Справа № 752/529/25
Провадження № 1-кс/752/845/25
07 лютого 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна- адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному проваджені №12024100010002031 від 02.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 369 КК України,
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100010002031 від 02.07.2024, у якому прокурор просить накласти арешт на майно, вилучене 21.01.2025 під час обшуку автомобіля марки «Volswagen Passat», 2001 року випуску, н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , а саме на:
- свідоцтво про закінчення практичної підготовки Ржищівської філії «Ягуар» Серія РРТ НОМЕР_5, видане на ім?я ОСОБА_6 ;
- свідоцтво про закінчення теоретичної підготовки Філії «АШ МЕГА ДРАЙВ ТОВ АВТО ДРАЙВ ІНВЕСТ» Серія PDR НОМЕР_6 на ім?я ОСОБА_7 ;
- свідоцтво про закінчення практичної підготовки Філії «АШ МЕГА ДРАЙВ ТОВ АВТО ДРАЙВ ІНВЕСТ» Серія РРТ НОМЕР_7 на ім?я ОСОБА_8 ;
- транспортний засіб «Volkswagen Passat", н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 ;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль «Volswagen Passat», сірого кольору, н.з. НОМЕР_1 ;
- ключі від автомобіля «Volswagen Passat», сірого кольору, н.з. НОМЕР_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100010002031 від 02.07.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 , вступивши у попередню змову з ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , вчинив ряд кримінальних правопорушень (злочинів) у сфері службової діяльності за наступних обставин.
ОСОБА_11 , маючи намір отримати посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «В», 15 травня 2024 року звернулась за мобільним телефоном до ОСОБА_9 , з метою проходження курсів з навичок керування транспортним засобом. В подальшому в процесі проходження курсів, ОСОБА_9 запевнив, що здати теоретичний та практичний іспити для отримання водійського посвідчення практично не можливо та почав вимагати неправомірну вигоду для себе та третіх осіб за свою допомогу у сприянні вирішення вказаних питань.
Так, 17.06.2024 ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , з метою одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, з метою вчинення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, , почав вимагати з ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 1000 Долларів США за вплив на службових осіб територіального сервісного центру МВС №7141, шляхом використання наявних зв'язків та особистих знайомств ОСОБА_4 та повідомив, що іспит необхідно здавати в м. Черкаси.
11.08.2024 в ході проведення контролю за вчиненням злочину ОСОБА_11 перебуваючи за адресою: м. Київ вул. Чапека Карела, 8, на вимогу ОСОБА_9 , за вирішення питання щодо позитивного складання теоретичного іспиту в ТСЦ МВС № 7141, що розташований за адресою: Черкаська область м. Черкаси вул. Лесі Українки, 21, передала грошові кошти в сумі 1000 долларів США та в подальшому діяла за вказівками ОСОБА_9 .
ОСОБА_9 у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 11.09.2024, невстановленим способом, передав частину грошових коштів ОСОБА_10 для подальшої передачі ОСОБА_4 для здійснення ним впливу на прийняття рішення службовими особами ТСЦ № 7141 у позитивному складанні теоретичного іспиту на знання правил дорожнього руху ОСОБА_11 .
В свою чергу ОСОБА_4 , маючи особисті знайомства із службовими особами ТСЦ МВС №7141, шляхом передачі, невстановленим способом частини грошових коштів, вчинив вплив на останніх для позитивного вирішення питання у складанні теоретичного іспиту на знання правил дорожнього руху.
В подальшому, 11.09.2024 ОСОБА_11 , діючи під контролем правоохоронних органів, перебуваючи в ТСЦ МВС №7141, виконуючи вказівки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 успішно склала теоретичний іспит на знання правил дорожнього руху, за допомогою невстановлених під час досудового розслідування службових осіб ТСЦ МВС №7141
Крім того, після успішного складання ОСОБА_11 теоретичного іспиту на знання правил дорожнього руху, ОСОБА_9 розуміючи порядок отримання посвідчення водія та необхідність в отриманні ОСОБА_11 свідоцтва про закінчення навчального закладу, діючи за попередньою змовою з невстановленою під час досудового розслідування особою, 30.09.2024 почав вимагати грошові кошти в сумі 6 000 грн. для сприяння у проходженні навчання в автошколі ТОВ «Автошкола Веста», без фактичного відвідування занять, шляхом здійснення впливу на службових осіб ТОВ «Автошкола Веста.
Так, 01.10.2024 в ході проведення контролю за вчиненням злочину, ОСОБА_11 перебуваючи на автомобільному пакувальному майданчику біля закладу громадського харчування «Макдональдс» у м. Києві по пл. Деміївська, 1, на вимогу ОСОБА_9 , за вирішення питання щодо зарахування на навчання в автошколі ТОВ «Автошкола Веста», без фактичного відвідування занять, передала грошові кошти в сумі 6 000 грн. та в подальшому діяла за вказівками ОСОБА_9 .
В подальшому, невстановленими особами було внесено відомості про закінчення навчання ОСОБА_11 автошколи до ЄДР МВС.
Кім того, ОСОБА_9 розуміючи порядок отримання посвідчення водія та необхідність в подальшому ОСОБА_11 у складанні іспиту з практичного керування транспортним засобом, діючи за попередньою змовою з невстановленою під час досудового розслідування особою, 15.11.2024 почав вимагати грошові кошти в сумі 15 000 грн. для сприяння позитивної здачі практичного іспиту, шляхом здійснення впливу на службових осіб ТСЦ МВС № 8049, що розташований в м. Києві по вул. Усенка, 8.
Так, 20.11.2024, в ході проведення контролю за вчиненням злочину, ОСОБА_11 перебуваючи на зупинці громадського транспорту «площа Деміївська» у м. Києві по проспекту Науки, на вимогу ОСОБА_9 , за вирішення питання щодо позитивного складання практичного іспиту в ТСЦ МВС № 8049, передала грошові кошти в сумі 15 000 грн. та в подальшому діяла за вказівками ОСОБА_9
ОСОБА_9 , у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 21.11.2024, невстановленим способом, передав частину грошових коштів невстановленій під час досудового розслідування особі для здійснення ним впливу на прийняття рішення службовими особами ТСЦ № 8049 у позитивному складанні практичного іспиту з керування транспортним засобом ОСОБА_11 .
В подальшому, 21.11.2024 ОСОБА_11 , діючи під контролем правоохоронних органів, перебуваючи в ТСЦ МВС №8049, виконуючи вказівки ОСОБА_9 успішно склала практичний іспит з керування транспортним засобом та отримала посвідчення водія на право керування транспортним засобом категорії «В».
21.01.2025, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва, проведено обшук автомобіля марки «Volswagen Passat», 2001 року випуску,
н.з. НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_4 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , під час якого було виявлено та вилучено: свідоцтво про закінчення практичної підготовки Ржищівської філії «Ягуар» Серія РРТ НОМЕР_5, видане на ім?я ОСОБА_6 ; свідоцтво про закінчення теоретичної підготовки Філії «АШ МЕГА ДРАЙВ ТОВ АВТО ДРАЙВ ІНВЕСТ» Серія PDR НОМЕР_6 на ім?я ОСОБА_7 ; свідоцтво про закінчення практичної підготовки Філії «АШ МЕГА ДРАЙВ ТОВ АВТО ДРАЙВ ІНВЕСТ» Серія РРТ НОМЕР_7 на ім?я ОСОБА_8 ; транспортний засіб «Volkswagen Passat", н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль «Volswagen Passat», сірого кольору, н.з. НОМЕР_1 ; ключі від автомобіля «Volswagen Passat», сірого кольору, н.з. НОМЕР_1 .
21.01.2025 вищезазначене вилучене під час обшуку майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024100010002031 від 02.07.2024.
21.01.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
На підставі зазначеного прокурор просить про задоволення клопотання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити. Зазначив, що метою арешту майна є збереження речових доказів та конфіскація майна.
Власник майна ОСОБА_4 та його представник - адвокат ОСОБА_5 заперечили проти задоволення клопотання в частині арешту автомобіля, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та ключів від автомобіля.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про його задоволення з таких підстав.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100010002031 від 02.07.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 368 КК України.
21.01.2025, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від16.01.2025, проведено обшук автомобіля марки «Volswagen Passat», 2001 року випуску, н.з. НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_4 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , під час якого було вилучено: свідоцтво про закінчення практичної підготовки Ржищівської філії «Ягуар» Серія РРТ НОМЕР_5, видане на ім?я ОСОБА_6 ; свідоцтво про закінчення теоретичної підготовки Філії «АШ МЕГА ДРАЙВ ТОВ АВТО ДРАЙВ ІНВЕСТ» Серія PDR НОМЕР_6 на ім?я ОСОБА_7 ; свідоцтво про закінчення практичної підготовки Філії «АШ МЕГА ДРАЙВ ТОВ АВТО ДРАЙВ ІНВЕСТ» Серія РРТ НОМЕР_7 на ім?я ОСОБА_8 ; транспортний засіб «Volkswagen Passat", н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль «Volswagen Passat», сірого кольору, н.з. НОМЕР_1 ; ключі від автомобіля «Volswagen Passat», сірого кольору, н.з. НОМЕР_1 .
