Справа №:755/7433/24
Провадження №: 1-кп/755/41/25
"11" лютого 2025 р. м. Київ Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12024100040000141 від 12.01.2024 року в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_7 ,
На розгляді суду перебуває кримінальне провадженні № 12024100040000141 від 12.01.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 360, ч. 2 ст. 360 КК України,
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_8 заявив та подав клопотання про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з тим, що 09.08.2024 року набрав чинності Закон України, яким крадіжки на суму, що не перевищують 3028 грн, віднесено до дрібних крадіжок, за які передбачено адміністративну, а не кримінальну відповідальність.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника, просив клопотання задовольнити. Прокурор не заперечувала проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що будучи раніше судимим, маючи не зняту та не погашену, у встановленому законом України, порядку судимість на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та під час дії ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 року, який в подальшому продовжений та діяв на день вчинення злочину, повторно вчинив новий умисний злочин за наступних обставин.
Так, 14.03.2024 року ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , 14.03.2024 року у вечірній час доби, тобто під час дії воєнного стану, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, що поєднане із проникненням до сховища (підвального приміщення будинку), а саме кабельно-провідникової продукції з метою подальшого її збуту у вигляді лому кольорових металів прибули до тильного боку будинку, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 55.
Реалізуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаний із проникненням у сховище, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає та скориставшись відсутністю сторонніх осіб, підійшли до отвору, який веде до підвального приміщення вказаного будинку, через який ОСОБА_7 проникла усередину. У цей час ОСОБА_3 залишився спостерігати за навколишньою обстановкою та порадами та наданням засобів допомагав ОСОБА_7 .
Проникнувши до сховища, ОСОБА_7 , виявила усередині кабельно-провідникову продукцію, а саме телефонний кабель типу ТПппЗП 50х2х0,4, який належить АТ «Укртелеком» (ЄДРПОУ 21560766) та використовуючи наданий їй ОСОБА_3 заздалегідь підготовлений предмет, а саме кухонний ніж, відрізала їх дві частини загальною довжиною 10 та 5 метрів, після чого частину довжиною 10 метрів передала через отвір ОСОБА_3 , який поклав її до своєї сумки, а частину довжиною 5 метрів, поклала у сумку чорного кольору, яку мала при собі, після чого вилізла через отвір із підвального приміщення.
У подальшому, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 утримуючи при собі таємно викрадене чуже майно, яке стало об'єктом злочинного посягання, почали покидати місце вчинення кримінального правопорушення, однак були затримані працівниками поліції, тим самим, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 виконали всі дії, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але правопорушення не було закінчено з причин, що не залежали від їх волі.
Своїми злочинними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна, з корисливих мотивів ОСОБА_7 та ОСОБА_3 намагався завдати матеріальної шкоди АТ «Укртелеком» (ЄДРПОУ 21560766) на загальну суму 774 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у закінченому замаху на таємне, повторне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що поєднане із проникненням у сховище, вчиненому в умовах воєнного стану.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту обвинувального акту вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 вчинив 14.03.2024 року.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1514 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 3028 грн.
Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_3 інкримінується вчинення замаху на крадіжку на суму 774 грн 00 коп., що становить менше 3028 грн і його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ураховуючи те, що відповідно до обвинувального акту вартість майна, на яке було здійснено замах на крадіжку ОСОБА_3 становила 774 грн 00 коп., тобто ця сума була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 3028 грн, то суд вважає, що, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, то вказані обставини є у даному випадку підставою для закриття кримінального провадження в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України за п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Відтак, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись п. 4 ст. 284, 372 КПК України, суд
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12024100040000141 від 12.01.2024 року в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Кримінальне провадження № 12024100040000141 від 12.01.2024 року, в частині за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, закрити за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.
Учасники кримінального провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Копію ухвали після її проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику.
Повний текст ухвали буде проголошено 11 лютого 2025 року о 15:10.
Суддя ОСОБА_1