Справа № 756/1877/25
№ 1-кс/756/379/25
11 лютого 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі слідчої судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому в залі судових засідань № 6 Оболонського районного суду міста Києва клопотання прокурора, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 02.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050003783, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Василькоів Київської області, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2 КК України,
10 лютого 2025 року вказане клопотання надійшло до Оболонського районного суду міста Києва і на підставі протоколу розподілу справи між суддями у неавтоматичному режимі було передано на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У поданому клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, наступного дня, за виключенням отримання медичної допомоги, а також за виключенням періоду часу прямування та перебування в укритті на період оголошення повітряної тривоги, строком до 12.04.2025 включно.
В обґрунтування зазначеного клопотання вказано, що слідчими СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100050003783 від 02.12.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2 КК України.
Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 №2201-IX, затвердженого Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому був продовжений і триває по теперішній час.
Під час досудового розслідування встановлено, що у невстановлений час та місці, але не пізніше 21 лютого 2024 року, за невстановлених обставин, невстановлена у ході досудового розслідування особа умисно, з корисливих спонукань, з метою шахрайського заволодіння чужим майном, вступила у попередню змову з ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , (засуджена за вчинення даного кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження №12022100050002635 вироком судді Святошинського районного суду м. Києва від 29.10.2024), та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами. Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння шахрайським шляхом об'єктом нерухомого майна, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , та невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, серед громадян, яких можна віднести до соціально вразливої категорії населення, дізнались про власницю квартири АДРЕСА_3 , яка, відповідно до наявної інформації в Київському міському бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності належала ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка згідно актового запису про смерть № 10413 від 15.05.2022, виданого Київським відділом державної реєстрації смерті ЦМУ МЮ України , померла ІНФОРМАЦІЯ_4.
Після цього, ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_6 (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), виступити фіктивним власником квартири АДРЕСА_3 . ОСОБА_6 будучи обізнаною щодо злочинних намірів ОСОБА_4 , погодилась на пропозицію за грошову винагороду, та надала йому копії власних документів, а саме: паспорт громадянина України, картку платників податків, для виготовлення підробленого договору дарування та фото свого підпису.
Продовжуючи свої протиправні дії, попередньо отримавши відповідну інформацію щодо зазначеного об'єкту нерухомості та його власника в Київському міському бюро технічної інвентаризації, діючи спільно, відповідно до розподілених ролей, невстановлена досудовим розслідуванням особа за невстановлених досудовим розслідуванням обставин придбала нотаріальний бланк серії ВМО №520651, який не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території країни виробника - України. Після чого невстановлена досудовим розслідуванням особа нанесла на бланк відтиск печатки приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9 , та шляхом нанесення плоским способом друку з подальшим друкуванням електрографічним способом друку тексту договору дарування, квартири АДРЕСА_3 , який начеб то укладений 06.10.2009 між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , та посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9 , з внесенням рукописного тексту та підпису від імені «ДАРУВАЛЬНИКА» та «ОБДАРОВУВАНА», підпису від імені нотаріуса ОСОБА_9 .
В подальшому, з метою реалізації злочинного наміру щодо заволодіння шахрайським шляхом вказаного нерухомого майна, невстановлена досудовим розслідуванням особа у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 21.02.2024, передала пакет документів, у тому числі з підробленим договором дарування, державному нотаріусу 12-ї Київської державної нотаріальної контори м. Києва ОСОБА_10 , яка будучи достовірно обізнаною у здійсненні процедури укладання та посвідчення договорів дарування об'єктів нерухомого майна, встановлених Законом та Інструкцією, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, зловживаючи своїми повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди, прийняла рішення та здійснила із порушенням норм закону, укладання та посвідчення договору дарування об'єкту нерухомого майна, 21.02.2024 року зареєструвавши право власності щодо квартири за адресою: АДРЕСА_4 , на підставну особу ОСОБА_6 . Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння шахрайським шляхом об'єктом нерухомого майна, у невстановленому досудовим розслідуванням час та місці, невстановлена досудовим розслідуванням особа, підшукала іншу підставну особу №2, роллю якої було перереєструвати квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , на себе і відразу, у найкоротший термін, здійснити її продаж добросовісному набувачу.
23.02.2024 року ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел, супроводив підставну особу ОСОБА_6 (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) до офісу державного нотаріуса 12-ї Київської державної нотаріальної контори м. Києва ОСОБА_10 , який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , для укладення договору дарування квартири за адресою: АДРЕСА_4 з особою №2, яка прибула на місце самостійно.
Перебуваючи в офісі державного нотаріуса 12-ї Київської державної нотаріальної контори м. Києва ОСОБА_10 , вдаючи із себе власника квартири АДРЕСА_3 , усвідомлюючи, що не є власником вищевказаного майна, ОСОБА_6 (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) у супроводі ОСОБА_4 та у його присутності, підписала договір дарування квартири АДРЕСА_3 на користь підставної особи №2, яка в свою чергу набула право власності на вказаний об'єкт нерухомості.
