Справа № 755/690/25
Провадження №: 3/755/741/25
"10" лютого 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галига І.О. розглянувши питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
встановив
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходилася вказана адміністративна справа.
Постановою судді від 04.02.2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 3 роки 3 місяці 13 днів, без оплатного вилучення транспортного засобу. При цьому постановою вирішено питання про необхідність стягнення судового збору, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи щодо, якої її винесено, судового збору.
Згідно ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Адже, відповідно до п. 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України N 5-рп/2013 від 26.06.2013 року у справі № 1-7/2013, Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, постанову суду, із яких вбачається, що судом була допущена технічна описка, через що можуть виникнути сумніви та протиріччя при виконанні постанови суду, суд приходить до висновку, що допущена описка є очевидною, враховуючи, що виправлення описки не тягне за собою зміну змісту постанови суду по суті, вважаю необхідним виправити описку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 283-285, 304 КпАП України, суддя
постановив
Внести виправлення в постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 04 лютого 2025 року, а саме: доповнити резолютивну частину постанови абзацами: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп. судового збору.
Реквізити для сплати судового збору назва платежу: Сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави; № рахунку: UA478999980313141206000026005; Назва одержувача коштів: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030101.»
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя