Номер провадження 1-кс/754/408/25
Справа № 754/1971/25
Іменем України
11 лютого 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі заявника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Деснянського УП ГУНП у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
05.02.2025 до Деснянського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Деснянського УП ГУНП в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування скарги заявниця наводить, що 03.02.2025 звернулась до Деснянського УП ГУНП у м. Києві із заявою про вчинений злочин, який полягає у незаконних діях вчинених по відношенню до її чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого 20.01.2025 приблизно о 09:30 год на житловому масиві «Троєщина» примусово доставили до збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого по АДРЕСА_1 .
Вказане повідомлення про злочин 03.02.2025 було внесено до ЖЄО за №6206 про що заявниці надано талон-повідомлення. Через відсутність інформації про виконання вимог ст.214 КПК України щодо своєчасного внесенні відомостей до ЄРДР просить зобов'язати уповноважену особу Деснянського УП ГУНП в м. Києві внести відомості про вчинення кримінального правопорушення за її повідомленням від 03.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань та вручити заявнику відповідний витяг з реєстру.
В судовому засіданні скаржниця підтримала доводи скарги, наполягала на її задоволенні. Поясила, що обставини правопорушення дізналась від чоловіка телефоном, який повідомив про перебування поза його волею на території військової частини у АДРЕСА_2 .
Представник Деснянського УП ГУНП в м. Києві в судове засідання не з'явився.
Положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності представника Деснянського УП ГУНП у м. Києві.
Дослідивши матеріали скарги з додатками, пояснення скаржника, враховуючи не виконання органом досудового розслідування положень ст.214 КПК України, що в свою чергу свідчить про різне бачення/тлумачення учасниками процесуальних норм права, слідчий суддя вважає за доцільне надати оцінку таким взаємовідносинам, як в процесуальному аспекті, так і в частині обґрунтованості поданої заяви до правоохоронного органу.
Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України (ст. 26 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого (детектива), прокурора в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
За змістом ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Виходячи з аналізу кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Тобто, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана з одного боку забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Відповідно до інформації викладеної у талоні-повідомленні №6206 ОСОБА_3 наведені суперечливі твердження про дії невстановленої групи чоловіків у військовій формі, які незаконно позбавили свободи її чоловіка ОСОБА_4 , що призвело до перебування останнього у збірному пунктів ІНФОРМАЦІЯ_2 . З огляду на введений на території країни військовий стан та заходи, що вживаються державою з мобілізації громадян України, наведені заявницею обставини не дозволяють слідчому судді перевірити обґрунтованість повідомлення про злочин на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу правопорушення. В той же час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь. Самих посилань заявника на наявність в діях невстановленого кола осіб, вірогідно до причетних до ІНФОРМАЦІЯ_3, низки правопорушень пов'язаних із свободою пересування, вчинених за обставин, викладених у заяві, не достатньо на підтвердження наявності ознак скоєння злочинів, які підслідні Деснянському УП ГУНП у м.Києві, а також потребує більш переконливих тверджень про вчинене правопорушення, що повинно підтверджуються конкретною доказовою базою.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
Тобто, кожне висловлене твердження у заяві про злочин повинно бути підтверджено будь-якими розумними поясненнями (матеріалами), інакше будь-які дії, за такою логікою, можливо піддати сумніву та неправомірній перевірці.
За наведених обставин, слідчий суддя прийшов до висновку, що вимоги заявниці викладенні у повідомленні про злочин продиктовані бажання допомогти блізкій особі уникнути мобілізації, тому підстав для зобов'язання уповноважених осіб Деснянського УП ГУНП в м. Києві внести відомості до ЄРДР не вбачається, а тому в задоволенні вимог за скаргою останньої слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноважених осіб Деснянського УП ГУНП у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1