У подальшому державним нотаріусом 12-ї Київської державної нотаріальної контори м. Києва ОСОБА_10 , яка усвідомлювала, що ОСОБА_6 (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) не є власником квартири за адресою: АДРЕСА_4 , було посвідчено вказаний договір, а відповідні відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в результаті чого невстановлені досудовим розслідуванням особи заволоділи вищевказаним нерухомим майном, завдавши територіальній громаді міста Києва матеріальну шкоду в особливо великих розмірах у сумі у 1 500 100, 00 гривень, відповідно до ринкової вартості квартири станом на 21.02.2024, тобто в особливо великих розмірах.
03 січня 2025 року о 13 годині 20 хвилин, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України.
06 січня 2025 року ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 16.02.2025 включно.
30 січня 2025 року, слідчим за дорученням прокурора було повідомлено підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів розслідування у зв'язку із чим строк досудового розслідування не обраховується.
Так, для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, необхідний додатковий час, який може вийти за межі строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у зв'язку із чим виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу.
З огляду на вказане, враховуючи майновий стан ОСОБА_4 , який не офіційно працевлаштований, не одружений, для належного виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 06.01.2025, прокурор просить продовжити запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною у нічний період часу з 22:00 год. по 06:00 год., за адресою: АДРЕСА_2 .
Для забезпечення інтересів ефективного досудового розслідування, на переконання слідчого, на ОСОБА_4 , необхідно покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не залишати місце свого проживання - АДРЕСА_2 , у період часу з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин наступного дня, за виключенням отримання медичної допомоги, а також за виключенням періоду часу прямування та перебування в укритті на період оголошення повітряної тривоги.
2.Узагальнені позиції сторін у судовому засіданні.
Прокурор, ОСОБА_3 , підтримав викладені у клопотанні доводи, просив його задовольнити, навівши додаткові аргументи щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інкримінованого йому злочину. Також, прокурор стверджував, що під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про необхідність у продовженні дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби до підозрюваного.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби. Просив застосувати особисте зобов'язання, у зв'язку з відсутністю ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний, ОСОБА_4 , підтримав доводи захисника. Також, уточнив що є самозайнятою особою.
3.Мотиви та оцінка слідчої судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, заперечення підозрюваного та захисника, слідчий суддя приходить до таких висновків.
3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного
Запобіжний захід на стадії досудового розслідування може застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру та особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
Як встановлено слідчим суддею, 03 січня 2025 року письмове повідомлення про підозру було вручене особисто ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про його отримання.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчій судді необхідно з'ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, в межах цього кримінального провадження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України, а саме пособництво у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчинене за попередньою змовою групою осіб у період дії воєнного стану, в особливо великих розмірах.
Зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів, встановлено, що у невстановлений час та місці, але не пізніше 21 лютого 2024 року, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та інші особи, за невстановлених обставин, з корисливих спонукань, з метою шахрайського заволодіння чужим майном, вступила у попередню змову.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння шахрайським шляхом об'єктом нерухомого майна, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , та невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, серед громадян, яких можна віднести до соціально вразливої категорії населення, дізнались про власницю квартири АДРЕСА_3 , яка, відповідно до наявної інформації в Київському міському бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності належала ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка згідно актового запису про смерть № 10413 від 15.05.2022, виданого Київським відділом державної реєстрації смерті ЦМУ МЮ України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після цього, ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_6 виступити фіктивним власником квартири АДРЕСА_3 . ОСОБА_6 будучи обізнаною щодо злочинних намірів ОСОБА_4 , погодилась на пропозицію за грошову винагороду, та надала йому копії власних документів, а саме: паспорт громадянина України, картку платників податків, для виготовлення підробленого договору дарування та фото свого підпису.
Продовжуючи свої протиправні дії, попередньо отримавши відповідну інформацію щодо зазначеного об'єкту нерухомості та його власника в Київському міському бюро технічної інвентаризації, діючи спільно, відповідно до розподілених ролей, невстановлена досудовим розслідуванням особа за невстановлених досудовим розслідуванням обставин придбала нотаріальний бланк серії ВМО №520651, який не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території країни виробника - України. Після чого невстановлена досудовим розслідуванням особа нанесла на бланк відтиск печатки приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9 , та шляхом нанесення плоским способом друку з подальшим друкуванням електрографічним способом друку тексту договору дарування, квартири АДРЕСА_3 , який начеб то укладений 06.10.2009 між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , та посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9 , з внесенням рукописного тексту та підпису від імені «ДАРУВАЛЬНИКА» та «ОБДАРОВУВАНА», підпису від імені нотаріуса ОСОБА_9 .
