ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/118/25
провадження № 4-с/753/22/25
"03" лютого 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Лавринчук А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОВСЬКОЇ ВІКТОРІЇ ВІКТОРІВНИ, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій протиправним та скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, зобов'язання вчинити дії,
Заявник звернуся до суду із скаргою на неправомірні дії старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Осовської Вікторії Вікторівни про скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та зобов'язання вчинити дії.
Посилається на те, що 28 вересня 2020 року Дарницьким районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі № 753/8157/18, яке набрало законної сили, за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики кредитором спадкодавця, яким задоволено позовну заяву та стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1/2 частину боргу за зобов'язаннями спадкодавця ОСОБА_7 за договором позики в розмірі 549 785,41 грн. та судовий збір в розмірі 4 405,00 грн. а усього 554 190,41 грн.; стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 1/2 частину боргу за зобов'язаннями спадкодавця ОСОБА_7 за договором позики в розмірі 549 785,41 грн. та судовий збір в розмірі 4 405,00 грн. а усього 554 190,41 грн.
На виконання вказаного рішення суду Дарницьким районним судом м. Києва 02 серпня 2024 року видано виконавчий лист в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 1/2 частину боргу за зобов'язаннями спадкодавця ОСОБА_7 за договором позики в розмірі 549 785,41 грн. та судовий збір в розмірі 4 405,00 грн. а усього 554 190,41 грн.
22 листопада 2024 року скаржник подав до Дарницького відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву про відкриття виконавчого провадження.
18 грудня 2024 року представник скаржника отримав повідомлення від старшого державного виконавця Осовської Вікторії Вікторівни про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання, згідно пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання.
Скаржник вважає дії старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Осовської Вікторії Вікторівни протиправними, а його права, порушені, що і зумовило його звернення до суду з даною скаргою.
Представник скаржника в судовому засіданні скаргу підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити з підстав зазначених в скарзі.
Суб'єкт оскарження в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку. При цьому, направила пояснення у яких просила суд відмовити у задоволенні скарги, оскільки нею правомірно винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання, згідно пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та розгляд справи просила проводити за її відсутністю.
Суд, заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали виконавчого провадження, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Як встановлено судом, 28 вересня 2020 року Дарницьким районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі № 753/8157/18, яке набрало законної сили, за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики кредитором спадкодавця, яким задоволено позовну заяву та стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1/2 частину боргу за зобов'язаннями спадкодавця ОСОБА_7 за договором позики в розмірі 549 785,41 грн. та судовий збір в розмірі 4 405,00 грн. а усього 554 190,41 грн.; стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 1/2 частину боргу за зобов'язаннями спадкодавця ОСОБА_7 за договором позики в розмірі 549 785,41 грн. та судовий збір в розмірі 4 405,00 грн. а усього 554 190,41 грн.
На виконання вказаного рішення суду Дарницьким районним судом м. Києва 02 серпня 2024 року видано виконавчий лист в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 1/2 частину боргу за зобов'язаннями спадкодавця ОСОБА_7 за договором позики в розмірі 549 785,41 грн. та судовий збір в розмірі 4 405,00 грн. а усього 554 190,41 грн.
22 листопада 2024 року скаржник подав до Дарницького відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву про відкриття виконавчого провадження.
18 грудня 2024 року представником стягувача безпосередньо у відділу державної виконавчої служби отримано власноруч повідомлення старшого державного виконавця Дарницького ВДВС Осовської Вікторії Вікторівни від 26 листопада 2024 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, згідно пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання. Також у повідомленні від 26 листопада 2024 року зазначено, що стягувачем до заяви про примусове виконання рішення не додано жодного документу, який підтверджує, що боржник є власником нерухомого майна за місцезнаходженням відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна
Частиною першою статті 77 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що під час виконання рішень стосовно іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, які відповідно проживають (перебувають) чи зареєстровані на території України або мають на території України власне майно, яким володіють самостійно або разом з іншими особами, застосовуються положення цього Закону.
Відповідно до абзацу тридцятого пункту 3 розділу III Інструкції у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.
