СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/478/25
ун. № 759/5082/24
11 лютого 2025 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні відомості, про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100080000497 від 04.02.2024 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ),
На розгляді суду перебуває вказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави. Клопотання вмотивовано тим, що ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду ; ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, які були підтавою для обрання та продовження запобіжного заходу, на даний час продовжують існувати та не зменшились, більш м'який запобіжний захід, на думку прокурора, з огляду на відомості про особу обвинуваченого та фактичні обставини кримінального правопорушення, не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 .
Захисник, думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити, оскільки останнім не доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також доцільність застосування найсуворішого запобіжного заходу.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою суду від 17.12.2024 року строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого, продовжено до 14 лютого 2025 року включно, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 грн.
Завершити судовий розгляд до закінчення строку дії запобіжного заходу, з огляду на стадію судового провадження, неможливо.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
За змістом положень кримінального процесуального законодавства продовження застосування будь-якого запобіжного заходу, в тому числі у вигляді тримання під вартою, може бути зумовлено тим, що заявлені при застосуванні запобіжного заходу ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд приходить до висновку, що на даний час існує висока ймовірність того, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Так, ризик переховування від суду обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_3 , з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину(позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років), може вдатися до відповідних дій, оскільки у останнього, з врахуванням відомостей про його особу, відсутні достатні міцні соціальні зв'язки та стримуючи фактори.
Ризик того, що обвинувачений ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що останній не працевлаштований, офіційного джерела доходу не має, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів, раніше судимий.
З огляду на фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_3 кримінального правопорушення та відомості про особу обвинуваченого, його процесуальну поведінку (не виконував покладені на нього обов'язки при застосуванні під час досудового розслідування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, ухилявся від суду, у зв'язку з чим був оголошений у розшук), суд вважає, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим ризикам.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд вважає за доцільне залишити попередньо визначений розмір застави як альтернативний запобіжний захід у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 грн., яку вважає співмірною з наявними в кримінальному провадженні ризиками та покладає на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 177, 182,183, 194, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 11 квітня 2025 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 розмір застави у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченимм, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, після внесення якої ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 у разі внесення застави строком на два місяці з моменту внесення застави наступні обов'язки: прибувати до суду за викликом; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цієї ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Строк дії ухвали визначити до 11 квітня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_1