Справа №712/1849/24
Провадження № 2/712/228/29
20 січня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого судді - Токової С.Є.
при секретарі - Білик О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У лютому 2024 року Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь втрачений внаслідок каліцтва заробіток та втрати загальної працездатності за період з 15 січня 2018 року по 15 січня 2024 року в загальній сумі 127 190 грн. та моральну шкоду в розмірі 70 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 15 січня 2018 року приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 , керуючи легковим автомобілем марки DACIA LOGAN 1.4, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в темну пору доби по вул. Сумгаїтській м. Черкасах зі сторони вул. Корольова в напрямку вул. 30 років Перемоги, біля АЗС «Sentosa Oil», всупереч вимогам пунктів 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, не дотримався такої швидкості руху, щоб мати змогу зупинити свій транспортний засіб, та в момент виникнення небезпеки для його руху, яку він об'єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1 , яка перетинала проїзну частину вул. Сумгаїтської зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, чим її було завдано значні тілесні ушкодження.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди Позивач отримала: закриті переломи правого плеча, кісток правої гомілки, травми живота з розривом печінки, діафрагми, брижі кишечника з крововиливами в черевну порожнину та за очеревинний простір, травму грудної клітки справа з попаданням крові та повітря в плевральну порожнину, травму тазу з переломом кісток тазу з обох сторін, садна волосяної частини голови, які супроводжувалися загрозливим для життя коматозним станом. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 02-01/644 від 04 червня 2018 року (долучений до справи №712/9045/18) вказані тілесні ушкодження є небезпечними для життя і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що в результаті привели до інвалідності позивача (2 група з ураженням опорно - рухового апарату) та втрати третини і більше загальної працездатності.
В обліковій картці державного транспортного засобу вказано, що власником легкового автомобіля марки DACIA LOGAN 1.4, державний номерний знак НОМЕР_1 є Головне управління статистики у Черкаській області.
З огляду на те, що водій службового автомобіля марки DACIA LOGAN 1.4, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , з вини якого сталася ДТП, в якій постраждала Позивач, перебував у трудових стосунках з власником транспортного засобу, яким є Головне управлінню статистики у Черкаській області, проте здійснив ДТП не під час виконання службових обов'язків, тому саме йому слід відшкодувати заробіток (дохід), втрачений позивачкою у розмірі 127 190,00 грн.
Крім того, позивач зазначає, що в результаті каліцтва, отриманого внаслідок ДТП, їй була завдана позивачу завдана ще й моральна шкода, що виразилась у негативних змінах у її житті, щоденні думок та спогадів про наслідки ДТП, страх можливого повторення подій, негативні переживання через те, що стала інвалідом, потреба в униканні аналогічних обставин, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні, важкість виконання повсякденних обов'язків, фіксованість уваги на проблемі одужання та реабілітації, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, бажання уникати контактів, обурення, побоювання щодо майбутнього стану здоров'я та тривалості курсу реабілітації, на що необхідні кошти. Моральну шкоду позивач оцінює в 70000 грн., яку просить стягнути з відповідача на свою користь.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 квітня 2024 року відкрито позовне провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву та протягом п'яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи скерував до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі та участі позивача. Заявлені вимоги підтримав. Проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. З заявами чи клопотаннями до суду не звертався.
Зі згоди представника позивача, відповідно до ст. 284 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об'єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 12 ЦПК України передбачає ,що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3ст. 13 ЦПК України).
Судом встановлено, що 15 січня 2018 року приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 , керуючи легковим автомобілем марки DACIA LOGAN 1.4, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в темну пору доби по вул. Сумгаїтській м. Черкасах зі сторони вул. Корольова в напрямку вул. 30 років Перемоги, біля АЗС «Sentosa Oil», всупереч вимогам пунктів 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, не дотримався такої швидкості руху, щоб мати змогу зупинити свій транспортний засіб, та в момент виникнення небезпеки для його руху, яку він об'єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1 , яка перетинала проїзну частину вул. Сумгаїтської зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, чим її було завдано значні тілесні ушкодження.
Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами; на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з випробуванням на 2 роки; цивільний позов ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Черкаській області про стягнення заробітку, втраченого внаслідок каліцтва та втрати загальної працездатності залишено без розгляду та рекомендовано звернутись з позовом в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 11 червня 2020 року у справі № 712/9045/18 вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2020 року залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 11 листопада 2020 року касаційні скарги цивільного відповідача - Головного управління статистики у Черкаській області та потерпілої ОСОБА_1 задоволено частково; вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 червня 2020 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року скасовано в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 , призначено у цій частині новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року, «згідно з вироком ОСОБА_2 15 січня 2018 року приблизно о 19:00, керуючи автомобілем марки «Dacia» модель «Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є Головне управління статистики у Черкаській області, рухаючись по вул. Сумгаїтській м. Черкасах зі сторони вул. Корольова в напрямку вул. 30 років Перемоги, біля АЗС «Sentosa Oil», всупереч вимогам пунктів 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, у темну пору доби не дотримався такої швидкості руху, щоб мати змогу зупинити свій транспортний засіб, та в момент виникнення небезпеки для його руху, яку він об'єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1 , яка перетинала проїзну частину вул. Сумгаїтської зліва направо відносно напрямку руху автомобіля.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_1 отримала тяжкі тілесні ушкодження.
Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_2 має причинний зв'язок із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння потерпілій ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень».
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
ОСОБА_1 є потерпілою у кримінальному провадженні № 12018251010000313.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 02-01/644 від 04 червня 2018 року, в результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження: закриті переломи правого плеча, кісток правої гомілки, травми живота з розривом печінки, діафрагми, брижі кишечника з крововиливами в черевну порожнину та за очеревинний простір, травму грудної клітки справа з попаданням крові та повітря в плевральну порожнину, травму тазу з переломом кісток тазу з обох сторін, садна волосяної частини голови, які супроводжувалися загрозливим для життя коматозним станом. Вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень і є небезпечними для життя.
Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 1 ст. 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконанням ним своїх трудових (службових) обов'язків. Таким чином, обов'язок роботодавця відшкодувати шкоду, завдану її працівником іншим особам настає лише за сукупності таких обставин, як наявність трудових відносин між працівником, з вини якого заподіяно шкоду, та роботодавцем, а також заподіяння шкоди особою у зв'язку з виконанням трудових відносин.
Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи № 712/12463/20, ОСОБА_2 дійсно перебував у трудових відносинах з Головним управлінням статистики у Черкаській області, проте на момент скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди не виконував своїх трудових обов'язків та використовував службовий автомобіль у позаробочий час без достатніх на те правових підстав. Вказану обставину неодноразово підтвердив і сам ОСОБА_2 під час судового розгляду відносно нього обвинувального акту у кримінальному провадженні.
Таким чином, Відповідач по справі є належним відповідачем у даній справі.
Враховуючи викладене вище, Позивач звернулася з указаним позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення на її користь втрачений внаслідок каліцтва заробіток та втрати загальної працездатності за період з 15 січня 2018 року по 15 січня 2024 року в загальній сумі 127 190 грн. та моральну шкоду в розмірі 70 000 грн.
Так, частинами 1 та 3 ст. 1195 ЦК України передбачено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності. Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до пунктів 1,11 Положення про медико-соціальну експертизу, пунктів 3, 26, 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05 вересня 2011 року № 561, встановлення МСЕК тієї чи іншої групи інвалідності внаслідок загального захворювання визначається за критеріями життєдіяльності людини, зокрема, здатністю особи до виконання трудової діяльності. Здатність до трудової діяльності сукупність фізичних та духовних можливостей людини, яка визначається станом здоров'я, що дозволяє їй займатися різного виду трудовою діяльністю.