Так, зміст частини першої статті 24, частини першої статті 77 Закону України «Про виконавче провадження» та абзацу тридцятого пункту 3 розділу III Інструкції свідчить про те, що фактично проведення виконавчих дій стосовно іноземців за місцезнаходженням їх майна на території України можливе за наявності підтвердження факту володіння боржниками-іноземцями майном, що, в силу статей 316, 317, 319 ЦК України, є складовою змісту права власності.
Законом України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 р.» зупинено дію Конвенції 1993 року та Протоколу до неї у відносинах з російською федерацією з 27 грудня 2022 р., а 29 грудня 2023 р. Конвенція припинала дію для України.
Відповідно до інформації, викладеній у листі Міністерства закордонних справ України від 03 жовтня 2022 р. №71/14-500-77469, з 24 лютого 2022 р. розірвано дипломатичні відносини між Україною і російською федерацією у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території російської федерації та діяльність дипломатичних установ російської федерації на території України зупинено. Комунікація Міністерства закордонних справ України з органами державної влади російської федерації за посередництва третіх держав не здійснюється.
У відповідності до статті 71 Закону України «Про міжнародне приватне право», спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.
Як вбачається з матеріалів справи предметом розгляду Дарницьким районним судом міста Києва справи № 753/8157/18 були вимоги ОСОБА_4 про стягнення зі спадкоємців боргу за зобов'язаннями спадкодавця ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виникли на підставі договору позики від 01 березня 2013 року.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Так, боржник ОСОБА_6 є іноземцем та спадкоємцем за законом, яка в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7 , та яка на даний час свідоцтво про право на спадщину не отримувала.
Оскільки, за час життя спадкодавець ОСОБА_7 , на підставі Договору купівлі-продажу майна від 24.12.1997 року був власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , то дана квартира після його смерті увійшла до загальної спадкової маси.
В розумінні пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою факту вже набутого права на нерухоме майно, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому, відсутність реєстрації права власності на спадкове майно відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення ОСОБА_6 прав користування та володіння належним їй на праві спільної власності вищевказаним спадковим майном. У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини.
Так, прийнявши у встановленому законом порядку спадщину після смерті ОСОБА_7 , зокрема спадкоємець ОСОБА_6 має права 1/3 частини в рівних частинах з іншими спадкоємцями квартири АДРЕСА_1 з часу відкриття спадщини та як наслідок, набула право володіння та користування вказаним нерухомим майном, що в силу статей 316, 317, 319 ЦК України, є складовою змісту права власності.
Відтак, в силу частини першої статті 24, частини першої статті 77 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання виконавчого листа № 753/8157/18, виданого від 02 серпня 2024 р. Дарницьким районним судом міста Києва, є Дарницький відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а саме за місцезнаходженням належної боржнику іноземцю частки майна - 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , якою боржник-іноземець, в силу ЦК України користується та володіє з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 .
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Таким чином, оскільки оскаржуване повідомлення суперечить принципу верховенства права, меті й завданням цивільного судочинства, які спрямовані на захист порушеного права та виконання остаточного судового рішення, суд вважає, що є законом передбачені підстави для скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 26 листопада 2024 року та зобов'язання уповноважених посадових осіб Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вирішити питання про прийняття виконавчого листа №753/8157/18, виданого 02.08.2024 року.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню.
Виходячи з наведеного, керуючись стст. 259, 353, 447-452 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -
Скаргу ОСОБА_8 задовольнити.
Визнати дії старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОВСЬКОЇ ВІКТОРІЇ ВІКТОРІВНИ щодо винесення повідомлення від 26.11.2024 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, виданого 2.08.2024 року Дарницьким районним судом м. Києва по цивільній справі №753/8157/18, неправомірними.
Скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, складене 26.11.2024 року старшим державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОВСЬКОЮ ВІКТОРІЄЮ ВІКТОРІВНОЮ.
Зобов'язати уповноважених посадових осіб Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вирішити питання про прийняття виконавчого листа №753/8157/18, виданого 2.08.2024 року про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої у АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 554 190 грн. 41 коп. до примусового виконання в порядку та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження".
Стягнути з старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОВСЬКОЇ ВІКТОРІЇ ВІКТОРІВНИ на користь держави 3 633 грн. 60 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня виготовлення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 10.02.2025 року.
Суддя