічного факультету денної форми навчання вказаного університету. Форма навчання - держбюджетна. Період навчання з 01.09.2023 до 30.06.2027 (а.с. 16).
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованих та виплачених доходів за період з ІV кварталу 2023 року по ІІІ квартал 2024 року, сума доходу, отримана ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , становить 1 129 668,20 гривень; сума перерахованого податку на доходи фізичних осіб становить 202 224,28 гривень (а.с. 52).
ІV. Мотиви суду
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України). Аналогічна за змістом норма наведена у частині першій статті 4 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Сімейного кодексу України (далі - СК України) кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.
Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).
Способами захисту сімейний прав та інтересів є, зокрема, примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку (пункти 2 частини другої статті 18 СК України).
Відповідно до статті 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно зі статтею 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Тлумачення наведених норм свідчить, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Згідно із ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до пункту 1 зазначеного Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146, утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з 1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо; 2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати; 3) грошових і натуральних премій; 4) оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні; 5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку; 6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов'язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати; 7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій; 8) винагороди, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню; 9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років; 10) допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах; 11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій; 12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв'язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров'я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих; 13) допомоги по безробіттю; 14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються інвалідам першої групи на догляд за ними; 14-1) державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства, призначеної відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»; 15) стипендій, виплачуваних студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; 16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об'єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства; 17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях; 18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю); 19) інших видів заробітку.
Відповідно до ч. 2 ст. 200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
V. Оцінка і висновки суду
У справі, що розглядається:
- ОСОБА_1 пред'явила вимогу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання їх повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно;
- надані ОСОБА_1 докази беззаперечно підтверджують, що ОСОБА_3 досягла 18-ти річного віку, зареєстрована та проживає з позивачкою і продовжує навчання;
- очевидно, що у зв'язку з продовженням навчання ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги;
- ОСОБА_2 має стабільний дохід; розмір доходу відповідача за період з ІV кварталу 2023 року по ІІІ квартал 2024 року, після вирахування податків і зборів, становить 927 443,92 гривень. Наведене свідчить про його спроможність надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці, яка продовжує навчання.
Отже, позивачка за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів довела, що її дочка проживає разом з нею, досягла 18-ти річного віку, продовжує навчання, потребує у зв'язку з цим матеріальної допомоги, а відповідач може таку допомогу надавати.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не скористався своїми процесуальними правами учасника справи, не подав відзиву на позов та не навів суду будь-яких аргументів, якщо у нього такі існували, що спростовують доводи позивачки і надані нею докази в обґрунтування позовних вимог. Доказів неможливості відповідача сплачувати аліменти в заявленому розмірі матеріали справи не містять.
З урахуванням обставин, визначених у ст. 182 СК України, суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача аліментів у заявленому розмірі забезпечить ефективний захист права ОСОБА_3 на утримання, що свідчитиме про вирішення завдань цивільного судочинства.
З огляду на викладене, суд задовольняє позов повністю.
VІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільнені позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Отже, позивачка звільнена від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», яка є чинною на час ухвалення рішення суду, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, якщо його також не звільнено від сплати цих витрат.
Доказів звільнення відповідача від сплати судового збору матеріали справи не містять.
За таких обставин, судовий збір в сумі 1211,20 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280, 282, 288, 289, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 08 листопада 2024 року і до припинення навчання, але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , двадцяти трьох років.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 211,20 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Повне рішення суду складене 11 лютого 2025 року.
Суддя Ю.В. Кравченко