Постановою слідчого від 21.01.2025 вищезазначене вилучене під час обшуку майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024100010002031 від 02.07.2024.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Правовою підставою арешту майна є положення ст. 170 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. У цьому випадку за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Матеріалами клопотання обґрунтовано, що вилучені 21.01.2025 під час обшуку транспортного засобу марки «Volswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , речі та документи, а саме: два свідоцтва про закінчення практичної підготовки, свідоцтво про закінчення теоретичної підготовки, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ключі від автомобіля, містять чи можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, яке розслідується у даному кримінальному провадженні, тобто такі речі та документи відповідають ознакам, зазначеним в ч.1 ст. 98 КПК України, і мають значення речових доказів.
Слідчим суддею встановлено, що заявлена прокурором мета щодо збереження речових доказів, може бути досягнута шляхом застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Таким чином, накладення арешту на вищезазначені речі та документи відповідає критерію розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, з огляду на те, що таке майно може бути використане як докази під час судового розгляду для встановлення факту або обставин у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, з метою запобігання приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилучених під час обшуку вказаних речей та документів, на вказане майно необхідно накласти арешт.
Що стосується решти майна на яке слідчий у клопотанні просив накласти арешт, слід зазначити таке.
Згідно із вимогами п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
У разі арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
21.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, щоОСОБА_4 набув у цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваного.
У судовому засіданні досліджено матеріали кримінального провадження, додані прокурором до клопотання на обґрунтування обставин, що дають підстави підозрюватиОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дійОСОБА_4 , дослідження цих документів у сукупності формують у слідчого судді внутрішнє переконання, що мали місце обставини, про які зазначається у клопотанні, та що до їх вчинення може бути причетнимОСОБА_4 , тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Санкція інкримінованого ОСОБА_4 злочину передбачає покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.
Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (ч. 1 ст. 59 КК України).
Кримінальний закон не встановлює прямого співвідношення чи обмеження обсягу конфіскації майна як виду покарання із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Покарання у вигляді конфіскації майна, як і будь-яке інше покарання, встановлюється вироком суду. Оскільки на цьому етапі кримінальне провадження ще не розглянуто судом по суті та вирок не постановлений, слідчий суддя не має змоги передбачити ні сам факт його постановлення, ні можливий обсяг конфіскації майна як виду покарання, вказані події на цьому етапі повинні розглядатися лише як вірогідні.
Тобто, у випадку визнання винуватимОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 369-2 КК України, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна, тому, на переконання слідчого судді, прокурор довів необхідність арешту майна підозрюваного з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.
Згідно відомостей з реєстраційної картки транспортного засобу, право власності на автомобіль Volswagen Passat, 2001 року випуску, н.з. НОМЕР_1 , зареєстровано за ОСОБА_4 .
Прокурором доведено існування достатніх підстав вважати, що не накладення арешту на зазначене майно, може призвести до його можливого відчуження, передачі на користь третіх осіб або настання інших негативних наслідків.
Отже, слідчий суддя, з урахуванням встановлених обставин, дійшов висновку, що на вказане майно підозрюваного може бути накладено арешт з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Оцінюючи підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчий суддя враховує, що чинним кримінальним процесуальним законом передбачено правову підставу та умови обмеження права власності. Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
З огляду на викладене, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 132, 170-173, 175, 309, 395, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 21.01.2025 під час обшуку транспортного засобу марки «Volswagen Passat», 2001 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , а саме:
- свідоцтво про закінчення практичної підготовки Ржищівської філії «Ягуар» Серія РРТ НОМЕР_5 видане на ім?я ОСОБА_6 ;
- свідоцтво про закінчення теоретичної підготовки Філії «АШ МЕГА ДРАЙВ ТОВ АВТО ДРАЙВ ІНВЕСТ» Серія PDR НОМЕР_6 на ім?я ОСОБА_7 ;
- свідоцтво про закінчення практичної підготовки Філії «АШ МЕГА ДРАЙВ ТОВ АВТО ДРАЙВ ІНВЕСТ» Серія РРТ НОМЕР_7 на ім?я ОСОБА_8 ;
- транспортний засіб «Volkswagen Passat", д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіля «Volswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , ключі від автомобіля «Volswagen Passat».
Ухвала про арешту майна підлягає негайному виконанню після її оголошення прокурором, слідчим у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1