Номер провадження 2/754/243/25
Справа № 754/7559/24
Іменем України
10 лютого 2025 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючої судді Гринчак О.І.,
за участю секретаря судових засідань Головач О.О.,
представниці позивачки Фареник О.П. ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглядаючи у підготовчому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_4 , через представника - адвоката Фареник Ольгу Петрівну, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якій просить суд визнати за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 78,3 кв.м і включає коридор 8,6 кв.м, три житлові кімнати площами 13,9, 10,1, 23,1 кв.м, ванної 4,4 кв.м та кухні 18,3 кв.м.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 06 червня 2024 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження у справі.
08 червня 2024 року представником відповідача подано заяву про залучення до участі у справи третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_6 .
22 січня 2025 року від представниці позивачки надійшло клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем, в якому позивач просить замінити первісного відповідача ОСОБА_2 на належних відповідачів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
07 лютого 2025 року представником ОСОБА_2 подано клопотання про стягнення судових витрат, в якому представник просить суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати на оплату правничої допомоги у сумі 21 500,00 грн.
10 лютого 2025 року від представника позивача надійшли заперечення на клопотання, в яких, зокрема, зазначається, що у випадку, якщо суд дійде до висновку про необґрунтованість даного заперечення в частині мотивів для відмови в задоволенні клопотання про стягнення судових витрат в повному обсязі, просить суд врахувати доводи про зменшення заявлених до стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу до мінімуму.
У підготовчому засіданні представниця позивачки підтримала клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем та заперечення щодо витрат на професійну правничу допомогу. ОСОБА_2 та його представник не заперечували щодо заміни відповідача та просили суд стягнути витрати на правову допомогу.
Щодо заміни відповідача та залучення третьої особи
Відповідно до ч. 2 ст. 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Отже, правом на звернення до суду із клопотанням про заміну неналежного відповідача належним наділений лише позивач.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц міститься висновок, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
З огляду на зазначене, клопотання позивача про заміну первісного відповідача ОСОБА_2 належними відповідачами - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підлягає задоволенню.
Оскільки ОСОБА_6 залучено до участі у справі як відповідача, то клопотання первісного відповідача - ОСОБА_2 про залучення ОСОБА_6 як третьої особи у справі суд залишає без розгляду.
Щодо судових витрат первісного відповідача
У клопотанні про стягнення судових витрат представник первісного відповідача - ОСОБА_2 вказує, що відповідач вважає необґрунтованими дії позивача з визначення ОСОБА_2 відповідачем у даній справі, оскільки ще до моменту подання позову позивачка знала, що належним відповідачем у даному позові є ОСОБА_6 . Позивач до січня 2025 року не змінювала неналежного відповідача та продовжувала подавати різні процесуальні клопотання та відкладати розгляд справи, у зв'язку з чим відповідач був змушений нести витрати на правничу допомогу.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником первісного відповідача - ОСОБА_2 надано копію Договору про надання правової допомоги № 04/07-03 від 04.07.2024, ордер серії АА № 1286854, рахунок на оплату № 1 від 04.12.2024, платіжну інструкцію № 1824303664 від 05.02.2025, акт № 1 приймання-передачі послуг від 23.01.2025.
Натомість, у запереченнях сторона позивача вказує, що з документів, доданих до позовної заяви, вбачається, що належним чином зареєстроване право власності мають лише ОСОБА_2 та ОСОБА_9 . Інформація щодо інших співвласників спірного майна відсутня, отримати дану інформацію шляхом направлення адвокатських запитів не вдалося, тому позивач, користувався своїм правом щодо витребування доказів, які були необхідні для визначення складу учасників справи.
Представниця позивачки зазначає, що явка відповідача чи його представника не була визнана судом обов'язковою, тому участь в судових засіданнях була їх особистим вибором, і тому витрати на участь в судових засіданнях не можуть бути покладені на позивача. Вважає, що заявлені відповідачем витрати на правничу допомогу є необґрунтованими, та не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, їх стягнення буде становити надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
Згідно з ч. 5 ст. 51 ЦПК України відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 922/676/21 зазначено, що «подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат».
У постанові від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України.
При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу)».
Суд зауважує, що залучення ОСОБА_2 як відповідача у даній справі відбулось внаслідок неправильних дій сторони позивача, який не надав суду докази про те, що ним були вжиті заходи для недопущення пред'явлення позову саме до вказаної особи. Суд бере до уваги, що позивачем не було вжито відповідних дій з встановлення дійсної особи, яка має відповідати за позовом в цій справі, зокрема, шляхом звернення до суду із клопотанням про забезпечення доказів до подання позову шляхом витребування доказів щодо кола спадкоємців у порядку ст. 116 ЦПК України, а клопотання про заміну відповідача подано через тривалий час після відкриття провадження у даній справі, у зв'язку з чим заявлене представником ОСОБА_2 клопотання про стягнення витрат на правову допомогу є правомірним.
Водночас, представником первісного відповідача - ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву визначено розмір витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн, а в клопотанні про стягненн судових витрат збільшено суму витрат на правничу допомогу - 21500,00 грн.
З огляду на викладене, на підставі ч. 4 ст. 141 ЦПК України суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у відшкодуванні судових витрат в частині перевищення суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, а саме 11500,00 грн.
Стороною позивача також заявлено про зменшення витрат на правову допомогу первісному відповідачу.
Суд вважає, що витрати на правничу допомогу в сумі 8700,00 грн, а саме 6000,00 грн - за подання відзиву на позовну заяву та 2700,00 грн - участь представника у всіх підготовчих засіданнях, відповідають критеріям реальності, обґрунтованості, співмірності та пропорційності.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь первісного відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8700,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 12, 51, 141, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,
1. Клопотання представника позивачки ОСОБА_4 - адвоката Фареник Ольги Петрівни про заміну первісного відповідача належними відповідачами задовольнити.
2. Замінити первісного відповідача - ОСОБА_2 , у справі № 754/7559/24 - на належних відповідачів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
3. Клопотання первісного відповідача - ОСОБА_2 про залучення ОСОБА_6 як третьої особи у справі залишити без розгляду.
4. Зобов'язати позивачку - ОСОБА_4 , надати до суду нову редакцію позовної заяви з урахуванням нового складу учасників справи, а також докази надсилання копії нової редакції позовної заяви іншим учасникам справи.
5. Відповідачам в п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали та нової редакції позовної заяви (в залежності від того, який документ отримано пізніше) подати суду відзив на позовну заяву та всі наявні в них докази, які стосуються предмета спору, з одночасним направленням копії відзиву та додатків до нього всім учасникам справи та наданням суду доказів про здійснення вказаних дій.
6. Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідачі мають право пред'явити зустрічний позов в строк для подання відзиву.
7. Розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання права власності на спадкове майно відкласти на 13 березня 2025 року об 11:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Деснянського районного суду м. Києва (м. Київ, пр. Червоної Калини, 5В, зал 34).
8. Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8700,00 грн.
9. Ухвалу направити учасникам судового процесу.
10. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 10.02.2025.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана Гринчак