Професійна працездатність - здатність людини якісно виконувати роботу, що передбачена конкретною професією, яка дозволяє реалізувати трудову зайнятість у певній сфері виробництва відповідно до вимог змісту і обсягу виробничого навантаження, встановленого режиму роботи та умов виробничого середовища. Параметрами оцінки є збереження або втрата професійної здатності, можливість трудової діяльності за іншою професією, яка за кваліфікацією дорівнює попередній, оцінка допустимого обсягу роботи у своїй професії і посаді, можливість трудової зайнятості у звичайних або спеціально створених умовах. Інваліди II групи з вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності, зокрема шляхом створення відповідних умов праці із забезпеченням засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.
Законодавство вирізняє професійну та загальну працездатність. Професійна працездатність передбачає здатність працівника до роботи за конкретним фахом і на певній посаді, тоді як загальна працездатність - це здатність до виконання будь-якої роботи у звичайних умовах праці. Особа, яка зазнала каліцтва та якій встановлено інвалідність, може бути визнана частково працездатною. З метою встановлення в особи здатності до праці МСЕК під час встановлення інвалідності має встановити ступінь професійної (а за її відсутності - загальної) працездатності у відсотках.
Отже, на підставі цих відомостей суд визначає розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу) у відсотках, що підлягає відшкодуванню.
Відповідно до надано Позивачем розрахунку, виконаного у відповідності з вимогами ЗУ «Про Державний бюджет України», за період 15.01.2018 - 15.01.2024 втрачений заробіток (дохід) Позивача складає 385 724,50 грн.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 02-01/644 від 04 червня 2018 року, в результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження: закриті переломи правого плеча, кісток правої гомілки, травми живота з розривом печінки, діафрагми, брижі кишечника з крововиливами в черевну порожнину та за очеревинний простір, травму грудної клітки справа з попаданням крові та повітря в плевральну порожнину, травму тазу з переломом кісток тазу з обох сторін, садна волосяної частини голови, які супроводжувалися загрозливим для життя коматозним станом. Вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень і є небезпечними для життя, що згідно пункту 2.1.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6 є такі, що спричиняють розлад здоров'я, пов'язаний зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на одну третину ( не менше 33 %).
У зв'язку з тим, що винними діями відповідача позивачу завдані ушкодження здоров'я, які завдали втрату загальної працездатності на 33 %, вимоги позивача про стягнення заробітку (доходу), втраченого внаслідок стійкої втрати працездатності, завданої злочином за період з 15.01.2018 по 15.01.2024 підлягають задоволенню у розмірі 127 190,00 грн.= (385 724,50/3).
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позов в цій частині є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Частинами 1,2 статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до пункту 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно з роз'ясненнями, наданими у пунктах 5, 9 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Справедливість, добросовісність та розумність згідно з п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із засад цивільного законодавства. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи, що внаслідок порушення Відповідачем вимог Правил дорожнього руху України були завдані тілесні ушкодження Позивачу, що спричинили їй біль, негативні емоції та змінили звичний спосіб життя ОСОБА_1 та в подальшому встановлена 2 група інвалідності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди.
Суд, враховуючи ступінь вини ОСОБА_2 та його поведінку, враховуючи вимоги розумності, виваженості та справедливості, оцінює моральні страждання позивача в розмірі 10 000 грн. та приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
З огляду на викладене, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Суд, відповідно до ст.141 ЦПК України, задовольняючи позов, стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1371,00 грн., від якого при подачі заяви була звільнена Позивач.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 133, 141, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 втрачений внаслідок каліцтва заробіток та втрати загальної працездатності за період з 15 січня 2018 року по 15 січня 2024 року в загальній сумі 127 190 грн. та моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн., а всього стягнути 137 190 грн. ( сто тридцять сім тисяч сто дев"яносто ) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1371 грн. 90 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Соснівським районним судом м. Черкаси за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Соснівського районного суду м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання через Соснівський районний суд м. Черкаси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке рішення не буде скасовано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ;
відповідач : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2
Учасники справи можуть отримати інформацію, щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud2316/.