В подальшому, з метою реалізації злочинного наміру, 21.02.2024, передала пакет документів, у тому числі з підробленим договором дарування, державному нотаріусу 12-ї Київської державної нотаріальної контори м. Києва ОСОБА_10 , яка будучи достовірно обізнаною у здійсненні процедури укладання та посвідчення договорів дарування об'єктів нерухомого майна, встановлених Законом та Інструкцією, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, зловживаючи своїми повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди, прийняла рішення та здійснила із порушенням норм закону, укладання та посвідчення договору дарування об'єкту нерухомого майна, 21.02.2024 року зареєструвавши право власності щодо квартири за адресою: АДРЕСА_4 , на підставну особу ОСОБА_6 .
У подальшому державним нотаріусом 12-ї Київської державної нотаріальної контори м. Києва ОСОБА_10 , яка усвідомлювала, що ОСОБА_6 не є власником квартири за адресою: АДРЕСА_4 , було посвідчено вказаний договір, а відповідні відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в результаті чого невстановлені досудовим розслідуванням особи заволоділи вищевказаним нерухомим майном, завдавши територіальній громаді міста Києва матеріальну шкоду в особливо великих розмірах у сумі у 1 500 100, 00 гривень, відповідно до ринкової вартості квартири станом на 21.02.2024, тобто в особливо великих розмірах.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
-Витяга з ЄРДР від 02.12.2024;
-Копією актового запису про смерть № 10413 від 15.05.2022;
-Інформації з Державних реєстрів прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна;
-Протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_6 від 04.10.2024;
-Протоколом огляду предмета від 29.02.2024;
-Протоколом огляду предмета від 26.03.2024;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 16.05.2024;
-Протоколом огляду предмета від 29.02.2024;
-Висновком експерта від 14.05.2024 №СЕ-19/111-24/27286-ДД за результатами проведеної технічної експертизи документів;
-Аналізом технічної інформації.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченогоч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України за викладених у клопотанні обставин.
Також, слідча суддя встановила відповідно до ст. 178 КПК України, що ОСОБА_4 , є раніше не судимим, на утриманні дітей не має, працевлаштований не офіційно.
3.3.Щодо наявності ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Сторона обвинувачення вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.3.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідча суддя вважає, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи тяжкість і характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 суворість можливого покарання і пов'язані із цим негативні наслідки.
На думку слідчої судді, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик актуальним.
Також, слідча суддя враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину та за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі. Так, санкція ч. 5 ст. 190 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а отже є особливо тяжким злочином.
3.3.2. Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
ОСОБА_4 перешкоджав проведенню обшуку, знищував наявні в будинку речі, які можуть мати доказове значення. А отже, це може суттєво ускладнити проведення досудового розслідування в подальшому.
Слідча суддя погоджується з позицією стороною обвинувачення та вважає, що ОСОБА_4 має можливість знищити чи спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
3.3.3. Щодо ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків снує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На думку слідчої судді, підозрюваний ОСОБА_4 особисто знайомий з іншою підозрюваною, знає її місце проживання та ознайомлений з її показаннями, а також йому відомо анкетні дані, місця проживання інших свідків, так як протоколи допитів із зазначенням анкетних даних таких осіб вручено стороні захисту з даним клопотанням.
Вказані обставини формують у слідчої судді переконання щодо наявності ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
3.3.4. Щодо наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність вказаного ризику прокурор обґрунтовує тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має постійних джерел доходу та належних засобів для існування.
Вказана обставина не знайшла свого підтвердження в ході судового засідання.
3.4. Враховуючи вище викладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, слідча суддя вважає доведеним наявність підстав для продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту з забороною залишати житло у період часу із 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин наступного дня, оскільки існують ризики передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. З огляду на те, що оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Враховуючи викладені вище обставини, слідча суддя доходить висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню.
3.5. Щодо визначення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрювану
Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, у зв'язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідча суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не залишати місце свого проживання - АДРЕСА_2 , у період часу з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин наступного дня, за виключенням отримання медичної допомоги, а також за виключенням періоду часу прямування та перебування в укритті на період оголошення повітряної тривоги.
Такі обов'язки здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчою суддею ризиків.
Строк дії таких обов'язків слід визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 12 квітня 2025 року включно.
При цьому, слідча суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчої судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 181, 184, 193-196, 198, 309, 372, 376 КПК України, слідча суддя,
1. Клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
2. Продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строк на 60 (шістдесят) днів, який полягає у забороні у період часу з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин наступного дня, залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 ,без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, а також за виключенням періоду часу прямування та перебування в укритті на період оголошення повітряної тривоги, в межах строку досудового розслідування, тобто до 12 квітня 2025 року включно.
Строк дії ухвали не може перевищувати меж строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, у випадку його не продовження, або не зверненням із обвинувальним актом до суду.
3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не залишати місце свого проживання - АДРЕСА_2 , у період часу з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин наступного дня, за виключенням отримання медичної допомоги, а також за виключенням періоду часу прямування та перебування в укритті на період оголошення повітряної тривоги.
4. Термін дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити до 12 квітня 2025 включно.
5. Направити копію ухвали до відділу поліції № 1 (м. Васильків) Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області, для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та захиснику.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено та проголошено 11 лютого 2025 року.
Слідча суддя ОСОБА_1